Accofil: склад та форма випуску
Accofil — це розчин для ін’єкцій або інфузій, діючою речовиною якого є філграстим. В 1 мл розчину міститься 60 млн або 96 млн одиниць філграстиму, що відповідає 600 або 960 мкг. Препарат постачається в попередньо наповнених шприцах: у 0,5 мл розчину знаходиться 30 млн або 48 млн одиниць, тобто 300 або 480 мкг.
Філграстим є рекомбінантним метіонілованим людським гранулоцитарним колонієстимулювальним фактором, який отримують за допомогою бактерії Escherichia coli штаму BL21 методом рекомбінантної ДНК. Як допоміжну речовину розчин містить сорбітол (E420) у концентрації 50 мг/мл, а ковпачок голки шприца виготовлений із сухого натурального каучуку — похідного латексу.
Як діє Accofil
Людський гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор — це глікопротеїн, який регулює утворення нейтрофілів у кістковому мозку та їх вихід у кров. Введення філграстиму призводить до значного збільшення кількості нейтрофілів у периферичній крові вже протягом 24 годин; кількість моноцитів при цьому зростає незначно. В частини пацієнтів із тяжкою хронічною нейтропенією додатково трохи збільшується число еозинофілів і базофілів, причому в деяких із них еозинофілія або базофілія відзначається ще до початку лікування.
У рекомендованому діапазоні доз приріст нейтрофілів залежить від дози. Важливо, що йдеться не лише про кількість: нейтрофіли, які утворюються у відповідь на філграстим, мають нормальну або підвищену функціональну активність, що підтверджено дослідженнями хемотаксису та фагоцитозу. Після припинення лікування кількість циркулюючих нейтрофілів зменшується приблизно на 50% протягом 1–2 днів і повертається до звичайних значень за 1–7 днів.
Показання до застосування
Основне завдання препарату — скоротити період, протягом якого пацієнт залишається без достатнього захисту від інфекцій. Accofil застосовують у таких ситуаціях:
- скорочення тривалості нейтропенії та зниження частоти фебрильної нейтропенії у пацієнтів, які отримують цитотоксичну хіміотерапію з приводу злоякісної пухлини, за винятком хронічного мієлолейкозу та мієлодиспластичних синдромів;
- скорочення тривалості нейтропенії у пацієнтів після мієлоаблативної терапії перед трансплантацією кісткового мозку, якщо є підвищений ризик затяжної тяжкої нейтропенії;
- мобілізація клітин-попередників периферичної крові, у тому числі в здорових донорів перед алогенною трансплантацією;
- тривала терапія у дітей і дорослих із тяжкою вродженою, циклічною або ідіопатичною нейтропенією при абсолютній кількості нейтрофілів не вище 0,5×10⁹/л і тяжких або повторних інфекціях в анамнезі;
- лікування стійкої нейтропенії при абсолютній кількості нейтрофілів не вище 1,0×10⁹/л у пацієнтів із поширеною ВІЛ-інфекцією, коли інші способи корекції нейтропенії неможливі.
Безпека й ефективність препарату в дорослих і в дітей, які отримують цитотоксичну хіміотерапію, є співставними. Лікування проводять тільки спільно зі спеціалізованим онкологічним центром, що має досвід застосування колонієстимулювальних факторів і необхідне оснащення, а мобілізацію та аферез — з онкогематологічним центром.
Спосіб застосування та дози
Дозу розраховують на кілограм маси тіла, і вона залежить від клінічної ситуації. Найчастіше препарат вводять підшкірно; при хіміотерапії можлива альтернатива — щоденна 30-хвилинна внутрішньовенна інфузія після розведення в 5% розчині глюкози (50 мг/мл), однак підшкірний шлях у більшості випадків є кращим. Для пацієнтів після мієлоаблативної терапії використовують 30-хвилинну внутрішньовенну інфузію або безперервне підшкірне чи внутрішньовенне введення протягом 24 годин, розводячи препарат у 20 мл 5% розчину глюкози. При тяжкій хронічній нейтропенії та при ВІЛ-інфекції філграстим вводять підшкірно.
