Advate: склад і форма випуску
Один флакон препарату містить 250, 500, 1000, 1500, 2000 або 3000 міжнародних одиниць людського фактора згортання VIII (рДНК) — октокогу альфа. Такий набір дозувань дозволяє підібрати кількість препарату під масу тіла пацієнта та під конкретне клінічне завдання: зупинку вже розпочатої кровотечі або регулярну профілактику.
Активність препарату виражається в міжнародних одиницях (МО) щодо стандарту ВООЗ для препаратів фактора VIII. Одна міжнародна одиниця активності фактора VIII відповідає кількості фактора VIII в 1 мл нормальної людської плазми, а активність фактора VIII у плазмі крові виражають або у відсотках від норми, або в МО/дл. Перед введенням препарат розводять відповідно до інструкції з приготування розчину та вводять внутрішньовенно.
Як діє Advate
Препарат містить рекомбінантний фактор згортання VIII — октоког альфа. Це глікопротеїн із 2332 амінокислот з молекулярною масою близько 280 кДа, біологічно еквівалентний фактору VIII, який присутній у плазмі крові людини. Після інфузії пацієнту з гемофілією октоког альфа зв'язується з власним фактором фон Віллебранда в кровотоці.
Далі активований фактор VIII працює як кофактор активованого фактора IX, прискорюючи перетворення фактора X на активований фактор X. Активований фактор X перетворює протромбін на тромбін, а тромбін — фібриноген на фібрин, після чого може утворитися згусток. Гемофілія A являє собою зчеплений зі статтю спадковий розлад згортання крові, за якого активність фактора VIII знижена, а проявляється він рясними кровотечами в суглоби, м'язи або внутрішні органи — самочинними чи після травм і операцій. Замісна терапія підвищує рівень фактора VIII у плазмі, тимчасово коригуючи його нестачу та зменшуючи схильність до кровотеч.
Показання до застосування
Advate застосовують для лікування та профілактики кровотеч у пацієнтів з гемофілією A — вродженим дефіцитом фактора VIII.
Важливе обмеження: препарат не містить фактора фон Віллебранда у фармакологічно ефективних кількостях, тому при хворобі Віллебранда він не показаний. Лікування починають під наглядом лікаря, який має досвід терапії гемофілії, причому засоби для реанімаційної допомоги мають бути доступні негайно на випадок анафілактичної реакції.
Спосіб застосування та дозування
Доза та тривалість замісної терапії залежать від ступеня недостатності фактора VIII, локалізації та обсягу кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта. Розрахунок ґрунтується на емпіричному спостереженні: 1 МО фактора VIII на 1 кг маси тіла підвищує активність фактора VIII у плазмі на 2 МО/дл. Звідси формула необхідної дози: потрібна кількість одиниць (МО) = маса тіла (кг) × бажаний приріст фактора VIII (%) × 0,5. В окремих випадках, наприклад при низькому титрі інгібітора, можуть знадобитися дози, вищі за розрахункові.
| Ситуація | Цільовий рівень фактора VIII, % або МО/дл | Частота та тривалість введення |
|---|---|---|
| Ранній крововилив у суглоб або м'яз, кровотеча з порожнини рота | 20–40 | повторювати кожні 12–24 год (8–24 год у пацієнтів молодших 6 років) щонайменше 1 добу, доки кровотеча та біль не припиняться або рана не загоїться |
| Обширний крововилив у суглоб або м'яз, гематома | 30–60 | кожні 12–24 год (8–24 год у пацієнтів молодших 6 років) протягом 3–4 діб і довше, доки не минуть біль і гостре порушення функції |
| Кровотеча, що загрожує життю | 60–100 | кожні 8–24 год (6–12 год у пацієнтів молодших 6 років) до усунення загрози |
| Малі втручання, включно з видаленням зуба | 30–60 | кожні 24 год (12–24 год у пацієнтів молодших 6 років) щонайменше 1 добу до загоєння |
| Великі хірургічні операції | 80–100 до та після операції | кожні 8–24 год (6–24 год у пацієнтів молодших 6 років) до адекватного загоєння рани, потім лікування продовжують ще щонайменше 7 днів, підтримуючи рівень 30–60% |
Профілактика кровотеч
При тривалій профілактиці кровотеч у пацієнтів з тяжкою формою гемофілії A зазвичай застосовують 20–40 МО фактора VIII на 1 кг маси тіла з інтервалом 2–3 дні. У дітей молодших 6 років для профілактики рекомендується доза 20–50 МО на 1 кг маси тіла 3–4 рази на тиждень. При лікуванні вже наявних кровотеч дози у дітей і підлітків від 0 до 18 років такі самі, як у дорослих.
Введення препарату та контроль лікування
Препарат вводять внутрішньовенно. Якщо ін'єкції виконує не медичний працівник, необхідне попереднє навчання. Швидкість введення підбирають так, щоб пацієнт почувався комфортно, і вона не повинна перевищувати 10 мл/хв. При кожному введенні рекомендується записувати назву препарату та номер серії. Дозу та частоту введення в кожному випадку коригують за клінічною відповіддю, а для цього рекомендується визначати рівень фактора VIII у плазмі. Особливо важливий точний лабораторний контроль при серйозних хірургічних втручаннях: пацієнти різняться за відповіддю на фактор VIII, у них різний рівень відновлення активності in vivo та різний період напіввиведення.
Протипоказання
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, а також при підвищеній чутливості до білків миші чи хом'яка.
