Amotaks®: склад і форма випуску
Одна капсула містить 500 мг амоксициліну у формі амоксициліну тригідрату. Одна таблетка містить 1 г амоксициліну в тій самій формі.
Їжа всмоктуванню амоксициліну не заважає, тому препарат можна приймати до їди, під час або після. Капсулу ковтають, не розкриваючи, і запивають водою; таблетку теж запивають водою, і її можна розділити навпіл по видимій рисці. Лікування дозволено почати з парентеральної форми у відповідних дозах і потім продовжити прийманням усередину.
Як діє Amotaks®
Амоксицилін — напівсинтетичний пеніцилін, тобто бета-лактамний антибіотик. Він пригнічує активність одного чи кількох ферментів, які часто називають пеніцилінзв'язувальними білками, у шляху біосинтезу бактеріального пептидоглікану — структурного компонента клітинної стінки.
Пригнічення синтезу пептидоглікану послаблює стінку клітини, за чим зазвичай настають її лізис і загибель бактерії. Є і зворотний бік: амоксицилін руйнується бета-лактамазами, які виробляють стійкі бактерії, тому спектр дії самого амоксициліну організми з такими ферментами не охоплює.
Показання до застосування
Перелік інфекцій у дітей і дорослих широкий: гострий бактеріальний синусит; гострий середній отит; гострий стрептококовий тонзиліт і фарингіт; загострення хронічного бронхіту; позалікарняна пневмонія; гострий цистит; безсимптомна бактеріурія під час вагітності; гострий пієлонефрит.
Далі — черевний тиф і паратиф; навколозубний абсцес із поширенням запалення сполучної тканини; інфекції, пов'язані з протезуванням суглобів; ерадикація Helicobacter pylori; хвороба Лайма. Окремим показанням указана профілактика ендокардиту. Інструкція окремо вимагає враховувати офіційні рекомендації щодо правильного застосування антибактеріальних засобів.
Спосіб застосування та дозування
Дозу визначають, ураховуючи одразу кілька чинників: імовірних збудників та їхню ймовірну чутливість, тяжкість і локалізацію інфекції, вік, масу тіла та функцію нирок пацієнта.
| Показання, дорослі та діти від 40 кг | Доза |
|---|---|
| Гострий бактеріальний синусит, безсимптомна бактеріурія при вагітності, гострий пієлонефрит | 250–500 мг кожні 8 годин або 750 мг — 1 г кожні 12 годин |
| Гострий середній отит | 500 мг кожні 8 годин або 750 мг — 1 г кожні 12 годин |
| Стрептококовий тонзиліт і фарингіт, загострення хронічного бронхіту | За тяжких інфекцій 750 мг — 1 г кожні 8 годин протягом 10 днів |
| Позалікарняна пневмонія; інфекції при протезуванні суглобів | 500 мг — 1 г кожні 8 годин |
| Гострий цистит | Можна лікувати дозою 3 г двічі на добу протягом одного дня |
| Навколозубний абсцес із поширенням запалення | За тяжких інфекцій 750 мг — 1 г кожні 8 годин |
| Черевний тиф і паратиф | 500 мг — 2 г кожні 8 годин |
| Ерадикація H. pylori | 750 мг — 1 г двічі на добу разом з інгібітором протонної помпи, наприклад омепразолом чи лансопразолом, та іншим антибіотиком, наприклад кларитроміцином або метронідазолом, протягом 7 днів |
| Хвороба Лайма | Рання форма: 500 мг — 1 г кожні 8 годин, максимум 4 г на добу дрібно, 14 днів, у діапазоні 10–21 день. Пізня форма із системними проявами: 500 мг — 2 г кожні 8 годин, максимум 6 г на добу дрібно, 10–30 днів |
| Профілактика ендокардиту | 2 г усередину одноразово за 30–60 хвилин до втручання |
Дітям легше 40 кг дозу рахують на кілограм: 20–90 мг/кг на добу дрібно за синуситу, середнього отиту, пневмонії, циститу, пієлонефриту та навколозубного абсцесу; 40–90 мг/кг за стрептококового тонзиліту й фарингіту; 100 мг/кг за 3 прийоми за тифу й паратифу; 50 мг/кг одноразово за 30–60 хвилин до втручання для профілактики ендокардиту. За хвороби Лайма рання форма — 25–50 мг/кг на добу за 3 прийоми 10–21 день, пізня — 100 мг/кг за 3 прийоми 10–30 днів. Дітям від 40 кг застосовують дорослі дози.
Протипоказання
Перелік украй короткий, але потребує уважного читання: він охоплює не лише пеніциліни.
