Adepend: склад і форма випуску
Adepend випускається у формі таблеток, вкритих оболонкою. Одна таблетка містить 50 мг налтрексону гідрохлориду. Саме це дозування відповідає рекомендованій добовій дозі для дорослих, тому в більшості випадків йдеться про одну таблетку на добу.
Таблетки 50 мг — це лікарська форма, до якої належать усі наведені далі вказівки: протипоказання при тяжких захворюваннях печінки та нирок, відсутність рекомендацій для дітей і підлітків, а також правила, пов’язані з одночасним прийомом опіоїдів. Таблетки приймають, запиваючи рідиною.
Як діє Adepend
Налтрексону гідрохлорид — призначений для перорального прийому довготривало діючий специфічний антагоніст опіоїдів. Він конкурентно зв’язується з рецепторами, розташованими в центральній і периферичній нервовій системі, і блокує доступ до цих рецепторів опіоїдів, що надходять ззовні. Лікування препаратом не призводить ані до фізичної, ані до психічної залежності, а толерантність до його антагоністичної дії не розвивається.
Механізм дії при алкогольній залежності з’ясований не повністю. Припускається взаємодія з власною опіоїдною системою організму: існує гіпотеза, що вживання алкоголю у людини посилює спричинену алкоголем стимуляцію цієї системи. Лікування не ґрунтується на формуванні відрази та не викликає реакцій у відповідь на вживання алкоголю, тобто реакцій, подібних до тих, що виникають після прийому дисульфіраму, не буває. Основним результатом лікування є зменшення ризику повного рецидиву після вживання невеликої кількості алкоголю: завдяки ослабленій стимуляції у пацієнта з’являється можливість уникнути зриву з повною втратою контролю. Крім того, препарат зменшує потребу випити — так звану «тягу» — як під час утримання від алкоголю, так і після його вживання.
Показання до застосування
Препарат застосовується в рамках загальної програми лікування алкоголізму для зменшення ризику рецидиву захворювання — як засіб, що підтримує утримання від алкоголю та зменшує потребу випити.
Ключовий вислів тут — «в рамках загальної програми»: препарат не замінює психологічну допомогу та інші складові лікування, а доповнює їх. Відповідно, і оцінювати його дію слід разом з іншими елементами програми, яку підбирає лікар.
Спосіб застосування та дози
До початку лікування необхідно переконатися, що організм пацієнта вільний від опіоїдів. Згідно з національними рекомендаціями лікування налтрексоном має розпочинати й контролювати лише лікар з досвідом ведення пацієнтів з алкогольної залежністю, і розглядати таке лікування можна лише у пацієнтів, які достатньо довго не приймали опіоїди. Починають з малої дози за схемою вступного лікування. Рекомендована доза для дорослих становить 50 мг налтрексону гідрохлориду на добу, тобто одну таблетку на добу. Дози понад 150 мг, навіть прийняті одноразово протягом доби, можуть посилити небажані реакції й тому не рекомендуються.
Особливі групи пацієнтів
Таблетки 50 мг, вкриті оболонкою, не рекомендуються для застосування у дітей і підлітків молодше 18 років за описаним показанням через відсутність даних щодо безпеки й ефективності. Безпека лікування опіоїдної залежності в осіб похилого віку не визначена. При тяжких захворюваннях печінки та (або) нирок таблетки 50 мг протипоказані. При легких і помірних порушеннях функції печінки та (або) нирок препарат застосовують з великою обережністю та під суворим наглядом, розглядаючи при цьому необхідність корекції дози.
Тривалість лікування
- типову тривалість лікування визначити неможливо: препарат використовується як додаткова терапія;
- час відновлення у пацієнтів з алкогольної залежністю відрізняється навіть тоді, коли вони беруть участь у психологічному лікуванні;
- рекомендована тривалість лікування становить щонайменше 3 місяці;
- за потреби лікування подовжують;
- ефективність доведена в дослідженнях з контрольною групою протягом до 12 місяців;
- налтрексону гідрохлорид не спричиняє психічної та фізичної залежності;
- при тривалому лікуванні послаблення антагоністичної дії не відбувається.
Протипоказання
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до налтрексону або будь-якої допоміжної речовини, при гострому запаленні печінки, тяжкому порушенні функції печінки та тяжкому порушенні функції нирок.
