Acenocumarol WZF: склад і форма випуску
Acenocumarol WZF випускається у формі таблеток. Одна таблетка містить 1 мг або 4 мг аценокумаролу — діючої речовини з групи антагоністів вітаміну K, похідних кумарину. Наявність двох дозувань важлива тому, що підтримувальна доза підбирається індивідуально і може змінюватися в ході лікування.
Таблетку 4 мг за необхідності ділять на чотири рівні частини, тому перед призначенням лікар оцінює, чи впорається пацієнт з таким поділом. До складу входить лактоза: у разі рідкісної спадкової непереносимості галактози, дефіциту лактази типу Лаппа або синдрому мальабсорбції глюкози та галактози препарат застосовувати не слід.
Як діє Acenocumarol WZF
Аценокумарол належить до пероральних антикоагулянтів — антагоністів вітаміну K. Вітамін K1 необхідний для гамма-карбоксилювання залишків глутамінової кислоти в молекулах факторів згортання II (протромбіну), VII, IX і X, а також білка C та його кофактора білка S. Після прийому аценокумаролу ця реакція порушується, і в плазмі циркулюють неактивні форми зазначених білків. Клінічне значення має саме порушення утворення факторів згортання.
Повна ефективність розвивається лише через 3–5 днів лікування, оскільки певний час у крові ще циркулюють раніше утворені активні фактори протромбінового комплексу. Залежно від початкової дози протромбіновий час подовжується протягом 36–72 годин. Важливо розуміти: препарат не розчиняє вже сформований тромб, мета лікування — не дати йому збільшуватися і запобігти тромбоемболічним ускладненням. Після відміни показники згортання повертаються до норми за кілька днів.
Показання до застосування
Препарат призначають для профілактики тромбоемболічних ускладнень і для їх лікування. Йдеться про стани, за яких у судинах або порожнинах серця може утворюватися тромб, здатний відірватися і закупорити судину іншого органа.
Для основних клінічних ситуацій інструкція визначає цільові значення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ): це профілактика і лікування венозного тромбозу, включаючи тромбоемболію легеневої артерії, фібриляція передсердь, стан після інфаркту міокарда з підвищеним ризиком тромбоутворення, а також наявність біологічних або штучних клапанів серця. Конкретне показання та тривалість лікування визначає лікар.
Спосіб застосування та дозування
Чутливість до антикоагулянтів відрізняється у різних людей і змінюється в ході лікування, тому дозу підбирають тільки за результатами регулярних вимірювань протромбінового часу і МНВ. Якщо такий контроль неможливий, препарат застосовувати не можна. Таблетки приймають один раз на добу, завжди в один і той самий час; кров для аналізу також бажано здавати в одну й ту саму годину.
Початок лікування
Якщо до початку терапії МНВ у межах норми, пацієнту зі звичайною масою тіла в перший день призначають 2–4 мг на добу без насичувальної дози. Можливий варіант із насиченням: 6 мг у перший день і 4 мг у другий. За вихідно змінених показників лікування починають обережно. Пацієнтам літнього віку, хворим із захворюваннями печінки, тяжкою серцевою недостатністю із застоєм крові в печінці та виснаженим хворим дози зазвичай зменшують. При венозній тромбоемболії аценокумарол починають одночасно з гепарином або фондапаринуксом і продовжують їх не менше 5 днів, доки МНВ два дні поспіль не буде 2 і вище.
Підтримувальна доза та контроль
Підтримувальна доза зазвичай становить від 1 до 8 мг на добу. До стабілізації показників МНВ визначають щодня, потім інтервали подовжують, але контроль проводять не рідше одного разу на місяць. Відміняти препарат можна без поступового зниження дози, однак в окремих пацієнтів високого ризику, наприклад у тих, хто переніс інфаркт міокарда, описана рикошетна гіперкоагуляція — у таких випадках відміну проводять поступово. Якщо доза пропущена, її приймають у той самий день якнайшвидше; подвоювати наступну дозу не можна, про пропуск повідомляють лікарю.
| Клінічна ситуація | Цільове МНВ |
|---|---|
| Профілактика і лікування венозного тромбозу, включаючи тромбоемболію легеневої артерії | 2,0–3,0 |
| Фібриляція передсердь | 2,0–3,0 |
| Стан після інфаркту міокарда з підвищеним ризиком тромбу | 2,0–3,0 |
| Біологічні клапани серця | 2,0–3,0 |
| Штучні клапани серця | 2,0–3,5 |
Протипоказання
Препарат не застосовують при підвищеній чутливості до аценокумаролу, до сполук подібної будови або до будь-якої допоміжної речовини, а також при вагітності. Його не призначають і тим, з ким обмежений контакт і неможливий надійний контроль лікування: пацієнтам без догляду і спостереження, при алкогольній хворобі, при психічних розладах.
