Berodual® N: склад і форма випуску
Одна інгаляційна доза містить 50 мкг фенотеролу гідроброміду і 21 мкг іпратропію броміду моногідрату, що відповідає 20 мкг безводного іпратропію броміду. Новий балончик містить 200 інгаляційних доз, тобто розпилень.
Літера «N» у назві означає склад без хлорфторвуглеводнів. Пацієнтам, які переходять із попередніх аерозолів, варто знати: смак може дещо відрізнятися, але на безпечність і ефективність це ніяк не впливає, і препарат рівноцінний аерозолям, що містили CFC.
Як діє Berodual® N
Препарат містить дві діючі речовини з бронхорозширювальною дією: іпратропію бромід з антихолінергічним механізмом і фенотеролу гідробромід, що стимулює бета-адренорецептори. Таке поєднання дає змогу впливати на просвіт бронхів двома незалежними шляхами одразу.
Іпратропію бромід — четвертинна амонієва сіль з антихолінергічними, тобто парасимпатолітичними, властивостями. За даними доклінічних досліджень, будучи антагоністом ацетилхоліну — нейромедіатора, що вивільняється блукаючим нервом, — він гальмує рефлекси, проведені цим нервом. Антихолінергічні засоби запобігають зростанню внутрішньоклітинної концентрації циклічного гуанозинмонофосфату, спричиненому дією ацетилхоліну на мускаринові рецептори гладких м'язів бронхів.
Показання до застосування
Препарат показаний як бронхорозширювальний засіб для профілактики й лікування симптомів хронічних обструктивних захворювань дихальних шляхів з оборотним бронхоспазмом: бронхіальної астми й особливо хронічного бронхіту з емфіземою легень або без неї.
До показання одразу додається важливе застереження: у пацієнтів із бронхіальною астмою або ХОЗЛ слід розглянути одночасне протизапальне лікування відповідно до чинних стандартів терапії цих захворювань. Бронхолітик знімає симптом, але не впливає на запалення, що лежить в основі хвороби.
Спосіб застосування та дозування
Дозу добирають під індивідуальні потреби пацієнта. Якщо не призначено інакше, у дорослих і дітей, старших за 6 років, застосовують наведені нижче схеми. Дітям препарат можна застосовувати лише за призначенням лікаря й під наглядом дорослого. Перед першим використанням потрібно двічі натиснути на дозувальний клапан.
- Гострий напад астми. У багатьох випадках двох розпилень достатньо для негайного усунення симптомів. У тяжчих випадках, якщо через 5 хвилин значущого поліпшення дихання немає, можна зробити ще два розпилення.
- Якщо напад не минув після чотирьох розпилень, може знадобитися більша кількість — і в цій ситуації пацієнт має негайно зв'язатися з лікарем або звернутися до найближчої лікарні.
- Періодичне й тривале лікування. Разова доза становить одне або два розпилення, максимум до 8 розпилень на добу; у середньому це 1–2 розпилення тричі на день.
- Догляд за інгалятором. Мундштук завжди тримають у чистоті й промивають теплою водою; якщо використовувалося мило чи мийний засіб, мундштук ретельно обполіскують чистою водою. Мундштук призначений лише для цього препарату, а сам препарат не можна застосовувати з іншим мундштуком.
- Контроль залишку. Балончик непрозорий, тому перевірити, чи він порожній, неможливо. Після використання всіх доз у ньому може залишатися трохи розчину, але застосовувати його не слід: немає впевненості, що доза буде правильною. Балончик перебуває під тиском, його не можна відкривати й нагрівати вище ніж 50 °C.
Протипоказання
Протипоказань небагато, і вони поділяються на алергічні та серцеві.
- Підвищена чутливість до фенотеролу гідроброміду, атропіноподібних речовин або будь-якої допоміжної речовини препарату.
- Обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія.
