Bimifree: склад та форма випуску
Діючою речовиною препарату є біматопрост: один мілілітр розчину містить 0,3 мг біматопросту. Один флакон містить 3 мл розчину, що відповідає щонайменше 80 краплям, — цього вистачає більш ніж на два з половиною місяці лікування при режимі одна крапля на добу.
Головна особливість препарату в тому, що це стерильний розчин, який не містить консервантів. Відсутність консерванта знімає питання, пов'язані з його накопиченням на поверхні ока, але висуває підвищені вимоги до техніки закапування та поводження з флаконом.
Як діє Bimifree
Біматопрост є синтетичним простамідом, за будовою близьким до простагландину F2-альфа, однак він не діє через жоден із відомих рецепторів простагландинів. Він вибірково відтворює ефекти речовин біосинтетичного походження, які називають простамідами, при цьому структуру рецептора простамідів досі не визначено.
Зниження внутрішньоочного тиску досягається за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи через сітку колагенових волокон у куті передньої камери та посилення увеосклерального відтоку. Ефект починається приблизно через 4 години після першого застосування, досягає максимуму через 8–12 годин і зберігається щонайменше добу.
Показання до застосування
Препарат призначений для зниження підвищеного внутрішньоочного тиску при хронічній відкритокутовій глаукомі та внутрішньоочній гіпертензії у дорослих. Його призначають як у монотерапії, так і як допоміжне лікування на тлі застосування бета-адреноблокаторів.
Як і інші препарати цієї групи, він впливає на рівень внутрішньоочного тиску, тому лікування зазвичай тривале, а його результат оцінюють за вимірюваннями тиску. Самостійно переривати або відновлювати терапію не слід.
Спосіб застосування та дозування
Рекомендована доза становить 1 краплю в уражене око або обидва ока один раз на добу, увечері. Перевищувати режим «раз на добу» не можна: частіше введення здатне послабити дію, що знижує внутрішньоочний тиск. Ефективність і безпека застосування біматопросту у дітей та підлітків від народження до 18 років не встановлені. У пацієнтів з порушенням функції нирок або з порушенням функції печінки помірного чи тяжкого ступеня препарат без консерванта не вивчався, тому застосовувати його в цих групах потрібно обережно.
Як правильно закапувати краплі
Перед першим застосуванням варто потренуватися: повільно стиснути флакон-крапельницю, спрямувавши його вбік від ока, доки не вийде одна крапля. Перед закапуванням ретельно миють руки; пошкоджену упаковку або флакон не використовують. Перед першим відкриттям перевіряють цілісність гарантійного кільця на кришці, а якщо кільце ослаблене, його видаляють, щоб воно не потрапило в око. Голову закидають, пальцем відтягують нижню повіку, утворюючи «кишеньку», і, не торкаючись кінчиком крапельниці ока, повік і пальців, повільно стискають флакон у середній частині — крапля може вийти із затримкою в кілька секунд, тому сильно стискати флакон не потрібно.
Після закапування
Після введення краплі слід притиснути пальцем слізний каналець біля внутрішнього кута ока і тримати око заплющеним щонайменше 2 хвилини. Це спрямовує препарат усередину ока і зменшує його потрапляння в загальний кровотік, що знижує системні небажані реакції та посилює місцеву дію. Для другого ока дії повторюють. Після використання флакон струшують донизу, не торкаючись кінчика крапельниці, щоб видалити залишки рідини, і одразу щільно закручують. При одночасному застосуванні інших очних препаратів між введеннями витримують щонайменше 5 хвилин, а очні мазі використовують в останню чергу.
Протипоказання
Єдиним протипоказанням є підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
Такий короткий перелік не означає, що препарат підходить усім: коло станів, за яких його застосовують з обережністю або в яких він узагалі не вивчався, доволі широке і розглянуте в наступному розділі. Рішення про призначення ухвалює лікар.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
До початку лікування пацієнта слід поінформувати про періорбітопатію, пов'язану із застосуванням аналогів простагландинів, та про посилення пігментації райдужки — такі зміни спостерігалися при лікуванні біматопростом. Частина з них може виявитися стійкою, призводити до порушення поля зору і, якщо лікується лише одне око, до відмінностей у зовнішньому вигляді очей. Використання препарату не вивчалося у пацієнтів із запальними станами очного яблука, а також при неоваскулярній, вродженій та закрито- або вузькокутовій глаукомі.
Коли потрібна особлива обережність
- фактори ризику набряку макули — афакія, артифакія з розривом задньої капсули кришталика: повідомлялося про рідкісні випадки кістозного набряку макули;
- перенесені значущі вірусні інфекції ока, наприклад герпетична, а також увеїт або ірит: описані рідкісні повідомлення про рецидив інфільтративних змін рогівки та очних інфекцій;
- хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальна астма та інші порушення дихальної функції: є повідомлення про загострення астми, задишку та загострення хронічного обструктивного захворювання легень;
- блокада серця тяжча за перший ступінь і декомпенсована застійна серцева недостатність: застосування в цих групах не вивчалося;
- схильність до рідкого пульсу або низького артеріального тиску: є окремі спонтанні повідомлення про брадикардію та зниження артеріального тиску;
- одночасне застосування інших аналогів простагландинів: можливе послаблення ефекту, потрібен контроль внутрішньоочного тиску;
- носіння контактних лінз: застосування препарату без консерванта у таких пацієнтів не вивчалося, лінзи знімають перед закапуванням і надягають через 15 хвилин.