- геморагічні діатези та дискразії крові;
- незадовго до або відразу після операцій на центральній нервовій системі й очах, а також великих хірургічних втручань;
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотечі з травного тракту, сечостатевої або дихальної системи;
- крововиливи в мозок;
- гострий перикардит і випіт у порожнину перикарда, інфекційний ендокардит;
- тяжка артеріальна гіпертензія;
- тяжка печінкова або ниркова недостатність;
- підвищена фібринолітична активність, що спостерігається після операцій на легенях, передміхуровій залозі, матці.
Особливі вказівки та заходи обережності
Пацієнта обов’язково попереджають про можливість кровотеч і про те, що будь-які інші ліки під час лікування можна приймати лише за погодженням із лікарем. Пацієнтам, які лікуються амбулаторно, радять носити при собі інформацію про те, що вони отримують антикоагулянт, — це важливо при травмі. Харчування має містити відносно постійну кількість вітаміну K1: різкі зміни раціону змінюють дію препарату.
- особлива обережність при гіпертиреозі, пухлинах, порушенні функції нирок, інфекціях і запальних станах;
- при хворобах печінки можливі порушення утворення факторів згортання і розлади функції тромбоцитів;
- порушення всмоктування в травному тракті змінює протизгортальну дію;
- при тяжкій серцевій недостатності застій крові в печінці знижує активацію факторів згортання, а після його усунення доза може знадобитися більша;
- обережність при встановленому або ймовірному дефіциті білка C або білка S;
- у пацієнтів літнього віку, особливо з поширеним атеросклерозом, дози менші, а лабораторний контроль ретельніший;
- внутрішньом’язових ін’єкцій слід уникати через ризик гематом, внутрішньовенні та підшкірні такої небезпеки не несуть;
- перед ангіографією, люмбальною пункцією, видаленням зуба та невеликими операціями потрібен окремий контроль показників згортання.
Лікарські взаємодії
Похідні кумарину вступають у взаємодію з дуже багатьма ліками: за рахунок порушення всмоктування, пригнічення або індукції ферментів, передусім CYP2C9, і зменшення доступності вітаміну K1. Тому при призначенні або відміні будь-якого супутнього препарату рекомендується почастішати лабораторний контроль згортання, наприклад до двох разів на тиждень.
- посилюють дію: алопуринол, анаболічні стероїди та андрогени, аміодарон і хінідин, антибіотики широкого спектра, макроліди, хінолони, тетрациклін, хлорамфенікол;
- посилюють дію: ко-тримоксазол, метронідазол і міконазол, фібрати, статини, гормони щитоподібної залози, циметидин, дисульфірам, парацетамол, трамадол, тамоксифен;
- посилюють дію: селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, похідні сульфонілсечовини, глібенкламід, етакринова кислота;
- підвищують ризик кровотечі: гепарини, антиагреганти (дипіридамол, клопідогрель), ацетилсаліцилова кислота та інші саліцилати, нестероїдні протизапальні засоби;
- послаблюють дію: барбітурати, карбамазепін, рифампіцин, гризеофульвін, холестирамін, азатіоприн і меркаптопурин, аміноглутетимід;
- послаблюють дію: пероральні контрацептиви, тіазидні діуретики, препарати звіробою звичайного (звіробою продірявленого);
- непередбачуваний ефект дають інгібітори протеази, а кортикостероїди можуть як посилювати, так і послаблювати дію;
- аценокумарол посилює цукрознижувальну дію похідних сульфонілсечовини і підвищує концентрацію похідних гідантоїну.