- Порушення ритму з прискореним серцебиттям — тахіаритмії.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Найважливіше застереження стосується не разової дози, а тенденції. Потреба збільшувати дозу бета-2-агоніста, щоб контролювати прохідність бронхів, яка погіршується, означає втрату контролю над перебігом хвороби. Постійне нарощування дози понад рекомендовану й протягом тривалого часу небажане й ризиковане: у такій ситуації план лікування треба переглянути, звернувши особливу увагу на протизапальну терапію інгаляційними кортикостероїдами, щоб запобігти загрозливому для життя погіршенню. При гострій задишці, що швидко наростає, пацієнт має негайно звернутися до лікаря. При легкому перебігу астми та ХОЗЛ доречнішим може виявитися застосування препарату за потребою, а не регулярно.
- Стани, що потребують оцінки користі й ризику. Недостатньо контрольований діабет, нещодавно перенесений інфаркт міокарда й тяжкі захворювання серця чи судин, гіпертиреоз, феохромоцитома. Це особливо важливо при застосуванні доз, вищих за рекомендовані.
- Калій. Застосування бета-2-агоністів може спричиняти потенційно небезпечне зниження концентрації калію в крові.
- Сечовидільна система й очі. Обережність потрібна при гіпертрофії передміхурової залози, звуженні шийки сечового міхура й схильності до закритокутової глаукоми.
- Потрапляння аерозолю в око. Описано поодинокі випадки розширення зіниці, підвищення внутрішньоочного тиску, закритокутової глаукоми та болю в оці. Біль або дискомфорт в оці, нечіткість зору, ореоли чи кольорове бачення разом із почервонінням ока можуть бути ознаками гострої закритокутової глаукоми: потрібно почати лікування краплями, що звужують зіницю, і негайно звернутися до фахівця. Тому техніки інгаляції варто вчитися в лікаря.
- Інше. Інші симпатоміметичні бронхолітики застосовують одночасно з цим препаратом лише під контролем лікаря. Пацієнти з муковісцидозом більш схильні до порушень моторики шлунково-кишкового тракту. Можливі реакції гіперчутливості — рідкісні випадки кропив'янки, ангіоневротичного набряку, висипу, бронхоспазму, набряку глотки й анафілаксії.
Лікарські взаємодії
Інші бета-адренергічні й антихолінергічні засоби, а також похідні ксантину, наприклад теофілін, можуть посилювати бронхорозширювальну дію — але водночас і небажані ефекти. Зворотна ситуація не менш важлива: одночасне приймання бета-адреноблокаторів може спричинити потенційно небезпечне послаблення бронхорозширювальної дії препарату.
Окремої уваги заслуговує калій. Гіпокаліємія, спричинена бета-2-агоністами, може посилюватися при одночасному лікуванні похідними ксантину, кортикостероїдами чи сечогінними засобами, і це особливо значуще в пацієнтів із тяжкою обструкцією дихальних шляхів. У хворих, які отримують дигоксин, гіпокаліємія підвищує ризик порушень серцевого ритму, а гіпоксія може поглиблювати несприятливий вплив зниженого калію на ритм; у таких випадках рекомендується контролювати рівень калію в сироватці. Обережність потрібна й при прийманні інгібіторів МАО або трициклічних антидепресантів — вони можуть посилювати дію бета-адренергічних агоністів. Інгаляція галогенованих анестетиків, таких як галотан, трихлоретилен та енфлуран, здатна посилювати вплив бета-агоністів на серцево-судинну систему.
Вагітність і грудне вигодовування
Доклінічні та доступні клінічні дані не дають доказів несприятливої дії фенотеролу чи іпратропію в період вагітності. Проте звичайні запобіжні заходи при застосуванні ліків під час вагітності, особливо в першому триместрі, зберігаються. Є й окреме міркування, про яке потрібно знати заздалегідь: препарат гальмує скоротливу активність матки.
