Captopril Polfarmex: склад і форма випуску
Одна таблетка містить 12,5 мг, 25 мг або 50 мг каптоприлу. Три дозування потрібні тому, що діапазон застосовуваних доз дуже широкий: лікування нерідко починають із 6,25 мг — половини найменшої таблетки, — а максимальна добова доза становить 150 мг.
Препарат можна приймати до, під час або після їди — жорсткої прив'язки до прийомів їжі немає. Це одне з небагатьох практичних послаблень: майже все інше в цій інструкції потребує точності.
Як діє Captopril Polfarmex
Каптоприл — інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту. Він блокує перехід неактивного ангіотензину I в активний ангіотензин II. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією блокада синтезу ангіотензину II знижує тиск, а гальмування тканинних систем ренін-ангіотензин зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
За серцевої недостатності ефект досягається інакше: знижуючи периферичний опір, каптоприл зменшує роботу серця й поліпшує стан пацієнта. А за діабетичної нефропатії він знижує протеїнурію — тобто працює вже не як гіпотензивний засіб, а як препарат, що захищає нирки. Три різні механізми пояснюють, чому в однієї речовини чотири різні показання.
Показання до застосування
Показань чотири, і вони охоплюють кардіологію та нефрологію.
- Артеріальна гіпертензія.
- Хронічна серцева недостатність з ослабленням скоротливої функції шлуночків — у поєднанні із сечогінними і, якщо доречно, із серцевими глікозидами та бета-адреноблокаторами.
- Безсимптомна дисфункція лівого шлуночка з фракцією викиду 40% і нижче після інфаркту міокарда в пацієнтів зі стабілізованим клінічним станом.
- Діабетична нефропатія.
Зверніть увагу: за серцевої недостатності каптоприл фігурує як частина комбінації, а не як самостійне лікування, а після інфаркту — лише в стабілізованих пацієнтів. Це не формальності: в обох випадках ідеться про ситуації, де неправильно дібрана доза здатна нашкодити.
Спосіб застосування та дозування
Дозу визначають індивідуально за реакцією пацієнта; максимальна рекомендована добова доза — 150 мг.
| Показання | Схема |
|---|---|
| Артеріальна гіпертензія | Початкова доза 25–50 мг на добу у два прийоми. Дозу поступово підвищують з інтервалом не менш ніж 2 тижні до 100–150 мг на добу у два прийоми. Можлива монотерапія або поєднання з іншими гіпотензивними, насамперед тіазидними діуретиками; за такого поєднання інколи достатньо прийому раз на добу |
| Висока активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи: гіповолемія, реноваскулярна гіпертензія, декомпенсована серцева недостатність | Починають з одноразової дози 6,25 або 12,5 мг під суворим лікарським наглядом, потім дають її двічі на добу. Поступово доводять до 50 мг на добу в 1–2 прийоми, за потреби до 100 мг |
| Серцева недостатність | Лікування починають під суворим лікарським наглядом із 6,25–12,5 мг 2–3 рази на добу. Підтримувальна доза 75–150 мг на добу, максимум 150 мг у дробних прийомах; дозу підвищують з інтервалом не менш ніж 2 тижні |
| Інфаркт міокарда, ранній початок | У стаціонарі якомога раніше в гемодинамічно стабільних пацієнтів: пробна доза 6,25 мг, через 2 години 12,5 мг, через 12 годин 25 мг. За відсутності небажаних гемодинамічних явищ із наступного дня 100 мг на добу у два прийоми протягом 4 тижнів, після чого стан оцінюють заново |
| Інфаркт міокарда, пізній початок | Якщо лікування не почато в перші 24 години, його починають між 3-м і 16-м днем за стабільної гемодинаміки: 6,25 мг, потім 2 доби по 12,5 мг тричі на день, далі по 25 мг тричі на день. Тривала кардіопротективна доза 75–150 мг на добу у 2–3 прийоми |
| Діабетична нефропатія за діабету 1 типу | 75–100 мг на добу в дробних прийомах; за потреби подальшого зниження тиску додають інші гіпотензивні препарати |
Окремо варто сказати про симптомну гіпотензію, наприклад на тлі серцевої недостатності: у такій ситуації зменшують дозу сечогінних або інших судинорозширювальних засобів, щоб зберегти постійну дозу каптоприлу. Оскільки препарат виводиться переважно нирками, за ниркової недостатності дозу добирають за кліренсом креатиніну.
