Adrenalina Aguettant: склад та форма випуску
Один мілілітр розчину для ін'єкцій містить 0,1 мг адреналіну у формі адреналіну тартрату. Препарат являє собою готовий розчин для ін'єкцій у шприці-ампулі: 1 мг адреналіну в 10 мл, що відповідає звичному для реанімаційної практики позначенню концентрації 1:10 000.
Форма випуску визначає і шлях введення. Розчин 1 мг/10 мл (1:10 000) призначений насамперед для внутрішньовенного та внутрішньокісткового введення і не рекомендується для внутрішньом'язових ін'єкцій при лікуванні гострої анафілактичної реакції — для внутрішньом'язового шляху застосовують розчин з концентрацією 1 мг/мл (1:1000). Крім того, ця лікарська форма не пристосована для введення об'ємів менше ніж 0,5 мл, що обмежує її використання у найменших пацієнтів.
Як діє Adrenalina Aguettant
Адреналін — симпатоміметик прямої дії, який впливає одночасно на α- і на β-адренорецептори. На β-адренорецептори він діє сильніше, ніж на α-рецептори, однак при введенні великих доз саме α-адренергічна дія стає переважною.
Ефекти адреналіну складаються зі збільшення частоти та сили серцевих скорочень, звуження просвіту судин шкіри та розширення бронхів. При введенні великих доз стимуляція периферичних α-рецепторів підвищує периферичний опір судин та артеріальний тиск. Саме цим поєднанням — підтримкою роботи серця, звуженням периферичних судин і розширенням бронхів — і пояснюється місце препарату в невідкладній допомозі.
Показання до застосування
Adrenalina Aguettant застосовується при серцево-легеневій реанімації, а також при гострій анафілактичній реакції у дорослих.
Обидва показання належать до невідкладних станів, за яких препарат вводить медичний персонал. Розчин у шприці-ампулі призначений саме для екстрених ситуацій, і після його введення необхідне спостереження лікаря.
Спосіб застосування та дозування
Внутрішньовенно адреналін має вводити лише той, хто має досвід його застосування та досвід підбору доз засобів, що підвищують артеріальний тиск за рахунок звуження судин, у межах стандартної клінічної практики. Дозу підбирають за реакцією на лікування, а ендотрахеальне введення розглядають виключно як крайній захід — коли жоден інший шлях введення недоступний.
| Ситуація | Доза розчину 1:10 000 | Особливості |
|---|---|---|
| Серцево-легенева реанімація у дорослих | 10 мл (1 мг) внутрішньовенно або внутрішньокістково | повторювати кожні 3–5 хвилин до відновлення спонтанного кровообігу |
| Реанімація, ендотрахеальне введення | 20–25 мл (2–2,5 мг) | лише як крайній захід за відсутності інших доступів |
| Зупинка кровообігу після операції на серці | 0,5 або 1 мл (50 або 100 мкг) внутрішньовенно | вводити дуже обережно, орієнтуючись на досягнутий ефект |
| Гостра анафілактична реакція у дорослих | 0,5 мл (0,05 мг) внутрішньовенно болюсно | дозу коригують залежно від реакції на лікування |
| Зупинка кровообігу у дітей | 0,1 мл/кг (10 мкг/кг), максимально 10 мл (1 мг) на введення | внутрішньовенно або внутрішньокістково, лише при масі тіла понад 5 кг; повторювати кожні 3–5 хвилин |
| Діти, ендотрахеальне введення | 1 мл/кг (100 мкг/кг), максимально 25 мл (2,5 мг) | лише як крайній захід, незалежно від маси тіла дитини |
Обмеження у дітей та новонароджених
Ця лікарська форма не пристосована для введення дози менше ніж 0,5 мл, тому внутрішньовенно та внутрішньокістково у новонароджених і немовлят з дуже малою масою тіла її не застосовують. Внутрішньовенне та внутрішньокісткове введення при зупинці кровообігу у дітей допустиме лише при масі тіла понад 5 кг; ендотрахеальний шлях може використовуватися незалежно від маси тіла, але лише за відсутності альтернатив.
Протипоказання
Протипоказанням є підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату — за умови, що доступні альтернативні форми адреналіну або інші засоби, які звужують кровоносні судини.
Таке формулювання відображає специфіку невідкладної допомоги: рішення ухвалює лікар, оцінюючи, чи є в його розпорядженні заміна. Стани, за яких ризик токсичної дії адреналіну підвищений, до протипоказань не віднесені, але потребують особливої обережності — вони перелічені в наступному розділі.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
При лікуванні анафілактичної реакції, а також в інших пацієнтів зі збереженим спонтанним кровообігом внутрішньовенне введення адреналіну може спричинити загрозливе для життя підвищення артеріального тиску, тахікардію, аритмії та ішемію міокарда. Тому пацієнтам, яким препарат вводять внутрішньовенно, необхідні щонайменше постійний моніторинг ЕКГ, пульсоксиметрія та часте вимірювання артеріального тиску.
- гіпертиреоз та артеріальна гіпертензія;
- органічні захворювання серця, порушення серцевого ритму, коронарна недостатність;
- гостра кардіоміопатія зі звуженням вивідного тракту;
- феохромоцитома;
- гіпокаліємія та гіперкальціємія;
- тяжкі порушення функції нирок;
- захворювання судин головного мозку, органічні ураження мозку, атеросклероз;
- приймання інгібіторів МАО або інших препаратів з адитивною дією чи таких, що підвищують чутливість міокарда до симпатоміметиків.
