Bioxetin: склад і форма випуску
Одна таблетка містить 20 мг флуоксетину. Препарат містить менше 1 ммоль натрію на таблетку, тобто вважається «вільним від натрію».
Одне дозування не означає одну дозу: добова доза за різних показань різниться втричі — від 20 мг при депресії до 60 мг при булімії — і набирається з тих самих таблеток. Приймати їх можна одноразово або розділивши на кілька приймань, під час їди чи між прийманнями їжі.
Як діє Bioxetin
Флуоксетин — вибірковий інгібітор зворотного захоплення серотоніну, і саме цим, імовірно, пояснюється механізм його дії. Він практично не має спорідненості до інших рецепторів: альфа-1-, альфа-2- і бета-адренергічних, серотонінових, дофамінових, гістамінових, мускаринових і ГАМК-ергічних.
Вирізняє флуоксетин серед препаратів цієї групи не механізм, а час. Період напіввиведення самого флуоксетину становить 4–6 днів, а його активного метаболіту норфлуоксетину — 4–16 днів. Діючі речовини можуть бути присутні в організмі кілька тижнів після припинення приймання, і про це пам'ятають і починаючи, і завершуючи лікування. З цієї особливості випливають майже всі правила переходу на інші препарати і назад.
Показання до застосування
Показань три: епізоди великої депресії, обсесивно-компульсивний розлад і нервова булімія. При булімії препарат показаний як доповнення до психотерапії, щоб зменшити потяг до переїдання та подальшого позбавлення від з'їденої їжі.
У дітей і підлітків сфера застосування звужена. Препарат можна застосовувати в дітей і підлітків 8–18 років при епізодах депресії помірного та тяжкого ступеня, але в інших показаннях у них його застосовувати не слід. У клінічних дослідженнях у дітей і підлітків, які приймали антидепресанти, частіше, ніж на плацебо, спостерігалися суїцидальна поведінка та ворожість — агресія, бунтівна поведінка і спалахи гніву.
Спосіб застосування та дозування
Доза залежить від показання, а строки оцінки ефекту різняться: при депресії дозу переглядають через 3–4 тижні, при обсесивно-компульсивному розладі — через 2 тижні.
| Показання або група | Доза |
| Епізоди великої депресії | 20 мг на добу; при недостатній відповіді дозу поступово підвищують максимум до 60 мг. Лікування продовжують щонайменше 6 місяців, щоб симптоми повністю зникли |
| Обсесивно-компульсивний розлад | 20 мг на добу; якщо через 2 тижні відповідь недостатня, дозу поступово підвищують максимум до 60 мг. Якщо за 10 тижнів поліпшення немає, доцільність лікування переглядають |
| Нервова булімія | 60 мг на добу; довготривала ефективність лікування понад 3 місяці не показана |
| Верхня межа | Вплив доз вище 80 мг на добу не вивчався |
| Літні пацієнти | Дозу підвищують обережно; зазвичай добова доза не вище 40 мг, максимальна рекомендована — 60 мг |
| Порушення функції печінки | Менша доза або більші інтервали, наприклад 20 мг через день; те саме при одночасному прийманні взаємодійних ліків |
Окреме правило стосується завершення лікування. Різкої відміни уникають: дозу знижують поступово щонайменше 1–2 тижні. Якщо після зниження дози чи припинення лікування з'являються нестерпні симптоми, можна повернутися до попередньої дози, а потім знижувати її повільніше. При обсесивно-компульсивному розладі, який має хронічний характер, у тих, хто відповідає на лікування, виправдано розглянути терапію довше 10 тижнів, хоча ефективність понад 24 тижні не показана.
Протипоказання
Протипоказані підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого допоміжного компонента та одночасне застосування флуоксетину з незворотними неселективними інгібіторами моноаміноксидази, наприклад із іпроніазидом.
Третє протипоказання несподіване й дуже конкретне: одночасне приймання флуоксетину та метопрололу, який застосовують при серцевій недостатності. Причина в тому, що флуоксетин — сильний інгібітор CYP2D6, і ризик небажаних ефектів метопрололу, зокрема вираженої брадикардії, при такому поєднанні зростає.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Депресія сама по собі пов'язана з підвищеним ризиком суїцидальних думок, самоушкодження та самогубства, і ризик зберігається до значущої ремісії. Оскільки поліпшення може не настати в перші тижні лікування, пацієнта в цей період ретельно спостерігають; клінічний досвід показує, що ризик може зростати на ранньому етапі одужання. Метааналіз плацебо-контрольованих досліджень у дорослих показав підвищений ризик суїцидальної поведінки в пацієнтів молодше 25 років.