Існує ризик росту волосся в тих місцях, де розчин часто потрапляє на шкіру. Тому важливо закапувати препарат суворо за інструкцією і стежити, щоб він не стікав з ока на щоку чи інші ділянки шкіри. Крім того, слід пам'ятати, що підвищений вплив на око більше ніж однієї дози біматопросту на добу здатний послабити зниження внутрішньоочного тиску, тому збільшувати частоту закапувань не можна.
Лікарські взаємодії
Досліджень взаємодій не проводилося, і в людини вони не очікуються: системні концентрації біматопросту після введення в кон'юнктивальний мішок украй низькі — нижче 0,2 нг/мл. Біматопрост зазнає біотрансформації за участю багатьох ферментів різними метаболічними шляхами, а в доклінічних дослідженнях його впливу на печінкові ферменти, що метаболізують лікарські засоби, не виявлено.
У клінічних дослідженнях біматопрост застосовувався разом з різними офтальмологічними засобами, що блокують бета-адренорецептори, без ознак взаємодії. Спільне застосування з протиглаукомними препаратами, відмінними від місцевих бета-адреноблокаторів, у межах допоміжної терапії не вивчалося. При цьому у пацієнтів з глаукомою або внутрішньоочною гіпертензією застосування інших аналогів простагландинів може послаблювати дію препарату, що знижує внутрішньоочний тиск.
Вагітність та годування груддю
Достатніх даних про застосування біматопросту у вагітних жінок немає. У дослідженнях на тваринах при великих дозах, токсичних для матері, виявлено токсичний вплив на репродуктивну функцію. Застосовувати препарат під час вагітності не слід, якщо в цьому немає явної потреби.
Невідомо, чи проникає біматопрост у грудне молоко людини, однак у дослідженнях на тваринах його проникнення в молоко показано. Вирішуючи, чи припинити годування груддю, чи відмінити препарат, слід зіставити користь годування для дитини та користь продовження лікування для матері. Достатніх даних про вплив біматопросту на фертильність у людини немає.
Побічні дії
У тримісячному клінічному дослідженні біматопросту в концентрації 0,3 мг/мл без консерванта небажані реакції виникли приблизно у 29% пацієнтів. Найчастішою була ін'єкція кон'юнктиви — у більшості випадків від слідової до легкої та незапального характеру — у 24% пацієнтів, а також свербіж очей у 4% пацієнтів. Через небажане явище лікування в цьому дослідженні припинили близько 0,7% пацієнтів. У більшості випадків реакції стосувалися очей, були слабко вираженими і жодна з них не була тяжкою.
- дуже часто: ін'єкція кон'юнктиви, періорбітопатія, пов'язана із застосуванням аналога простагландинів;
- часто: поверхневий точковий кератит, подразнення очей, відчуття стороннього тіла, сухість очей, біль в очах, свербіж очей, надмірний ріст вій, почервоніння повік, гіперпігментація шкіри навколо очниць;
- нечасто: астенопія, набряк кон'юнктиви, світлобоязнь, посилена сльозотеча, гіперпігментація райдужки, нечіткість зору, свербіж і набряк повік, головний біль, надмірний ріст волосся;
- частота невідома: реакції підвищеної чутливості з проявами очної та шкірної алергії, запаморочення, виділення з ока, дискомфорт в оці, зміна забарвлення шкіри навколо ока;
- частота невідома: артеріальна гіпертензія, бронхіальна астма та її загострення, загострення хронічного обструктивного захворювання легень, задишка.
Періорбітопатія на тлі аналогів простагландинів проявляється ліподистрофічними змінами навколо очниці: поглибленням борозни повіки, птозом, западінням ока, ретракцією повіки, інволюцією на тлі дерматохалязису та оголенням нижньої частини склери. Зміни зазвичай легкі, можуть виникнути вже через місяць лікування і здатні порушувати поле зору, навіть якщо пацієнт їх не помічає; після припинення лікування або переходу на інше вони частково або повністю зворотні. Посилення пігментації райдужки, навпаки, найчастіше стійке: воно зумовлене збільшенням вмісту меланіну в меланоцитах, а не зростанням їх кількості, і може стати помітним лише через місяці або роки. Після 12 місяців застосування біматопросту в концентрації 0,1 мг/мл частота гіперпігментації райдужки становила 0,5%.
Передозування
Випадків передозування не зареєстровано, і його виникнення після введення препарату в кон'юнктивальний мішок малоймовірне. Якщо передозування все ж станеться, лікування має бути симптоматичним і підтримувальним.
На випадок ненавмисного проковтування біматопросту корисні такі дані: у двотижневих дослідженнях на щурах і мишах при прийомі всередину дози до 100 мг/кг маси тіла на добу токсичної дії не чинили. У перерахунку на площу поверхні тіла ця доза щонайменше у 70 разів перевищує дозу, що міститься в одному флаконі і випадково прийнята дитиною з масою тіла 10 кг.
Як отримати рецепт на Bimifree онлайн
Для отримання рецепта на Bimifree необхідна консультація лікаря: це препарат для тривалого лікування підвищеного внутрішньоочного тиску, який потребує обережності при захворюваннях дихальної та серцево-судинної системи, а також правильної техніки закапування. Лікар уточнить діагноз, супутні захворювання та інші застосовувані очні засоби.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
