Adrenalina WZF 0,1%: склад і форма випуску
Adrenalina WZF 0,1% — розчин для ін'єкцій. Один мілілітр розчину містить 1 мг адреналіну у формі адреналіну тартрату, що відповідає концентрації 0,1% (розведення 1:1000). Препарат можна вводити підшкірно, внутрішньом'язово та внутрішньовенно, а в екстрених ситуаціях — також внутрішньокістково та ендотрахеально.
До складу розчину входить натрію піросульфіт, здатний спричиняти алергічні реакції, включно з анафілактичними проявами та бронхоспазмом, в осіб з підвищеною чутливістю, особливо за наявності бронхіальної астми в анамнезі. Препарат містить 0,147 ммоль/мл (3,39 мг/мл) натрію. Використовувати слід лише свіжоприготовані розчини.
Як діє Adrenalina WZF 0,1%
Адреналін — природний катехоламін, який виділяє мозкова речовина надниркових залоз у відповідь на фізичне навантаження або стрес. Це симпатоміметичний амін, що сильно стимулює альфа- та бета-адренорецептори і діє на всі органи, де ці рецептори розташовані. Адреналін чинить виражену позитивну інотропну дію, підвищує систолічний і знижує діастолічний артеріальний тиск (у великих дозах підвищує і його), прискорює частоту серцевих скорочень.
За рахунок стимуляції альфа-рецепторів адреналін сильно звужує судини і протидіє їх розширенню та підвищенню проникності, які призводять до втрати міжклітинної рідини і падіння тиску — головних рис анафілактичного шоку. Стимуляція бета-рецепторів бронхів спричиняє потужну бронхорозширювальну дію, що полегшує свистяче дихання та задишку. Адреналін також зменшує свербіж, кропив'янку та ангіоневротичний набряк, пов'язані з анафілаксією та іншими алергічними реакціями, і залишається препаратом вибору при серцево-легеневій реанімації.
Показання до застосування
Adrenalina WZF 0,1% застосовується при раптовій зупинці кровообігу в межах серцево-легеневої реанімації, а також при анафілактичному шоку та інших гострих алергічних реакціях. Це ситуації, у яких лік іде на хвилини і препарат вводить медичний працівник або, при анафілаксії, навчений пацієнт за призначенням лікаря.
Крім того, препарат використовують при нападі бронхіальної астми для усунення спазму бронхів, при тяжкій брадикардії та при кардіогенному шоку як вазопресор.
Спосіб застосування та дозування
Дози і шлях введення залежать від клінічної ситуації та віку пацієнта. При анафілактичному шоку переважним є внутрішньом'язовий шлях введення. Внутрішньовенне введення поза серцево-легеневою реанімацією пов'язане з вищим ризиком ускладнень і призначене лише для пацієнтів із загрозою для життя; виконувати його мають фахівці, які мають досвід внутрішньовенного введення адреналіну. У дітей відповідь на адреналін відрізняється значною індивідуальною варіабельністю, тому рекомендується використовувати шприци малого об'єму.
