Aglan® 15: склад і форма випуску
Aglan® 15 випускається у формі таблеток. Одна таблетка містить 15 мг мелоксикаму — нестероїдного протизапального засобу з групи оксикамів. Це водночас і максимальна добова доза препарату, тому таку таблетку приймають не частіше одного разу на добу.
Окремо зазначено, що препарат не слід застосовувати пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози та галактози. Якщо лікар вважає достатньою дозу 7,5 мг на добу, використовують відповідне дозування мелоксикаму.
Як діє Aglan® 15
Мелоксикам належить до нестероїдних протизапальних засобів групи оксикамів і має протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію. Протизапальна активність речовини підтверджена у стандартних моделях запалення.
Точний механізм дії мелоксикаму залишається невідомим. Водночас усі препарати групи НПЗЗ, включно з мелоксикамом, мають принаймні один спільний механізм — пригнічення біосинтезу простагландинів, відомих медіаторів запальної реакції. З цим самим механізмом пов’язана й частина небажаних ефектів: простагландини нирок відіграють допоміжну роль у підтриманні ниркового кровотоку, і їх пригнічення пояснює вплив препарату на функцію нирок.
Показання до застосування
Перше показання — короткочасне симптоматичне лікування загострень остеоартрозу, тобто дегенеративного захворювання суглобів. У цій ситуації препарат призначають на період посилення болю та запалення, а не постійно.
Друге показання — тривале симптоматичне лікування ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту (хвороби Бехтерева). Лікування в обох випадках залишається симптоматичним: препарат впливає на біль і запалення, а не на причину захворювання, тому лікар періодично оцінює, наскільки зменшилися симптоми і чи є відповідь на терапію.
Спосіб застосування та дози
Усю добову дозу приймають одноразово, один раз на добу. Таблетку слід приймати під час їди, запиваючи водою або іншою рідиною. Прийом препарату в найменшій ефективній дозі та протягом найкоротшого часу, необхідного для полегшення симптомів, знижує ризик небажаних реакцій — це ключове правило для всієї групи НПЗЗ.
| Ситуація | Добова доза |
|---|---|
| Загострення остеоартрозу | 7,5 мг, за необхідності до 15 мг |
| Ревматоїдний артрит, анкілозивний спондиліт | 15 мг, при добрій відповіді можна знизити до 7,5 мг |
| Пацієнти літнього віку при тривалому лікуванні ревматоїдного артриту та спондиліту | 7,5 мг |
| Пацієнти з підвищеним ризиком небажаних реакцій | починати з 7,5 мг |
| Легкі та помірні порушення функції нирок (кліренс креатиніну понад 25 мл/хв) | зниження дози не потрібне |
| Тяжка ниркова недостатність на діалізі | не більше 7,5 мг |
| Легкі та помірні порушення функції печінки | зниження дози не потрібне |
Максимальна добова доза становить 15 мг, і перевищувати її не можна. Пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю, які не отримують діаліз, мелоксикам протипоказаний. Для лікування дітей молодше 16 років препарат також протипоказаний.
Протипоказання
Мелоксикам не призначають при підвищеній чутливості до самої речовини або будь-якого допоміжного компонента, а також при непереносимості засобів зі схожою дією — інших НПЗЗ і ацетилсаліцилової кислоти. Препарат не можна давати пацієнтам, у яких після прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ виникали бронхіальна астма, поліпи носа, ангіоневротичний набряк або кропив’янка.
- шлунково-кишкова кровотеча або перфорація в анамнезі, пов’язані з попереднім лікуванням НПЗЗ;
- активна або рецидивуюча виразкова хвороба шлунка та (або) дванадцятипалої кишки — два і більше підтверджених епізоди виразки або кровотечі;
- шлунково-кишкова кровотеча, кровотеча з судин головного мозку та інші патологічні кровотечі;
- тяжка печінкова недостатність;
- тяжка ниркова недостатність без лікування діалізом;
- тяжка серцева недостатність;
- дитячий і підлітковий вік;
- III триместр вагітності.
Особливі вказівки та заходи застереження
За недостатнього терапевтичного ефекту не рекомендується перевищувати призначену добову дозу або додавати до лікування інші НПЗЗ, включно з селективними інгібіторами циклооксигенази-2: токсична дія зростає, тоді як користь такої комбінації не доведена. Якщо стан пацієнта не поліпшується протягом кількох днів, лікар повторно оцінює клінічну доцільність терапії.
