Addiphos®: склад і форма випуску
Addiphos® є безбарвним стерильним розчином, що містить фосфати, калій і натрій. Один мілілітр препарату містить 2 ммоль фосфатів, 1,5 ммоль натрію та 1,5 ммоль калію. Разом із фосфатами пацієнт отримує, таким чином, і помітну кількість двох електролітів, і ця обставина обов’язково враховується при розрахунку всієї інфузійної програми.
Розчин призначений для додавання до інфузійних розчинів, тобто препарат не є самостійною лікарською формою для безпосереднього введення. У нерозведеному вигляді вводити його не можна. Приготування розведення, вибір об’єму розчину-носія та контроль за введенням залишаються завданням медичного персоналу, а не самого пацієнта.
Як діє Addiphos®
Дія препарату визначається його складом: це джерело фосфатів, а разом з ними натрію та калію, яке додають до інфузійних розчинів. Препарат поповнює надходження фосфатів в організм тоді, коли звичайний шлях харчування недоступний і поживні речовини вводяться внутрішньовенно. Власної лікувальної дії, спрямованої на якесь окреме захворювання, він не має — він покриває потребу в речовині, яка інакше надходила б із їжею.
Застосування препарату розглядається виключно як частина збалансованої та повної програми парентерального харчування. Він не призначається ізольовано і не замінює решту її складових: поряд із ним розраховуються калорії, азот та інші електроліти. Саме тому доза препарату завжди пов’язана з рештою схеми харчування, а не призначається за єдиним для всіх правилом.
Показання до застосування
Addiphos® показаний дорослим пацієнтам як засіб поповнення потреби у фосфатах під час парентерального харчування. Показання стосується саме тих ситуацій, коли харчування проводиться внутрішньовенно, а забезпечити достатнє надходження фосфатів звичайним шляхом неможливо.
Формулювання показання важливе й для розуміння місця препарату в лікуванні: він призначений для доповнення програми штучного харчування, а не для самостійного лікування якогось захворювання. Показання сформульоване для дорослих пацієнтів; даних, які дозволяли б рекомендувати препарат поза описаною ситуацією, інструкція не наводить, і рішення в будь-якому нестандартному випадку залишається за лікуючим лікарем.
Спосіб застосування та дозування
Препарат не можна вводити в нерозведеному вигляді. Дозування рекомендується індивідуальне: його встановлюють на підставі визначення концентрації фосфатів у крові та потреби конкретного пацієнта в додатковому введенні фосфатів. Потреба залежить також від кількості введених калорій та азоту, тому при зміні програми харчування дозу переглядають.
| Клінічна ситуація | Рекомендована доза |
|---|---|
| Короткочасна неускладнена гіпофосфатемія | 0,08 ммоль/кг маси тіла протягом 6 годин |
| Тривала гіпофосфатемія складного походження | 0,16 ммоль/кг маси тіла |
| Обмеження разової дози | не більше 0,24 ммоль/кг маси тіла |
| Дуже тяжка гіпофосфатемія | до 1,2 ммоль/кг маси тіла протягом 24 годин |
| Звичайна добова потреба при масі тіла 70 кг | 10–30 ммоль на добу |
Добову дозу 10–30 ммоль зазвичай забезпечує додавання 5–15 мл препарату на 500–1000 мл інфузійного розчину. При цьому 5–15 мл препарату відповідають 7,5–22,5 ммоль калію та такій самій кількості натрію — ці електроліти надходять в організм разом із фосфатами і враховуються в загальному розрахунку добового навантаження на організм.
Протипоказання
Препарат не застосовують у пацієнтів з гіперкаліємією, пов’язаною з недостатністю надниркових залоз, у пацієнтів з нирковою недостатністю, а також при шоці та при зневодненні. Перелік протипоказань прямо пов’язаний зі складом препарату: він вносить в організм калій і натрій, а перелічені стани супроводжуються порушеною здатністю справлятися з надлишком цих електролітів.
