Akineton® SR 4 mg: склад і форма випуску
Одна таблетка з пролонгованим вивільненням містить 4 мг біперидену гідрохлориду, що відповідає 3,6 мг біперидену. Особлива лікарська форма забезпечує поступове надходження діючої речовини, тому таблетку не можна ділити, розжовувати або розгризати: її ковтають цілою, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Препарат містить лактозу і не підходить пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, відсутністю лактази або синдромом порушеного всмоктування глюкози та галактози. Натрію в одній таблетці менше ніж 1 ммоль, тобто препарат вважається таким, що практично не містить натрію.
Як діє Akineton® SR 4 mg
Біпериден належить до антихолінергічних засобів із сильною дією на центральну нервову систему. Він конкурентно зв'язується з мускариновими рецепторами — як периферичними, так і центральними, — виявляючи особливу спорідненість до рецепторів підтипу M1.
Дослідження на тваринах показали, що біпериден впливає на симптоми паркінсонізму, спричинені холінергічними препаратами центральної дії: на тремтіння та м'язову скутість. Пролонговане вивільнення не змінює сам механізм дії, воно визначає лише швидкість надходження речовини, тому таблетки приймають через рівні проміжки часу протягом дня.
Показання до застосування
Akineton® SR 4 mg застосовують при хворобі Паркінсона для зменшення м'язової скутості, тремтіння та сповільненості рухів. Окреме показання — рухові порушення при екстрапірамідних синдромах паркінсонічного та дистонічного типу, спричинених нейролептиками та подібними за дією лікарськими засобами: ранні дискінезії, акатизія та паркінсонічні симптоми.
Препарат призначають і при інших екстрапірамідних рухових розладах — генералізованій і сегментарній дистонії, синдромі Мейжа, спазмі повік і спастичній кривошиї. У дітей ця лікарська форма не застосовується.
Спосіб застосування та дозування
Дозу підбирають індивідуально, починаючи з найменшої ефективної та підвищуючи її поступово з огляду на ефект і переносимість. Важлива особливість саме цієї форми: лікування починають не з неї, а з таблеток по 2 мг іншої лікарської форми біперидену, і лише після того, як оптимальна добова доза встановлена, пацієнта переводять на таблетки з пролонгованим вивільненням.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Звичайна добова доза для дорослих | 1–3 таблетки, тобто 4–12 мг біперидену гідрохлориду |
| Максимальна добова доза | 4 таблетки, тобто 16 мг біперидену гідрохлориду |
| Розподіл приймань | через рівні проміжки часу, перша таблетка вранці |
| Діти та підлітки | препарат протипоказаний |
Тривалість лікування та його завершення
Курс може бути як коротким, так і тривалим — це залежить від захворювання та його перебігу. Різко переривати приймання не можна: при запланованому завершенні лікування дозу знижують поступово. Таблетки приймають одразу після їди, що зменшує ризик небажаних реакцій з боку травного тракту. Якщо потрібне швидке настання ефекту, застосовують біпериден у формі ін'єкції.
Протипоказання
Препарат не призначають при підвищеній чутливості до біперидену або до будь-якої допоміжної речовини, при глаукомі з вузьким кутом фільтрації, при механічних звуженнях шлунково-кишкового тракту, розширенні товстої кишки, тобто мегаколоні, та при кишковій непрохідності.
Окремим протипоказанням для цієї лікарської форми є дитячий вік: таблетки з пролонгованим вивільненням у дітей не застосовують.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
На початку лікування та при надто швидкому підвищенні дози небажані реакції виникають закономірно — саме тому перехід на форму з пролонгованим вивільненням роблять лише після підбору добової дози. Пацієнтам похилого віку, особливо з органічними ураженнями центральної нервової системи судинного або дегенеративного походження, потрібна підвищена увага: у них часто спостерігається надмірна чутливість навіть до терапевтичних доз.
- різкої відміни уникають, крім життєзагрозливих ситуацій, через ризик загострення захворювання;
- центральні антихолінергічні засоби можуть збільшувати ризик судомних нападів, тому за схильності до неврологічних порушень препарат застосовують обережно;
- у пацієнтів зі збільшенням передміхурової залози можливі розлади сечовипускання, найчастіше затримка сечі;
- при затримці сечі сечовий міхур спорожнюють перед кожним прийманням;
- особлива обережність потрібна при аденомі простати із залишковою сечею, міастенії, станах з ризиком тяжкої тахікардії та у вагітних;
- внутрішньоочний тиск контролюють регулярно;
- відомі випадки зловживання препаратом через епізодичний підйом настрою та минущу ейфорію;
- сухість у роті зменшують частим питтям малими порціями або жувальною гумкою без цукру.
