Acatar® Zatoki: склад і форма випуску
Acatar® Zatoki випускається у формі таблеток, вкритих оболонкою. Одна таблетка містить 200 мг ібупрофену та 30 мг псевдоефедрину гідрохлориду. Це поєднання нестероїдного протизапального засобу та судинозвужувального компонента, спрямоване одночасно на біль, жар і закладеність.
Препарат містить біологічно активні допоміжні речовини. До його складу входить сахароза, тому пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози або дефіцитом сахарази-ізомальтази застосовувати його не слід. Наявність барвника «жовтий захід сонця» (E110) може спричиняти алергічні реакції.
Як діє Acatar® Zatoki
Препарат має знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію, зменшує набряк слизової оболонки носа та кількість виділень, відновлюючи прохідність носа і приносових пазух. Ібупрофен — похідне пропіонової кислоти з групи НПЗЗ. Його ефект пов’язаний із пригніченням синтезу простагландинів: ібупрофен інгібує циклооксигеназу арахідонової кислоти, індуковану в ході запалення, через що припиняється утворення циклічних пероксидів — безпосередніх попередників простагландинів. Одночасне неселективне пригнічення конститутивної форми ферменту, COX-1, пояснює небажані ефекти: зниження синтезу простагландинів, що захищають слизову оболонку травного тракту, ушкодження нирок і зменшення синтезу тромбоксану.
Псевдоефедрин — правобічний ізомер ефедрину з пресорним ефектом приблизно на 75% слабшим, ніж у ефедрину. Він стимулює альфа-адренорецептори гладкої мускулатури судин, що зумовлює скорочення резистивних артеріол слизової оболонки носа, обмеження кровотоку через капілярне русло та зменшення об’єму крові у венозних синусах — звідси зниження набряку та закладеності. Окремо варто пам’ятати про взаємодію ібупрофену з ацетилсаліциловою кислотою: експериментальні дані показують, що ібупрофен здатний конкурентно послаблювати антиагрегантну дію малих доз АСК, тому регулярний тривалий прийом ібупрофену може обмежувати її кардіопротективний ефект; епізодичний прийом клінічно значущим не вважається.
Показання до застосування
Препарат призначений для епізодичного застосування з метою полегшення симптомів грипу та застуди. До них належать біль і закладеність приносових пазух, нежить, головний біль, лихоманка, а також суглобові та м’язові болі.
Іншими словами, засіб розрахований на ситуацію, коли одночасно турбують і больовий синдром із підвищенням температури, і порушене носове дихання. Це симптоматична допомога на короткий час, а не лікування причини інфекції.
Спосіб застосування та дози
Дорослим і дітям старше 12 років призначають по 1–2 таблетки кожні 4 години після їди. Перевищувати дозу 6 таблеток на добу не можна: це відповідає максимальній добовій дозі 1200 мг ібупрофену та 180 мг псевдоефедрину гідрохлориду в розподілених прийомах. Дітям молодше 12 років препарат не дають. Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна, якщо не порушена функція нирок чи печінки; у протилежному разі дозу підбирає лікар індивідуально.
| Група пацієнтів | Разова доза | Інтервал | Максимум на добу |
|---|---|---|---|
| Діти молодше 12 років | не застосовується | — | — |
| Дорослі та діти старше 12 років | 1–2 таблетки після їди | кожні 4 години | 6 таблеток |
| Літні з порушенням функції нирок чи печінки | визначає лікар | визначає лікар | визначає лікар |
Мінімальна доза та короткий курс
Небажані ефекти можна обмежити, застосовуючи найменшу дієву дозу протягом якнайкоротшого часу, необхідного для полегшення симптомів. Якщо препарат доводиться приймати довше 3 днів або стан погіршується, потрібно звернутися до лікаря.
Протипоказання
Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до діючих або допоміжних речовин, а також тим, у кого після прийому ацетилсаліцилової кислоти чи інших НПЗЗ коли-небудь виникали симптоми алергії у вигляді нежитю, кропив’янки або бронхіальної астми. Його не застосовують при активній виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки чи при такому захворюванні в анамнезі, при перфорації або кровотечі, у тому числі пов’язаних із прийомом НПЗЗ, а також при геморагічному діатезі.
