Co-Prestarium®: склад і форма випуску
Co-Prestarium® — препарат для приймання всередину, в одній таблетці якого поєднані дві речовини з різними механізмами зниження тиску: периндоприлу аргінін та амлодипін. Для початку лікування комбінація не годиться — її призначають тим, хто вже підібрав дози обох компонентів окремо.
| Компонент | Вміст в одній таблетці |
|---|---|
| Периндоприлу аргінін | 5 або 10 мг, що відповідає 3,395 або 6,790 мг периндоприлу |
| Амлодипін | 5 або 10 мг у формі амлодипіну безилату |
| Допоміжні | до складу входить лактоза |
Через лактозу препарат не підходить при рідкісній спадковій непереносимості галактози, синдромі мальабсорбції глюкози-галактози та дефіциті лактази типу Лаппа.
Як діє Co-Prestarium®
Периндоприл — інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Фермент перетворює ангіотензин I на ангіотензин II, що звужує судини, і прискорює розпад брадикініну, який судини розширює. Блокада АПФ знижує рівень ангіотензину II у плазмі, зменшує секрецію альдостерону та підвищує активність реніну плазми: зникає негативний зворотний зв'язок. Брадикінін перестає інактивуватися, зростає активність калікреїн-кінінової системи та системи простагландинів; імовірно, цей механізм відповідає і за частину гіпотензивного ефекту, і за характерний сухий кашель.
Амлодипін — дигідропіридиновий блокатор кальцієвих каналів, що гальмує вхід іонів кальцію до клітин міокарда та гладких м'язів судин; тиск знижується за рахунок прямого розслаблення судинної стінки. Наслідки ішемії він зменшує двома шляхами: розширює периферичні артеріоли та знижує опір, який долає серце, а оскільки частота скорочень не змінюється, зниження постнавантаження зменшує потребу міокарда в кисні. Крім того, він розширює коронарні артерії та артеріоли і в здорових, і в ішемізованих ділянках, збільшуючи доставку кисню при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала).
Показання до застосування
Co-Prestarium® призначають як замісну терапію при есенціальній артеріальній гіпертензії та/або стабільній ішемічній хворобі серця пацієнтам, які вже приймають периндоприл та амлодипін у тих самих дозах. Формулювання принципове: для початку лікування та підбору дози препарат не призначений. Лікар спочатку титрує кожен компонент окремими таблетками, переконується, що поєднання працює та переноситься, і лише потім переводить пацієнта на комбінацію.
Переведення змінює не обсяг лікування, а зручність приймання. Якщо дозу потрібно змінити, лікар призначає інше дозування комбінації або повертається до роздільного приймання.
Спосіб застосування та дозування
Стандартний режим — 1 таблетка на добу, краще вранці та до їди. Нарощувати дозу самою комбінацією не можна: за потреби корекції лікар призначає інше дозування Co-Prestarium® або повертає пацієнта до окремих таблеток.
- Ниркова недостатність: препарат припустимий при кліренсі креатиніну ≥60 мл/хв; при ClCr менше ніж 60 мл/хв комбінацію не застосовують, дозу підбирають окремими компонентами.
- Пацієнти похилого віку: виведення периндоприлату знижене, потрібен частий контроль креатиніну та калію, дозу підвищують обережно.
- Рівень амлодипіну в плазмі не залежить від ступеня ниркової недостатності, діалізом він не видаляється.
- Печінкова недостатність: режим дозування не встановлено, фармакокінетику амлодипіну при тяжкому ступені не вивчали — починають з найменшої дози та підвищують її повільно окремими компонентами.
- Діти та підлітки: препарат не застосовують, ефективність і переносимість комбінації не встановлені.
Правило одне: при порушеній функції нирок або печінки дозу підбирають окремими препаратами, а комбінацію підключають, коли поєднання доз уже знайдено.
Протипоказання
Протипоказання складаються з обмежень обох компонентів, до яких додається чутливість до будь-якої допоміжної речовини.
- Підвищена чутливість до периндоприлу або іншого інгібітора АПФ.
- Ангіоневротичний набряк в анамнезі на тлі лікування інгібіторами АПФ, а також вроджений або ідіопатичний.
- II та III триместри вагітності.
- Підвищена чутливість до амлодипіну або інших похідних дигідропіридину.
- Тяжка артеріальна гіпотензія, а також шок, зокрема кардіогенний.
- Обструкція вихідного тракту лівого шлуночка, наприклад аортальний стеноз високого ступеня.
- Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Найнебезпечніше ускладнення інгібіторів АПФ — ангіоневротичний набряк обличчя, губ, слизових, язика, голосової щілини чи гортані; розвинутися він може будь-якої миті лікування. Препарат негайно відміняють і спостерігають за пацієнтом до зникнення симптомів. Набряк обличчя та губ зазвичай минає сам, а набряк язика, голосової щілини чи гортані загрожує дихальним шляхам і потребує введення адреналіну. Рідкісний набряк кишечника проявляється болем у животі без набряку обличчя та за нормального рівня C1-естерази.
- Аферез ЛПНЩ із декстрану сульфатом і десенсибілізація отрутою перетинчастокрилих спричиняли загрозливі для життя анафілактоїдні реакції; рятує тимчасова відміна.
- Нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія та анемія: ризик вищий при колагенозах судин, імуносупресії, прийманні алопуринолу чи прокаїнаміду — потрібен контроль лейкоцитів.
- Симптоматична гіпотензія частіше буває при зневодненні на тлі діуретиків, малосольової дієти, діалізу, блювання чи діареї; при ІХС і хворобі судин мозку вона загрожує інфарктом або інсультом.
- Обережність потрібна при мітральному та аортальному стенозі, обструкції вихідного тракту лівого шлуночка, гіпертрофічній кардіоміопатії та стенозі ниркових артерій.
- Жовтяниця чи зростання печінкових ферментів потребують негайної відміни: описано рідкісний синдром із холестатичною жовтяницею, що переходить у некроз печінки.
- Гіперкаліємія: чинники ризику — ниркова недостатність, вік понад 70 років, діабет, зневоднення, ацидоз, калійзберігаючі діуретики, препарати калію та замінники солі.
- Перед великою операцією або анестезією засобами, що знижують тиск, лікування припиняють за добу.
З боку амлодипіну обмежень менше. Безпечність при гіпертонічному кризі не встановлена, а при серцевій недостатності III–IV класу за NYHA набряк легень виникав частіше, ніж на плацебо, тому при застійній серцевій недостатності блокатори кальцієвих каналів застосовують обережно. Сухий упертий кашель — відомий ефект інгібіторів АПФ, що минає після відміни. При діабеті в перший місяць лікування потрібен ретельний контроль глюкози, а за кермом варто пам'ятати про запаморочення та втомлюваність.
Лікарські взаємодії
Частина поєднань небажана. Калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, тріамтерен, амілорид), препарати калію та калійвмісні замінники солі здатні істотно підняти калій сироватки, тому за вимушеного поєднання його контролюють. З літієм описані зростання концентрації та тяжка нейротоксичність, естрамустин підвищує ризик ангіоневротичного набряку. Для амлодипіну окремо обумовлено дантролен: у тварин верапаміл із внутрішньовенним дантроленом спричиняв смертельну фібриляцію шлуночків на тлі гіперкаліємії, тому за схильності до злоякісної гіпертермії блокаторів кальцієвих каналів уникають.
- НПЗЗ, зокрема ацетилсаліцилова кислота в протизапальних дозах та інгібітори ЦОГ-2: послаблення ефекту, погіршення функції нирок аж до гострої недостатності, зростання калію.
- Інсулін і сульфонамідні цукрознижувальні засоби: посилення гіпоглікемічної дії, хоча гіпоглікемія дуже рідкісна.
- Діуретики: на початку терапії можливе надмірне падіння тиску, особливо при порушеному балансі електролітів.
- Симпатоміметики, кортикостероїди та тетракозактид послаблюють гіпотензивний ефект, а ін'єкційні препарати золота рідко спричиняли нітритоїдні реакції.
- Індуктори CYP3A4 (рифампіцин, звіробій) знижують концентрацію амлодипіну, а інгібітори CYP3A4 (інгібітори протеази, азольні протигрибкові, еритроміцин, кларитроміцин, верапаміл, дилтіазем) істотно її підвищують, що особливо значуще в осіб похилого віку.
- Грейпфрутовий сік не рекомендований: біодоступність амлодипіну може зрости. Баклофен посилює гіпотензивний ефект — контролюють тиск і функцію нирок.
Додаткове зниження тиску очікуване з будь-якими антигіпертензивними засобами та вазодилататорами, нітратами, альфа-адреноблокаторами, аміфостином, трициклічними антидепресантами, антипсихотиками та засобами для анестезії; для останніх зростає і ризик ортостатичної гіпотензії.
Вагітність і грудне вигодовування
У I триместрі вагітності препарат не рекомендований, у II та III протипоказаний. Тератогенний ризик у I триместрі остаточно не доведено, але виключити його не можна, тому тим, хто планує вагітність, заздалегідь підбирають іншу терапію зі встановленим профілем безпеки, а при підтвердженні вагітності лікування припиняють негайно. У II та III триместрах інгібітор АПФ токсичний для плода (зниження функції нирок, маловоддя, уповільнення скостеніння черепа) та новонародженого (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкаліємія); рекомендовано УЗД нирок і черепа, а діти таких матерів перебувають під наглядом щодо гіпотензії. Безпечність амлодипіну у вагітних не встановлена, у тварин великі дози були токсичні для репродукції.
