Aspulmo: склад і форма випуску
Aspulmo — дозований інгалятор. Одна інгаляційна доза містить 100 мкг сальбутамолу у формі сальбутамолу сульфату.
Препарат призначений виключно для інгаляційного застосування. Пацієнтам, яким важко скоординувати вдих із вивільненням препарату з інгалятора, слід користуватися спейсером — інгаляційною камерою. Варто знати й про те, що препарат містить компоненти, здатні дати позитивний результат допінг-тестів.
Як діє Aspulmo
Сальбутамол — селективний β2-агоніст. У терапевтичних дозах він стимулює β2-адренорецептори гладких м'язів бронхів.
Практично важливі дві характеристики його дії: вона настає швидко — протягом 5 хвилин — і триває недовго, 4–6 годин. Саме цим пояснюється роль препарату: він знімає бронхоспазм за оборотної обструкції дихальних шляхів, але не замінює базисну протизапальну терапію.
Показання до застосування
Препарат рекомендується для лікування бронхоспазму або оборотної обструкції дихальних шляхів, а також із профілактичною метою — перед фізичним навантаженням у пацієнтів з астмою фізичного зусилля і перед передбачуваним контактом з алергенами, які зазвичай спричиняють напади задишки.
Окремо обумовлене застосування за астми: препарат особливо рекомендований за легкого, помірного й тяжкого її перебігу — але за умови, що його застосування не відкладає початок терапії інгаляційними глюкокортикостероїдами. Це застереження задає всю логіку лікування: бронхолітик знімає симптом, а не лікує запалення.
Спосіб застосування та дозування
Дози різняться в дорослих і дітей, а також залежно від того, знімають уже наявний бронхоспазм чи запобігають йому.
| Ситуація | Режим |
|---|---|
| Дорослі, купірування бронхоспазму | 1–2 інгаляції (100–200 мкг сальбутамолу); за відсутності очікуваного поліпшення можна зробити більше двох інгаляцій |
| Дорослі, максимальна рекомендована доза | 2 інгаляції 3 рази на добу |
| Профілактика бронхоспазму за навантаження чи контакту з алергеном | 2 інгаляції (2 × 100 мкг) за 10–15 хвилин до навантаження або передбачуваного контакту |
| Літні пацієнти | Ті самі рекомендації, що й для дорослих |
| Діти, гострий бронхоспазм і профілактика астми фізичного зусилля | 1 інгаляція (100 мкг); за відсутності поліпшення дозу можна збільшити до 200 мкг |
| Діти, максимум | Не рекомендується більш ніж 4 інгаляції на добу |
Ключове правило: за посилення симптомів астми число інгаляцій збільшувати не слід. У такій ситуації лікар має розглянути збільшення дози препарату або систематичне приймання глюкокортикостероїдів. Якщо раніше ефективна доза інгаляційного сальбутамолу не дає поліпшення протягом 3 годин, пацієнту потрібно звернутися до лікаря; може знадобитися й перевірка того, як він виконує інгаляцію.
Протипоказання
Препарат протипоказаний за підвищеної чутливості до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини, а також за загрозливого викидня.
Окреме застереження стосується акушерського застосування. Хоча сальбутамол внутрішньовенно, а зрідка й у таблетках застосовується для запобігання передчасним пологам, не ускладненим передлежанням плаценти, ранньою пологовою кровотечею чи гестозом, інгаляційну форму сальбутамолу для запобігання передчасним пологам застосовувати не слід.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Головне застереження стосується ролі препарату в лікуванні астми. Бронхолітики не мають бути єдиним чи основним лікуванням у пацієнтів із легкою хронічною, помірною, тяжкою чи нестабільною астмою. За тяжкої астми потрібні регулярні лікарські огляди з дослідженням функції легень — через ризик загострення хвороби і навіть смерті; у такому разі лікар має розглянути максимальні рекомендовані дози інгаляційних кортикостероїдів і (або) додавання пероральних. Зростання споживання короткодійних бронхолітиків, особливо β2-агоністів, для зняття симптомів астми свідчить про погіршення перебігу хвороби, тому пацієнта попереджають: якщо відповідь на попередню дозу стала слабшою або потрібно більше інгаляцій, ніж раніше, потрібно негайно зв'язатися з лікарем. Раптове й прогресуюче погіршення перебігу астми може загрожувати життю.
- техніку інгаляції перевіряють, щоб забезпечити оптимальну доставку препарату в легені; пацієнтів попереджають, що смак може відрізнятися від смаку раніше застосовуваного аерозолю;
- реакцію на лікування астми регулярно контролюють за допомогою тестів функції легень;
- особлива обережність потрібна за гіпертиреозу, серцевої недостатності, артеріальної гіпертензії, аневризми, зниженої толерантності до глюкози, цукрового діабету, феохромоцитоми й одночасного приймання серцевих глікозидів;
- обережність потрібна й за ішемії міокарда, тахіаритмії та гіпертрофічної кардіоміопатії; у постреєстраційних повідомленнях і літературі описані рідкісні випадки ішемії міокарда, пов'язані із застосуванням сальбутамолу;
- пацієнтам із тяжким захворюванням серця — ішемічною хворобою, тахіаритмією чи тяжкою серцевою недостатністю, — які приймають сальбутамол з приводу хвороби дихальних шляхів, рекомендують звертатися по медичну консультацію за появи болю в грудях чи інших ознак загострення хвороби серця;
- застосування β2-агоністів, особливо парентерально або через небулайзер, може спричиняти потенційно тяжку гіпокаліємію;
- особлива обережність потрібна за гострої астми: гіпокаліємія може посилитися за одночасного лікування похідними ксантину, стероїдами чи сечогінними, а також за нестачі кисню в органах і тканинах — у цих випадках рекомендується контролювати рівень калію в сироватці;
- сальбутамол не приймають одночасно з неселективними бета-адреноблокаторами, такими як пропранолол.