Ризики з боку шлунково-кишкового тракту
На будь-якому етапі лікування препаратами групи НПЗЗ можливі кровотеча, виразка або перфорація шлунково-кишкового тракту — аж до летальних випадків, зокрема без попередніх насторожувальних симптомів. Ризик зростає зі збільшенням дози, у пацієнтів з виразкою в анамнезі (особливо ускладненою кровотечею або перфорацією) та в літньому віці. Перед початком лікування важливо переконатися, що перенесені раніше езофагіт, гастрит або виразка шлунка повністю вилікувані, а в пацієнтів групи ризику розглянути супутній прийом захисних засобів — мізопростолу або інгібіторів протонної помпи. При появі шлунково-кишкової кровотечі препарат відміняють. Обережність потрібна і при виразковому коліті або хворобі Крона: наявне захворювання може загостритися.
Серце, судини та нирки
Пацієнтів з артеріальною гіпертензією в анамнезі, легкою та помірною застійною серцевою недостатністю, затримкою рідини та набряками необхідно спостерігати особливо уважно. Дані клінічних та епідеміологічних досліджень свідчать, що прийом деяких НПЗЗ, особливо тривалий і у великих дозах, може бути пов’язаний із невеликим збільшенням ризику артеріальних тромбозів, наприклад інфаркту міокарда або інсульту, і наявних даних недостатньо, щоб виключити такий ризик для мелоксикаму. З боку нирок НПЗЗ здатні спричинити декомпенсацію функції в зневоднених пацієнтів, при застійній серцевій недостатності, цирозі печінки, нефротичному синдромі, прийомі діуретиків і після великих операцій; у рідкісних випадках описані інтерстиційний нефрит, гломерулонефрит і некроз ниркових сосочків. Діабет і препарати, що підвищують рівень калію, збільшують імовірність гіперкаліємії, тому рівень калію контролюють регулярно.
- тяжкі шкірні реакції — синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз: ризик максимально високий у перші тижні лікування;
- при прогресуванні висипу, особливо з утворенням пухирів або ураженням слизових оболонок, прийом негайно припиняють і більше не поновлюють;
- епізодичне підвищення активності амінотрансфераз зазвичай минуще, але при значних і стійких змінах препарат відміняють;
- літні, ослаблені пацієнти та пацієнти з невеликою масою тіла гірше переносять небажані реакції і потребують суворого контролю;
- мелоксикам може маскувати симптоми наявної інфекції;
- препарат може впливати на фертильність і не рекомендується жінкам, які планують вагітність або проходять лікування з приводу безпліддя;
- при порушеннях зору, сонливості та інших розладах з боку нервової системи не слід виконувати роботу, що потребує підвищеної концентрації уваги.
Лікарські взаємодії
Одночасний прийом кількох препаратів групи НПЗЗ збільшує ризик утворення виразок і кровотеч у шлунково-кишковому тракті за рахунок синергії їх дії, тому такі поєднання не рекомендуються. Кортикостероїди підвищують ризик кровотеч і виразкоутворення. Пероральні антикоагулянти, тромболітики та антиагреганти, а також селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну збільшують ризик кровотечі; комбінація з пероральними антикоагулянтами не рекомендується, а якщо уникнути її неможливо, потрібен суворий контроль показника МНВ.
- діуретики та інші гіпотензивні засоби — їх дія може послаблюватися;
- інгібітори АПФ і антагоністи рецепторів ангіотензину II — у зневоднених і літніх пацієнтів з порушенням функції нирок можливе подальше погіршення аж до зазвичай зворотної гострої ниркової недостатності;
- бета-адреноблокатори — послаблення гіпотензивного ефекту через пригнічення синтезу судинорозширювальних простагландинів;
- циклоспорин — посилення нефротоксичної дії, потрібен контроль функції нирок, особливо у літніх;
- літій — підвищення концентрації в плазмі аж до токсичних значень, сумісне застосування не рекомендується;
- метотрексат — зниження ниркового виведення та зростання гематологічної токсичності; при дозах понад 15 мг на тиждень поєднання не рекомендується;
- холестирамін — прискорює виведення мелоксикаму, кліренс зростає приблизно на 50%, взаємодія є клінічно значущою;
- внутрішньоматкові засоби — спостерігалося зниження їх ефективності, хоча ці дані потребують підтвердження.