Препарат може помітно впливати на здатність керувати транспортом і працювати з механізмами: втомлюваність, запаморочення та млявість знижують концентрацію уваги і швидкість реакції. Ці ефекти виражені сильніше при одночасному прийманні інших засобів, що впливають на центральну нервову систему, антихолінергічних препаратів і особливо алкоголю.
Лікарські взаємодії
Спільне застосування з іншими препаратами антихолінергічної дії — психотропними засобами, антигістамінними препаратами першого покоління, іншими протипаркінсонічними та спазмолітичними засобами — посилює небажані реакції з боку центральної та периферичної нервової системи. Хінідин посилює антихолінергічний вплив на кровообіг, зокрема на передсердно-шлуночкову провідність.
Одночасне приймання леводопи здатне посилити дискінезії, а при поєднанні біперидену з препаратами леводопи або карбідопи в пацієнтів із хворобою Паркінсона спостерігалися рухові порушення хореїформного характеру. Біпериден може посилювати пізні дискінезії, спричинені нейролептиками, але при вираженому супутньому паркінсонічному синдромі антихолінергічну терапію продовжують. Він послаблює дію метоклопраміду та подібних до нього препаратів на травний тракт і може посилювати небажані ефекти петидину з боку центральної нервової системи, а алкоголь під час лікування виключають, оскільки його дія посилюється.
Вагітність і годування груддю
Даних про тератогенну дію біперидену немає, однак немає і досвіду його застосування при вагітності, як і відомостей про проникнення через плаценту. Тому в період вагітності, особливо в першому триместрі, потрібна особлива обережність, а застосування допустиме лише тоді, коли лікар вважає користь для матері значущішою, ніж можливий ризик для плода.
Біпериден проникає в грудне молоко і досягає в ньому концентрації, що дорівнює концентрації в плазмі крові; крім того, антихолінергічні препарати можуть пригнічувати лактацію. На час лікування годування груддю рекомендується припинити.
Побічні дії
Небажані реакції з'являються переважно на початку лікування та при надто швидкому збільшенні дози. Точну частоту у відсотках визначити не можна: число пацієнтів, які приймали препарат, невідоме, а дані отримані зі спонтанних повідомлень.
- нервова система: рідко — втомлюваність, запаморочення та порушення пам'яті; дуже рідко — головний біль, дискінезії, атаксія, порушення мовлення та підвищена схильність до судом;
- психіка: рідко, при підвищених дозах — збудження, тривога, дезорієнтація, делірій, галюцинації та безсоння; дуже рідко — нервозність та ейфорія;
- очі: дуже рідко — порушення акомодації та розширення зіниць з підвищеною чутливістю до світла, можлива закритокутова глаукома;
- серце: рідко — тахікардія, дуже рідко — брадикардія;
- травна система: рідко — сухість у роті, нудота та шлунковий дискомфорт, дуже рідко — закрепи;
- шкіра: дуже рідко — зниження потовиділення та алергічний висип;
- сечовидільна система: дуже рідко — розлади сечовипускання, насамперед при аденомі простати, рідше затримка сечі;
- інше: рідко — сонливість і посмикування м'язів, дуже рідко — реакції підвищеної чутливості, з невідомою частотою — запалення привушної слинної залози.
Збудження центральної нервової системи частіше виникає в пацієнтів з порушенням функції головного мозку і може потребувати зниження дози; при розладах сечовипускання на тлі аденоми простати дозу також рекомендується зменшити. Крім того, зареєстровано минуще вкорочення фази швидкого сну — вона наставала пізніше і становила меншу частину нічного сну.
Передозування
Передозування проявляється насамперед периферичними антихолінергічними симптомами: зіниці розширюються і реагують мляво, слизові оболонки стають сухими, обличчя червоніє, серцебиття частішає, розвиваються атонія кишечника та сечового міхура, підвищується температура тіла, що особливо характерно для дітей. З боку нервової системи можливі збудження, марення, сплутаність свідомості, порушення свідомості та галюцинації.
Тяжке отруєння пов'язане з ризиком судинного колапсу та зупинки дихання. Антидотами слугують інгібітори ацетилхолінестерази, а у виняткових випадках — фізостигмін, що послаблює центральні симптоми. За потреби підтримують кровообіг і дихання, включно з киснетерапією, знижують температуру при лихоманці та виконують катетеризацію сечового міхура.
Як отримати рецепт на Akineton® SR 4 mg онлайн
Ця лікарська форма призначається лікарем і не підходить для початку терапії: спочатку добову дозу біперидену підбирають таблетками по 2 мг і лише потім переходять на пролонговане вивільнення. На онлайн-консультації лікар уточнює, яку дозу вже підібрано і чи є протипоказання з боку очей, кишечника та сечовивідних шляхів.
За наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна пред'явити в аптеці.