| Клінічна ситуація | Доза | Тривалість |
|---|---|---|
| Цитотоксична хіміотерапія | 5 мкг/кг на добу (0,5 млн одиниць/кг) | початок не раніше ніж через 24 години після хіміотерапії, далі щоденно до проходження надіру |
| Мієлоаблативна терапія перед трансплантацією кісткового мозку | 10 мкг/кг на добу (1,0 млн одиниць/кг) | не раніше ніж через 24 години після хіміотерапії та інфузії кісткового мозку |
| Мобілізація клітин-попередників у монотерапії | 10 мкг/кг на добу | 5–7 днів поспіль, лейкаферез зазвичай на 5-й і 6-й день |
| Мобілізація після мієлосупресивної хіміотерапії | 5 мкг/кг на добу | з першого дня після хіміотерапії до нормалізації нейтрофілів |
| Здорові донори | 10 мкг/кг на добу | 4–5 днів поспіль, лейкаферез з 5-го дня |
| Тяжка хронічна нейтропенія | 12 мкг/кг при вродженій формі, 5 мкг/кг при ідіопатичній і циклічній | щоденно, тривало |
| Нейтропенія при ВІЛ-інфекції | 1 мкг/кг на добу, за потреби до 4 мкг/кг | щоденно до нормалізації, далі підтримувальний режим |
Підбір підтримувальної дози
При тяжкій хронічній нейтропенії препарат вводять щоденно, доки кількість нейтрофілів не перевищить 1,5×10⁹/л і не утримуватиметься на цьому рівні; потім підбирають мінімальну ефективну дозу. Через 1–2 тижні початкову дозу можна подвоїти або зменшити вдвічі залежно від відповіді, а далі коригувати кожні 1–2 тижні так, щоб середня кількість нейтрофілів залишалася між 1,5×10⁹/л і 10×10⁹/л. При ВІЛ-інфекції після нормалізації показників зазвичай переходять на 300 мкг через день, орієнтуючись на утримання абсолютної кількості нейтрофілів вище 2,0×10⁹/л.
Окремі групи пацієнтів
При тяжких порушеннях функції нирок або печінки корекція дози не потрібна: фармакокінетика філграстиму в таких пацієнтів не відрізняється. Дози в дітей і підлітків, які отримують мієлосупресивну хіміотерапію, ті самі, що й у дорослих. Спеціальні дослідження в похилому віці не проводилися.
Протипоказання
Єдине протипоказання, зазначене в інструкції, — підвищена чутливість до філграстиму або до будь-якої з допоміжних речовин препарату. При тяжкій алергічній реакції філграстим скасовують остаточно і надалі не призначають.
Крім того, препарат не показаний при мієлодиспластичному синдромі та хронічному мієлолейкозі: безпека й ефективність при цих захворюваннях не встановлені. Його також не вводять пацієнтам із тяжкою вродженою нейтропенією, у яких розвинувся лейкоз або виявлено цитогенетичні ознаки його розвитку. Через сорбітол у складі препарат не застосовують при рідкісній спадковій непереносимості фруктози.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Філграстим не призначений для того, щоб збільшувати дози цитотоксичної хіміотерапії понад встановлені схеми. Він не запобігає тромбоцитопенії та анемії, спричиненим мієлосупресивними препаратами, тому кількість тромбоцитів і гематокрит контролюють регулярно. Абсолютну кількість нейтрофілів при тяжкій хронічній нейтропенії визначають щоденно перші 2–3 дні, потім двічі на тиждень у перші два тижні і далі раз на один–два тижні.
- лейкоцитоз: у частини пацієнтів кількість лейкоцитів досягає 100×10⁹/л; введення припиняють, якщо після очікуваного надіру лейкоцити перевищують 50×10⁹/л, а при мобілізації клітин-попередників — 70×10⁹/л;
- збільшення селезінки, як правило безсимптомне, і поодинокі випадки її розриву, іноді летальні; біль у лівому верхньому відділі живота або в ділянці надпліччя потребує негайної оцінки;
- легеневі реакції: кашель, лихоманка та задишка разом із рентгенологічними ознаками інфільтратів можуть вказувати на інтерстиціальне ураження легень або гострий респіраторний дистрес-синдром, і в цьому разі препарат скасовують;
- синдром підвищеної проникності капілярів із гіпоальбумінемією, набряками та згущенням крові, який потребує спостереження та симптоматичного лікування;
- у пацієнтів із серпоподібноклітинною анемією описані кризи, у тому числі з летальним наслідком, тому рішення про призначення приймають після ретельної оцінки користі та ризику;
- при безперервному лікуванні довше 6 місяців і супутньому остеопорозі доцільний контроль щільності кісткової тканини;
- перед лікуванням тяжкої хронічної нейтропенії потрібні розгорнутий аналіз крові, мієлограма та каріотипування, а далі дослідження кісткового мозку приблизно раз на 12 місяців;
- у здорових донорів лейкаферез не виконують при кількості тромбоцитів нижче 75×10⁹/л, при прийомі антикоагулянтів і при порушеннях гемостазу.
Окремо зазначено, що в пацієнтів із тяжкою вродженою нейтропенією описані випадки мієлодиспластичного синдрому та лейкозу; при появі цитогенетичних порушень зважують користь і ризик продовження терапії, а при розвитку цих захворювань філграстим скасовують. У медичній документації слід чітко зазначати торгову назву введеного колонієстимулювального фактора. Препарат чинить незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортом і працювати з механізмами.
