Amoclan: склад і форма випуску
Amoclan випускається у формі таблеток, вкритих оболонкою. Одна таблетка містить амоксициліну тригідрат у кількості, що відповідає 875 мг амоксициліну, і калію клавуланат у кількості, що відповідає 125 мг клавуланової кислоти. Співвідношення двох діючих речовин у цій лікарській формі становить 7:1, і від нього безпосередньо залежать рекомендації щодо дозування.
Одна таблетка містить близько 0,65 ммоль, тобто 25,3 мг калію. Це важливо враховувати пацієнтам з порушенням функції нирок і тим, хто дотримується дієти з контролем надходження калію. Дози препарату прийнято виражати за сумарним вмістом амоксициліну і клавуланової кислоти, за винятком випадків, коли доза вказана окремо для одного з компонентів.
Як діє Amoclan
Амоксицилін — напівсинтетичний пеніцилін, тобто бета-лактамний антибіотик. Він пригнічує один або декілька ферментів, які часто називають пеніцилінзв’язувальними білками, на шляху біосинтезу бактеріального пептидоглікану — основного структурного компонента клітинної стінки бактерії. Коли синтез пептидоглікану заблоковано, стінка послаблюється, і зазвичай за цим слідують руйнування клітини та загибель бактерії.
Другий компонент, клавуланова кислота, сам по собі антибіотиком не є. Його роль — пригнічувати бактеріальні бета-лактамази, ферменти, за допомогою яких частина збудників руйнує пеніциліни. Саме тому комбінація діє там, де один амоксицилін уже безсилий. З цього випливає і протилежне: якщо стійкість збудника зумовлена не бета-лактамазами, чутливими до клавуланової кислоти, таке поєднання переваг не дає.
Показання до застосування
Препарат застосовують у дітей і дорослих для лікування бактеріальних інфекцій, перелічених нижче. В усіх випадках йдеться про підтверджені або обґрунтовано ймовірні бактеріальні інфекції; при їх лікуванні слід ураховувати офіційні рекомендації щодо застосування антибактеріальних засобів.
- гострий бактеріальний синусит за умови правильно встановленого діагнозу;
- гострий середній отит;
- загострення хронічного бронхіту за умови правильно встановленого діагнозу;
- позалікарняна пневмонія;
- цистит;
- пієлонефрит;
- інфекції шкіри та м’яких тканин, зокрема флегмона, укуси тварин, тяжкий періодонтальний абсцес із поширенням запалення;
- інфекції кісток і суглобів, зокрема остеомієліт.
Спосіб застосування та дози
Обираючи дозу, лікар ураховує ймовірних збудників та їх передбачувану чутливість до антибактеріальних засобів, тяжкість і локалізацію інфекції, а також вік, масу тіла та функцію нирок пацієнта. Таблетку приймають на початку прийому їжі: так зменшується імовірність поганої переносимості з боку шлунково-кишкового тракту й оптимізується всмоктування. Лікування може бути розпочате парентеральною формою, а потім продовжене пероральним прийомом.
| Пацієнти | Доза | Коментар |
|---|---|---|
| Дорослі та діти з масою тіла 40 кг і більше, стандартна доза | 1 таблетка 875 мг + 125 мг двічі на добу | загалом 1750 мг амоксициліну і 250 мг клавуланової кислоти на добу |
| Дорослі та діти з масою тіла 40 кг і більше, підвищена доза | 1 таблетка 875 мг + 125 мг тричі на добу | при середньому отиті, синуситі, інфекціях нижніх дихальних і сечовивідних шляхів |
| Діти з масою тіла менше 40 кг | від 25 мг + 3,6 мг до 45 мг + 6,4 мг на кг маси тіла на добу у два прийоми | лікування можливе таблетками, суспензією або дитячими саше |
| Діти з масою тіла менше 40 кг, підвищена доза | до 70 мг + 10 мг на кг маси тіла на добу у два прийоми | розглядається при середньому отиті, синуситі та інфекціях нижніх дихальних шляхів |
Тривалість лікування
Тривалість курсу визначають за відповіддю пацієнта на лікування. Деякі інфекції, наприклад остеомієліт, потребують тривалішої терапії. Подовжувати лікування понад 14 днів без повторної оцінки стану пацієнта не слід. Якщо потрібна вища добова доза амоксициліну, доцільніше підібрати інший препарат — з більшим вмістом амоксициліну або з іншим співвідношенням компонентів, — щоб не вводити без потреби великі добові дози клавуланової кислоти.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнтам літнього віку змінювати дозу не потрібно. За кліренсу креатиніну понад 30 мл/хв корекція дози також не потрібна, а при кліренсі нижче 30 мл/хв лікарські форми зі співвідношенням компонентів 7:1 застосовувати не рекомендується, оскільки рекомендацій щодо корекції дози для них немає. При порушенні функції печінки дозують обережно і регулярно контролюють показники функції печінки. Дані щодо застосування доз вище 45 мг + 6,4 мг на кг на добу у дітей віком до 2 років відсутні, а для дітей віком до 2 місяців рекомендації щодо цієї лікарської форми відсутні.
