ACC® - (IR): склад і форма випуску
ACC® - (IR) випускається у вигляді шипучих таблеток. Одна шипуча таблетка містить 200 мг ацетилцистеїну — похідного амінокислоти цистеїну, яке й забезпечує муколітичну дію препарату. Таблетку розчиняють у воді, тому препарат приймають у вигляді готового розчину, а не проковтують цілою.
Одна шипуча таблетка ACC містить 82,9 мг натрію. Цю кількість необхідно враховувати пацієнтам з ослабленою функцією нирок, а також тим, хто контролює вміст натрію в раціоні та дотримується малосольової або безсольової дієти.
Як діє ACC® - (IR)
Ацетилцистеїн діє секретолітично, тобто розріджує бронхіальний секрет, і секретомоторно — полегшує відкашлювання мокротиння з дихальних шляхів. Речовина розщеплює дисульфідні зв'язки в ланцюгах мукополісахаридів, а в гнійному мокротинні додатково спричиняє деполімеризацію ланцюгів ДНК. Внаслідок цього в'язкість слизу зменшується, і він легше відходить при кашлі.
Альтернативний механізм дії пов'язаний зі здатністю реактивних сульфгідрильних груп (SH) зв'язувати вільні радикали та знешкоджувати їх. Крім того, ацетилцистеїн бере участь у збільшенні синтезу глутатіону — речовини, важливої для детоксикації шкідливих чинників. У пацієнтів з хронічним бронхітом або муковісцидозом при профілактичному застосуванні ацетилцистеїну відзначали зменшення частоти загострень і легший їх перебіг.
Показання до застосування
ACC® - (IR) показаний як препарат, що розріджує секрет дихальних шляхів і полегшує його відхаркування, у пацієнтів з бронхітом, пов'язаним із застудою. Сенс лікування в тому, щоб густе в'язке мокротиння стало рідшим і почало відходити при кашлі, а не затримувалося в бронхах.
Без призначення лікаря препарат не слід застосовувати довше ніж 4-5 днів. Якщо за цей час кашель не минає, змінює характер або супроводжується погіршенням самопочуття, продовжувати лікування самостійно не варто — необхідна лікарська оцінка ситуації.
Спосіб застосування та дозування
Добова доза залежить від віку пацієнта. Дорослим і підліткам віком від 14 років призначають 400-600 мг ацетилцистеїну за 2-3 прийоми, тобто по одній шипучій таблетці 2-3 рази на добу. Дітям віком від 6 до 14 років призначають 400 мг на добу за 2 прийоми — по одній шипучій таблетці 2 рази на добу. Якщо потрібно дати 300 мг ацетилцистеїну на добу, слід використовувати препарат у формі шипучих таблеток 100 мг або таблеток 100 мг. Дітям віком до 6 років препарат не застосовують.
| Вік | Добова доза | Режим прийому |
|---|---|---|
| Дорослі та підлітки віком від 14 років | 400-600 мг | 1 шипуча таблетка 2-3 рази на добу |
| Діти 6-14 років | 400 мг | 1 шипуча таблетка 2 рази на добу |
| Діти віком до 6 років | не застосовується | використовують форми по 100 мг за призначенням лікаря |
Як правильно приймати шипучу таблетку
Шипучу таблетку розчиняють у половині склянки води і випивають одразу після розчинення. Останню за добу дозу приймають не пізніше ніж за 4 години до сну: препарат посилює відходження мокротиння, і прийом безпосередньо перед сном заважає його відкашлюванню. Під час лікування рекомендується пити більше рідини — це додатково полегшує розрідження секрету. Після розчинення таблетки слід уникати тривалого контакту приготованого розчину з металом і гумою.
Протипоказання
Препарат не застосовують при підвищеній чутливості до ацетилцистеїну або до будь-якої з допоміжних речовин. Протипоказаннями також є активна виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки та астматичний статус — у цих ситуаціях ризик від застосування муколітика переважає очікувану користь.
Окреме протипоказання — знижена здатність відкашлювати мокротиння: розріджений секрет може накопичуватися в дихальних шляхах замість того, щоб виводитися назовні. Препарат не застосовують при вагітності та в період годування груддю, а також у дітей віком до 6 років.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Ацетилцистеїн слід застосовувати обережно у пацієнтів з бронхіальною астмою — через можливість бронхоспазму, у пацієнтів з виразковою хворобою в анамнезі, у людей літнього віку та при дихальній недостатності. Особлива обережність потрібна при непереносимості гістаміну: ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну і може спричинити симптоми непереносимості — головний біль, вазомоторний риніт, свербіж. Тривалого лікування у таких пацієнтів слід уникати.
