Alergimed: склад і форма випуску
Одна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 5 мг левоцетиризину дигідрохлориду. Це і є добова доза для дорослих, підлітків і дітей від 6 років, тому в більшості випадків схема прийому зводиться до однієї таблетки на добу.
До складу таблеток входить лактоза. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лаппа або синдромом порушеного всмоктування глюкози та галактози застосовувати цей препарат не слід. Таблетована форма не дозволяє точно підібрати дозу для маленьких дітей, для них призначені інші лікарські форми левоцетиризину.
Як діє Alergimed
Левоцетиризин являє собою (R)-енантіомер цетиризину — потужний і вибірковий антагоніст периферичних H1-рецепторів гістаміну. Блокуючи ці рецептори, він не дає гістаміну запускати типові прояви алергії: свербіж, чхання, виділення з носа, набряк слизової оболонки та шкірні висипання.
У дослідженнях зв’язування показано, що спорідненість левоцетиризину до H1-рецепторів людини вдвічі вища, ніж у цетиризину: константа зв’язування становить 3,2 нмоль/л проти 6,3 нмоль/л. Період напівдисоціації комплексу з рецептором дорівнює 115 ± 38 хвилин. Після одноразового прийому рецептори заблоковані на 90% через 4 години і на 57% через 24 години — цим і пояснюється можливість прийому один раз на добу.
Показання до застосування
Alergimed застосовують для симптоматичного лікування алергічного запалення слизової оболонки носа, включаючи хронічний алергічний риніт, а також кропив’янки. Препарат призначений дорослим, підліткам і дітям віком від 6 років.
Йдеться про лікування симптомів: препарат зменшує свербіж, чхання, виділення з носа, сльозотечу і шкірні прояви, але не усуває саму причину алергії. Тривалість курсу лікар визначає за характером захворювання — при сезонних проявах лікування можна припиняти після зникнення симптомів і відновлювати при їх поверненні.
Спосіб застосування та дози
Дорослим і підліткам від 12 років рекомендована добова доза становить 5 мг — одна таблетка, вкрита плівковою оболонкою. Дітям від 6 до 12 років призначають таку ж добову дозу 5 мг. Дітям від 2 до 6 років таблетки не підходять: підібрати дозу в цій лікарській формі неможливо, тому використовують форми левоцетиризину, призначені для дітей. Таблетку ковтають цілою та запивають рідиною, прийом не залежить від їжі.
Корекція дози при порушенні функції нирок
Інтервали між прийомами підбирають індивідуально за кліренсом креатиніну, який розраховують за концентрацією креатиніну в сироватці крові з урахуванням віку, маси тіла та статі. Пацієнтам похилого віку з помірним або тяжким порушенням функції нирок дозу також коригують.
| Функція нирок | Кліренс креатиніну, мл/хв | Доза |
|---|---|---|
| Нормальна | 80 і вище | 1 таблетка один раз на добу |
| Легкі порушення | 50-79 | 1 таблетка один раз на добу |
| Помірні порушення | 30-49 | 1 таблетка кожні 2 дні |
| Тяжкі порушення | менше 30 | 1 таблетка кожні 3 дні |
| Термінальна стадія, діаліз | менше 10 | препарат протипоказаний |
Порушення функції печінки та тривалість лікування
При ізольованому порушенні функції печінки корекція дози не потрібна, а при поєднанні печінкової та ниркової недостатності дозу змінюють за наведеною вище схемою. Дітям із порушенням функції нирок дозу підбирають індивідуально за кліренсом креатиніну та масою тіла, хоча детальних даних щодо застосування в цій групі немає. При сезонному алергічному риніті, коли симптоми виникають рідше чотирьох днів на тиждень або зберігаються менше чотирьох тижнів на рік, лікування проводять за перебігом хвороби. При хронічному алергічному риніті з більш частими або тривалими симптомами прийом можна продовжувати весь період контакту з алергенами. Клінічний досвід застосування левоцетиризину охоплює щонайменше 6 місяців лікування, а досвід застосування цетиризину при хронічній кропив’янці та хронічному алергічному риніті — до одного року.
Протипоказання
Препарат не призначають при підвищеній чутливості до левоцетиризину, а також до цетиризину, гідроксизину, будь-яких інших похідних піперазину або до допоміжних речовин. Через близьку хімічну спорідненість цих речовин перехресна реакція цілком імовірна, тому про попередні реакції на антигістамінні препарати потрібно повідомити лікаря.
Друге протипоказання — тяжке порушення функції нирок із кліренсом креатиніну нижче 10 мл/хв. У такій ситуації левоцетиризин затримується в організмі, а гемодіаліз його практично не виводить.
Особливі вказівки та заходи безпеки
Під час лікування рекомендується обережність при вживанні алкоголю. Обережність також потрібна пацієнтам із факторами, що сприяють затримці сечі, наприклад при ушкодженні спинного мозку або доброякісній гіперплазії передміхурової залози, оскільки левоцетиризин може збільшувати ризик затримки сечі. При епілепсії та підвищеному ризику судом препарат також застосовують з обережністю: він здатний посилювати судомну готовність.
- антигістамінні засоби пригнічують шкірну реакцію в алергологічних пробах, тому їх відміняють за 3 дні до тестування;
- після припинення прийому може з’явитися свербіж, навіть якщо до лікування його не було;
- такий свербіж нерідко минає сам, але іноді буває вираженим і потребує відновлення лікування, після чого зазвичай зникає;
- дітям молодше 6 років таблетки, вкриті плівковою оболонкою, не призначають — потрібні дитячі лікарські форми;
- препарат містить лактозу, що важливо при спадковій непереносимості галактози та дефіциті лактази;
- перед керуванням транспортом і роботою з механізмами слід оцінити власну реакцію на препарат.
