Afenix: склад і форма випуску
Afenix випускається у вигляді таблеток, вкритих оболонкою, у двох дозуваннях. Одна таблетка містить 5 мг або 10 мг солифенацину сукцинату, що відповідає 3,77 мг або 7,54 мг солифенацину. Різниця між цими двома величинами пояснюється тим, що діюча речовина входить до складу у вигляді солі — сукцинату, і на масу солевого залишку припадає частина зазначеної ваги.
Одна таблетка, вкрита оболонкою, містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію, тобто препарат вважається практично вільним від натрію. Наявність двох дозувань потрібна для гнучкого підбору дози: лікування починають з меншої та підвищують її лише за необхідності.
Як діє Afenix
Солифенацин — конкурентний селективний антагоніст холінергічних рецепторів. Сечовий міхур отримує іннервацію від парасимпатичних холінергічних нервових волокон. Ацетилхолін, який вивільняється з їх закінчень, спричиняє скорочення гладких м’язів детрузора, діючи через мускаринові рецептори, серед яких найбільшу роль відіграє підтип M3.
Результати фармакологічних досліджень in vitro та in vivo показують, що солифенацин є конкурентним інгібітором саме мускаринових рецепторів підтипу M3. При цьому він вибірковий: до інших вивчених рецепторів та іонних каналів солифенацин виявляє малу спорідненість або не виявляє її взагалі. Практичний сенс такої вибірковості в тому, що препарат знижує надмірну активність м’яза сечового міхура, зменшуючи раптові позиви та частоту сечовипускань.
Показання до застосування
Afenix призначають для симптоматичного лікування ургентного (невідкладного) нетримання сечі та/або прискореного сечовипускання, а також імперативних позивів, які можуть виникати у пацієнтів із синдромом гіперактивного сечового міхура.
Лікування є саме симптоматичним: препарат зменшує прояви гіперактивності сечового міхура, але не усуває її причину. Це ж пояснює вимогу до терпіння на початку терапії — максимальна дія препарату розвивається не раніше ніж через 4 тижні лікування, тому оцінювати результат за першими днями прийому не слід.
Спосіб застосування та дози
Таблетку приймають всередину, ковтаючи цілою та запиваючи рідиною. Прийом не прив’язаний до їжі: препарат можна приймати як під час їди, так і незалежно від неї. Дорослим, включно з пацієнтами літнього віку, рекомендована доза становить 5 мг солифенацину сукцинату один раз на добу; за потреби її можна збільшити до 10 мг один раз на добу. Безпеку й ефективність у дітей не встановлено, тому дітям солифенацин сукцинат не призначають.
Корекція дози в особливих ситуаціях
| Ситуація | Максимальна доза |
|---|---|
| Порушення функції нирок легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну понад 30 мл/хв) | корекція не потрібна |
| Тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну 30 мл/хв і менше) | 5 мг один раз на добу, з обережністю |
| Легке порушення функції печінки | корекція не потрібна |
| Помірне порушення функції печінки (7–9 балів за шкалою Чайлд–П’ю) | 5 мг один раз на добу, з обережністю |
| Одночасний прийом сильних інгібіторів CYP3A4 (кетоконазол, ритонавір, нелфінавір, ітраконазол) | 5 мг один раз на добу |
Протипоказання
Солифенацин протипоказаний при підвищеній чутливості до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, при затримці сечі, тяжких захворюваннях шлунка та кишечника (у тому числі при токсичному розширенні товстої кишки), при міастенії та закритокутовій глаукомі. Протипоказання поширюється і на пацієнтів з високим ризиком розвитку цих станів, навіть якщо саме захворювання поки не діагностовано.
Препарат також протипоказаний пацієнтам на гемодіалізі та пацієнтам із тяжким порушенням функції печінки. Окреме протипоказання — поєднання: тяжке порушення функції нирок або помірне порушення функції печінки разом з одночасним прийомом сильних інгібіторів CYP3A4, наприклад кетоконазолу.
Особливі вказівки та заходи обережності
Перед початком лікування потрібно врахувати інші можливі причини прискореного сечовипускання — зокрема серцеву недостатність та захворювання нирок. Якщо наявна інфекція сечовивідних шляхів, спочатку призначають відповідне антибактеріальне лікування. Безпеку й ефективність препарату в пацієнтів із гіперактивністю детрузора нейрогенного походження поки не встановлено.
- обережність при клінічно значущому звуженні вихідного відділу сечового міхура з ризиком затримки сечі;
- обережність при порушенні прохідності шлунково-кишкового тракту та при ризику уповільненої перистальтики;
- обережність при грижі стравохідного отвору діафрагми, гастроезофагеальному рефлюксі та прийомі засобів, здатних спричинити або посилити запалення стравоходу, наприклад бісфосфонатів;
- обережність при нейропатії вегетативної нервової системи;
- у пацієнтів з факторами ризику, такими як раніше встановлений синдром подовженого інтервалу QT і гіпокаліємія, спостерігали подовження інтервалу QT та шлуночкову тахікардію типу torsade de pointes;
- при розвитку ангіоневротичного набряку з порушенням прохідності дихальних шляхів або анафілактичної реакції лікування негайно припиняють;
- препарат не слід застосовувати при рідкісній спадковій непереносимості галактози, дефіциті лактази та синдромі мальабсорбції глюкози й галактози;
- можливі нечіткість зору та, рідше, сонливість і втомлюваність, тому препарат може несприятливо впливати на здатність керувати транспортом і працювати з механізмами.
