Aloxi®: склад і форма випуску
Aloxi® являє собою розчин для внутрішньовенного введення. В одному мілілітрі розчину міститься 50 мкг палоносетрону у формі гідрохлориду. Один флакон об'ємом 5 мл містить 250 мкг палоносетрону у формі гідрохлориду — саме ця величина відповідає разовій дозі для дорослого пацієнта.
Препарат містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію у флаконі, тобто вважається практично таким, що не містить натрію. Вводити розчин має медичний персонал під належним лікарським наглядом, тому препарат застосовують в умовах медичного закладу, а не самостійно.
Як діє Aloxi®
Діюча речовина препарату — палоносетрон, вибірковий антагоніст рецепторів 5-HT3 з високою спорідненістю до цих рецепторів. Саме вибірковість і міцність зв'язування визначають спрямованість його дії.
На цій властивості ґрунтується застосування Aloxi® для запобігання нудоті та блюванню, що виникають на тлі протипухлинної хіміотерапії. Препарат призначений саме для запобігання симптомам: його вводять заздалегідь, до початку хіміотерапії, а не для усунення вже наявної нудоти.
Показання до застосування
У дорослих Aloxi® застосовують для запобігання гострій нудоті та блюванню, що виникають унаслідок протипухлинної хіміотерапії із сильною блювотною дією, а також для запобігання нудоті та блюванню, пов'язаним із протипухлинною хіміотерапією з помірною блювотною дією.
У підлітків і дітей починаючи з віку 1 місяць показання ті самі: запобігання гострій нудоті та блюванню при хіміотерапії із сильною блювотною дією та запобігання нудоті і блюванню при хіміотерапії з помірною блювотною дією. Інших показань в інструкції до препарату не зазначено.
Спосіб застосування та дозування
Дорослим палоносетрон вводять у дозі 250 мкг одноразово внутрішньовенно струминно, тобто болюсно, за 30 хвилин до початку хіміотерапії; тривалість введення становить 30 секунд. Ефективність препарату в запобіганні нудоті та блюванню, спричиненим хіміотерапією із сильною блювотною дією, можна підвищити, додавши кортикостероїд перед початком хіміотерапії. Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна.
Дітям і підліткам віком від 1 місяця до 17 років вводять 20 мкг на кілограм маси тіла, при цьому загальна максимальна доза не повинна перевищувати 1500 мкг. Введення виконують у вигляді одноразової 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії, яку розпочинають приблизно за 30 хвилин до початку хіміотерапії. Безпечність та ефективність препарату в дітей віком до 1 місяця не встановлені, даних про цю групу немає; відомості про застосування в дітей віком до 2 років обмежені. Корекція дози не потрібна при порушеннях функції печінки та нирок, однак даних про пацієнтів на гемодіалізі в термінальній стадії ниркової недостатності немає. Препарат застосовують виключно перед проведенням хіміотерапії.
Схема дозування
| Група пацієнтів | Доза та спосіб введення |
|---|---|
| Дорослі | 250 мкг внутрішньовенно струминно за 30 секунд, за 30 хвилин до хіміотерапії |
| Діти та підлітки від 1 місяця до 17 років | 20 мкг/кг, не більше ніж 1500 мкг, інфузія протягом 15 хвилин за 30 хвилин до хіміотерапії |
| Пацієнти літнього віку | корекція дози не потрібна |
| Порушення функції печінки | корекція дози не потрібна |
| Порушення функції нирок | корекція дози не потрібна |
Протипоказання
Єдиним протипоказанням до застосування препарату є підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин розчину. Інших абсолютних протипоказань в інструкції не наведено.
Існує й вікове обмеження: безпечність та ефективність застосування в дітей віком до 1 місяця не встановлені, даних про цю вікову групу немає. Крім того, препарат не слід застосовувати для запобігання нудоті та блюванню або для їх лікування в дні, що передують хіміотерапії, якщо це не пов'язано з проведенням іншого курсу хіміотерапії.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Палоносетрон може подовжувати час кишкового пасажу, тому після введення препарату необхідно спостерігати за станом пацієнтів, у яких у минулому відзначалися закрепи або ознаки підгострої кишкової непрохідності. Описано 2 випадки госпіталізації через закреп, спричинений затримкою калових мас, при застосуванні палоносетрону в дозі 750 мкг.
- клінічно значущого подовження інтервалу QTc за жодної з вивчених доз не виявлено, однак обережність необхідна, як і при використанні інших антагоністів 5-HT3;
- особлива обережність потрібна при подовженні інтервалу QT в особистому або сімейному анамнезі, порушеннях електролітного балансу, застійній серцевій недостатності, брадіаритмії та порушеннях провідності;
- обережність потрібна в пацієнтів, які приймають антиаритмічні засоби та інші препарати, що подовжують інтервал QT або порушують електролітний баланс;
- перед застосуванням антагоністів 5-HT3 слід поповнити дефіцит калію та магнію при гіпокаліємії та гіпомагніємії;
- описано випадки серотонінового синдрому при застосуванні антагоністів рецепторів 5-HT3 як у монотерапії, так і в поєднанні з іншими серотонінергічними засобами;
- рекомендується ретельне спостереження за пацієнтами щодо появи симптомів серотонінового синдрому;
- палоносетрон може спричиняти запаморочення, сонливість або відчуття втоми, про що слід попередити водіїв та осіб, які працюють із механізмами.
