Alutard SQ: склад та форма випуску
Alutard SQ — лікарський препарат депо-типу, що містить окремі алергенні екстракти: отрути перетинчастокрилих комах, кліщів домашнього пилу, екстракти рослинного походження, тобто пилок рослин, а також екстракти тваринного походження. Усі вони адсорбовані на гідроксиді алюмінію, завдяки чому алерген вивільняється з місця введення поступово.
Препарат є суспензією для підшкірного введення. Сила виражається в одиницях SQ-U: один мілілітр вмісту флакона 3 відповідає 10 000 SQ-U, один мілілітр вмісту флакона 4 — 100 000 SQ-U, а 0,1 мл вмісту флакона 4 — тим самим 10 000 SQ-U. Така градація потрібна для поступового нарощування дози.
Як діє Alutard SQ
Точкою прикладання препарату слугує імунна система: мета лікування — усунути реакцію організму проти того алергену, яким проводиться терапія. Alutard SQ чинить кілька взаємопов'язаних ефектів. Він гальмує надходження T-лімфоцитів та еозинофільних гранулоцитів до органів-мішеней, що призводить до виразного зсуву від продукції цитокінів Th2 у бік продукції цитокінів Th1.
Додатково збільшується синтез інтерлейкіну-10, що може вести до відсутності реактивності з боку T-лімфоцитів. Вивільнення гістаміну з базофільних гранулоцитів периферичної крові знижується внаслідок зменшення числа базофілів, які беруть участь у рециркуляції. Таким чином препарат змінює сам характер імунної відповіді, а не просто пригнічує окремі симптоми.
Показання до застосування
Alutard SQ рекомендований для лікування алергічних захворювань, що залежать від специфічних імуноглобулінів E (IgE).
Лікування препаратом може проводити виключно лікар, який має досвід застосування специфічної імунотерапії. Це не засіб для самостійного застосування: підбір алергену, сили дози та інтервалів між ін'єкціями будується на даних алергологічного анамнезу, загальному стані пацієнта та його чутливості до конкретного алергену.
Спосіб застосування та дозування
Дозування підбирають індивідуально для кожного пацієнта. Величина доз залежить від загального стану, даних анамнезу щодо алергії та чутливості до специфічного алергену. Після кожної ін'єкції пацієнта спостерігають не менше 30 хвилин. Схильність до алергічної реакції можна зменшити, призначивши швидкодіючий антигістамінний препарат. Лікування поділяється на дві фази — початкову та підтримувальну.
| Фаза | Частота ін'єкцій | Доза |
|---|---|---|
| Початкова | одна ін'єкція раз на тиждень | поступове підвищення до найвищого переносимого рівня, але не більше 100 000 SQ-U (1 мл флакона 4) |
| Підтримувальна, початок | інтервал подовжують з 1 тижня до 2, потім 4 і 6 тижнів | найбільша переносима доза в межах 10 000-100 000 SQ-U |
| Підтримувальна, продовження | кожні 6 тижнів з відхиленням до 2 тижнів | та сама індивідуально підібрана доза, курс 3-5 років |
Техніка введення
Препарат вводять підшкірно — або збоку в дистальну частину плеча, або з тильного боку в проксимальну частину передпліччя. Внутрішньосудинне введення неприпустиме за жодних обставин: перед ін'єкцією виконують ретельну аспірацію і повторюють її через кожні 0,2 мл суспензії, що вводиться, а сам укол роблять повільно. Під час процедури мають бути під рукою обладнання та ліки для лікування анафілактичних реакцій.
Корекція при реакціях і терапії кількома алергенами
Якщо під час початкової або підтримувальної фази виникає сильна алергічна реакція, схему дозування коригують. Після тяжкої системної реакції лікування продовжують лише після ретельної оцінки всіх обставин, а наступну дозу зменшують до 10% від тієї, яка спричинила реакцію; обрану знижену дозу можна розділити на дві частини і ввести з інтервалом 30 хвилин. При одночасній терапії більш ніж одним алергеном ін'єкції роблять окремо в кожну руку з інтервалом не менше 30 хвилин, а у дуже чутливих пацієнтів інтервал збільшують до 2-3 днів. Діти молодші 5 років зазвичай не підходять для імунотерапії через труднощі зі співпрацею та прийняттям лікування; у дітей старше 5 років дані про ефективність обмежені, але за безпекою ризик не вищий, ніж у дорослих.
Протипоказання
Препарат протипоказаний при імунопатологічних станах — хворобах імунних комплексів та імунодефіцитах, а також при злоякісних новоутвореннях і порушеннях функції нирок. Не застосовують його і у пацієнтів із захворюваннями або станами, які унеможливлюють лікування потенційної анафілактичної реакції: з хронічними хворобами серця та легень, з тяжкою артеріальною гіпертензією.
Окрему групу становлять протипоказання, пов'язані із супутньою терапією та станом дихальних шляхів. Препарат не призначають пацієнтам, які отримують бета-адреноблокатори, а також при тяжкій неконтрольованій бронхіальній астмі або незворотній обструкції дихальних шляхів, коли показник ОФВ1 стійко залишається нижче 70% від належного значення навіть після адекватного медикаментозного лікування. Пацієнтам, які отримують інгібітори АПФ, лікування цими засобами слід перервати не менш ніж за 24 години до введення препарату: через гальмування метаболізму ангіотензину ризик анафілактичної реакції підвищується.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Через можливі системні реакції лікування має проходити в медичному закладі, оснащеному необхідним обладнанням і ліками для купірування анафілаксії, і проводити його може лише лікар з досвідом специфічної імунотерапії. Перед початком терапії пацієнту виконують дослідження функції легень. У дітей молодших 5 років співвідношення ризику та користі оцінюють особливо ретельно.