Тривале застосування адреналіну може призвести до гострого метаболічного ацидозу через підвищення концентрації молочної кислоти в крові. У пацієнтів із закритокутовою глаукомою препарат здатний підвищувати внутрішньоочний тиск; при гіперплазії передміхурової залози із затримкою сечі його застосовують з обережністю; у хворих на цукровий діабет контролюють рівень глюкози, оскільки адреналін спричиняє або посилює гіперглікемію. З обережністю препарат використовують у пацієнтів літнього віку, а в другому періоді пологів його застосовувати не слід. Розчин містить 3,54 мг натрію в 1 мл, що враховують у пацієнтів на суворій низькосольовій дієті, хоча за звичайних умов застосування це значення не має.
Лікарські взаємодії
Адреналін вступає в клінічно значущі взаємодії з цілою низкою препаратів: одні посилюють його дію на артеріальний тиск, інші, навпаки, послаблюють її і роблять реакцію організму менш передбачуваною.
- інгаляційні галогеновані анестетики — гострі шлуночкові аритмії через підвищення збудливості серця;
- антидепресанти — похідні іміпраміну — нападоподібне підвищення тиску з можливими аритміями;
- серотонінергічні та адренергічні антидепресанти — той самий механізм і ті самі наслідки;
- інші симпатоміметики — можливе підсумовування ефектів і зростання токсичності;
- неселективні інгібітори МАО — посилення дії адреналіну на підвищення тиску, зазвичай помірне;
- селективні інгібітори МАО-А та лінезолід — ризик посилення дії адреналіну на артеріальний тиск;
- блокатори α-адренорецепторів — послаблення судинозвужувальної та пресорної дії з ризиком гіпотензії й тахікардії;
- неселективні β-адреноблокатори — тяжка артеріальна гіпертензія та рефлекторна брадикардія, а також послаблення серцевого та бронхорозширювального ефектів.
Окремої уваги заслуговує поєднання з інсуліном та пероральними протидіабетичними засобами: спричинена адреналіном гіперглікемія здатна призвести до втрати контролю над рівнем глюкози у пацієнтів із цукровим діабетом.
Вагітність та годування груддю
В експериментах на тваринах тератогенну дію адреналіну було доведено. При вагітності препарат можна застосовувати лише тоді, коли очікувана користь перевищує можливий ризик для плода: введений під час вагітності адреналін здатний спричинити гіпоксію плода.
Адреналін зазвичай пригнічує спонтанні та спричинені окситоцином скорочення матки і може сповільнити другий період пологів. У дозі, достатній для зменшення маткових скорочень, він здатний спричинити тривалу атонію матки з кровотечею, тому парентерально в другому періоді пологів адреналін не вводять. Діюча речовина проникає в грудне молоко, і на час застосування препарату від годування груддю слід відмовитися. Даних про вплив адреналіну на фертильність немає.
Побічні дії
Частота наведених нижче реакцій на підставі наявних даних не встановлена. Найпомітнішими є ефекти з боку серцево-судинної та нервової систем, а також обмінні порушення.
- обмін речовин: гіперглікемія, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз;
- психіка: неспокій, нервозність, тривога, галюцинації;
- нервова система: головний біль, тремтіння, запаморочення, непритомність;
- орган зору: надмірне розширення зіниці;
- серце: серцебиття і тахікардія; у великих дозах або у чутливих до адреналіну пацієнтів — порушення ритму аж до фібриляції шлуночків і зупинки серця, напади стенокардії та ризик гострого інфаркту міокарда;
- судини: блідість, похолодіння кінцівок; у великих дозах — підвищення тиску з ризиком крововиливу в мозок, звуження судин шкіри, кінцівок або нирок;
- дихальна система та травлення: задишка, нудота, блювання;
- загальні реакції: пітливість і слабкість; багаторазові місцеві ін'єкції можуть спричинити некроз у місцях введення через звуження судин.
Найнебезпечніші з перелічених реакцій — тяжкі порушення серцевого ритму, ішемія міокарда та різке підвищення артеріального тиску — пов'язані з великими дозами та індивідуальною чутливістю до препарату. Саме тому під час внутрішньовенного введення адреналіну обов'язковий постійний контроль стану пацієнта.
Передозування
Передозування або ненавмисне внутрішньовенне введення адреналіну може спричинити тяжку артеріальну гіпертензію. Наслідком стають потенційно смертельні мозкові, серцеві та судинні події: крововилив у мозок, минуща брадикардія з подальшою тахікардією, здатною призводити до аритмій, некроз міокарда, гострий набряк легень, ниркова недостатність.
Дію адреналіну за потреби нейтралізують — залежно від стану пацієнта — швидкодіючими судинорозширювальними засобами, а також швидкодіючими блокаторами α-адренорецепторів (наприклад, фентоламіном) або β-адренорецепторів (наприклад, пропранололом). Однак через короткий період напіввиведення адреналіну таке лікування може й не знадобитися. При тривалому зниженні артеріального тиску може знадобитися введення іншого судинозвужувального засобу, наприклад норадреналіну.
Як отримати рецепт на Adrenalina Aguettant онлайн
Adrenalina Aguettant — рецептурний препарат для невідкладних станів, тому рішення про його призначення завжди залишається за лікарем: спеціаліст оцінює показання, супутні захворювання та вже застосовувані ліки, з якими можливі взаємодії.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