Доклінічні дослідження показали, що фенотеролу гідробромід проникає в грудне молоко. Чи проникає туди іпратропію бромід, невідомо, однак малоймовірно, що він потрапить в організм дитини в значущій кількості — особливо при використанні препарату у формі інгаляційного аерозолю. Оскільки в людини багато ліків проникають у грудне молоко, жінкам, які годують груддю, препарат призначають з обережністю.
Побічні дії
Часті небажані ефекти — підвищена нервова збудливість, сухість слизової оболонки порожнини рота, головний біль, запаморочення й тремтіння скелетних м'язів. Можливі також серцебиття та прискорена серцева діяльність. Відзначалися минущі порушення моторики шлунково-кишкового тракту — блювання, закрепи, діарея — і затримка сечі. Можливі небажані явища з боку очей, включно з порушеннями акомодації та глаукомою.
Серйозніша частина переліку пов'язана з бета-адренергічною стимуляцією та з алергією. Застосування бета-2-агоністів може спричиняти потенційно небезпечну гіпокаліємію; можливі нудота, блювання, підвищена пітливість, слабкість і болісні м'язові спазми. Спостерігалося зниження діастолічного або підвищення систолічного артеріального тиску. Можуть виникати порушення серцевого ритму, особливо при застосуванні великих доз, а також фібриляція передсердь і надшлуночкова тахікардія. Описано поодинокі випадки змін психіки після інгаляційної терапії бета-агоністами. З боку дихальних шляхів можливі кашель, місцеве подразнення — фарингіт, подразнення горла — і парадоксальний бронхоспазм, спричинений самою інгаляцією. Реакції гіперчутливості включають шкірний висип, ангіоневротичний набряк язика, губ і обличчя, кропив'янку, спазм гортані та анафілактичні реакції.
Передозування
Симптоми передозування пов'язані головно з дією фенотеролу й випливають із надмірної бета-адренергічної стимуляції: почервоніння обличчя, тахікардія, прискорення пульсу, серцебиття, підвищення або зниження артеріального тиску, стенокардичний біль, порушення ритму серця, тремор. Можливі симптоми передозування іпратропію броміду — сухість у роті, порушення акомодації — легкі й минущі, оскільки системна біодоступність інгаляційного іпратропію дуже мала.
Лікування полягає в призначенні седативних засобів, а в тяжких випадках — в інтенсивній терапії. Як специфічні антидоти можна використовувати бета-адреноблокатори, переважно бета-1-селективні. Тут є суттєве застереження: у пацієнтів із бронхіальною астмою або ХОЗЛ дозу добирають особливо обережно через ризик раптового тяжкого бронхоспазму, який може закінчитися смертю, і через можливе зменшення прохідності бронхів.
Як отримати рецепт на Berodual® N онлайн
Berodual N призначають при астмі та хронічних обструктивних захворюваннях легень, і його призначення майже завжди йде разом із рішенням про протизапальну терапію. Перед першим призначенням потрібні огляд, оцінка функції дихання та виключення протипоказань з боку серця, тому почати лікування за онлайн-анкетою не можна.
Онлайн-консультація підходить для продовження призначеної терапії. В анкеті зазначте діагноз і хто його поставив, скільки розпилень на добу ви робите та як часто користуєтеся інгалятором «за потребою», а також які ще препарати входять до схеми — насамперед інгаляційні кортикостероїди. Окремо повідомте, якщо останнім часом потреба в інгаляціях зросла, якщо напади почастішали або якщо чотирьох розпилень перестало вистачати: це ознака втрати контролю над хворобою й привід переглянути лікування, а не просто виписати нову упаковку. Обов'язково згадайте порушення ритму серця, перенесений інфаркт, гіпертиреоз, діабет, глаукому й проблеми із сечовипусканням, а також приймання бета-адреноблокаторів, сечогінних, теофіліну, дигоксину та антидепресантів. Жінкам варто сказати про вагітність, її планування чи годування груддю. Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