- тяжка печінкова, ниркова або серцева недостатність (IV клас за NYHA);
- вагітність і період грудного вигодовування;
- одночасний прийом інших НПЗЗ, включно з інгібіторами COX-2;
- тяжкі серцево-судинні порушення, тахікардія, артеріальна гіпертензія, стенокардія;
- гіпертиреоз і цукровий діабет;
- закритокутова глаукома;
- гіперплазія передміхурової залози;
- феохромоцитома надниркових залоз.
Особливі вказівки та застереження
Основний ризик пов’язаний із травним трактом: можливі кровотеча, утворення виразок або перфорація, які можуть закінчитися смертю і не обов’язково супроводжуються попереджувальними симптомами. При появі кровотечі або виразки препарат негайно відміняють. Пацієнтам із захворюваннями травного тракту в анамнезі, особливо літнім, слід повідомляти лікаря про будь-які незвичні симптоми з боку шлунка та кишечника, передусім про кровотечу, і застосовувати мінімальні дози. Обережність потрібна й при одночасному прийомі засобів, що підвищують ризик подібних ускладнень, — кортикостероїдів, антикоагулянтів на кшталт варфарину й аценокумаролу, антиагрегантів на кшталт ацетилсаліцилової кислоти.
- системний червоний вовчак і змішане захворювання сполучної тканини — ризик асептичного менінгіту;
- виразковий коліт і хвороба Крона в анамнезі — можливе загострення;
- артеріальна гіпертензія та порушення роботи серця — затримка рідини й набряки на тлі НПЗЗ;
- порушення функції нирок — ризик подальшого погіршення, у тому числі при зневодненні;
- порушення функції печінки;
- бронхіальна астма й алергічні захворювання — можливий бронхоспазм;
- літній вік — підвищена частота небажаних реакцій;
- прийом трициклічних антидепресантів, інших симпатоміметиків, засобів, що пригнічують апетит, амфетаміноподібних і психотропних препаратів.
Серцево-судинний ризик і шкірні реакції
Клінічні дослідження показують, що застосування ібупрофену, особливо у великій дозі 2400 мг на добу, може бути пов’язане з невеликим підвищенням ризику артеріальних тромботичних подій, таких як інфаркт міокарда або інсульт; для доз до 1200 мг на добу епідеміологічні дані такого підвищення не показують. При неконтрольованій гіпертензії, застійній серцевій недостатності (NYHA II–III), ішемічній хворобі серця, захворюваннях периферичних чи мозкових судин лікування ібупрофеном призначають після ретельної оцінки. Дуже рідко на тлі НПЗЗ описані тяжкі шкірні реакції — ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; ризик найвищий у перший місяць лікування, і при перших же ознаках висипу або ураження слизових препарат відміняють. Є дані, що інгібітори циклооксигенази можуть тимчасово порушувати овуляцію та фертильність у жінок; одночасний тривалий прийом різних знеболювальних загрожує анальгетичною нефропатією. Під час лікування слід дотримуватися обережності при керуванні транспортом і роботі з механізмами.
Лікарські взаємодії
Препарат не можна поєднувати з інгібіторами моноаміноксидази та застосовувати протягом 14 днів після їх відміни: поєднання інгібітора МАО із симпатоміметиками може спричинити гіпертонічний криз. Через вміст псевдоефедрину не рекомендується одночасний прийом агоністів дофамінових рецепторів і похідних алкалоїдів ріжків (бромокриптин, каберголін, лізурид, перголід), дофамінергічних судинозвужувальних засобів (дигідроерготамін, ерготамін, метилергометрин), лінезоліду, а також інших деконгестантів для прийому всередину або в ніс — фенілефрину, ефедрину, фенілпропаноламіну: зростає ризик звуження судин і підвищення тиску.
- інші НПЗЗ і глюкокортикостероїди — вищий ризик ускладнень з боку травного тракту;
- ацетилсаліцилова кислота — поєднання не рекомендується, можливе послаблення її антиагрегантної дії;
- гіпотензивні та сечогінні засоби — ібупрофен може послаблювати їх ефект, а псевдоефедрин знижує дію метилдопи, мекаміламіну, резерпіну, гуанетидину;
- антикоагулянти, літій, метотрексат, хінідин — ризик посилення дії або підвищення концентрації в крові;
- зидовудин у ВІЛ-позитивних пацієнтів із гемофілією — вищий ризик гемартрозів і гематом;
- трициклічні антидепресанти, засоби, що пригнічують апетит, психостимулятори амфетамінового типу;
- антациди прискорюють всмоктування псевдоефедрину, каолін його уповільнює;
- галогенвмісні інгаляційні анестетики — ризик гострої гіпертензивної реакції, тому препарат відміняють за 24 години до планового загального наркозу.
