Clindacne®: склад і форма випуску
Один грам гелю містить 10 мг кліндаміцину у формі кліндаміцину фосфату, тобто концентрація діючої речовини становить 1%. Гель призначений для нанесення на шкіру.
У складі є дві допоміжні речовини, про які варто знати заздалегідь. Метилпарагідроксибензоат здатний спричиняти алергічні реакції, причому можливі реакції сповільненого типу — тобто виявитися вони можуть не одразу. Пропіленгліколь здатний подразнювати шкіру. Обидві властивості не пов'язані з антибіотиком і пояснюють частину місцевих реакцій, які пацієнт може сприйняти за дію самого кліндаміцину.
Як діє Clindacne®
Кліндаміцину фосфат — напівсинтетичний антибіотик групи лінкозамідів, фосфорний ефір кліндаміцину, який сам є похідним лінкоміцину. Суттєва деталь: в умовах in vitro фосфат неактивний. Він перетворюється на діючу форму вже на поверхні шкіри, де під дією гідролаз швидко гідролізується до кліндаміцину. По суті на шкіру наносять попередник, а працювати починає речовина, що утворилася з нього на місці.
Кліндаміцин діє бактеріостатично на грампозитивні аероби й на багато анаеробних бактерій, а механізм цієї дії — зв'язування з 50S субодиницею рибосоми чутливого мікроорганізму. При вуграх важливо те, що in vitro кліндаміцин пригнічує ріст усіх колоній Propionibacterium acnes. Далі вибудовується ланцюжок: пригнічуючи розмноження цих колоній, кліндаміцин зменшує виділення жирних кислот, а це гальмує хемотаксис і зрештою призводить до пом'якшення запальних процесів. Саме тому зовнішній антибіотик зменшує не лише кількість елементів, а й їхню запаленість.
Показання до застосування
Препарат призначений для місцевого лікування легких і помірно виражених форм звичайних вугрів.
У формулюванні показання одразу два обмеження. Лікування місцеве — тобто йдеться про нанесення на шкіру, а не про системний прийом антибіотика. І тяжкість захворювання обмежена легкими та помірними формами: при тяжчому перебігу вугрової хвороби обсяг лікування визначає лікар, і зовнішнього антибіотика в таких випадках зазвичай недостатньо.
Спосіб застосування та дозування
Гель наносять тонким шаром на уражену шкіру двічі на добу. Окремої дози в грамах чи мілілітрах не передбачено: кількість визначається площею висипань, а шар має залишатися тонким — збільшення кількості гелю не посилює антибактеріальної дії, зате підвищує ймовірність подразнення.
| Група пацієнтів | Схема |
|---|---|
| Дорослі | Тонкий шар гелю на змінену шкіру 2 рази на добу |
| Підлітки старші за 12 років | Та сама схема, що в дорослих |
| Діти молодші за 12 років | Безпечність застосування не встановлена |
Куди препарат не має потрапляти
Контакту гелю з очима, слизовою оболонкою носа й рота, а також із пошкодженою шкірою слід уникати. Якщо препарат усе ж потрапив в очі або на слизову, ці місця негайно промивають великою кількістю холодної води. Обмеження щодо пошкодженої шкіри логічно випливає з властивостей препарату: кліндаміцин при нанесенні на шкіру всмоктується в організм лише незначною мірою, але порушений шкірний бар'єр цю умову змінює.
Протипоказання
Препарат не застосовують при підвищеній чутливості до діючої речовини, до лінкоміцину або до будь-якої допоміжної речовини.
Присутність лінкоміцину в цьому переліку не випадкова: кліндаміцин — його похідне, і непереносимість одного з них означає ризик реакції на інший. З тієї самої причини в розділі про запобіжні заходи окремо згадана можлива перехресна стійкість кліндаміцину з лінкоміцином та еритроміцином.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головне застереження стосується кишківника, і це несподівано для зовнішнього засобу. Кліндаміцин при прийманні всередину або парентерально, як і більшість антибіотиків, здатний спричиняти псевдомембранозний коліт. Кліндаміцину фосфат, який наносять на шкіру, може всмоктуватися з її поверхні в організм, тому в дуже рідкісних випадках псевдомембранозний коліт можливий і при застосуванні гелю. При появі діареї лікування препаратом негайно припиняють.