Лікарські взаємодії
Безпека й ефективність введення філграстиму в один день із мієлосупресивною цитотоксичною хіміотерапією остаточно не встановлені. Оскільки швидко діляться мієлоїдні клітини особливо чутливі до такої хіміотерапії, препарат не рекомендується застосовувати в проміжку від 24 годин до її початку і до 24 годин після її закінчення.
Попередні дані, отримані в невеликої кількості пацієнтів, які отримували філграстим одночасно з 5-фторурацилом, вказують на можливе посилення нейтропенії. Літій сприяє вивільненню нейтрофілів і тому може підсилювати дію філграстиму; формальних досліджень цього поєднання не проводилося, але даних про його шкоду немає. Взаємодії з іншими факторами росту кровотворення та цитокінами в клінічних дослідженнях не вивчалися.
Вагітність і грудне вигодовування
Даних щодо застосування філграстиму у вагітних немає або вони дуже обмежені. У літературі є повідомлення про те, що філграстим проникає через плаценту. Дослідження на тваринах виявили несприятливий вплив на репродуктивну функцію: у кролів частіше відбувалася загибель ембріонів, хоча вроджених вад розвитку не спостерігалося. Ознак тератогенної дії у щурів і кролів не отримано, однак можливий ризик для людини залишається невідомим, тому під час вагітності препарат не застосовують, якщо тільки це не є абсолютно необхідним.
За даними літератури, філграстим та інші гранулоцитарні колонієстимулювальні фактори проникають у грудне молоко. Проникнення в молоко у тварин не вивчалося. Жінкам, які годують грудьми, застосування філграстиму не рекомендується. Вплив препарату на фертильність людини невідомий.
Побічні дії
Найчастіша небажана реакція — кістково-м’язовий біль: легкий приблизно в 10% і помірний приблизно в 3% пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями. У здорових донорів під час мобілізації він також виходить на перше місце, а в пацієнтів із тяжкою хронічною нейтропенією до нього додаються біль у кістках і збільшення селезінки. Про його появу слід повідомити лікаря.
- дуже часто: головний біль, нудота, блювання, діарея, закреп, запалення слизових оболонок, слабкість і втомлюваність, висип, алопеція;
- дуже часто: підвищення рівня сечової кислоти, активності лактатдегідрогенази, лужної фосфатази та гамма-глутамілтрансферази, зниження апетиту;
- дуже часто у донорів: лейкоцитоз і тромбоцитопенія після лейкаферезу;
- часто: біль у ротоглотці, кашель, задишка, зниження артеріального тиску, підвищена чутливість до препарату, кровохаркання, біль при сечовипусканні;
- нечасто: збільшення і розрив селезінки, синдром підвищеної проникності капілярів, реакція «трансплантат проти господаря», анафілактична реакція;
- нечасто: інтерстиціальне ураження легень, набряк легень, легеневі інфільтрати, легенева кровотеча, гострий респіраторний дистрес-синдром і дихальна недостатність;
- нечасто: синдром Світа, шкірний васкуліт, загострення ревматоїдного артриту, серпоподібноклітинний криз, псевдоподагра;
- у пацієнтів із тяжкою хронічною нейтропенією: анемія, збільшення печінки, біль у суглобах, остеопороз, гематурія та протеїнурія, реакції в місці введення.
Реакції підвищеної чутливості, включаючи анафілактичні, висип, кропив’янку, набряк Квінке, задишку та зниження тиску, виникали як на початку лікування, так і в його ході, частіше при внутрішньовенному введенні; при тяжкій алергічній реакції препарат скасовують остаточно. У дітей профіль безпеки не відрізняється від дорослого: стабільно реєструється лише кістково-м’язовий біль, а при тривалій терапії тяжкої хронічної нейтропенії описані зниження щільності кісток і остеопороз.
Передозування
Наслідки передозування філграстиму не встановлені. Орієнтиром слугує поведінка показників крові після відміни препарату.
Припинення введення філграстиму зазвичай призводить до зниження кількості циркулюючих нейтрофілів приблизно на 50% протягом 1–2 днів з подальшим поверненням до нормальних значень за 1–7 днів.
Як отримати рецепт на Accofil онлайн
Accofil — рецептурний препарат, який застосовується лише під контролем фахівців, що мають досвід роботи з колонієстимулювальними факторами та лікування порушень кровотворення. Лікар оцінює показання, схему хіміотерапії, показники крові та супутні захворювання, а також пояснює техніку введення і правила спостереження.
Онлайн-консультація дає змогу обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
