Clindamycin-MIP 600: склад і форма випуску
Одна таблетка, вкрита оболонкою, містить 600 мг кліндаміцину у формі 688 мг кліндаміцину гідрохлориду; у лінійці є й таблетки по 300 мг, що відповідає 344 мг гідрохлориду. Таблетку ковтають, запиваючи рідиною, наприклад склянкою води, і приймати її можна незалежно від їди.
Вибір сили таблетки — не дрібниця, а частина схеми лікування. Якщо потрібна добова доза менша за 1,2 г, а також у дітей до 14 років, слід застосовувати препарат із меншим вмістом діючої речовини. Крім того, таблетки, вкриті оболонкою, не підходять дітям до 5–6 років, яким важко їх проковтнути, а при дробленні дози в дітей точне дозування в такій формі часто недосяжне.
Як діє Clindamycin-MIP 600
Кліндаміцин — напівсинтетичне похідне лінкоміцину з групи лінкозамідів. Як піранозиди, ці антибіотики не мають схожості з іншими групами антибіотиків, і саме тому кліндаміцин посідає особливе місце при алергії на пеніциліни.
Залежно від чутливості мікроорганізму й концентрації антибіотика кліндаміцин може діяти бактеріостатично або бактерицидно. Із його походження випливає й важливий практичний наслідок: мікроорганізми, стійкі до лінкоміцину, стійкі й до кліндаміцину — це перехресна стійкість.
Показання до застосування
Препарат застосовують при бактеріальних інфекціях, спричинених чутливими до кліндаміцину штамами. При тяжкій інфекції рекомендується застосовувати препарат у формі для внутрішньовенного введення, а не всередину.
- Інфекції кісток і суглобів.
- Інфекції вуха, носа й горла.
- Інфекції в ділянці зубів та одонтогенні запалення кісток верхньої й нижньої щелепи.
- Інфекції нижніх дихальних шляхів.
- Інфекції в черевній порожнині.
- Інфекції в ділянці малого таза та жіночих статевих органів.
- Інфекції шкіри й м'яких тканин, а також скарлатина.
Спосіб застосування та дозування
Доза залежить від тяжкості й локалізації інфекції. Дорослим і підліткам, старшим за 14 років, застосовують від 600 мг до 1,8 г кліндаміцину на добу, а добову дозу ділять на 3–4 приймання. Дітям, старшим за 5 років, призначають 8–25 мг кліндаміцину на кілограм маси тіла на добу, також у 3–4 приймання.
- Печінка. У пацієнтів із середньотяжкою або тяжкою печінковою недостатністю період напіввиведення кліндаміцину в сироватці подовжується. При прийманні кожні 8 годин зменшення дози зазвичай не потрібне, однак при тяжкій печінковій недостатності контролюють концентрацію препарату в плазмі й за результатами можуть зменшити дозу або збільшити інтервал між прийманнями.
- Нирки. Період напіввиведення подовжується і при нирковій недостатності. При легкій і середньотяжкій зменшення дози не потрібне, а при тяжкій недостатності або анурії контролюють концентрацію в плазмі й за потреби зменшують дозу чи збільшують інтервал із 8 до 12 годин.
- Гемодіаліз. Кліндаміцин не виводиться з крові гемодіалізом, тому додаткові дози до чи після діалізу не потрібні.
- Тривале лікування. При застосуванні довше ніж 3 тижні показаний періодичний контроль картини крові, функції печінки й нирок.
Протипоказання
Протипоказання одне: підвищена чутливість до кліндаміцину або лінкоміцину — через перехресну алергію — чи до будь-якої допоміжної речовини препарату.
Пеніцилін до цього переліку не входить, і це суттєво: кліндаміцин зазвичай можна застосовувати в пацієнтів з алергією на пеніцилін, оскільки структурно ці речовини різні й перехресної алергії, як правило, не буває. Однак в окремих випадках анафілаксію при лікуванні кліндаміцином у пацієнтів з алергією на пеніцилін спостерігали, і це враховують до початку лікування.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головне застереження стосується кишківника. На тлі лікування може розвинутися псевдомембранозний коліт, спричинений токсинами надмірно розмножених у кишківнику бактерій Clostridium difficile. У цьому разі препарат відміняють і залежно від тяжкості перебігу призначають ефективний антибіотик чи хіміотерапевтичний засіб, а за потреби й симптоматичне лікування. Критично важлива деталь: засоби, що гальмують перистальтику кишківника, при цьому протипоказані — спроба «зупинити діарею» звичайним способом тут погіршує ситуацію.
- Особлива обережність. Вона потрібна при порушеннях функції печінки, при порушеннях нервово-м'язової провідності — наприклад, при міастенії та хворобі Паркінсона — і при перенесених раніше захворюваннях шлунка й кишківника, зокрема при коліті в минулому.
- Стійка флора й грибки. Тривале й багаторазове застосування кліндаміцину може призводити до інфекції та надмірного росту стійких бактерій або дріжджових грибів, особливо на шкірі й слизових оболонках.