Протипоказання
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до діючих речовин, до будь-якого з пеніцилінів або до будь-якої допоміжної речовини. Він протипоказаний і тим, у кого в минулому розвивалася тяжка негайна реакція гіперчутливості, тобто анафілаксія, на інший бета-лактамний антибіотик — цефалоспорин, карбапенем або монобактам.
Ще одне протипоказання — перенесена раніше жовтяниця або порушення функції печінки, спричинені амоксициліном або клавулановою кислотою. Якщо подібний епізод був, про це обов’язково потрібно повідомити лікаря, навіть якщо він стався багато років тому й завершився благополучно.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Перед початком лікування необхідно ретельно розпитати пацієнта про раніше перенесені реакції гіперчутливості на пеніциліни, цефалоспорини та інші бета-лактамні антибіотики. У пацієнтів, які отримували пеніциліни, відзначалися тяжкі алергічні реакції, включно з анафілактоїдними й тяжкими шкірними реакціями, подекуди з летальним наслідком; імовірність їх вища в осіб з алергією на пеніциліни в минулому та у пацієнтів з атопічними захворюваннями. При розвитку алергічної реакції лікування припиняють і переходять на іншу терапію. Якщо встановлено, що збудник чутливий до амоксициліну, слід розглянути перехід на амоксицилін без клавуланової кислоти.
- ця лікарська форма не підходить при інфекціях, спричинених пневмококом, стійким до пеніциліну;
- судоми можливі у пацієнтів з порушенням функції нирок і при прийомі великих доз;
- при підозрі на інфекційний мононуклеоз застосування слід уникати через ризик висипу, подібного до корового;
- прийом алопуринолу під час лікування амоксициліном підвищує імовірність шкірних алергічних реакцій;
- поширене почервоніння з пустулами та лихоманкою на початку лікування може бути проявом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу — препарат негайно відміняють, подальше застосування амоксициліну протипоказане;
- діарея під час або після курсу антибіотика може означати антибіотикоасоційований коліт; препарат відміняють, а засоби, що пригнічують перистальтику, у такій ситуації протипоказані;
- при тривалому лікуванні періодично оцінюють функцію нирок, печінки та систему кровотворення;
- при одночасному прийомі з антикоагулянтами контролюють показники згортання крові і за потреби коригують їхню дозу.
Ураження печінки спостерігалися переважно в чоловіків і в пацієнтів літнього віку й можуть бути пов’язані з тривалим лікуванням; у дітей вони відзначалися дуже рідко. Ознаки зазвичай з’являються під час лікування або невдовзі після нього, іноді — лише через декілька тижнів і, як правило, є зворотними, однак у вкрай рідкісних випадках наслідком була смерть. При прийомі великих доз важливо забезпечити достатнє надходження рідини й виведення сечі, щоб зменшити імовірність утворення кристалів амоксициліну в сечі. Варто пам’ятати й про лабораторні нюанси: глюкозу в сечі визначають ферментативним методом із глюкозооксидазою, оскільки неферментативні методи дають хибнопозитивний результат, а клавуланова кислота може спричинити хибнопозитивну пробу Кумбса. Хоча вплив препарату на здатність керувати транспортом не вивчався, запаморочення, судоми та алергічні реакції можуть на неї впливати.