Порівняльні клінічні дослідження не показали, що левоцетиризин у рекомендованих дозах послаблює увагу, швидкість реакції чи здатність керувати транспортом. Проте в окремих пацієнтів на тлі лікування виникають сонливість, втомлюваність і слабкість, тому тим, хто водить автомобіль, обслуговує механізми або виконує потенційно небезпечну роботу, варто враховувати індивідуальну переносимість.
Лікарські взаємодії
Спеціальних досліджень взаємодій левоцетиризину, у тому числі з індукторами ізоферменту CYP3A4, не проводилося. Дослідження з рацематом — цетиризином — не виявили клінічно значущих небажаних взаємодій з антипірином, азитроміцином, циметидином, діазепамом, еритроміцином, гліпізидом, кетоконазолом і псевдоефедрином.
При багаторазовому прийомі теофіліну в дозі 400 мг на добу кліренс цетиризину знижувався незначно — на 16%, при цьому цетиризин на кліренс теофіліну не впливав. Спільний прийом ритонавіру по 600 мг двічі на добу підвищував експозицію цетиризину приблизно на 40%, тоді як експозиція ритонавіру змінювалася мало. Їжа не зменшує ступінь всмоктування левоцетиризину, але уповільнює його швидкість. У чутливих пацієнтів одночасний прийом з алкоголем або іншими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, може додатково знижувати увагу та швидкість реакції.
Вагітність і грудне вигодовування
Даних щодо застосування левоцетиризину у вагітних немає або вони обмежені — менше 300 вагітностей. При цьому великий досвід застосування цетиризину — понад тисячу вагітностей — не вказує на вади розвитку або токсичну дію на плід і новонародженого. Дослідження на тваринах не виявили прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на перебіг вагітності, розвиток зародка і плода, пологи та постнатальний розвиток. Застосування левоцетиризину під час вагітності можливе, якщо в цьому є необхідність, і рішення про це приймає лікар.
Показано, що цетиризин проникає в грудне молоко, тому ймовірно, що левоцетиризин поводиться так само. У дитини на грудному вигодовуванні можливі небажані реакції, пов’язані з препаратом, і призначати його жінкам, які годують грудьми, слід з обережністю. Клінічних даних щодо впливу левоцетиризину на фертильність немає.
Побічні дії
У клінічних дослідженнях у пацієнтів 12-71 року принаймні одна небажана реакція виникла у 15,1% тих, хто отримував левоцетиризин 5 мг, проти 11,3% у групі плацебо, причому 91,6% цих реакцій були легкими або помірними. Через небажані реакції лікування припинили 1,0% пацієнтів, які отримували левоцетиризин, і 1,8% тих, хто отримував плацебо. Найчастішими були сонливість (5,2% проти 1,4% при плацебо), головний біль, сухість у роті та втомлюваність, кожна приблизно у 2,5–2,6% пацієнтів. Седативні прояви загалом — сонливість, втомлюваність і слабкість — відзначалися у 8,1% проти 3,1% при плацебо. У дітей 6–12 років частіше, ніж при плацебо, реєструвалися сонливість і головний біль, а в дітей молодшого віку — діарея, блювання, закреп, сонливість і порушення сну.
- частота невідома: реакції підвищеної чутливості, включаючи анафілаксію, та ангіоневротичний набряк;
- частота невідома: агресія, збудження, галюцинації, депресія, безсоння, нічні кошмари, суїцидальні думки;
- частота невідома: судоми, парестезії, запаморочення, непритомність, тремор, порушення смаку, порушення рівноваги;
- частота невідома: порушення зору, нечіткість зору, мимовільні рухи очних яблук;
- частота невідома: серцебиття, прискорене серцебиття, задишка;
- частота невідома: нудота, блювання, діарея, підвищення апетиту, гепатит і відхилення показників функції печінки;
- частота невідома: болісне або утруднене сечовипускання, затримка сечі;
- частота невідома: свербіж, висип, кропив’янка, фіксована лікарська висипка, болі в м’язах і суглобах, набряк, збільшення маси тіла.
Окремо відзначено, що свербіж може виникнути після припинення прийому левоцетиризину. При тяжких реакціях — анафілаксії, ангіоневротичному набряку, судомах, появі суїцидальних думок — прийом негайно припиняють і звертаються по медичну допомогу.
Передозування
У дорослих передозування проявляється насамперед сонливістю. У дітей спочатку можливі збудження і неспокій, які згодом змінюються сонливістю.
Специфічного антидоту для левоцетиризину не існує. Лікування симптоматичне або підтримувальне. Якщо з моменту прийому препарату минуло небагато часу, можна розглянути промивання шлунка. Гемодіаліз левоцетиризин ефективно не виводить, тому як спосіб прискореного виведення препарату він не використовується.
Як отримати рецепт на Alergimed онлайн
Alergimed відпускається за рецептом: лікар має уточнити характер симптомів, оцінити функцію нирок, від якої залежить інтервал між прийомами, і врахувати інші прийняті препарати. Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, не відкладаючи початок лікування при загостренні алергії.
Якщо показання підтверджені й протипоказань немає, лікар виписує електронний рецепт, за яким препарат можна отримати в аптеці.
