Apidra SoloStar: склад і форма випуску
Один мілілітр розчину містить 100 одиниць інсуліну глулізину, що відповідає 3,49 мг. SoloStar — це попередньо заповнена шприц-ручка; перед першим застосуванням треба уважно прочитати інструкцію з її використання, додану до упаковки.
Одна деталь принципова й часто губиться при переході з іншого препарату: одиниці, у яких виражено силу цього препарату, стосуються саме його й не збігаються ні з міжнародними одиницями, ні з одиницями інших аналогів інсуліну. Одна одиниця інсуліну глулізину має таку саму цукрознижувальну дію, як одна одиниця звичайного людського інсуліну.
Як діє Apidra SoloStar
Інсулін глулізин — рекомбінантний аналог людського інсуліну з такою самою силою дії, але з ранішим початком і коротшою дією. Основна дія інсулінів — регуляція обміну глюкози: інсулін знижує її рівень у крові, стимулюючи периферичне захоплення глюкози скелетними м'язами й жировою тканиною та гальмуючи її вироблення в печінці. Крім того, він гальмує ліполіз, пригнічує протеоліз і посилює синтез білка.
Практичний сенс «швидкого» аналога — у строках. Після підшкірної ін'єкції цукрознижувальна дія починається через 10–20 хвилин. При внутрішньовенному введенні початок настає швидше, дія коротша, а максимальний ефект сильніший, ніж при підшкірному; при цьому сама цукрознижувальна дія при внутрішньовенному введенні така сама, як у звичайного людського інсуліну.
Показання до застосування
Показання сформульоване коротко: цукровий діабет у дорослих, підлітків і дітей від 6 років, що потребує лікування інсуліном.
Достатніх клінічних даних про застосування препарату в дітей до 6 років немає. Інсулін глулізин застосовують у схемах, де використовується інсулін, що являє собою поєднання інсуліну середньої та швидкої тривалості дії, або інсулін тривалої дії чи аналог базального інсуліну; його можна застосовувати й разом із пероральними протидіабетичними препаратами. Інакше кажучи, це не самостійна терапія, а «швидка» складова схеми, прив'язана до приймань їжі.
Спосіб застосування та дозування
Дозу встановлюють індивідуально. Препарат вводять підшкірно незадовго до їди або після неї — в інтервалі від 0 до 15 хвилин — або у вигляді безперервної підшкірної інфузії. Місця введення: передня черевна стінка, стегно чи дельтоподібний м'яз, а для безперервної інфузії — черевна стінка. Місця ін'єкцій та інфузій потрібно чергувати в межах обраної ділянки. На швидкість всмоктування, а отже на початок і тривалість дії, впливають місце введення, фізичне навантаження та інші чинники: підшкірна ін'єкція в черевну стінку забезпечує дещо швидше всмоктування, ніж в інші місця. Важливо не потрапити в кровоносну судину, а після ін'єкції місце уколу масажувати не слід.
- Змішування. При підшкірному введенні препарат не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, крім людського інсуліну NPH. При внутрішньовенному введенні його не змішують із розчином глюкози, розчином Рінгера чи іншим інсуліном, а в помпі — ні з розчинниками, ні з іншими інсулінами.
- Внутрішньовенне введення. Можливе, але виконувати його має лікар, який веде пацієнта.
- Інсулінова помпа. Безперервну підшкірну інфузію проводять із придатними катетерами й резервуарами, а пацієнт має бути навчений роботі з помпою. Набір для інфузії та резервуар міняють не рідше ніж кожні 48 годин із дотриманням асептики — ці вказівки можуть відрізнятися від інструкції до помпи, і дотримуватися треба вказівок для препарату. На випадок поломки помпи обов'язково потрібен альтернативний спосіб введення інсуліну.
- Нирки й печінка. При порушенні функції нирок фармакокінетика глулізину загалом зберігається, однак потреба в інсуліні може знижуватися. У пацієнтів із порушеннями функції печінки досліджень не проводили; при печінковій недостатності потреба може зменшуватися через ослаблений глюконеогенез і сповільнений метаболізм інсуліну.
- Літні пацієнти. Фармакокінетичних даних у літніх хворих на діабет мало; ослаблення функції нирок може знижувати потребу в інсуліні.
Протипоказання
Протипоказань два, і друге з них — не хронічний стан, а ситуація поточного моменту.