- Діти та підлітки. Дані про довготривалу безпечність флуоксетину в дітей — вплив на ріст, статеве дозрівання, пізнавальний, емоційний і поведінковий розвиток — обмежені. У 19-тижневому дослідженні відзначено зменшення приросту маси тіла й росту, а затримку статевого дозрівання виключити не можна. Тому під час лікування і після нього контролюють ріст, масу тіла та стадію статевого розвитку за Таннером, а при затримці скеровують до педіатра. У дітей і підлітків часто повідомлялося про манію та гіпоманію, тому спостереження ведуть регулярно.
- Манія та судоми. При появі маніакальної фази флуоксетин відміняють — це стосується й дорослих. Антидепресанти пов'язані з потенційним ризиком судом, тому при судомах в анамнезі препарат застосовують обережно, при нестабільних нападах його уникають, при контрольованій епілепсії ведуть суворе спостереження, а при судомах чи почастішанні нападів лікування припиняють. Описані рідкісні випадки затяжних нападів у тих, хто отримував флуоксетин при електросудомній терапії.
- Висип та алергія. Повідомлялося про висип, анафілактоїдні реакції та інші прогресуючі системні порушення — шкіри, нирок, печінки чи легень, — іноді тяжкі. При висипі або інших алергічних проявах, які не можна пов'язати з іншою причиною, флуоксетин відміняють.
- Серце та інтервал QT. Повідомлялося про подовження інтервалу QT і шлуночкові аритмії, зокрема двоспрямовану веретеноподібну тахікардію. Обережність потрібна при вродженому синдромі подовженого QT, при такому синдромі в родині та при станах, що схиляють до аритмії: гіпокаліємії, гіпомагніємії, брадикардії, гострому інфаркті міокарда, декомпенсованій серцевій недостатності. При стабільній хворобі серця перед початком лікування оцінюють електрокардіограму, а при ознаках аритмії лікування припиняють і повторюють дослідження.
- Кровотечі та очі. Описані крововиливи в шкіру — петехії та пурпура, — рідше кровотечі зі статевих шляхів і шлунково-кишкового тракту; ризик післяпологової кровотечі може зростати. Обережність потрібна при одночасному прийманні пероральних антикоагулянтів і засобів, що впливають на функцію тромбоцитів, і при порушеннях згортання в анамнезі. Відзначені випадки розширення зіниці, тому при підвищеному внутрішньоочному тиску та ризику закритокутової глаукоми препарат призначають обережно.
Окремо треба знати про акатизію — неприємний неспокій із потребою рухатися та неможливістю сидіти на місці; найімовірніше вона виникає в перші тижні лікування, і підвищення дози при ній може виявитися шкідливим. Симптоми відміни виникають часто, особливо при раптовому припиненні: запаморочення, порушення чутливості, розлади сну, астенія, збудження чи тривога, нудота, блювання, тремтіння та головний біль; зазвичай вони минають за 2 тижні, але в частини людей зберігаються 2–3 місяці й довше.
Лікарські взаємодії
Головне правило взаємодій у флуоксетину пов'язане з часом, а не лише з речовиною: при переведенні пацієнта на інші антидепресанти треба пам'ятати про довгий період напіввиведення самого флуоксетину та норфлуоксетину.
| Поєднання | Правило |
| Незворотні неселективні інгібітори моноаміноксидази | Поєднання протипоказане: описані тяжкі, іноді смертельні реакції та стани, що нагадують серотоніновий синдром |
| Початок флуоксетину після такого інгібітора | Не раніше ніж через 2 тижні після його відміни — дія цих препаратів зберігається до 2 тижнів |
| Початок інгібітора МАО після флуоксетину | Перерва щонайменше 5 тижнів після відміни флуоксетину |
| Метопролол при серцевій недостатності | Поєднання протипоказане: ризик небажаних ефектів метопрололу, зокрема вираженої брадикардії, зростає |
| Тамоксифен | Флуоксетин як сильний інгібітор CYP2D6 може знижувати концентрацію ендоксифену — найважливішого активного метаболіту тамоксифену, тому поєднання за можливості уникають |
| Серотонінергічні засоби, нейролептики, бупренорфін | Підвищують ризик серотонінового синдрому та станів, подібних до злоякісного нейролептичного |
При появі групи симптомів — гіпертермії, ригідності, клонічних судом м'язів, нестійкості вегетативної системи з різкими коливаннями життєвих показників, змін свідомості аж до сплутаності, дратівливості та крайнього збудження, що переходить у делірій і кому — лікування припиняють і починають підтримувальне симптоматичне лікування. При реакціях від поєднання з інгібіторами МАО корисним може виявитися введення ципрогептадину чи дантролену.