| Ситуація | Дорослі | Діти |
|---|---|---|
| Зупинка кровообігу, серцево-легенева реанімація | 1 мг внутрішньовенно після 10-кратного розведення або без розведення з подальшим болюсом 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду; за потреби повторювати кожні 3–5 хвилин | 10 мкг/кг маси тіла внутрішньовенно; за потреби повторювати кожні 3–5 хвилин |
| Після відновлення кровообігу | повільно внутрішньовенно малими болюсами по 50–100 мкг до досягнення потрібного артеріального тиску | внутрішньовенна інфузія 0,05–1,0 мкг/кг маси тіла за хвилину до отримання очікуваного ефекту |
| Анафілактичний шок та інші гострі алергічні реакції | 0,3–0,5 мг внутрішньом'язово або підшкірно, у тяжких випадках до 1 мг одноразово; за потреби повторно кожні 10–15 хвилин, в обґрунтованих випадках кожні 5 хвилин | 10 мкг/кг маси тіла внутрішньом'язово або підшкірно, максимально 0,5 мг одноразово; за потреби повторно з інтервалом 5–15 хвилин |
| Напад бронхіальної астми | 0,3 мг підшкірно або внутрішньом'язово, дозу можна повторити тричі кожні 20 хвилин | 10 мкг/кг маси тіла підшкірно або внутрішньом'язово, максимально 0,5 мг; дозу можна повторити двічі кожні 20 хвилин, далі за потреби кожні 4 години |
| Тяжка брадикардія | при неефективності атропіну внутрішньовенна інфузія зі швидкістю 2–10 мкг за хвилину до досягнення ефекту | внутрішньовенна інфузія 0,05–1,0 мкг/кг маси тіла за хвилину |
| Кардіогенний шок (як вазопресор другого ряду) | внутрішньовенна інфузія 0,05–0,5 мкг/кг маси тіла за хвилину | внутрішньовенна інфузія 0,05–1,0 мкг/кг маси тіла за хвилину |
Якщо забезпечити венозний доступ неможливо, дорослим препарат можна ввести внутрішньокістково в дозах, які застосовують внутрішньовенно, або ендотрахеально в дозі 3 мг після розведення: 3 мл адреналіну розводять до 10 мл 0,9% розчином натрію хлориду або водою для ін'єкцій і вводять через інтубаційну трубку, причому розведення водою для ін'єкцій забезпечує краще всмоктування. Дітям за відсутності венозного доступу препарат вводять внутрішньокістково в дозах для внутрішньовенного введення або ендотрахеально в дозі 100 мкг/кг маси тіла після попереднього розведення в 5 мл 0,9% розчину натрію хлориду.
Протипоказання
Протипоказанням є підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату, включно з натрію піросульфітом.
При цьому в інструкції окремо підкреслено: у станах, що загрожують життю, абсолютних протипоказань до застосування адреналіну немає. Іншими словами, при зупинці кровообігу або анафілактичному шоку обмеження відступають перед необхідністю порятунку життя, а от у будь-яких інших ситуаціях перелічені нижче запобіжні заходи обов'язкові.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Поза ситуаціями порятунку життя адреналін слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із захворюваннями серця — ішемічною хворобою та хворобами серцевого м'яза, оскільки можливий напад стенокардії, — а також при гіпертрофії правого шлуночка, порушеннях ритму серця і тахікардії. Ризик небажаних реакцій підвищений при гіпертиреозі, тяжкій стенокардії, обструктивній кардіоміопатії, шлуночкових аритміях та артеріальній гіпертензії, феохромоцитомі, високому внутрішньоочному тиску, тяжкій нирковій недостатності, аденомі передміхурової залози із затримкою сечі, гіперкальціємії, гіпокаліємії та цукровому діабеті, а також у пацієнтів літнього віку та вагітних жінок.
Шляхи введення та розведення
У початковому лікуванні анафілаксії рекомендований внутрішньом'язовий шлях введення. Внутрішньовенне введення призначене для відділень інтенсивної терапії та відділень невідкладної допомоги. Розчин адреналіну з концентрацією 1 мг/мл (1:1000) не підходить для внутрішньовенного застосування: якщо розчин 1:10 000 (0,1 мг/мл) недоступний, розчин 1:1000 перед внутрішньовенним введенням необхідно розвести до 1:10 000. Правильне розведення та повільне внутрішньовенне введення підвищують безпечність терапії і зводять до мінімуму ризик небажаних реакцій.
- випадкове введення в кисті, стопи та інші периферичні частини тіла може спричинити раптове припинення кровотоку в прилеглих тканинах;
- натрію піросульфіт у складі препарату здатний провокувати алергічні реакції та бронхоспазм, особливо за наявності астми в анамнезі;
- після застосування адреналіну не слід керувати транспортними засобами та обслуговувати машини — насамперед через сам стан, що став приводом для введення препарату;
- використовувати можна лише свіжоприготовані розчини.
Лікарські взаємодії
Особливої обережності потребує введення адреналіну пацієнтам, у яких зупинка кровообігу пов'язана зі зловживанням кокаїном або іншими симпатоміметиками. Дію адреналіну можуть посилювати трициклічні антидепресанти в поєднанні з норадренергічними та серотонінергічними антидепресантами, такими як венлафаксин або мілнаципран, а також інгібітори моноаміноксидази — ці комбінації здатні спричинити раптове підвищення артеріального тиску та порушення ритму серця.
