Agomelatine +pharma – сучасний підхід до лікування депресії у дорослих
Agomelatine +pharma – це рецептурний антидепресант для лікування великих депресивних епізодів у дорослих пацієнтів. Препарат впливає на циркадні ритми та нейромедіаторні системи мозку, що допомагає зменшити симптоми депресії та покращити сон без седативного ефекту вдень.
Наведена нижче інформація має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря або психіатра. Рішення щодо призначення, дозування та тривалості терапії приймає лише фахівець.
Показання до застосування Agomelatine +pharma
Препарат показаний для:
- лікування великих депресивних епізодів у дорослих пацієнтів;
- тривалої терапії депресії з метою стабілізації стану та профілактики рецидивів.
Agomelatine +pharma не застосовується у дітей і підлітків до 18 років, а також у пацієнтів віком 75 років і старше.
Механізм дії Agomelatine +pharma
Активна речовина – агомелатин, 25 мг в одній таблетці, вкритій оболонкою.
Фармакологічна дія:
- Агоніст мелатонінових рецепторів MT1 і MT2 – допомагає нормалізувати порушений циркадний ритм (сон–неспання), який часто страждає при депресії.
- Антагоніст серотонінових рецепторів 5-HT2C – сприяє підвищенню вивільнення норадреналіну та дофаміну, особливо в корі лобових часток.
- Не впливає на зворотне захоплення моноамінів і не зв’язується з α/β-адренергічними, гістамінергічними, холінергічними, допамінергічними та бензодіазепіновими рецепторами.
Така комбінація ефектів відрізняє агомелатин від класичних СІЗЗС/СІЗЗСН і робить його варіантом вибору в частини дорослих пацієнтів із депресією та вираженими порушеннями сну.
Схема дозування та застосування
Рекомендоване дозування
- Стартова доза: 25 мг 1 раз на добу увечері перед сном (1 таблетка).
- За відсутності покращення через 2 тижні лікар може підвищити дозу до 50 мг 1 раз на добу (2 таблетки по 25 мг на ніч).
Таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі – з їжею або без.
Контроль функції печінки та безпека дозування
Агомелатин може спричиняти лікарське ураження печінки, тому необхідне обов’язкове лабораторне спостереження:
- перед початком терапії – аналізи функції печінки (АлАТ, АсАТ);
- повторні тести: приблизно через 3 тижні, 6 тижнів (кінець гострої фази), далі через 12 і 24 тижні (підтримувальна фаза), а потім – за клінічними показаннями;
- при підвищенні дози до 50 мг контроль проводять у ті ж строки, що й при старті лікування.
Не можна розпочинати терапію, якщо активність амінотрансфераз перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази.
Терапію негайно припиняють, якщо:
- активність амінотрансфераз стає вищою за 3-кратне перевищення верхньої межі норми;
- з’являються ознаки можливого ураження печінки: потемніння сечі, світлий кал, жовтушність шкіри або склер, біль у правому підребер’ї, стійка немотивована слабкість.
Тривалість лікування
Для стійкого зменшення симптомів депресії курс терапії має тривати не менше 6 місяців, якщо лікар не визначив інакше.
Перехід із СІЗЗС/СІЗЗСН на агомелатин
При відміні СІЗЗС або СІЗЗСН можливий синдром відміни. Рекомендується:
- дотримуватися інструкції (ChPL) щодо поступового зниження дози поточного антидепресанта;
- почати прийом Agomelatine +pharma відразу на тлі зниження дози СІЗЗС/СІЗЗСН.
Відміняти Agomelatine +pharma можна без поступового зниження дози, якщо лікар не дає інших вказівок.
Особливі групи пацієнтів
- Літні <75 років: доведено ефективність і безпеку в дозі 25–50 мг/добу, корекція дози за віком не потрібна.
- Пацієнти ≥75 років: дія не вивчена, препарат не рекомендується.
- Порушення функції нирок: при тяжкій нирковій недостатності фармакокінетика суттєво не змінюється, однак клінічний досвід обмежений – потрібна обережність.
- Порушення функції печінки: агомелатин протипоказаний при цирозі, активному захворюванні печінки та при значному підвищенні печінкових ферментів.
- Діти і підлітки до 18 років: безпека та ефективність не встановлені, застосування не рекомендоване.
Протипоказання до застосування
Agomelatine +pharma протипоказаний при:
- гіперчутливості до агомелатину або будь-якого допоміжного компонента;
- порушенні функції печінки (цироз, активне захворювання печінки);
- активності амінотрансфераз, що перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази;
- одночасному прийомі сильних інгібіторів CYP1A2 (флувоксамін, ципрофлоксацин).
Особливі попередження та заходи застереження
Ризик ураження печінки
На тлі прийому агомелатину описані випадки:
- токсичного ураження печінки аж до печінкової недостатності (у поодиноких випадках з летальним наслідком або необхідністю трансплантації у пацієнтів із факторами ризику);
- значного підвищення печінкових ферментів (>10-кратного перевищення верхньої межі норми);
- гепатиту та жовтяниці.
Особлива обережність потрібна у пацієнтів із:
- ожирінням або надлишковою масою тіла;
- неалкогольною жировою хворобою печінки;
- цукровим діабетом;
- регулярним прийомом алкоголю або зловживанням спиртним;
- одночасним прийомом інших потенційно гепатотоксичних препаратів.
Усім пацієнтам обов’язковий регулярний контроль печінкових проб згідно зі схемою в розділі дозування.
Ризик суїцидальної поведінки
Депресія сама по собі асоційована з підвищеним ризиком суїцидальних думок і поведінки. Цей ризик:
- зберігається до настання суттєвої ремісії;
- може підвищуватися в початковий період лікування та при зміні дози;
- вищий у осіб із суїцидальними спробами в анамнезі та вираженою суїцидальною налаштованістю.