Лікарські взаємодії
Сальбутамол не слід приймати одночасно з іншими інгаляційними симпатоміметичними бронхолітиками. Якщо необхідно одночасно застосовувати адренергічні засоби іншим шляхом, потрібна обережність через ризик небезпечних серцево-судинних ускладнень.
- інгібітори моноамінооксидази і трициклічні антидепресанти можуть підвищувати ризик серцево-судинних небажаних реакцій, тому за їх приймання сальбутамол призначають обережно;
- неселективні бета-адреноблокатори, наприклад пропранолол, одночасно із сальбутамолом не призначають: у пацієнтів з астмою їх застосування пов'язане з ризиком вираженого звуження бронхів;
- особлива обережність потрібна й за приймання серцевих глікозидів;
- похідні ксантину, стероїди й сечогінні засоби можуть посилити гіпокаліємію;
- сальбутамол здатний знижувати рівень калію в крові, тому за приймання інших препаратів, що знижують калій, можливий сумарний ефект і потрібна обережність;
- після введення галогенованих засобів для наркозу — галотану, метоксифлурану, енфлурану — пацієнтам, які отримують сальбутамол, можна очікувати підвищеного ризику тяжких порушень ритму серця й артеріальної гіпотензії;
- якщо такі засоби планується вводити, потрібно переконатися, що сальбутамол не застосовувався щонайменше за 6 годин до початку анестезії.
Вагітність і грудне вигодовування
Препарат можна застосовувати під час вагітності лише тоді, коли користь для матері значно перевищує загрозу для плода. Під час широких спостережень у дітей пацієнток, які приймали сальбутамол, рідко відзначалися вроджені вади, зокрема розщілина губи й деформація кінцівок; при цьому частина матерів приймала під час вагітності й інші ліки, тому пов'язати ці вади з дією сальбутамолу складно. Випробування на тваринах указують на можливість підвищення ризику для плода за доз, що значно перевищують рекомендовані клінічно; при цьому дослідження впливу на репродукцію не виявили дії безфреонового носія HFA-134a на розвиток плода у тварин.
Якщо препарат необхідно призначити жінці, яка годує, рекомендується перервати грудне вигодовування. Сальбутамол може проникати у грудне молоко, і невідомо, чи справляє це негативний вплив на здоров'я новонароджених, тому його застосування в жінок, які годують, обмежують випадками, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для дитини.
Побічні дії
Часто виникають тремтіння скелетних м'язів, головний біль і тахікардія; нечасто — серцебиття і подразнення слизової оболонки ротової порожнини та глотки.
- рідко — зниження концентрації калію в крові: застосування засобів, що стимулюють β2-адренорецептори, може спричиняти значне падіння рівня калію;
- рідко — розширення периферичних кровоносних судин;
- рідко — м'язові судоми;
- дуже рідко — реакції гіперчутливості, включно з ангіоневротичним набряком, кропив'янкою, бронхоспазмом, зниженням артеріального тиску і колапсом;
- дуже рідко — надмірна збудливість;
- дуже рідко — порушення ритму серця, зокрема фібриляція передсердь, надшлуночкова тахікардія та екстрасистолія;
- дуже рідко — парадоксальний бронхоспазм;
- частота невідома — ішемія міокарда.
Парадоксальний бронхоспазм заслуговує окремої згадки: як і за інших інгаляційних препаратів, він може проявитися свистячим диханням одразу після приймання. У такій ситуації застосування препарату негайно припиняють і дають інший швидкодійний бронхолітик, після чого оцінюють стан пацієнта і за потреби змінюють лікування.
Передозування
Найчастіший прояв передозування сальбутамолу — минущі порушення, пов'язані з фармакологічною дією β-агоністів: тахікардія, серцебиття, тремтіння, надмірна збудливість, а також метаболічні порушення, зокрема гіпокаліємія.
За передозування проводять симптоматичне лікування. Рекомендується призначити кардіоселективний бета-адреноблокатор, однак у пацієнтів із бронхоспазмом в анамнезі такі препарати застосовують з особливою обережністю. Після передозування сальбутамолу може знизитися рівень калію в крові, тому його контролюють і за потреби поповнюють електроліти.
Як отримати рецепт на Aspulmo онлайн
Сальбутамол в інгаляторі відпускається за рецептом. Він призначений для зняття і запобігання бронхоспазму, але не замінює базисну терапію: зростання потреби в інгаляціях — сигнал, що хвороба погіршується і схему потрібно переглянути.
На онлайн-консультації лікар з'ясує характер нападів і їх частоту, поточну базисну терапію, стан серця й щитоподібної залози, приймання бета-адреноблокаторів і сечогінних та за наявності показань випише електронний рецепт — за його кодом препарат можна отримати в аптеці.