Друга група протипоказань пов’язана з опіоїдами. Препарат не призначають пацієнтам, які приймають опіоїдні знеболювальні; пацієнтам з опіоїдною залежністю без успішної відміни; пацієнтам з гострими симптомами відміни опіоїдів; пацієнтам із симптомами відміни після введення налоксону гідрохлориду, а також при позитивному результаті дослідження сечі на опіоїди.
Особливі вказівки та заходи безпеки
Лікування має розпочинати й контролювати лікар, який має досвід ведення пацієнтів з алкогольної залежністю. Найсерйозніше обмеження стосується опіоїдів: під час прийому препарату біль лікують виключно неопіоїдними знеболювальними. У пацієнтів з опіоїдною залежністю препарат може спричинити симптоми синдрому відміни — вони здатні виникнути вже через 5 хвилин і зберігатися до 48 годин; лікування в цьому випадку симптоматичне і може включати введення опіоїдів. Починати лікування налтрексоном допустимо лише тоді, коли пацієнт не застосовував опіоїди достатньо довго: близько 5–7 днів у разі героїну і не менше 10 днів у разі метадону.
- особлива увага при гострому захворюванні або недостатності печінки через токсичну дію на печінку;
- дослідження функції печінки до початку лікування та в його ході;
- уважне спостереження при недостатності печінки або нирок, оскільки речовина метаболізується переважно печінкою, а виводиться переважно нирками;
- особлива увага при трикратному підвищенні активності печінкових ферментів у сироватці порівняно з нормою та при порушеннях функції нирок;
- скринінгове дослідження сечі на опіоїди при підозрі на залежність, а при сумнівах — підтверджувальна провокаційна проба з налоксоном;
- відмова від початку лікування, якщо проба спричинила симптоми відміни: лікування починають тільки після негативного результату;
- попередження пацієнта про небезпеку великих доз опіоїдів на тлі лікування і після його припинення — можливе гостре й потенційно смертельне отруєння з дихальною та серцево-судинною недостатністю;
- непридатність препарату при спадковій непереносимості галактози, дефіциті лактази типу Лаппа та синдромі мальабсорбції глюкози й галактози.
Пацієнта попереджають і про менш очевидні джерела опіоїдів — протикашльові засоби, препарати для симптоматичного лікування застуди та протидіарейні засоби, що містять опіоїди. Якщо пацієнтові все ж потрібне лікування опіоїдами, наприклад знеболення або наркоз у невідкладній ситуації, доза, необхідна для досягнення того самого ефекту, може виявитися більшою за звичайну, а пригнічення дихання й порушення кровообігу — сильнішими й тривалішими; легше виникають і прояви, пов’язані з вивільненням гістаміну: набряк обличчя, свербіж, почервоніння, рясне потовиділення та інші шкірні й слизові симптоми. Такий пацієнт потребує особливої уваги й спостереження медичного персоналу в медичному закладі. Окремо зазначено, що підвищений ризик суїцидальних спроб, пов’язаний із залежністю — у поєднанні з депресією чи без неї, — прийомом препарату не зменшується. Налтрексон може спричиняти минуще підвищення діастолічного артеріального тиску з подальшим зниженням температури тіла та частоти серцевих скорочень.
Лікарські взаємодії
Клінічний досвід і експериментальні дані щодо впливу налтрексону на фармакокінетику інших речовин обмежені, спеціальних досліджень взаємодій не проводилось. Тому при поєднанні налтрексону з іншими лікарськими засобами слід дотримуватися обережності й уважно контролювати стан пацієнта. Повідомлялося про випадки млявості й сонливості при одночасному застосуванні налтрексону й тіорідазину. Дослідження поза організмом показали, що ні налтрексону гідрохлорид, ні його активний метаболіт не метаболізуються ферментами системи цитохрому P450 людини, тому малоймовірно, що засоби, які пригнічують або стимулюють ці ферменти, вплинуть на фармакокінетику препарату.