Вагітність і грудне вигодовування
Пригнічення синтезу простагландинів може несприятливо впливати на перебіг вагітності та розвиток ембріона і плода. Епідеміологічні дані вказують на збільшення ризику викиднів і вроджених вад серця при застосуванні інгібіторів синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності: загальний ризик вад серця та судин зростав з менш ніж 1% приблизно до 1,5%, і, найімовірніше, він збільшується зі зростанням дози та тривалості лікування. У I та II триместрах препарат не застосовують, якщо тільки це не є необхідним, а при вимушеному призначенні використовують мінімально можливу дозу максимально коротким курсом.
У III триместрі всі інгібітори синтезу простагландинів можуть ушкоджувати серце та легені плода з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією, порушувати функцію нирок аж до ниркової недостатності з маловоддям, а наприкінці вагітності подовжувати час кровотечі та пригнічувати скорочення матки, затримуючи або подовжуючи пологи. Тому в III триместрі мелоксикам абсолютно протипоказаний. Даних про проникнення мелоксикаму в грудне молоко немає, але через тривалий період напіввиведення застосування під час грудного вигодовування не рекомендується.
Побічні дії
Наведені дані ґрунтуються на клінічних дослідженнях за участю 3750 пацієнтів, які приймали мелоксикам перорально в дозах 7,5 або 15 мг на добу протягом до 18 місяців при середній тривалості лікування 127 днів. Найчастіше небажані реакції стосуються шлунково-кишкового тракту.
- часто: диспепсія, нудота та блювання, біль у животі, запор, метеоризм, діарея;
- часто: головний біль, запаморочення, свербіж, висип, анемія, набряки, зокрема нижніх кінцівок;
- нечасто: шлунково-кишкова кровотеча (дьогтеподібний стілець, криваве блювання), виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, езофагіт, стоматит;
- нечасто: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, серцебиття, серцева недостатність, підвищення артеріального тиску, припливи;
- нечасто: затримка натрію та води, гіперкаліємія, зміни показників функції нирок і минущі зміни показників функції печінки;
- рідко: анафілактичні та анафілактоїдні реакції, гострий напад астми в осіб з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
- рідко: перфорація шлунково-кишкового тракту, гастрит, коліт, гепатит, гостра ниркова недостатність у пацієнтів з факторами ризику;
- рідко: синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, ангіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливості до світла, порушення настрою, безсоння, нічні кошмари, дезорієнтація, порушення зору.
Виразкова хвороба, перфорація та кровотеча з шлунково-кишкового тракту іноді бувають летальними, особливо в літніх пацієнтів, тому про будь-які насторожувальні симптоми з боку травної системи — насамперед про ознаки кровотечі — потрібно повідомляти лікаря, особливо на початку лікування. На тлі терапії НПЗЗ також повідомлялося про набряки, підвищення артеріального тиску та серцеву недостатність.
Передозування
Симптомами передозування є загальмованість, сонливість, нудота, блювання та біль у верхній частині живота. Зазвичай ці прояви зникають після початку підтримувального лікування, однак можлива й шлунково-кишкова кровотеча.
Тяжке отруєння може призводити до артеріальної гіпертензії, тяжкої ниркової недостатності, порушення функції печінки, пригнічення дихання, коми, судом і судинного колапсу; описані також анафілактичні реакції, пов’язані із застосуванням НПЗЗ. Специфічного антидоту не існує, тому застосовують стандартні заходи — видалення вмісту шлунка та підтримувальну терапію. За даними клінічних досліджень, холестирамін перорально по 4 г тричі на добу прискорює виведення мелоксикаму.
Як отримати рецепт на Aglan® 15 онлайн
Aglan® 15 — рецептурний препарат із великою кількістю протипоказань і значущих лікарських взаємодій, тому призначити його може тільки лікар. На консультації важливо обговорити захворювання шлунка та кишечника, стан серця, судин і нирок, а також усі препарати, які пацієнт приймає постійно.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно: лікар оцінює показання та ризики, підбирає дозу й тривалість курсу, а за відсутності протипоказань виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