Перше — підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої допоміжної речовини. Друге — гіпоглікемія: при низькому рівні глюкози введення швидкого інсуліну її поглибить. Саме тому в пацієнтів на інсуліні під рукою завжди мають бути швидкі вуглеводи, а саме правило «не вводити інсулін при гіпоглікемії» варто запам'ятати до того, як ситуація виникне.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Зміна інсуліну на інший тип або іншу марку має відбуватися під суворим наглядом лікаря. Зміни сили, марки виробника, типу — звичайний інсулін, NPH, ленте, тривалої дії, — походження (тваринний, людський, аналог людського) чи методу виробництва можуть потребувати зміни дози, а іноді й корекції пероральних протидіабетичних засобів, які приймають водночас. Застосування неправильних доз або припинення лікування, особливо при інсулінозалежному діабеті, може призвести до гіперглікемії та кетоацидозу — ускладнень, які бувають смертельними.
- Змінені провісники гіпоглікемії. Ранні симптоми можуть слабшати або змінюватися при тривалому перебігу діабету, інтенсивній інсулінотерапії, діабетичній невропатії, прийманні бета-адреноблокаторів і при переході з тваринного інсуліну на людський. Крім того, час настання гіпоглікемії залежить від профілю дії використовуваних інсулінів і змінюється при зміні схеми: у швидких аналогів вона може наставати раніше, ніж у розчинних людських інсулінів.
- Навантаження, харчування й хвороба. Корекція дози може знадобитися при підвищеному фізичному навантаженні або зміні звичного плану харчування; фізичне навантаження одразу після їди підвищує ризик гіпоглікемії. Потреба в інсуліні змінюється й під час хвороби або при емоційних розладах.
- Плутанина препаратів. Описано випадки помилкового застосування інсулінів, зокрема тривалої дії, введених замість інсуліну глулізину. Перед кожною ін'єкцією потрібно перевіряти етикетку — це єдиний надійний спосіб не переплутати препарати.
- Помпа. Поломка помпи чи набору для інфузії, а також помилки при поводженні з ними швидко призводять до гіперглікемії, кетозу й кетоацидозу; повідомлялося про випадки кетоацидозу при безперервній підшкірній інфузії. Причину потрібно швидко виявити й усунути.
- Крайні стани. Нелікована гіпоглікемія або гіперглікемія може призвести до втрати свідомості, коми чи смерті. Це головна причина, з якої самолікування й самостійні зміни схеми при інсулінотерапії неприпустимі.
Лікарські взаємодії
Досліджень фармакокінетичних взаємодій не проводили; за даними про подібні препарати клінічно значущі фармакокінетичні взаємодії малоймовірні. Однак на обмін глюкози впливає безліч речовин, і при їх застосуванні може знадобитися зміна дози інсуліну й особливо уважний контроль.
| Посилюють цукрознижувальну дію | Пероральні протидіабетичні засоби, інгібітори АПФ, дизопірамід, фібрати, флуоксетин, інгібітори моноаміноксидази, пентоксифілін, пропоксифен, саліцилати й антибактеріальні сульфаніламіди. Ризик гіпоглікемії при цьому зростає. |
| Послаблюють цукрознижувальну дію | Кортикостероїди, даназол, діазоксид, сечогінні, глюкагон, ізоніазид, похідні фенотіазину, соматропін, симпатоміметики (адреналін, сальбутамол, тербуталін), гормони щитоподібної залози, естрогени, гестагени у складі контрацептивів, інгібітори протеази й атипові антипсихотики, наприклад оланзапін і клозапін. |
| Діють в обидва боки | Бета-адреноблокатори, клонідин, солі літію та алкоголь можуть як посилювати, так і послаблювати цукрознижувальну дію інсуліну. Пентамідин здатний спричинити гіпоглікемію, за якою іноді настає гіперглікемія. |
| Маскують провісники | Під впливом симпатолітиків — бета-адреноблокаторів, клонідину, гуанетидину й резерпіну — компенсаторні адренергічні реакції можуть слабшати або не виникати зовсім, і гіпоглікемія настає без звичних попереджувальних симптомів. |
Вагітність і грудне вигодовування
Даних про застосування інсуліну глулізину у вагітних обмежена кількість — менш ніж 300 випадків. Дослідження репродукції на тваринах не виявили відмінностей між інсуліном глулізином і людським інсуліном щодо вагітності, ембріонального й фетального розвитку, пологів і розвитку новонародженого. При призначенні препарату вагітним слід бути обережними, а суворий контроль рівня глюкози має дуже велике значення: і при діабеті, що існував до вагітності, і при діабеті вагітних підтримання доброго метаболічного контролю критично важливе протягом усієї вагітності.