- Підвищена чутливість до амоксициліну, до будь-якого з пеніцилінів або до будь-якої допоміжної речовини.
- Тяжка негайна реакція гіперчутливості, тобто анафілаксія, на інший бета-лактамний препарат у минулому — цефалоспорин, карбапенем або монобактам.
- Гострий генералізований екзантематозний пустульоз у відповідь на амоксицилін: після такої реакції будь-яке подальше його застосування протипоказане.
Окремо обумовлене дозування за порушення функції нирок. У дорослих і дітей від 40 кг за фільтрації вище 30 мл/хв корекція не потрібна, за 10–30 мл/хв максимум 500 мг двічі на добу, нижче 10 мл/хв — 500 мг на добу. Дітям легше 40 кг частіше переважна парентеральна форма: за фільтрації 10–30 мл/хв 15 мг/кг двічі на добу, але не більше 500 мг на прийом, нижче 10 мл/хв — одна доза 15 мг/кг на добу, максимум 500 мг. На гемодіалізі дорослим і дітям від 40 кг дають 15 мг/кг раз на добу, додаткову дозу перед процедурою і ще одну після. За перитонеального діалізу максимум 500 мг на добу. За порушення функції печінки дозують обережно й контролюють печінкові показники, літнім корекція не потрібна.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
З чого інструкція починає: до призначення амоксициліну необхідно зібрати докладний анамнез реакцій гіперчутливості на пеніциліни, цефалоспорини та інші бета-лактами. У пацієнтів на пеніцилінах відзначали тяжкі анафілактоїдні реакції, зрідка зі смертельним наслідком, і вони ймовірніші в людей із попередньою гіперчутливістю до пеніцилінів і з атопічними захворюваннями. За алергічної реакції лікування припиняють і переходять на альтернативу.
- Мононуклеоз. Застосування амоксициліну слід уникати за підозри на інфекційний мононуклеоз: у таких пацієнтів встановлено зв'язок між прийманням препарату та появою кореподібного висипу.
- Пустульоз. Генералізована еритема з пустулами й гарячкою на початку лікування може бути проявом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. Тоді препарат відміняють, і подальше його застосування протипоказане.
- Судоми. Можливі за порушення функції нирок, приймання великих доз або за схильних факторів — судом у минулому, лікованої епілепсії, ураження оболонок мозку.
- Коліт. За майже будь-якого антибактеріального засобу описаний пов'язаний з антибіотиком коліт, від легкого до загрозливого для життя. Діарею під час або після курсу треба розглядати саме з цього боку. За такого коліту амоксицилін негайно відміняють, пацієнта обстежують і лікують, а препарати, що гальмують перистальтику, протипоказані.
- Реакція Яриша — Герксгеймера. Може виникнути під час лікування хвороби Лайма і спричинена прямою бактерицидною дією на Borrelia burgdorferi. Пацієнта слід попередити, що це часте і зазвичай самостійно минуще наслідок антибіотикотерапії.
- Тривалий курс. Може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів, тому рекомендують періодично перевіряти функцію нирок, печінки й кровотворної системи: спостерігали зростання печінкових ферментів і зміни в аналізі крові.
- Кристалурія. У пацієнтів зі зниженим об'ємом сечі її спостерігали дуже рідко, переважно за парентерального лікування. За великих доз рекомендують достатнє надходження рідини й виділення сечі, а за сечового катетера регулярно перевіряють його прохідність.
Важлива й лабораторна сторона. Підвищена концентрація амоксициліну в сироватці та сечі спотворює результати деяких аналізів: великі концентрації в сечі дають хибнопозитивні результати хімічних методів, тому глюкозу в сечі визначають ферментними методами з глюкозооксидазою. Амоксицилін може спотворювати й визначення естріолу у вагітних. Рідко відзначали подовження протромбінового часу, тому за одночасного приймання антикоагулянтів потрібен контроль. Вплив на водіння не вивчався, але алергічні реакції, запаморочення та судоми на нього вплинути можуть.
Лікарські взаємодії
Взаємодій небагато, і кожна має практичний висновок.
- Пробенецид одночасно застосовувати не рекомендується: він знижує канальцеву секрецію амоксициліну в нирках, через що концентрація антибіотика в крові зростає і тримається довше.
- Алопуринол під час лікування амоксициліном може підвищити ймовірність шкірних алергічних реакцій.
- Тетрацикліни та інші бактеріостатичні засоби здатні вплинути на бактерицидну дію амоксициліну — механізми цих груп протилежні.