Що відомо про коліт і кому потрібна обережність
Дослідження показали, що головна причина пов'язаного з антибіотиками запалення товстої кишки — токсини, які виробляє Clostridium difficile. Захворювання зазвичай проявляється тривалою та гострою діареєю і болісними спазмами в животі; при підтвердженому псевдомембранозному коліті рекомендується лікування ванкоміцином. Хоча зі шкіри кліндаміцин всмоктується лише незначною мірою, ризик небажаних реакцій з боку травної системи варто враховувати до початку лікування — особливо в пацієнтів, у яких в анамнезі вже були коліт, пов'язаний із прийманням антибіотиків, запалення кишківника, виразковий коліт або хвороба Крона.
- у дуже рідкісних випадках тривале застосування кліндаміцину може призводити до формування стійкості;
- там само можливий розвиток опортуністичних інфекцій;
- кліндаміцин може виявляти перехресну стійкість із лінкоміцином та еритроміцином;
- після тривалого застосування кліндаміцин може виявлятися в невеликих концентраціях у сироватці крові та сечі;
- метилпарагідроксибензоат у складі здатний спричиняти алергічні реакції, зокрема сповільненого типу;
- пропіленгліколь у складі здатний спричиняти подразнення шкіри;
- при потраплянні гелю в очі або на слизову їх одразу промивають великою кількістю холодної води;
- впливу на керування автомобілем і роботу з механізмами препарат не має.
Лікарські взаємодії
Під час лікування не слід наносити на шкіру інші засоби.
Вказівка коротка, але практично важлива: вона охоплює не лише інші ліки для зовнішнього застосування, а й будь-які продукти, що зазвичай опиняються на тій самій шкірі. Схему догляду за шкірою на час курсу варто обговорити з лікарем, а не добирати самостійно.
Вагітність і грудне вигодовування
Препарат застосовують при вагітності лише в разі безсумнівної потреби. Дані обмеженої кількості застосувань препаратів із кліндаміцином при вагітності не вказують на шкідливу дію речовини на перебіг вагітності або стан плода й новонародженого; інших значущих епідеміологічних даних на сьогодні немає. Дослідження на тваринах не виявили прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на перебіг вагітності, розвиток зародка й плода, пологи або післяпологовий розвиток. Проте при призначенні препарату вагітним слід дотримуватися обережності.
У період грудного вигодовування препарат застосовувати не слід. Дослідження показали, що кліндаміцин при прийманні всередину або парентерально може виявлятися в грудному молоці. Якою мірою в молоко жінок, які годують груддю, проникає кліндаміцин, застосований зовнішньо, невідомо — і саме ця невизначеність лежить в основі обмеження.
Побічні дії
Більшість реакцій місцеві й виникають у зоні нанесення. Окремо стоїть дуже рідкісна, але серйозна реакція з боку кишківника, про яку вже сказано вище.
- часто — подразнення шкіри;
- часто — свербіж;
- рідко — сухість шкіри;
- рідко — контактний дерматит;
- рідко — надмірна жирність шкіри;
- рідко — запалення волосяних фолікулів;
- дуже рідко — псевдомембранозний коліт, пов'язаний із всмоктуванням кліндаміцину фосфату з поверхні шкіри;
- поява діареї на тлі лікування вимагає негайно припинити застосування препарату.
Передозування
Передозування кліндаміцину фосфату при зовнішньому застосуванні може спричинити загальні небажані дії, тобто реакції з боку організму загалом, а не лише шкіри.
Практичний висновок звідси прямий: наносити більше гелю або частіше, ніж приписано, безглуздо й небезпечно. Схема з двох нанесень тонким шаром на добу — не лише про ефективність, а й про те, щоб всмоктування речовини залишалося незначним.
Як отримати рецепт на Clindacne® онлайн
Зовнішні антибіотики відпускаються за рецептом: лікар має оцінити форму й тяжкість вугрової хвороби, уточнити вік пацієнта та врахувати захворювання кишківника в анамнезі, за яких потрібна особлива обережність.
На онлайн-консультації лікар розбере характер висипань і попереднє лікування, пояснить правила нанесення й те, за яких симптомів застосування треба негайно припинити, а за відсутності протипоказань випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.