Лікарські взаємодії
Палоносетрон метаболізується переважно за участю ізоферменту CYP2D6, меншою мірою — ізоферментів CYP3A4 та CYP1A2. За результатами досліджень in vitro встановлено, що в клінічно значущих концентраціях палоносетрон не пригнічує активність ізоферментів цитохрому P-450. У доклінічних дослідженнях палоносетрон не пригнічував протипухлинну активність жодного з п'яти вивчених хіміотерапевтичних засобів — цисплатину, циклофосфаміду, цитарабіну, доксорубіцину та мітоміцину C.
У клінічному дослідженні не виявлено значущих фармакокінетичних взаємодій між одноразовою внутрішньовенною дозою палоносетрону та рівноважною концентрацією перорального метоклопраміду, який є інгібітором CYP2D6. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що кліренс палоносетрону істотно не змінюється при поєднаній терапії індукторами CYP2D6 — дексаметазоном і рифампіцином — та його інгібіторами, серед яких аміодарон, целекоксиб, хлорпромазин, циметидин, доксорубіцин, флуоксетин, галоперидол, пароксетин, хінідин, ранітидин, ритонавір, сертралін і тербінафін. Спільне застосування палоносетрону з кортикостероїдами, знеболювальними, протиблювотними, спазмолітичними та холінолітичними засобами безпечне, однак при одночасному призначенні інших серотонінергічних препаратів описано випадки серотонінового синдрому.
Вагітність і грудне вигодовування
Клінічних даних про застосування палоносетрону у вагітних жінок немає. Дослідження на тваринах не виявили прямого або опосередкованого шкідливого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона і плода, перебіг пологів та постнатальний розвиток. Дані про проникнення препарату через плацентарний бар'єр, отримані в дослідженнях на тваринах, обмежені.
Досвіду застосування палоносетрону у вагітних жінок немає, тому його не слід призначати під час вагітності, за винятком випадків, коли лікар вважає це необхідним. Відомостей про проникнення палоносетрону в грудне молоко людини також немає, тому на час лікування грудне вигодовування слід припинити. Даних про вплив палоносетрону на фертильність немає.
Побічні дії
У клінічних дослідженнях у дорослих за участю 633 пацієнтів, які отримували препарат у дозі 250 мкг, найчастішими небажаними реакціями, які визнали такими, що можливо пов'язані із застосуванням препарату, були головний біль (9%) та закреп (5%).
- часто: головний біль, запаморочення, закреп, діарея;
- нечасто: підвищена сонливість, безсоння, парестезії, підвищена потреба уві сні, периферична сенсорна нейропатія, тривога, ейфорія;
- нечасто: тахікардія, брадикардія, екстрасистоли, ішемія міокарда, синусова тахікардія, порушення синусового ритму;
- нечасто: зниження або підвищення артеріального тиску, потемніння вен, розширення просвіту вен;
- нечасто: гіперкаліємія, гіпокальціємія, гіпокаліємія, гіперглікемія, зниження апетиту, відсутність апетиту;
- нечасто: диспепсія, біль у животі та у верхній частині живота, сухість у роті, метеоризм, гикавка;
- нечасто: алергічний дерматит, свербляча висипка, біль у суглобах, затримка сечі, глюкозурія, гіпербілірубінемія, підвищення активності амінотрансфераз, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі;
- дуже рідко: підвищена чутливість, анафілаксія, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, шок, реакція в місці введення з печінням, ущільненням, дискомфортом і болем.
У клінічних дослідженнях у дітей і підлітків одноразову дозу палоносетрону отримали 402 пацієнти. Часто відзначався головний біль; нечасто — запаморочення, дискінезії, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, порушення провідності, синусова тахікардія, кашель, задишка, носова кровотеча, алергічний дерматит, свербіж, кропив'янка, гарячка, біль і реакції в місці інфузії. Жодна з небажаних реакцій не реєструвалася з частотою вище ніж 1%. Небажані реакції в дітей і підлітків оцінювали при проведенні не більше ніж 4 циклів хіміотерапії.
Передозування
Випадків передозування препарату не зареєстровано, у тому числі в клінічних дослідженнях за участю дітей і підлітків. У клінічних дослідженнях у дорослих застосовувалися дози до 6 мг. Частота небажаних реакцій у групі, яка отримувала найбільшу дозу, була порівнянною з іншими групами: залежності клінічної відповіді від величини дози не спостерігалося.
Якщо передозування все ж станеться, проводять підтримувальне лікування. Досліджень у пацієнтів, які перебувають на діалізі, не проводилося, однак з огляду на великий об'єм розподілу палоносетрону діаліз навряд чи може бути ефективним способом лікування передозування.
Як отримати рецепт на Aloxi® онлайн
Aloxi® вводить медичний персонал під лікарським наглядом і лише перед проведенням хіміотерапії, тому призначення препарату завжди узгоджується з лікарем. Онлайн-консультація дозволяє обговорити схему протиблювотної профілактики, супутні захворювання та препарати, які приймає пацієнт.
За наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