Потреба в інсуліні при цьому закономірно змінюється: у першому триместрі вона зазвичай знижується, у другому й третьому зростає, а одразу після пологів швидко зменшується. Чи проникає інсулін глулізин у грудне молоко, невідомо, однак інсулін зазвичай у молоко не потрапляє й не всмоктується при прийманні всередину. Жінкам, які годують груддю, можуть знадобитися зміни дози інсуліну й дієти. Негативного впливу на фертильність у дослідженнях на тваринах не виявлено.
Побічні дії
Найчастіше небажане явище інсулінотерапії — гіпоглікемія; вона виникає, коли введена доза виявляється завеликою щодо потреби. Симптоми зазвичай з'являються раптово: холодний піт, холодна бліда шкіра, втомлюваність, нервовість або тремтіння, занепокоєння, незвична слабкість, труднощі з концентрацією, запаморочення, сильний голод, зміни зору, головний біль, нудота й серцебиття. Гіпоглікемія може перейти в тяжку форму з втратою свідомості чи судомами й спричинити минуще або стійке порушення функції мозку й навіть смерть.
З невідомою частотою відзначається гіперглікемія, що потенційно веде до кетоацидозу; такі випадки описано при безперервній підшкірній інфузії і здебільшого вони були пов'язані з помилками поводження або поломкою помпи. Часто виникають реакції в місці введення та місцеві реакції гіперчутливості — почервоніння, набряк і свербіж; зазвичай вони минущі. Рідко розвивається ліподистрофія — якщо не дотримувалася зміна місць введення. Нечасто трапляються загальні реакції гіперчутливості: кропив'янка, стиснення в грудях, задишка, алергічний дерматит і свербіж; тяжкі генералізовані алергічні реакції, включно з анафілактичною, небезпечні для життя.
Передозування
Надмірна доза інсуліну призводить до гіпоглікемії, вираженість якої залежить від з'їденої їжі й витрат енергії. Специфічних даних про передозування інсуліну глулізину немає, але розвиток гіпоглікемії йде послідовними етапами, і на кожному є своя дія.
Легку гіпоглікемію лікують вуглеводами або солодкою їжею всередину — тому хворому на діабет рекомендується завжди мати при собі шматочки цукру, цукерки, печиво або солодкий сік. Тяжка гіпоглікемія з втратою свідомості потребує введення глюкагону 0,5–1 мг внутрішньом'язово або підшкірно навченою людиною чи внутрішньовенної глюкози медичним персоналом; глюкозу вводять і якщо пацієнт не реагує на глюкагон протягом 10–15 хвилин. Після повернення свідомості дають вуглеводи всередину, щоб уникнути повторної гіпоглікемії, а пацієнта після ін'єкції глюкагону спостерігають у стаціонарі, щоб установити причину й запобігти повторенню.
Як отримати рецепт на Apidra SoloStar онлайн
Інсулінотерапію добирає й коригує лікар: дозу встановлюють індивідуально, а сама схема залежить від базального інсуліну, харчування, навантаження й результатів самоконтролю. Зміна типу чи марки інсуліну проводиться під суворим лікарським наглядом, а внутрішньовенне введення виконує лише лікар. Тому почати лікування за онлайн-анкетою неможливо.
Онлайн-консультація підходить для продовження призначеної терапії. В анкеті зазначте тип діабету, хто веде лікування, повну схему інсулінотерапії — базальний інсулін і дози глулізину на приймання їжі, — спосіб введення: шприц-ручка чи помпа, а також останні значення глюкози та глікованого гемоглобіну. Обов'язково повідомте про випадки тяжкої гіпоглікемії та про те, чи відчуваєте ви її провісники, про кетоацидоз у минулому, про захворювання нирок і печінки, про вагітність або її планування — потреба в інсуліні за триместрами змінюється — і про годування груддю. Окремо перелічіть препарати, що впливають на рівень глюкози: бета-адреноблокатори, кортикостероїди, сечогінні, гормони щитоподібної залози, контрацептиви, антипсихотики. І не змінюйте марку чи тип інсуліну самостійно, навіть якщо в аптеці пропонують «те саме». Лікар вивчає дані та за достатніх підстав виписує електронний рецепт для аптеки в Польщі.