Останнє обмеження пов'язане з технологією виробництва: препарат містить слідові кількості білків миші та хом'яка. Про алергію на ці білки в анамнезі потрібно обов'язково повідомити лікаря до початку лікування.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
При застосуванні препарату можливі реакції гіперчутливості алергічного типу, включно з анафілактичними. Вони проявлялися запамороченням, парестезіями, висипом, припливами жару, набряком обличчя, кропив'янкою та свербежем. Пацієнта слід заздалегідь поінформувати про ознаки реакції негайного типу — висип, свербіж, поширену кропив'янку, ангіоневротичний набряк, зниження артеріального тиску (запаморочення або непритомність), шок і синдром гострої дихальної недостатності з відчуттям стиснення в грудях та свистячим диханням. При появі таких симптомів потрібно негайно припинити введення препарату та зв'язатися з лікарем, а при анафілактичному шоці проводиться відповідне протишокове лікування.
- утворення нейтралізуючих антитіл (інгібіторів) до фактора VIII — відоме ускладнення лікування гемофілії A;
- інгібітори являють собою імуноглобуліни G проти прокоагулянтної активності фактора VIII, їх титр визначають в одиницях Бетесда на мілілітр плазми;
- клінічно поява інгібіторів проявляється недостатньою відповіддю на лікування — у цьому разі рекомендується звернутися до спеціалізованого центру лікування гемофілії;
- ризик утворення інгібіторів залежить від тривалості контакту з фактором VIII і є максимальним протягом перших 20 днів введення препарату;
- у рідкісних випадках інгібітори утворюються і після перших 100 днів введення, зокрема при переході з одного рекомбінантного фактора VIII на інший;
- усі пацієнти, які отримують фактор VIII, потребують ретельного контролю утворення інгібіторів — як клінічного, так і лабораторного;
- при використанні пристрою для центрального венозного доступу необхідно враховувати ризик пов'язаних із ним ускладнень: місцевої інфекції, бактеріємії та тромбозу в місці встановлення катетера;
- після розведення препарат містить 0,45 ммоль натрію (10 мг) у флаконі, що враховують у пацієнтів на дієті з контрольованою кількістю натрію.
Окремо варто підкреслити роль лабораторного контролю. Пацієнти по-різному відповідають на введення фактора VIII, тому саме вимірювання його активності в плазмі, а не лише самопочуття, дозволяє судити, чи достатня доза і чи не з'явилися інгібітори.
Лікарські взаємодії
Дослідження взаємодій препарату з іншими лікарськими засобами не проводилися.
Це не означає, що про ліки, які приймає пацієнт, можна не повідомляти. Лікарю важливо знати повний перелік терапії, зокрема засобів, що впливають на згортання крові, щоб правильно оцінити ефективність замісного лікування та причини можливих кровотеч.
Вагітність і годування груддю
Дослідження впливу препарату на репродуктивну функцію у тварин не проводилися. Через те, що гемофілія A у жінок трапляється рідко, досвід застосування препарату під час вагітності відсутній.
Тому під час вагітності та годування груддю фактор VIII слід застосовувати лише за явної потреби. Рішення приймає лікар, який оцінює ризик кровотеч у конкретної пацієнтки та зіставляє його з відсутністю даних про застосування препарату в цей період.
Побічні дії
У клінічних дослідженнях у 27 із 234 пролікованих пацієнтів було зареєстровано загалом 56 небажаних реакцій. Найчастіше відзначали утворення інгібіторів фактора VIII — у 5 пацієнтів, причому всі вони належали до групи підвищеного ризику й раніше не отримували лікування; також реєстрували головний біль (5 пацієнтів), гарячку та запаморочення (по 3 пацієнти).
- часто: головний біль, запаморочення, гарячка, позитивний результат дослідження на антитіла до фактора VIII;
- нечасто: озноб, мігрень, порушення пам'яті, розлад смаку;
- нечасто: гематома, припливи жару, блідість, задишка, запалення ока;
- нечасто: діарея, біль у верхній частині живота, нудота, блювання;
- нечасто: свербіж, висип, підвищена пітливість, пелюшковий дерматит;
- нечасто: набряк кінцівок, біль у грудній клітці, погане самопочуття, грип, запалення гортані, лімфангіт;
- нечасто: підвищення активності аланінамінотрансферази, зниження рівня фактора VIII, зниження гематокриту, післяопераційні ускладнення та кровотечі;
- частота невідома: анафілактична реакція та реакції гіперчутливості, втома, нездужання.
Алергічні реакції, включно з анафілактичними, проявляються запамороченням, парестезіями, висипом, припливами жару, набряком обличчя, кропив'янкою та свербежем — це найнебезпечніша група небажаних явищ, яка потребує негайного припинення введення. У пацієнтів, які раніше не отримували лікування, у дослідженні, що триває, інгібітори фактора VIII утворилися у 5 із 25 хворих, у чотирьох із них з високим титром. У дітей і підлітків, окрім утворення інгібіторів у раніше нелікованих пацієнтів та ускладнень, пов'язаних із катетером, залежних від віку відмінностей у частоті небажаних реакцій не спостерігалося.
Передозування
Про симптоми передозування рекомбінантного фактора згортання VIII не повідомлялося.
Проте це не привід перевищувати призначену дозу: розрахунок кількості препарату прив'язаний до маси тіла та бажаного приросту активності фактора VIII, а контроль лікування будується на вимірюванні цієї активності в плазмі. Будь-яку зміну схеми слід узгоджувати з лікарем.
Як отримати рецепт на Advate онлайн
Advate — рецептурний препарат, лікування яким починають під наглядом лікаря, який має досвід терапії гемофілії. Спеціаліст визначає дозу за масою тіла та клінічною ситуацією, оцінює необхідність лабораторного контролю активності фактора VIII і наявності інгібіторів, а також перевіряє, чи навчений пацієнт самостійного внутрішньовенного введення.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