Вагітність і годування груддю
Флуоксетин не слід застосовувати під час вагітності, якщо тільки стан жінки не потребує такого лікування і не виправдовує потенційну небезпеку для плода. Різкого припинення терапії під час вагітності уникають, а при її продовженні особлива обережність потрібна в останньому триместрі та безпосередньо перед пологами.
У новонароджених спостерігалися дратівливість, тремтіння, гіпотонія, безперервний плач, труднощі із смоктанням і зі сном — це може вказувати на серотонінергічну дію або синдром відміни в дитини. Час їх появи і тривалість можуть бути пов'язані з довгим періодом напіввиведення флуоксетину та норфлуоксетину. Епідеміологічні дослідження показують, що застосування препаратів цієї групи у вагітних, особливо в третьому триместрі, може підвищувати ризик персистуючої легеневої гіпертензії новонародженого — 5 випадків на 1000 вагітних.
Побічні дії
Найчастіше в тих, хто отримував флуоксетин, повідомляли про головний біль, нудоту, безсоння, втомлюваність і діарею. Під час лікування вираженість і частота небажаних реакцій можуть зменшуватися, і зазвичай потреби припиняти терапію немає. Дуже часто відзначається безсоння, включно з раннім пробудженням, труднощами із засинанням і з продовженням сну після пробудження.
Часто спостерігаються тривога, нервозність, неспокій, напруження, зниження лібідо, порушення сну та незвичні сновидіння, а також зниження апетиту аж до анорексії. Рідко описані тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, анафілактичні реакції, сироваткова хвороба, порушення секреції антидіуретичного гормону та гіпонатріємія з рівнем натрію нижче 110 ммоль/л. Окремо зазначено, що препарати цієї групи можуть спричиняти сексуальні порушення, причому є повідомлення про тривалі порушення, які зберігаються попри припинення приймання.
Передозування
Прояви передозування самого лише флуоксетину зазвичай легкі: нудота, блювання, судоми, порушення роботи серця — від безсимптомних порушень ритму або подовження інтервалу QTc на електрокардіограмі до зупинки серця, включно з дуже рідкісними випадками двоспрямованої веретеноподібної тахікардії, — а також порушення дихання і зміни стану центральної нервової системи від збудження до коми. Смерть при передозуванні самого лише флуоксетину настає вкрай рідко.
Рекомендується спостереження за кровообігом і життєвими функціями, симптоматичне та підтримувальне лікування. Специфічного антидоту не існує, а форсований діурез, діаліз, гемоперфузія та обмінне переливання крові неефективні. Введення активованого вугілля разом із сорбітолом може бути так само або навіть ефективнішим, ніж викликання блювання чи промивання шлунка.
Як отримати рецепт на Bioxetin онлайн
Флуоксетин призначають після встановлення діагнозу, а дозу й тривалість добирають за показанням: при депресії ефект оцінюють через 3–4 тижні, при обсесивно-компульсивному розладі — через 2 тижні й повторно через 10. На початку лікування та при кожній зміні дози спостереження має бути особливо уважним, тому первинне призначення за анкетою неможливе.
Онлайн-консультація підходить для продовження призначеного лікування. В анкеті зазначте діагноз і хто його поставив, поточну добову дозу, як довго ви її приймаєте і коли вона змінювалася, а також ваш вік: у пацієнтів молодше 25 років спостереження має бути пильнішим, а дітям і підліткам препарат призначають лише при депресії. Обов'язково повідомте, чи були за час лікування думки про самоушкодження або самогубство, епізоди збудження, манії чи гіпоманії, судоми, висип і алергічні реакції. Назвіть хвороби печінки й нирок, епілепсію, діабет, глаукому, хвороби серця та порушення ритму, подовжений інтервал QT у себе і в родині, порушення згортання та випадки низького натрію. Перелічіть ліки, які приймаєте: інгібітори моноаміноксидази, метопролол, тамоксифен, антикоагулянти, НПЗЗ, ацетилсаліцилову кислоту, нейролептики, бупренорфін та інші серотонінергічні препарати. Повідомте про вагітність, її планування і годування груддю. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