- перед кожною ін'єкцією двічі перевіряють алерген, силу дози, об'єм і дату попереднього введення;
- усі алергічні реакції на попередніх курсах документують та враховують при підборі дози;
- у день ін'єкції потрібно уникати значного фізичного навантаження, гарячих ванн та алкоголю;
- переносимість може змінитися при зміні доз інших протиалергічних засобів;
- при підвищеному рівні триптази в сироватці крові та при мастоцитозі ризик і тяжкість системних реакцій вищі, а ефективність у пацієнтів з мастоцитозом може бути нижчою;
- між іншими щепленнями та ін'єкцією препарату витримують не менше одного тижня в обидва боки;
- після кожної ін'єкції обов'язкове спостереження не менше 30 хвилин.
Введення переносять на пізніший термін або коригують дозу, якщо у пацієнта з'явилися гарячка чи інші клінічні ознаки гострої або хронічної інфекції, якщо в останні 3-4 дні перед ін'єкцією відзначалися алергічні симптоми, якщо суттєво погіршилася функція легень (пікова швидкість видиху або ОФВ1 становлять 70% і менше від очікуваного значення), а також при системних реакціях, місцевих реакціях та загостренні атопічного дерматиту. На здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами препарат не впливає або впливає незначно.
Лікарські взаємодії
Одночасне лікування протиалергічними засобами — антигістамінними препаратами, кортикостероїдами та стабілізаторами мембран опасистих клітин — може підвищити переносимість ін'єкцій алергену. Це не привід міняти схему самостійно: зміна доз цих ліків змінює і переносимість імунотерапії, тому про будь-які нові призначення потрібно повідомляти лікаря, який веде лікування.
Інші антигени в ін'єкційній формі, наприклад протиправцеву вакцину, не вводять раніше ніж через один тиждень після останньої ін'єкції препарату, крім ситуацій, що загрожують життю; у такому разі специфічну імунотерапію відновлюють не раніше ніж через 3 тижні після останньої дози, знизивши її на один щабель. Препарат містить алюміній у такій кількості, що комбіноване лікування з іншими лікарськими засобами, які містять цей елемент, наприклад з антацидами, проводити не слід.
Вагітність та годування груддю
Клінічних даних про застосування препарату під час вагітності немає. З метою обережності рекомендується уникати його застосування у вагітних жінок.
Якщо вагітність настала вже під час лікування, терапію можна продовжити після ретельної оцінки загального стану пацієнтки та її реакції на попередні ін'єкції. Клінічних даних про застосування в період годування груддю, так само як і даних про вплив препарату на фертильність, немає.
Побічні дії
Зазвичай небажані реакції зумовлені імунною відповіддю на алерген, що вводиться, і бувають місцевими та системними. Симптоми ранньої реакції з'являються протягом перших 30 хвилин після ін'єкції, симптоми пізньої — протягом 24 годин. Дуже часто реєстрували реакції в місці ін'єкції: набряк, почервоніння, біль, свербіж, зміну забарвлення шкіри, ущільнення та гематоми; алюміній, що міститься в препараті, може бути причиною місцевих реакцій, у тому числі позитивного шкірного тесту на алюміній.
- дуже часто: набряк у місці ін'єкції, головний біль;
- часто: кон'юнктивіт, припливи, свистяче дихання, кашель, задишка, нудота, блювання, диспепсія, кропив'янка, свербіж, висип, дискомфорт і втомлюваність;
- нечасто: анафілактична реакція, біль у спині;
- рідко: анафілактичний шок;
- частота невідома: запаморочення, парестезії, набряк повіки, серцебиття, тахікардія, синюшність шкіри;
- частота невідома: артеріальна гіпотензія, блідість, озноб, відчуття стороннього тіла;
- частота невідома: бронхоспазм, астма, риніт, алергічний риніт, чхання, подразнення горла, відчуття стиснення в горлі;
- частота невідома: ангіоневротичний набряк, еритема, біль у животі, набряк і біль у суглобах.
Системними вважають усі прояви з боку органів, віддалених від місця ін'єкції; за тяжкістю вони варіюють від алергічного риніту до анафілактичного шоку. Лікування тяжких системних реакцій починають невідкладно, а при виражених місцевих або системних реакціях схему терапії переглядають.
Передозування
При введенні дози, що перевищує рекомендовану, зростає ризик системних реакцій.
У такій ситуації за пацієнтом встановлюють спостереження, а будь-які реакції, що виникають, лікують відповідними симптоматичними засобами. Саме тому препарат вводять лише в умовах медичного закладу, де негайно доступні засоби для купірування анафілаксії.
Як отримати рецепт на Alutard SQ онлайн
Alutard SQ відпускається за рецептом, а специфічну імунотерапію призначає і проводить лікар з досвідом такого лікування: він оцінює результати алергологічного обстеження, супутні захворювання та препарати, які приймає пацієнт, включно з бета-адреноблокаторами та інгібіторами АПФ.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