Рекомендується:
- ретельно спостерігати за пацієнтами, особливо в перші тижні терапії;
- поінформувати пацієнта та його близьких про необхідність негайно звертатися до лікаря при появі погіршення настрою, суїцидальних думок, виражених змін поведінки.
Використання у пацієнтів із біполярним розладом
Агомелатин слід застосовувати з обережністю за наявності в анамнезі:
- біполярного афективного розладу;
- епізодів манії або гіпоманії.
При появі симптомів манії лікування необхідно припинити.
Пацієнти з деменцією
Препарат не рекомендується для лікування великих депресивних епізодів у літніх пацієнтів із деменцією – безпека та ефективність не встановлені.
Вплив на здатність керувати транспортом
Спеціальні дослідження не проводилися, проте з огляду на часті побічні ефекти (сонливість, запаморочення) рекомендується дотримуватися обережності при керуванні автомобілем і роботі з механізмами.
Лікарські взаємодії
Агомелатин метаболізується переважно за участю CYP1A2 (близько 90%) і меншою мірою CYP2C9/19 (близько 10%).
Препарати, що підвищують концентрацію агомелатину
- Сильні інгібітори CYP1A2 (флувоксамін, ципрофлоксацин) – спричиняють до 60-кратного збільшення експозиції агомелатину; одночасне застосування протипоказане.
- Помірні інгібітори CYP1A2 (естрогени, пропранолол, еноксацин) – підвищують концентрацію агомелатину в кілька разів; потрібна обережність і спостереження.
Препарати, що знижують концентрацію агомелатину
- Рифампіцин – індуктор кількох ізоферментів CYP, може знижувати біодоступність агомелатину.
- Куріння (≥15 сигарет на день) – індукує CYP1A2 і знижує експозицію агомелатину.
Сумісність з іншими препаратами
Не виявлено клінічно значущих взаємодій з:
- похідними бензодіазепіну;
- літієм;
- пароксетином;
- флуконазолом;
- теофіліном.
Поєднання з алкоголем не рекомендується через сумарне навантаження на печінку.
Застосування під час вагітності та в період лактації
- Досвід застосування у вагітних обмежений (менше 300 вагітностей). Дослідження на тваринах не показали прямого тератогенного ефекту.
- З міркувань безпеки рекомендується уникати застосування агомелатину під час вагітності, якщо можлива альтернатива.
- Невідомо, чи виділяється агомелатин у грудне молоко людини, але у тварин відзначено його виділення.
У разі необхідності терапії в період лактації лікар має зважити користь грудного вигодовування для дитини та користь лікування для матері й вирішити, припинити грудне вигодовування чи не призначати препарат.
Побічні дії Agomelatine +pharma
У клінічних дослідженнях агомелатин отримували понад 8000 пацієнтів. Небажані реакції зазвичай виникали в перші 2 тижні терапії, були легкого або помірного ступеня та часто минали самостійно.
Часті побічні ефекти
- Дуже часто: головний біль.
- Часто: запаморочення, сонливість, безсоння, тривога, незвичні сновидіння, нудота, діарея, закреп, біль у животі, блювання, біль у спині, підвищення АлАТ/АсАТ, втомлюваність, збільшення маси тіла.
Нечасті та рідкісні реакції
- Нечасто: шум у вухах, затуманення зору, екзема, підвищене потовиділення, свербіж, кропив’янка, синдром неспокійних ніг, парестезії, мігрень, підвищення ГГТ, зниження маси тіла, нічні жахи, збудження, дратівливість, агресія, сплутаність свідомості.
- Рідко: гепатит, значне підвищення лужної фосфатази, печінкова недостатність, жовтяниця, еритематозний висип, набряк обличчя, ангіоневротичний набряк, акатизія, галюцинації, затримка сечі.
У поодиноких випадках повідомлялося про суїцидальні думки та поведінку, що може бути пов’язано як з препаратом, так і з основним захворюванням.
При появі виражених або стійких побічних ефектів необхідно звернутися до лікуючого лікаря.
Передозування
Досвід передозування агомелатину обмежений. Описані симптоми включали:
- біль в епігастрії;
- сонливість, втому;
- збудження, тривогу, напруження;
- запаморочення, відчуття нездужання, ціаноз.
У пацієнта, який прийняв 2450 мг агомелатину, не відзначалося тяжких кардіоваскулярних або лабораторних порушень, настало самовільне одужання.
Специфічного антидоту немає. Лікування – симптоматичне, з обов’язковим медичним спостереженням, за потреби – в умовах спеціалізованого стаціонару.
Склад і форма випуску
Одна таблетка Agomelatine +pharma, вкрита оболонкою, містить:
- агомелатин 25 мг (у вигляді агомелатину з лимонною кислотою);
- допоміжні компоненти (перелік уточнюється в повній інструкції до препарату).
Таблетки вкриті плівковою оболонкою, призначені для перорального прийому, запиваються водою, не розжовуються.
Важливо пам’ятати
- Agomelatine +pharma призначається тільки лікарем і потребує регулярного контролю функції печінки.
- Препарат не підходить пацієнтам із тяжкими захворюваннями печінки, дітям, підліткам і особам 75+.
- Не можна самостійно поєднувати препарат із флувоксаміном, ципрофлоксацином та алкоголем.
- При погіршенні настрою, появі суїцидальних думок або ознак ураження печінки потрібно терміново звернутися по медичну допомогу.
Перед початком лікування уважно ознайомтеся з офіційною інструкцією до препарату й обговоріть усі запитання з лікуючим лікарем або психіатром.