- Пероральні антикоагулянти й пеніциліни широко застосовувалися без повідомлень про взаємодії, однак у літературі описані випадки зростання міжнародного нормалізованого відношення в пацієнтів на аценокумаролі чи варфарині, яким призначили амоксицилін. За потреби спільного застосування суворо контролюють протромбіновий час або МНВ після початку і після завершення курсу; дозу антикоагулянта може знадобитися змінити.
- Пеніциліни можуть знижувати виведення метотрексату, а це здатне посилити його токсичність.
Практичний висновок для пацієнта: про приймання антикоагулянтів, метотрексату й алопуринолу лікарю треба сказати до початку курсу, а не після появи симптомів.
Вагітність і грудне вигодовування
Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи опосередкований шкідливий вплив на репродукцію. Обмежені дані про застосування амоксициліну у вагітних не вказують на підвищений ризик вроджених вад розвитку. Проте формулювання обережне: за вагітності амоксицилін можна застосовувати лише тоді, коли очікувана користь переважає пов'язаний з лікуванням ризик. Нагадаємо, що безсимптомна бактеріурія при вагітності входить до числа показань.
У грудне молоко амоксицилін проникає в невеликих кількостях, і це може створити ризик сенсибілізації в немовляти. У результаті в нього можливі діарея та грибкове ураження слизових, через що іноді доводиться припиняти годування. Застосовувати препарат за грудного вигодовування можна лише після того, як лікар оцінить співвідношення користі й ризику. Даних про вплив на фертильність у людей немає; дослідження розмноження у тварин впливу на фертильність не показали.
Побічні дії
Найчастіше повідомляють про діарею, нудоту та шкірний висип. Дані зібрані з клінічних досліджень і спостережень після виходу препарату на ринок.
| Частота | Реакції |
|---|---|
| Часто | Діарея і нудота; шкірний висип |
| Нечасто | Блювання; кропив'янка і свербіж |
| Дуже рідко | Кандидоз шкіри та слизових; минуща лейкопенія, включно з тяжкою нейтропенією та агранулоцитозом, минуща тромбоцитопенія й гемолітична анемія, подовження часу кровотечі та протромбінового часу; тяжкі алергічні реакції, зокрема ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироваткова хвороба та алергічний васкуліт; гіперкінезія, запаморочення, судоми; пов'язаний з антибіотиком коліт, включно з псевдомембранозним і геморагічним, чорний волохатий язик; гепатит і застійна жовтяниця, невелике зростання АсАТ і АлАТ; багатоформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний і ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз; інтерстиційний нефрит, кристалурія |
| Частота невідома | Реакція Яриша — Герксгеймера |
Зверніть увагу, що тяжкі реакції — анафілаксія, синдром Стівенса — Джонсона, псевдомембранозний коліт — належать до дуже рідкісних, але саме вони визначають правила відміни препарату, описані вище.
Передозування
Можливі симптоми з боку травного тракту — нудота, блювання, діарея — і порушення водно-електролітного балансу. Спостерігали утворення кристалів амоксициліну в сечі, тобто кристалурію, в окремих випадках що призводила до ниркової недостатності. У пацієнтів із порушенням функції нирок і в тих, хто отримує великі дози, можливі судоми.
Шлунково-кишкові прояви лікують симптоматично, приділяючи особливу увагу водно-електролітному балансу. Амоксицилін можна видалити з кровообігу гемодіалізом.
Як отримати рецепт на Amotaks® онлайн
Amotaks® — антибіотик, і його призначення впирається не в зручність, а в правильність вибору. Інструкція вимагає враховувати офіційні рекомендації щодо застосування антибактеріальних засобів і попереджає: амоксицилін не підходить для деяких інфекцій, якщо збудник заздалегідь не визначений і невідомо, чи він чутливий. Особливо це стосується інфекцій сечовивідних шляхів і тяжких інфекцій вуха, носа й горла. Доза залежить від показання, маси тіла та функції нирок, а діапазон величезний — від 250 мг кожні 8 годин до 6 г на добу за пізньої хвороби Лайма.
Тому в анкеті онлайн-консультації вказують передбачуваний діагноз і його давність, симптоми, температуру, результати аналізів і посівів, якщо вони є, масу тіла, функцію нирок і печінки, вагітність і годування груддю, а головне — попередні реакції на пеніциліни, цефалоспорини, карбапенеми й монобактами, а також приймання антикоагулянтів, метотрексату й алопуринолу. Лікар вивчає дані й за достатніх підстав виписує електронний рецепт — він надходить кодом для аптеки Польщі. Якщо картина не вкладається в показання, є алергія на бета-лактами, ознаки мононуклеозу або даних для вибору антибіотика недостатньо, у виписці відмовлять.