Категорично протипоказане одночасне застосування налтрексону з опіоїдними знеболювальними й протикашльовими засобами, а також із замісною терапією; при замісному лікуванні метадоном існує ризик розвитку симптомів відміни. Не рекомендується поєднання з антигіпертензивними засобами центральної дії, наприклад з метилдопою. Обережного підходу потребують поєднання з нейролептиками, барбітуратами, похідними бензодіазепіну, протитривожними засобами іншої природи, снодійними, антидепресантами із заспокійливою дією та блокаторами гістамінових H1-рецепторів, що мають седативну дію. Дані досліджень показали, що налтрексон суттєво підвищує концентрацію акампросату в плазмі крові. Взаємодії з кокаїном і з алкоголем не описані, а поєднання з низкою інших психофармакологічних засобів не вивчалися. Після лікування препаратом пацієнти можуть бути більш чутливими до засобів, що містять опіоїди.
Вагітність і грудне вигодовування
Клінічних даних щодо застосування налтрексону у жінок у період вагітності немає. Дослідження на тваринах виявили шкідливий вплив на репродуктивну функцію, однак цих даних недостатньо, щоб визначити їх клінічне значення, і потенційна небезпека для людини невідома. Призначати налтрексон вагітним допустимо лише тоді, коли, на думку лікаря, потенційна користь перевищує ризик. Застосування налтрексону у вагітних пацієнток з алкогольної залежністю, які отримують тривале або замісне лікування опіоїдами, а також у вагітних з опіоїдною залежністю створює ризик гострого синдрому відміни з можливими тяжкими наслідками для матері та плода. Якщо призначаються знеболювальні, що містять опіоїди, прийом налтрексону слід припинити.
Клінічних даних щодо застосування налтрексону гідрохлориду в період грудного вигодовування також немає. Невідомо, чи проникають налтрексон і його активний метаболіт у грудне молоко людини. Грудне вигодовування під час лікування налтрексоном не рекомендується.
Побічні дії
Найчастіші реакції стосуються психіки, нервової системи й травного тракту. Дуже часто відзначаються нервозність, тривога, безсоння, головний біль, занепокоєння — насамперед рухове, біль у животі, нудота, блювання, біль у суглобах і м’язах, а також астенія. Часто спостерігаються дратівливість, розлади настрою, зниження апетиту, запаморочення, посилене сльозотеча, прискорене серцебиття та зміни на електрокардіограмі, біль у грудній клітці, діарея, закреп, висип, спрага, підвищене потовиділення, озноб, а також порушення статевої функції — затримка сім’явиверження, порушення ерекції та зміни статевого потягу.
- нечасто: галюцинації, сплутаність свідомості, пригніченість, депресія, дезорієнтація, кошмарні сновидіння, збудження;
- рідко: суїцидальні думки й спроби самогубства;
- нечасто: тремор, сонливість, нечіткість зору, світлобоязнь, подразнення й набряк ока, шум у вухах;
- нечасто: зміни артеріального тиску, раптове почервоніння, насамперед обличчя, задишка, кашель, закладеність носа;
- нечасто: захворювання печінки, підвищення рівня білірубіну, запалення печінки; підвищення активності амінотрансфераз під час лікування є зворотним і минає протягом кількох тижнів після відміни;
- нечасто: збільшення або зниження маси тіла, підвищення апетиту, лихоманка, біль, відчуття холоду в кінцівках, припливи жару;
- рідко: ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура;
- дуже рідко: розпад поперечносмугастих м’язів.
Окремої уваги заслуговують реакції з боку печінки й психіки. При появі суїцидальних думок, виражених змін настрою, пожовтіння шкіри або склер, потемніння сечі й постійного болю в правому підребер’ї необхідно негайно звернутися до лікаря. Багато небажаних реакцій проявляються на початку лікування і потребують оцінки лікаря, а не самостійної відміни препарату.
Передозування
Досвід застосування надмірних доз налтрексону гідрохлориду обмежений. Токсичної дії у добровольців, які отримували 800 мг налтрексону гідрохлориду на добу протягом тижня, виявлено не було.
При передозуванні пацієнта слід ретельно контролювати й лікувати симптоматично. Специфічних заходів, окрім спостереження та усунення симптомів, не передбачено, тому при прийомі дози, що перевищує призначену, потрібно якомога швидше звернутися по медичну допомогу.
Як отримати рецепт на Adepend онлайн
Для отримання рецепта на Adepend необхідна консультація лікаря: лікування починають лише після того, як підтверджено відсутність опіоїдів в організмі, і потрібна оцінка функції печінки й нирок. Лікар уточнить історію захворювання, супутні стани й усі прийняті препарати, включно з знеболювальними та протикашльовими засобами.
Онлайн-консультація дає змогу обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