Лікарські взаємодії
Одночасний прийом інших лікарських засобів із холінолітичними властивостями посилює як терапевтичну дію, так і небажані реакції. Після припинення прийому солифенацину слід витримати перерву близько тижня, перш ніж починати лікування іншим препаратом із холінолітичною дією. Дія солифенацину, навпаки, може послаблюватися при одночасному застосуванні агоністів холінергічних рецепторів. Сам солифенацин здатен послаблювати дію засобів, що посилюють перистальтику шлунково-кишкового тракту, — метоклопраміду та цизаприду.
Солифенацин метаболізується ізоферментом CYP3A4, і з цим пов’язані основні фармакокінетичні взаємодії. Кетоконазол у дозі 200 мг на добу збільшував AUC солифенацину в 2 рази, а в дозі 400 мг на добу — у 3 рази, тому при одночасному застосуванні сильних інгібіторів CYP3A4 доза солифенацину не повинна перевищувати 5 мг. У пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок або помірним порушенням функції печінки таке поєднання протипоказане. Можливі також взаємодії з субстратами CYP3A4, що мають велику спорідненість до цього ізоферменту (верапаміл, дилтіазем), і з індукторами CYP3A4 (рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін). При цьому солифенацин не змінював фармакокінетику комбінованих пероральних контрацептивів, варфарину та дигоксину і не впливав на протромбіновий час.
Вагітність і грудне вигодовування
Клінічних даних щодо застосування солифенацину під час вагітності немає. Дослідження на тваринах не виявили прямого шкідливого впливу на фертильність, розвиток зародка й плода або перебіг пологів, однак потенційна небезпека для людини залишається невідомою. Тому призначати препарат вагітним слід з обережністю, лише коли лікар вважає це обґрунтованим.
Даних про проникнення солифенацину в грудне молоко у людини немає. В дослідженнях на мишах солифенацин та/або його метаболіти проникали в молоко і спричиняли залежні від дози порушення нормального розвитку новонароджених. З цієї причини препарат не слід застосовувати у матерів, які годують груддю.
Побічні дії
Небажані реакції пов’язані з холінолітичною дією препарату, як правило мають легкий або помірний ступінь вираженості, а їх частота залежить від дози. Найчастіша з них — сухість у роті: вона відзначалася у 11% пацієнтів, які приймали 5 мг солифенацину сукцинату один раз на добу, у 22% пацієнтів при дозі 10 мг один раз на добу і у 4% тих, хто отримував плацебо. Вираженість сухості в роті зазвичай була незначною і лише зрідка ставала причиною припинення лікування.
- дуже часто: сухість у роті;
- часто: нечіткість зору, запор, нудота, диспепсія, біль у животі;
- нечасто: інфекції сечовивідних шляхів, запалення сечового міхура, сонливість, порушення смаку, синдром сухого ока, сухість у носі, гастроезофагеальний рефлюкс, сухість у горлі, сухість шкіри, утруднене сечовипускання, втомлюваність, периферичні набряки;
- рідко: запаморочення, головний біль, блювання, затримка сечі, непрохідність товстої кишки, каловий завал, свербіж, висип;
- дуже рідко: галюцинації, сплутаність свідомості, багатоформна еrythema multiforme (багатоформна еритема), кропив’янка, ангіоневротичний набряк;
- частота невідома: анафілактичні реакції, шлуночкова тахікардія типу torsade de pointes, подовження інтервалу QT, фібриляція передсердь, тахікардія, відчуття серцебиття;
- частота невідома: глаукома, делірій, порушення функції печінки, ексфоліативний дерматит, м’язова слабкість, кишкова непрохідність;
- частота невідома: зниження апетиту, підвищення рівня калію в крові, порушення функції нирок.
Негайно припинити прийом і звернутися по допомогу потрібно при набряку обличчя, губ, язика або гортані з утрудненням дихання, при вираженій алергічній реакції, а також при відсутності сечовипускання або сильному болю в животі з припиненням відходження калу.
Передозування
Передозування солифенацину сукцинату теоретично може спричинити тяжкі холінолітичні ефекти. Найбільша доза, випадково прийнята одним пацієнтом, становила 280 мг протягом 5 годин; вона призвела до зміни психічного стану, що не потребувало госпіталізації.
При передозуванні застосовують активоване вугілля. Промивання шлунка є ефективним, якщо виконане протягом першої години, при цьому викликати блювання не можна. Симптоми лікують так само, як при отруєнні іншими холінолітичними засобами: при тяжких центральних проявах (галюцинації, надмірне збудження) — фізостигмін або карбахол; при судомах і збудженні — бензодіазепіни; при дихальній недостатності — штучна вентиляція легень; при тахікардії — бета-адреноблокатори; при затримці сечі — катетеризація сечового міхура; при розширенні зіниць — пілокарпін у краплях та/або перебування в темному приміщенні. Особлива увага потрібна пацієнтам із відомими факторами ризику подовження інтервалу QT і з вираженими супутніми захворюваннями серця.
Як отримати рецепт на Afenix онлайн
Afenix відпускається за рецептом: препарат має суворі протипоказання з боку очей, шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів, а доза залежить від функції нирок і печінки та від інших лікарських засобів, що приймаються. На онлайн-консультації лікар уточнить характер симптомів, виключить інші причини прискореного сечовипускання та оцінить супутні захворювання.
Якщо показання підтверджуються і протипоказання відсутні, лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