При грудному вигодовуванні препарат не рекомендований: даних про периндоприл при лактації немає, а чи проникає амлодипін у молоко, невідомо. Рішення ухвалюють, зважуючи користь годування для дитини та користь лікування для матері, особливо обережно — якщо дитина новонароджена або недоношена. У частини пацієнтів на блокаторах кальцієвих каналів відзначалися минущі біохімічні зміни в головках сперматозоїдів; клінічних даних про вплив амлодипіну на фертильність недостатньо.
Побічні дії
Профіль складається з реакцій обох компонентів і багато в чому в них збігається. Частоти в таблиці об'єднані: якщо для однієї з речовин реакція трапляється частіше, вказана вища частота.
| Частота | Реакції |
|---|---|
| Часто | Запаморочення та головний біль на початку лікування, сонливість, серцебиття, припливи, набряк кісточок, втомлюваність, біль у животі, нудота, блювання, діарея, закреп, порушення смаку та зору, парестезії, шум у вухах, гіпотензія, задишка, кашель, свербіж, висип, судоми м'язів |
| Нечасто | Порушення сну, тривога, депресія, тремор, непритомність, алергічні реакції, риніт, бронхоспазм, сухість у роті, алопеція, пурпура, пітливість, кропив'янка, болі в суглобах і м'язах, порушення сечовипускання та функції нирок, імпотенція, біль у грудях |
| Рідко | Сплутаність свідомості, підвищення білірубіну та печінкових ферментів |
| Дуже рідко | Лейкопенія та нейтропенія, агранулоцитоз або панцитопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія при дефіциті Г6ФД, гіперглікемія; інфаркт міокарда, аритмії та інсульт на тлі вираженої гіпотензії; панкреатит, гепатит, жовтяниця, синдром Стівенса — Джонсона, еозинофільна пневмонія, гостра ниркова недостатність |
| Частота невідома | Гіпоглікемія, васкуліт, підвищення сечовини та креатиніну, гіперкаліємія |
Описано поодинокі випадки екстрапірамідного синдрому на тлі амлодипіну. Біль у горлі та гарячка потребують звернення до лікаря — вони можуть указувати на порушення з боку крові; жовтяниця, набряк обличчя чи язика та утруднене дихання потребують допомоги негайно.
Передозування
Даних про передозування самої комбінації в людей немає, досвід навмисного передозування амлодипіну обмежений. Велике передозування веде до вираженого розширення периферичних судин і можливої рефлекторної тахікардії; описано значне та, ймовірно, тривале зниження тиску аж до шоку з летальним наслідком. Клінічно значуща гіпотензія потребує активної підтримки кровообігу: контролю роботи серця та дихання, піднятого положення кінцівок, контролю об'єму циркулюючої крові та діурезу. За відсутності протипоказань застосовують судинозвужувальні засоби, а внутрішньовенний глюконат кальцію усуває наслідки блокади кальцієвих каналів. Діаліз марний: амлодипін міцно зв'язаний з білками.
Для передозування периндоприлу характерні гіпотензія, шок, водно-електролітні порушення, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, брадикардія, запаморочення, тривога та кашель. Лікування — внутрішньовенний фізіологічний розчин, пацієнта вкладають на спину з опущеною головою; за можливості розглядають інфузію ангіотензину II та катехоламіни. Периндоприл виводиться гемодіалізом, при стійкій брадикардії показана електрокардіостимуляція.
Як отримати рецепт на Co-Prestarium® онлайн
Co-Prestarium® відпускається за рецептом, і обмеження не формальне: комбінацію призначають лише тим, у кого дози обох речовин уже підібрані окремо, а функція нирок дозволяє застосовувати фіксовану форму. Тому онлайн-консультація потрібна зазвичай не для першого призначення, а для продовження терапії, що працює, коли рецепт закінчується, а схема залишається попередньою.
Оформлення відбувається дистанційно: ви заповнюєте анкету із зазначенням дозування, препаратів, які приймаєте, і супутніх захворювань та відповідаєте на запитання про самопочуття. Лікар вивчає дані і, якщо підстав достатньо, виписує електронний рецепт — він надходить у вигляді коду, який ви називаєте в будь-якій аптеці Польщі. Якщо відповіді вказують на зміну стану — падіння тиску, набряки, стійкий кашель, проблеми з нирками, — лікар відмовить і порекомендує очний огляд.