Протипоказання
Перелік невеликий, але кожен пункт абсолютний.
- Підвищена чутливість до каптоприлу, іншого інгібітора АПФ або будь-якої допоміжної речовини.
- Ангіоневротичний набряк, спричинений лікуванням інгібіторами АПФ, а також спадковий чи ідіопатичний ангіоневротичний набряк.
- Другий і третій триместри вагітності.
- Період годування груддю.
- Одночасне застосування з препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів із діабетом або порушенням функції нирок за швидкості клубочкової фільтрації нижче 60 мл/хв.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Найчастіша практична проблема — надмірне зниження тиску. Симптомна гіпотензія частіше виникає в пацієнтів, які приймають діуретики, дотримуються низькосольової дієти, за діареї, блювання або на гемодіалізі. Рівень натрію слід вирівняти до початку прийому інгібітора АПФ, а стартову дозу вибрати меншу. Пацієнти із серцевою недостатністю особливо схильні до гіпотензії, і в них починають із меншої дози, а підвищення дози каптоприлу чи сечогінного проводять з особливою обережністю. За серцево-судинної недостатності або цереброваскулярної хвороби надмірне падіння тиску може збільшити ризик інфаркту чи інсульту. Якщо гіпотензія посилюється, пацієнта кладуть на спину; інколи потрібне внутрішньовенне введення фізіологічного розчину.
- Ангіоневротичний набряк. Набряк кінцівок, обличчя, губ, слизових, язика, голосової щілини та гортані може розвинутися в перший тиждень лікування, але в рідкісних випадках тяжкий набряк виникає й після тривалої терапії. Лікування негайно припиняють. Набряк язика, голосової щілини чи гортані може призвести до смерті, тому допомога має бути невідкладною, а пацієнта спостерігають у стаціонарі 12–24 години й виписують лише після повного зникнення симптомів.
- Нирки. За двостороннього стенозу ниркових артерій або стенозу артерії єдиної функціонуючої нирки високий ризик гіпотензії та ниркової недостатності, причому втрата функції може проявлятися лише легким зростанням креатиніну. Лікування починають із малих доз під суворим контролем. За кліренсу креатиніну 40 мл/хв і нижче дозу добирають за кліренсом і контролюють калій та креатинін.
- Калій. У тих, хто отримує інгібітори АПФ, описане підвищення калію. У групі ризику — пацієнти з нирковою недостатністю, діабетом, а також ті, хто приймає калійзберігальні діуретики, препарати калію, засоби із солями калію та інші препарати, що підвищують калій, наприклад гепарин. За потреби такого поєднання контролюють калій сироватки. Літій із каптоприлом не поєднують.
- Кров і печінка. У пацієнтів на інгібіторах АПФ спостерігали нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенію й анемію; за нормальної функції нирок і відсутності інших факторів ризику нейтропенія трапляється рідко. Особлива обережність потрібна за системних захворювань сполучної тканини, лікування імунодепресантами, алопуринолом чи прокаїнамідом. Рідко інгібітори АПФ пов'язували з холестатичною жовтяницею та прогресуючим фульмінантним некрозом печінки; за появи жовтяниці чи зростання печінкових ферментів лікування припиняють і спостерігають за пацієнтом.
Ще два важливі моменти. Кашель — відомий ефект інгібіторів АПФ, який минає після припинення терапії; якщо він заважає жити, це привід обговорити з лікарем зміну препарату, а не терпіти. І за стенозу мітрального чи аортального клапана, а також за обструкції вихідного тракту лівого шлуночка інгібітори АПФ застосовують з обережністю.
Лікарські взаємодії
Взаємодії каптоприлу логічно згрупувати за наслідками.
- Гіперкаліємія. Калійзберігальні діуретики, препарати калію, замінники солі з калієм і гепарин підвищують рівень калію. За поєднання контролюють його концентрацію в сироватці.
- Гіпотензія. Інші гіпотензивні засоби, діуретики та судинорозширювальні препарати посилюють зниження тиску. Саме тому за появи симптомної гіпотензії інструкція радить зменшувати дозу сечогінних, а не каптоприлу.