- Алергічні реакції. При анафілактичному шоці препарат відміняють і надають відповідну медичну допомогу: адреноміметики, антигістамінні засоби, кортикостероїди, за потреби кероване дихання.
- Де препарат не працює. Кліндаміцин не слід застосовувати при гострих вірусних інфекціях дихальних шляхів. Він також не досягає терапевтичної концентрації у спинномозковій рідині, тому його не застосовують для лікування менінгіту.
- Керування транспортом. Впливу на здатність керувати транспортом і працювати з механізмами препарат не чинить.
Лікарські взаємодії
Взаємодій небагато, але кожна з них змінює тактику лікування. Кліндаміцин не слід застосовувати одночасно з макролідними антибіотиками, наприклад еритроміцином, через антагоністичну дію, що спостерігається in vitro. Мікроорганізми, стійкі до лінкоміцину, стійкі й до кліндаміцину.
Дві інші взаємодії важливі поза інфекційною практикою. Кліндаміцин має здатність гальмувати нервово-м'язову провідність і тому може посилювати дію міорелаксантів — ефіру, тубокурарину, панкуронію броміду, — через що під час операції можливі несподівані, загрозливі для життя ситуації. Про це обов'язково потрібно сказати анестезіологу. Крім того, надійність гормональних контрацептивів при одночасному застосуванні з кліндаміцином не гарантована, тому на час лікування потрібні додаткові засоби контрацепції.
Вагітність і грудне вигодовування
У дослідженнях у людей тератогенної дії препарату не виявлено. Проте співвідношення користі й ризику застосування кліндаміцину при вагітності та в період грудного вигодовування слід ретельно зважувати.
Кліндаміцин проникає в грудне молоко, і наслідки описано конкретно: у новонародженого, який перебуває на грудному вигодовуванні, можуть виникнути підвищена чутливість, діарея та дріжджова інфекція. Тому рішення про продовження годування під час лікування ухвалює лікар, а не пацієнтка самостійно.
Побічні дії
З боку шлунково-кишкового тракту нечасто виникають біль у животі, нудота, блювання й діарея легкого перебігу; усі ці явища залежать від дози й минають під час терапії або після її завершення. Можливі також запалення стравоходу, язика чи слизової оболонки порожнини рота, а дуже рідко — псевдомембранозний коліт. Рідко спостерігаються тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія, нейтропенія й гранулоцитопенія: вони минущі й можуть мати як токсичну, так і алергічну природу.
Алергічні реакції потребують окремої уваги, бо вони можуть з'явитися вже після першого приймання препарату. Рідко виникають кореподібний висип, свербіж і кропив'янка; дуже рідко — набряки, включно з набряком Квінке й набряками суглобів, лікарська гарячка, багатоформна еритема, зокрема синдром Стівенса — Джонсона, синдром Лаєлла та анафілактичний шок. Рідко описано нервово-м'язову блокаду, дуже рідко — зміни смаку й нюху, поліартрит і вагініт. З боку печінки рідко буває минуще незначне підвищення активності амінотрансфераз у сироватці, дуже рідко — минущий гепатит із холестатичною жовтяницею.
Передозування
Симптоми передозування й отруєння кліндаміцином не відомі — таких описів немає.
При передозуванні препарату, прийнятого всередину у формі таблеток, рекомендується промивання шлунка. Кліндаміцин не можна видалити з крові ні гемодіалізом, ні перитонеальним діалізом, а специфічного антидоту не існує. Практичний висновок очевидний: при випадковому прийманні великої кількості таблеток потрібно якомога раніше звернутися по медичну допомогу, оскільки ефективних способів прискореного виведення препарату з організму немає.
Як отримати рецепт на Clindamycin-MIP 600 онлайн
Кліндаміцин — рецептурний антибіотик широкого застосування, і його призначення залежить від локалізації інфекції та ймовірного збудника. При вірусних інфекціях дихальних шляхів він марний, при менінгіті неефективний, а при тяжкій інфекції потрібна внутрішньовенна форма. Оцінити все це можна лише при огляді, тому призначити антибіотик за онлайн-анкетою не можна, а приймати таблетки, що залишилися від минулого курсу, самостійно небезпечно й сприяє стійкості бактерій.
Онлайн-консультація підходить для продовження розпочатого курсу та для питань щодо призначеної схеми. В анкеті зазначте діагноз і хто його поставив, дозування таблеток і добову дозу, кількість приймань і тривалість лікування. Обов'язково повідомте про алергію на кліндаміцин, лінкоміцин і пеніциліни, про захворювання печінки й нирок, про міастенію та хворобу Паркінсона, про перенесений коліт чи інші хвороби кишківника. Окремо скажіть, якщо під час лікування з'явилася діарея: самостійно приймати засоби від діареї при цьому не можна, потрібно звернутися до лікаря. Згадайте також приймання макролідів, гормональну контрацепцію — на час лікування потрібен додатковий метод — і заплановані операції, бо анестезіолог має знати про приймання кліндаміцину. Якщо лікування триває довше ніж 3 тижні, лікар призначить контроль картини крові, функції печінки й нирок. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