- інгібітори КОМТ, гормони щитоподібної залози, теофілін, окситоцин, парасимпатолітики, окремі антигістамінні засоби (дифенгідрамін, хлорфенірамін), леводопа та алкоголь посилюють дію адреналіну;
- інші симпатоміметики при спільному застосуванні також посилюють ефект адреналіну;
- при поєднанні з неселективними бета-адреноблокаторами можливі тяжка артеріальна гіпертензія та брадикардія;
- бета-адреноблокатори, особливо неселективні, можуть послаблювати дію адреналіну;
- серцеві глікозиди, хінідин і галогеновані засоби для наркозу підвищують ризик порушень ритму серця;
- швидкодіючі судинорозширювальні засоби та препарати, що блокують альфа-адренорецептори, протидіють підвищенню тиску;
- адреналін гальмує секрецію інсуліну, тому при цукровому діабеті може знадобитися збільшення дози інсуліну або інших гіпоглікемічних засобів.
Вагітність і грудне вигодовування
Контрольованих досліджень застосування адреналіну у вагітних жінок не проводилося. Адреналін проникає через плаценту, тому під час вагітності його можна застосовувати лише в тих випадках, коли, на думку лікаря, очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
У грудне молоко адреналін проникає лише у слідових кількостях, тому малоймовірно, що він вплине на дитину, яка перебуває на грудному вигодовуванні.
Побічні дії
Поява небажаних реакцій залежить від чутливості пацієнта до адреналіну та від введеної дози. Частина реакцій виникає навіть після малих доз препарату.
- часто: серцебиття і тахікардія, нервозність, тривога, неспокій;
- часто: запаморочення, тремтіння, головний біль, слабкість, пітливість, відчуття холоду в кистях і стопах;
- часто: утруднення дихання, нудота, блювання, блідість шкіри;
- порушення ритму серця, включно з фібриляцією передсердь і зупинкою серцевої діяльності, — після великих доз або в чутливих осіб;
- раптове підвищення артеріального тиску, що іноді призводить до крововиливу в мозок, і звуження судин шкіри, слизових оболонок та нирок — після великих доз або в чутливих осіб;
- рідко: гіперглікемія, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз, непритомність, розширення зіниць;
- рідко: галюцинації, м'язове тремтіння, утруднення сечовипускання аж до затримки сечі;
- алергічні реакції, включно з анафілактичними та такими, що загрожують життю, або менш тяжкі напади астми в осіб з підвищеною чутливістю до натрію піросульфіту.
Передозування
Передозування адреналіну внаслідок раптового підвищення артеріального тиску може спричинити крововилив у мозок. Звуження периферичних судин і стимуляція серця здатні призвести до тяжкого набряку легень і, як наслідок, до смертельного результату. При тяжкому набряку легень з утрудненням дихання вводять швидкодіючий засіб, що блокує альфа-адренорецептори, наприклад фентоламін, і (або) застосовують вентиляцію з переміжним позитивним тиском.
Підвищенню артеріального тиску можна протидіяти введенням швидкодіючих судинорозширювальних засобів або блокаторів альфа-адренорецепторів. При тривалій артеріальній гіпотензії може знадобитися інший препарат, що підвищує тиск, наприклад норадреналін. Після передозування можлива минуща брадикардія з подальшою тахікардією, а також потенційно небезпечні для життя тяжкі порушення ритму серця, які лікують бета-адреноблокаторами; перед їх введенням або одночасно з ними вводять блокатор альфа-адренорецепторів, щоб зберегти контроль над периферичним кровообігом.
Як отримати рецепт на Adrenalina WZF 0,1% онлайн
Adrenalina WZF 0,1% — рецептурний препарат для невідкладних станів, дози якого різняться залежно від показання, віку та шляху введення, тому призначення можливе лише після консультації лікаря. Особливо це важливо для пацієнтів, яким препарат рекомендовано на випадок тяжких алергічних реакцій.
На онлайн-консультації лікар уточнює діагноз, супутні захворювання серця і судин та лікарські засоби, які приймає пацієнт, пояснює техніку і шлях введення, а за наявності показань виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