Лікарські взаємодії
Пероральні антикоагулянти й антибіотики групи пеніцилінів широко застосовуються разом, і повідомлень про взаємодії між ними практично немає. Водночас у літературі описані випадки підвищення міжнародного нормалізованого відношення у пацієнтів, які отримували аценокумарол або варфарин, яким призначили амоксицилін. Якщо одночасне застосування необхідне, після початку та після відміни амоксициліну ретельно контролюють протромбіновий час або міжнародне нормалізоване відношення, а дозу антикоагулянта за потреби змінюють.
Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату і тим самим посилювати його токсичність. Одночасне застосування пробенециду не рекомендується: він знижує канальцеву секрецію амоксициліну в нирках, унаслідок чого концентрація амоксициліну в крові підвищується і тримається довше; на клавуланову кислоту це не поширюється.
Вагітність і грудне вигодовування
Дослідження на тваринах не виявили прямого чи непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток ембріона і плода, пологи та постнатальний розвиток. Обмежені дані щодо застосування амоксициліну з клавулановою кислотою у вагітних не вказують на підвищення ризику вроджених вад розвитку. Водночас в одному дослідженні в жінок із передчасним дородовим розривом плодових оболонок профілактичне призначення цієї комбінації пов’язували з підвищеним ризиком некротизуючого ентероколіту в новонароджених. Тому під час вагітності застосування слід уникати, якщо тільки лікар не вважатиме його необхідним.
Обидві діючі речовини проникають у грудне молоко; вплив клавуланової кислоти на дитину невідомий. У дитини можлива діарея та грибкове ураження слизових оболонок, через що інколи доводиться припиняти грудне вигодовування. Застосовувати препарат у цей період допустимо лише після оцінки лікуючим лікарем співвідношення користі й ризику.
Побічні дії
Найчастіше відзначаються діарея, нудота і блювання. Діарея належить до дуже частих реакцій, нудота і блювання — до частих, як і кандидоз шкіри та слизових оболонок. До нечастих реакцій належать запаморочення, головний біль, диспепсія, шкірний висип, свербіж, кропив’янка та підвищення активності печінкових ферментів.
- рідко: зворотна лейкопенія, зокрема нейтропенія, та тромбоцитопенія;
- рідко: багатоформна еритема;
- частота невідома: зворотний агранулоцитоз, гемолітична анемія, подовження часу кровотечі та протромбінового часу;
- частота невідома: ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироватковоподібний синдром, алергічний васкуліт;
- частота невідома: минуща гіперактивність, судоми;
- частота невідома: антибіотикоасоційований коліт, «чорний волохатий» язик;
- частота невідома: гепатит, холестатична жовтяниця;
- частота невідома: інтерстиціальний нефрит, кристалурія.
Окремої уваги заслуговують тяжкі шкірні реакції з частотою невідома: синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, булльозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз і лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами. При появі поширеного висипу, пухирів, ураження слизових оболонок, лихоманки, утрудненого дихання або набряку обличчя прийом препарату негайно припиняють і звертаються по медичну допомогу.
Передозування
При передозуванні можливі порушення з боку шлунково-кишкового тракту та розлади водно-електролітного балансу. Спостерігалося утворення кристалів амоксициліну в сечі, в окремих випадках — з розвитком ниркової недостатності. У пацієнтів з порушенням функції нирок і в тих, хто отримував великі дози, можуть виникати судоми. Відзначалося також випадання амоксициліну в осад у сечових катетерах, переважно після внутрішньовенного введення великих доз, тому прохідність катетера регулярно перевіряють.
Прояви з боку шлунково-кишкового тракту лікують симптоматично, приділяючи особливу увагу водно-електролітному балансу. Амоксицилін із клавулановою кислотою можна видалити з кровотоку за допомогою гемодіалізу.
Як отримати рецепт на Amoclan онлайн
Amoclan — рецептурний антибіотик, і призначати його має лікар: потрібно оцінити характер інфекції, ймовірного збудника, алергологічний анамнез, функцію нирок і печінки, а в дітей — розрахувати дозу за масою тіла. На онлайн-консультації лікар розбере симптоми, раніше перенесені реакції на пеніциліни та препарати, що приймаються, включно з антикоагулянтами. За наявності показань він виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
