ACC®: склад і форма випуску
ACC® випускається у формі таблеток для перорального застосування. Одна таблетка містить 200 мг ацетилцистеїну. Таблетку можна розчинити в половині склянки води і випити одразу після розчинення або проковтнути цілою, не розжовуючи, запивши достатньою кількістю рідини.
До складу препарату входить лактоза. Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози та галактози цей препарат застосовувати не слід. Існує також форма випуску з вмістом 100 мг ацетилцистеїну — вона використовується, коли необхідна добова доза 300 мг.
Як діє ACC®
Ацетилцистеїн — похідне амінокислоти цистеїну. Він чинить секретолітичну дію, тобто розріджує мокротиння, і секретомоторну, полегшуючи його відкашлювання з дихальних шляхів. Механізм полягає в тому, що речовина розщеплює дисульфідні зв'язки в ланцюгах мукополісахаридів і спричиняє деполімеризацію ланцюгів ДНК, що містяться в гнійному мокротинні. У результаті в'язкість слизу знижується, і відкашлювати його стає значно легше.
У ацетилцистеїну є й альтернативний механізм дії, пов'язаний зі здатністю реактивних сульфгідрильних груп зв'язувати вільні радикали та знешкоджувати їх. Крім того, речовина бере участь у збільшенні синтезу глутатіону — сполуки, важливої для знешкодження шкідливих чинників. У пацієнтів із хронічним бронхітом або муковісцидозом при профілактичному застосуванні ацетилцистеїну спостерігалося зменшення частоти загострень і зниження тяжкості їх перебігу.
Показання до застосування
ACC® показаний як засіб, що розріджує секрет дихальних шляхів і полегшує його відкашлювання, у пацієнтів із бронхітом, пов'язаним із застудою. Тобто основна ситуація, для якої призначений препарат, — вологий кашель із густим, важковідокремлюваним мокротинням на тлі респіраторної інфекції.
Важливо розуміти, що препарат працює з мокротинням, а не із самою інфекцією і не із сухим подразливим кашлем. Якщо кашель непродуктивний або зберігається довше звичайного, характер проблеми та потребу в іншому лікуванні має оцінити лікар.
Спосіб застосування та дозування
Дорослим і підліткам віком від 14 років призначають добову дозу ацетилцистеїну 400-600 мг у 2-3 розділених прийоми, тобто по 1 таблетці 2-3 рази на добу. Дітям 6-14 років призначають 400 мг на добу у два прийоми — по 1 таблетці 2 рази на добу. Якщо необхідно дати 300 мг на добу, використовують форму препарату з вмістом 100 мг. Дітям віком до 6 років препарат не застосовують. Без призначення лікаря його не слід приймати довше 4-5 днів.
| Вік | Разова доза | Частота приймання | Добова доза |
|---|---|---|---|
| Діти віком до 6 років | не застосовується | — | — |
| Діти 6-14 років | 1 таблетка 200 мг | 2 рази на добу | 400 мг |
| Дорослі та підлітки віком від 14 років | 1 таблетка 200 мг | 2-3 рази на добу | 400-600 мг |
Як приймати препарат
Ліки приймають після їди. Таблетку розчиняють у половині склянки води і випивають одразу після розчинення або проковтують цілою, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Перед сном препарат не застосовують. Під час лікування рекомендується пити більше рідини — це додатково полегшує відходження мокротиння. Після розчинення таблетки слід уникати тривалого контакту приготованого розчину з металом і гумою.
Протипоказання
Препарат не застосовують при підвищеній чутливості до ацетилцистеїну або до будь-якої з допоміжних речовин. Окремими протипоказаннями є активна виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки та гострий астматичний статус — стан тяжкого затяжного нападу бронхіальної астми.
Вікове обмеження також має силу протипоказання: дітям віком до 6 років ця форма препарату не призначається. Якщо засіб, що розріджує мокротиння, потрібен дитині молодшого віку, добирати його має лікар.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Ацетилцистеїн застосовують з обережністю у пацієнтів із бронхіальною астмою, оскільки можливий розвиток бронхоспазму, а також при виразковій хворобі в анамнезі, у літньому віці та при дихальній недостатності. Особливо на початку лікування препарат може розріджувати слиз настільки, що об'єм бронхіального секрету збільшується. Якщо пацієнт не в змозі достатньо відкашлювати мокротиння, потрібні додаткові заходи — дренаж і аспірація. У дітей віком до 2 років застосування ацетилцистеїну пов'язане з ризиком обструкції дихальних шляхів.