- Літій. Спільне застосування не рекомендується: каптоприл підвищує концентрацію літію та ризик його токсичності.
- Подвійна блокада. Поєднання з аліскіреном протипоказане пацієнтам із діабетом або зниженою функцією нирок. Обережність потрібна й з іншими препаратами, що впливають на систему ренін-ангіотензин.
- Кров. Імунодепресанти, алопуринол і прокаїнамід підвищують ризик нейтропенії та агранулоцитозу, особливо в пацієнтів із наявною нирковою недостатністю.
Вагітність і годування груддю
Препарат протипоказаний при вагітності та годуванні груддю. Застосування у другому й третьому триместрах може призвести до тяжких порушень у плода й новонародженого: гіпотензії, недорозвинення черепа, анурії, ниркової недостатності — інколи незворотної — та загибелі плода.
Звідси випливає практичне правило: жінкам дітородного віку, яким потрібне лікування інгібіторами АПФ, слід застосовувати ефективну контрацепцію. Якщо препарат усе ж необхідний матері, яка годує груддю, годування припиняють. Плануючи вагітність, питання про заміну препарату обговорюють із лікарем заздалегідь, а не після позитивного тесту.
Побічні дії
Профіль небажаних явищ каптоприлу добре передбачуваний і майже цілком виводиться з його механізму та застережень.
Найвідоміше — сухий кашель, характерний для всього класу інгібіторів АПФ і минущий після відміни. З боку кровообігу можливі надмірне зниження тиску, особливо після першої дози й у пацієнтів на діуретиках, а також запаморочення. З боку нирок — погіршення функції зі зростанням креатиніну, особливо за стенозу ниркових артерій, і підвищення калію крові. Окрему й найнебезпечнішу групу становить ангіоневротичний набряк з ураженням обличчя, язика, голосової щілини та гортані, що потребує негайної допомоги. З боку крові описані нейтропенія та агранулоцитоз, тромбоцитопенія й анемія, з боку печінки — холестатична жовтяниця і, у рідкісних випадках, тяжке ураження печінки. Можливі також порушення смаку, шкірні висипання та реакції гіперчутливості. Практичний висновок простий: контроль калію, креатиніну й загального аналізу крові на тлі лікування — не перестраховка, а спосіб вчасно помітити ці реакції.
Передозування
Основний прояв передозування — гіпотензія, тобто надмірне зниження артеріального тиску. Саме вона визначає й тактику: лікування зводиться до стабілізації тиску.
У дорослих каптоприл можна видалити з організму гемодіалізом; перитонеальний діаліз при цьому неефективний. Практично важливо пам'ятати, що зниження тиску може посилитися на тлі зневоднення, прийому сечогінних або низькосольової дієти — тобто тих самих факторів, які перелічені в застереженнях. Якщо після прийому препарату з'явилися виражена слабкість, запаморочення чи переднепритомний стан, пацієнта кладуть і звертаються по медичну допомогу.
Як отримати рецепт на Captopril Polfarmex онлайн
Каптоприл потребує лікарського супроводу з цілком конкретних причин. Дозу добирають ступінчасто, з інтервалами не менш ніж два тижні, а за серцевої недостатності та після інфаркту лікування починають під суворим наглядом, інколи в стаціонарі. Крім того, на тлі терапії контролюють калій і креатинін, а до початку важливо виключити стеноз ниркових артерій. Первинне призначення за онлайн-анкетою неможливе.
Онлайн-консультація підходить для продовження дібраної терапії. В анкеті зазначають показання — гіпертензія, серцева недостатність, стан після інфаркту чи діабетична нефропатія, — хто призначив препарат, поточну дозу та кратність прийому, домашні вимірювання тиску за останні тижні, свіжі аналізи: креатинін, розрахункову швидкість клубочкової фільтрації та калій. Обов'язково повідомте про вагітність або її планування, про захворювання нирок, про появу сухого кашлю й особливо про будь-які епізоди набряку обличчя, губ чи язика — після такого епізоду інгібітори АПФ не призначають. Перелічіть і супутні препарати: сечогінні, особливо калійзберігальні, препарати калію, літій, НПЗП та аліскірен. Лікар вивчає дані й за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