Вагітність і грудне вигодовування
Препарат не слід застосовувати під час вагітності. Причина — можливий зв’язок між впливом псевдоефедрину в першому триместрі та вадами розвитку плода; при цьому в дослідженнях на тваринах тератогенної дії ібупрофену не виявлено, але заборона поширюється на комбінацію загалом.
І ібупрофен, і псевдоефедрин у невеликій кількості проникають у грудне молоко, тому жінкам, які годують грудьми, препарат також не призначають. При симптомах застуди в цей період підбирати лікування має лікар.
Побічні дії
Найбільш типові порушення з боку травного тракту: нечасто — диспепсія, біль у животі, нудота; рідко — діарея, метеоризм, запор, блювання, гастрит. Дуже рідко можливі дьогтеподібний стілець, криваве блювання, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона. Може розвинутися виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, перфорація та шлунково-кишкова кровотеча, іноді з летальним наслідком, особливо в літніх пацієнтів.
- нечасто: головний біль; рідко — запаморочення, безсоння, збудження, дратівливість, стомлюваність;
- поодинокі випадки: депресія, психотичні реакції, шум у вухах, асептичний менінгіт у пацієнтів з автоімунними захворюваннями;
- рідко: набряки; дуже рідко — зменшення кількості сечі, ниркова недостатність, некроз ниркових сосочків;
- дуже рідко: порушення функції печінки, особливо при тривалому застосуванні;
- дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз — першими ознаками бувають лихоманка, біль у горлі, виразки слизової рота, кровоточивість;
- дуже рідко: мультиформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;
- нечасто: кропив’янка та свербіж; дуже рідко — тяжкі реакції гіперчутливості з набряком обличчя, язика та гортані, задишкою, тахікардією, гіпотензією та шоком;
- через псевдоефедрин: тахікардія, порушення ритму, занепокоєння, безсоння, пітливість, спрага, тремор, тривога, галюцинації, слабкість м’язів.
На тлі високих доз НПЗЗ відзначалися набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність, а великі дози ібупрофену пов’язують із невеликим зростанням ризику інфаркту міокарда та інсульту. При появі ознак кровотечі, тяжкої шкірної або алергічної реакції прийом потрібно негайно припинити й звернутися по медичну допомогу.
Передозування
Прояви залежать від прийнятої кількості та від часу, що минув з моменту прийому. Зазвичай першими виникають виражена нудота, блювання, головний біль і запаморочення, біль у верхній частині живота, підвищення артеріального тиску та почастішання серцевих скорочень. При значній передозуванні — для ібупрофену понад 400 мг на кілограм маси тіла — можливі кома, тахікардія, гіперкаліємія з порушеннями ритму серця, метаболічний ацидоз, лихоманка, дихальні порушення та розлад функції нирок. Після тривалого застосування зрідка розвиваються гемолітична анемія, гранулоцитопенія та тромбоцитопенія.
Якщо з моменту гострого передозування минуло не більше години, рекомендується викликати блювання, промити шлунок або дати активоване вугілля. Антидоту й специфічного лікування не існує. Симптоматична допомога полягає в контролі життєвих функцій з особливою увагою до артеріального тиску та ЕКГ, а також до ознак шлунково-кишкової кровотечі, метаболічного ацидозу та порушень з боку центральної нервової системи. При вираженому збудженні, спричиненому псевдоефедрином, і за відсутності звичайних протипоказань можуть застосовуватися бензодіазепіни.
Як отримати рецепт на Acatar® Zatoki онлайн
Для отримання рецепта на Acatar® Zatoki необхідна консультація лікаря: препарат поєднує нестероїдний протизапальний засіб і судинозвужувальний компонент, має широкий перелік протипоказань з боку серця, судин і травного тракту та велику кількість лікарських взаємодій. Лікар уточнить характер симптомів, захворювання шлунка й кишечника, стан серцево-судинної системи та всі прийняті ліки.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