- бронхіальна астма — ризик бронхоспазму;
- виразкова хвороба в анамнезі;
- літній вік і дихальна недостатність;
- неможливість ефективно відкашлювати мокротиння;
- одночасне приймання антибіотиків усередину — інтервал не менше 2 годин;
- поява нових змін на шкірі або слизових оболонках — препарат відміняють і звертаються по допомогу;
- спадкові порушення обміну галактози через вміст лактози.
Окремої уваги заслуговують шкірні реакції: при застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко відзначалися тяжкі ураження шкіри — синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла. Пацієнта слід попередити, що при появі нових змін на шкірі або слизових оболонках приймання препарату потрібно припинити і негайно звернутися по медичну допомогу.
Лікарські взаємодії
Одночасне приймання ацетилцистеїну та протикашльових засобів може призвести до небезпечного застою секрету через пригнічення кашльового рефлексу: розріджене мокротиння утворюється, але не виводиться. Таке поєднання потребує особливо уважної оцінки стану пацієнта і не повинно застосовуватися самостійно.
Повідомлення про інактивацію антибіотиків ацетилцистеїном стосуються лише дослідів in vitro, де речовини змішували одна з одною безпосередньо; ішлося насамперед про напівсинтетичні пеніциліни, тетрацикліни, цефалоспорини та аміноглікозиди. Проте з міркувань безпеки ацетилцистеїн і антибіотики для перорального застосування приймають окремо, з інтервалом не менше 2 годин; це не стосується цефіксиму та лоракарбефу. Несумісності з амоксициліном, доксицикліном, еритроміцином, тіамфеніколом і цефуроксимом не виявлено. Ацетилцистеїн може посилювати судинорозширювальну дію нітрогліцерину та інших нітратів, тому тут рекомендується обережність.
Вагітність і годування груддю
Достатніх даних про застосування ацетилцистеїну у вагітних жінок немає. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або опосередкований шкідливий вплив на перебіг вагітності, розвиток ембріона і плода, пологи чи постнатальний розвиток. У період вагітності ацетилцистеїн застосовують після ретельної оцінки співвідношення користі та ризику.
Інформації про проникнення ацетилцистеїну в грудне молоко немає, тому в період годування груддю препарат також застосовують після ретельної оцінки співвідношення користі та ризику. Даних про вплив ацетилцистеїну на фертильність немає.
Побічні дії
Найпомітніша група небажаних реакцій пов'язана з травним трактом і з реакціями підвищеної чутливості. Нечасто відзначаються нудота, блювання, діарея та біль у животі, рідко — диспепсія. Також нечасто трапляються реакції підвищеної чутливості, головний біль, шум у вухах, тахікардія, зниження артеріального тиску та гарячка.
- нечасто: нудота, блювання, діарея, біль у животі; рідко — диспепсія;
- нечасто: реакції підвищеної чутливості;
- нечасто: кропив'янка, висип, ангіоневротичний набряк, свербіж, екзема;
- нечасто: головний біль, шум у вухах;
- нечасто: тахікардія, артеріальна гіпотензія;
- нечасто: гарячка; частота невідома — набряк обличчя;
- рідко: задишка та бронхоспазм;
- дуже рідко: анафілактичний шок, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, кровотеча.
Анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк і бронхоспазм потребують негайного припинення приймання та звернення по екстрену допомогу. У низці досліджень підтверджено зменшення агрегації тромбоцитів у присутності ацетилцистеїну, проте оцінити клінічне значення цього ефекту поки що неможливо.
Передозування
Повідомлень про випадки отруєння після приймання ацетилцистеїну всередину немає. У добровольців, які приймали ацетилцистеїн у дозі 11,6 г на добу протягом трьох місяців, тяжких небажаних реакцій не спостерігалося.
Ацетилцистеїн у дозах до 500 мг на кілограм маси тіла переносився добре, і симптомів отруєння не виникало. Це не привід перевищувати призначену дозу: наведені дані стосуються умов досліджень, а не самостійного збільшення дозування, і при випадковому прийманні великої кількості препарату розумно зв'язатися з лікарем.
Як отримати рецепт на ACC® онлайн
Для отримання рецепта на ACC® потрібна консультація лікаря: препарат має протипоказання з боку шлунка та дихальної системи, по-різному дозується у дітей і дорослих і не поєднується з протикашльовими засобами. Лікар уточнить характер кашлю, тривалість симптомів, супутні захворювання та ліки, які приймає пацієнт, включно з антибіотиками.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