Наявність будь-якого з цих станів лікар оцінює до початку введення препарату, спираючись на клінічну картину та лабораторні показники. Якщо протипоказання виявлено, препарат не призначають.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Через вміст натрію та калію препарат застосовують з обережністю в цілій низці ситуацій. Окремої уваги потребує і фізико-хімічна властивість розчину: він гіперосмолярний і підвищує осмолярність інфузійного розчину, до якого його додають, а це збільшує ризик тромбофлебіту — запалення вени з утворенням тромбу.
- обережність при порушеннях функції нирок;
- обережність у станах з ризиком гіперкаліємії, наприклад при недостатності надниркових залоз;
- обережність при зневодненні та при шоці;
- обережність у станах, за яких затримка натрію може бути шкідливою;
- обов’язкове розведення: препарат не вводять у нерозведеному вигляді;
- урахування підвищення осмолярності готового розчину та пов’язаного з цим ризику тромбофлебіту.
Окремо зазначено, що препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми. Ця вказівка стосується самого препарату; загальний стан пацієнта, який отримує парентеральне харчування, лікар оцінює окремо.
Лікарські взаємодії
Прямих взаємодій з іншими лікарськими препаратами не встановлено. Проте на рівень фосфатів у крові здатні впливати інші призначення. Підвищене надходження вітаміну D через кишечник може призвести до гіперфосфатемії, тобто до надлишку фосфатів. У зворотний бік діє низка препаратів, здатних спричиняти гіпофосфатемію: анаболічні засоби, аміноглікозиди та сечогінні.
Окремо слід враховувати жирову емульсію, яка часто застосовується при парентеральному харчуванні: вона містить близько 7,5 ммоль фосфатів у 500 мл. Цю кількість не можна вважати незначною, і вона входить до загального розрахунку надходження фосфатів. Тому лікар орієнтується на склад усієї інфузійної програми, а не лише на дозу самого препарату.
Вагітність та годування груддю
Досліджень впливу препарату на репродуктивну функцію у тварин не проводилося, клінічних досліджень у період вагітності із застосуванням препарату також немає. Достатніх даних про застосування препарату у вагітних жінок немає, тому рішення про його призначення в такій ситуації лікар приймає індивідуально.
При цьому відомо, що потреба у фосфатах у жінок у період вагітності дещо вища, ніж у невагітних. Ця обставина враховується при розрахунку програми харчування, але не скасовує обмеженості даних про сам препарат і не замінює лікарської оцінки.
Побічні дії
Про небажані реакції, зумовлені застосуванням фосфатів, не повідомлялося. Це означає, що в наявних даних немає описаних побічних ефектів, які можна було б пов’язати саме з введенням фосфатів.
Відсутність повідомлень про побічні реакції не скасовує звичайних заходів контролю. Значення зберігають вміст натрію та калію в препараті, правило обов’язкового розведення та спостереження за місцем введення, оскільки підвищена осмолярність готового розчину пов’язана з ризиком тромбофлебіту. При появі будь-яких незвичних відчуттів під час інфузії слід одразу повідомити про це медичний персонал.
Передозування
Надмірне надходження фосфатів проявляється гіперфосфатемією. Єдиний відомий клінічний ефект гіперфосфатемії — ектопічне звапніння, тобто відкладення солей кальцію в тканинах, де їх у нормі не буває. Найчастіше його виявляють у пацієнтів з хронічною хворобою нирок.
При оцінці передозування необхідно враховувати також вміст натрію та калію в препараті. Слід мати на увазі, що у більшості пацієнтів, які потребують парентерального харчування, здатність зв’язувати фосфати підвищена, і це впливає на переносимість введеної кількості.
Як отримати рецепт на Addiphos® онлайн
Для отримання рецепта на Addiphos® необхідна консультація лікаря: препарат має чіткі протипоказання, вводиться лише в розведеному вигляді та дозується індивідуально за результатами визначення фосфатів у крові. Лікар уточнить супутні захворювання, стан функції нирок та склад отримуваної програми харчування.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