- при одночасному прийомі антибіотиків усередину дотримуватися інтервалу щонайменше 2 години;
- при появі змін на шкірі або слизових оболонках негайно припинити прийом і звернутися по медичну допомогу — дуже рідко відзначалися синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лаєлла;
- враховувати вміст натрію при ослабленій функції нирок і при дієті з обмеженням солі;
- не приймати препарат пізніше ніж за 4 години до сну;
- не продовжувати лікування довше ніж 4-5 днів без призначення лікаря.
Даних про те, що ацетилцистеїн порушує здатність керувати транспортними засобами або обслуговувати механізми, не отримано.
Лікарські взаємодії
Одночасне застосування ацетилцистеїну та протикашльових засобів може призвести до небезпечного застою секрету внаслідок послаблення кашльового рефлексу. Таке поєднання потребує особливо уважної оцінки стану пацієнта. Тетрацикліну гідрохлорид, за винятком доксицикліну, та ацетилцистеїн слід приймати роздільно, з перервою щонайменше 2 години.
Наявні повідомлення про інактивацію антибіотиків ацетилцистеїном та іншими муколітиками стосуються лише дослідів in vitro, де ці речовини змішували безпосередньо одна з одною. Проте з міркувань безпеки ацетилцистеїн і антибіотики для прийому всередину приймають роздільно, з інтервалом щонайменше 2 години; це не стосується цефіксиму та лоракарбефу. Описані несумісності in vitro стосувалися передусім напівсинтетичних пеніцилінів, тетрациклінів, цефалоспоринів та аміноглікозидів, тоді як з амоксициліном, доксицикліном, еритроміцином, тіамфеніколом і цефуроксимом несумісності не виявлено. Спільне застосування ацетилцистеїну з нітрогліцерином або іншими нітратами може посилювати їхню судинорозширювальну дію та гальмування агрегації тромбоцитів; клінічне значення такої взаємодії поки не з'ясоване.
Вагітність і годування груддю
Через відсутність досвіду застосування ацетилцистеїну в період вагітності та годування груддю препарат не слід застосовувати у жінок у цей час. Це обмеження винесене й до переліку протипоказань, тому питання про лікування кашлю у вагітної або жінки, яка годує груддю, вирішує лікар, добираючи інший засіб.
Дослідження на тваринах — щурах і кролях — не виявили тератогенної дії ацетилцистеїну. Однак відсутність тератогенності в експерименті не замінює даних про безпеку у людини, тому на практиці при вагітності та лактації препарат не призначають.
Побічні дії
Помітна частина небажаних реакцій пов'язана з гіперчутливістю та з подразненням шлунково-кишкового тракту. Нечасто відзначалися головний біль, підвищення температури та алергічні реакції — свербіж, кропив'янка, екзема, висип, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, тахікардія та артеріальна гіпотензія. Дуже рідко описана анафілактична реакція аж до шоку.
- нечасто: шум у вухах;
- нечасто: запалення слизової оболонки порожнини рота, біль у животі, діарея, блювання, печія, нудота;
- рідко: задишка та бронхоспазм — головним чином у пацієнтів з гіперреактивністю бронхів на тлі бронхіальної астми;
- дуже рідко: анемія, гематома перикарда, кровотеча.
Кровотечі при застосуванні ацетилцистеїну були частково пов'язані з реакцією гіперчутливості. У низці досліджень підтверджено зменшення агрегації тромбоцитів у присутності ацетилцистеїну, однак оцінити клінічне значення цього ефекту поки неможливо. При появі задишки, поширеного висипу або ознак анафілактичної реакції прийом слід припинити і звернутися по медичну допомогу.
Передозування
Повідомлень про випадки отруєння після прийому ацетилцистеїну всередину немає. У добровольців, які приймали ацетилцистеїн у дозі 11,6 г на добу протягом 3 місяців, тяжких небажаних реакцій не спостерігалося. Ацетилцистеїн у дозах до 500 мг на кілограм маси тіла переносився добре, симптомів отруєння не виникало.
Передозування може спричинити шлунково-кишкові симптоми — нудоту, блювання та діарею. У немовлят існує ризик надмірної секреції. За потреби проводять симптоматичне лікування. Досвід застосування у людей, отриманий при лікуванні отруєння парацетамолом, стосується внутрішньовенного введення ацетилцистеїну в максимальних добових дозах до 30 г. Внутрішньовенне введення в надзвичайно високих концентраціях, особливо швидке, призводило до частково незворотних псевдоанафілактичних реакцій, а в одному випадку значне передозування при внутрішньовенному введенні спричинило судомний напад і набряк мозку, що закінчилися смертю.
Як отримати рецепт на ACC® - (IR) онлайн
Для отримання рецепта на ACC® - (IR) необхідна консультація лікаря: препарат має протипоказання, по-різному дозується у дітей і дорослих та не застосовується при вагітності й годуванні груддю. Лікар уточнить характер кашлю, тривалість симптомів, супутні захворювання та препарати, які приймає пацієнт, зокрема антибіотики й протикашльові засоби.
Онлайн-консультація дає змогу обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