Із продуктів харчування значення мають багаті на вітамін K1 овочі родини капустяних, салат, шпинат, цикорій і персики: вони послаблюють дію препарату. Журавлиновий сік, навпаки, посилює її — описані випадки тяжких кровотеч, тому від соку відмовляються, а з іншими продуктами з журавлини поводяться обережно. Вживання алкоголю слід обмежити, особливо при порушеннях функції печінки.
Вагітність і грудне вигодовування
Застосування препарату під час вагітності протипоказане. Аценокумарол проходить через плаценту, і навіть невеликі його дози, які жінка переносить добре, можуть спричинити вади розвитку та кровотечі у плода. Тому жінкам, здатним завагітніти, на час лікування рекомендують надійну контрацепцію, а планування вагітності обговорюють із лікарем заздалегідь.
У грудне молоко аценокумарол проникає в настільки малих кількостях, що на дитину це не впливає. Тим не менш при лікуванні жінки, яка годує грудьми, дитині профілактично дають 1 мг вітаміну K1 на тиждень, а за потреби проводять аналізи згортання і визначення вітаміну K у дитини. Сама жінка, яка годує грудьми, залишається під контролем, щоб значення протромбінового часу і МНВ не виходили за межі норми.
Побічні дії
Найчастіше і найсерйозніше ускладнення лікування — кровотечі. Їхня ймовірність залежить від дози, віку пацієнта й основного захворювання, але не від тривалості терапії. Прояви бувають різними: носові кровотечі та кровоточивість ясен, синці без видимої причини, рясна або така, що довго не зупиняється, кровотеча з рани, рясні менструації, кров у сечі, чорний дьогтеподібний або кривавий стілець, кашель із кривавою мокротою, кривава блювота, крововиливи в шкіру, очі та головний мозок.
- рідко: алергічні реакції — кропив’янка та висипання;
- рідко: втрата апетиту, нудота, блювання;
- рідко: випадіння волосся;
- дуже рідко: запалення судин;
- дуже рідко: ушкодження печінки;
- дуже рідко: геморагічний некроз шкіри, зазвичай пов’язаний із вродженим дефіцитом білка C або його кофактора білка S.
При будь-якій незрозумілій кровотечі, а також при появі крові в сечі або стільці потрібно негайно звернутися до лікаря і перевірити показники згортання.
Передозування
Одноразовий прийом навіть дуже великої дози зазвичай не небезпечний, тоді як тривалий прийом надмірних добових доз призводить до клінічних проявів передозування. Основна ознака отруєння пероральними антикоагулянтами — кровотеча: найчастіше це крововиливи в шкіру (близько 80% випадків) і кров у сечі (близько 52%), а також гематоми, кровотечі з травного тракту, кривава блювота, маткові та носові кровотечі, кровоточивість ясен і крововиливи в суглоби. Лабораторно визначаються вкрай низький протромбіновий індекс за Квіком або високе МНВ.
Лікування залежить від тяжкості. При клінічно незначущих кровотечах, наприклад короткій носовій або поодинційній невеликій гематомі, часто достатньо тимчасово зменшити дозу. При помірній кровотечі всередину дають 2–5 мг вітаміну K1, при тяжкій вводять 5–10 мг вітаміну K1 внутрішньовенно дуже повільно, зі швидкістю не більш ніж 1 мг за хвилину; дозу можна повторювати кожні 4 години до максимальної добової 40 мг. При раптовій тяжкій кровотечі переливають свіжу цільну кров, свіжозаморожену плазму або вводять рекомбінантний фактор VIIa разом із вітаміном K1. Холестирамін прискорює виведення препарату, перериваючи його печінково-кишковий кругообіг. Пацієнтам, які вже отримують антикоагулянти, блювання викликати не можна; повне усунення протизгортальної дії вітаміном K небезпечне для тих, кому постійна гіпокоагуляція необхідна, наприклад при протезованих клапанах серця.
Як отримати рецепт на Acenocumarol WZF онлайн
Для отримання рецепта на Acenocumarol WZF потрібна консультація лікаря: лікування можливе тільки при регулярному контролі МНВ, а доза підбирається індивідуально і залежить від показання, віку та супутніх захворювань. Лікар уточнить діагноз, прийняті препарати та особливості харчування.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити це дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
