Acard PRO - інструкція, ціна, спосіб застосування та протипоказання препарату

Acard PRO: склад і форма випуску

Одна кишковорозчинна таблетка Acard PRO містить 100 мг ацетилсаліцилової кислоти. Це дозування входить до діапазону малих доз — від 40 до 150 мг на добу, — для яких, за даними численних контрольованих досліджень, досягається оптимальне пригнічення тромбоцитарної циклооксигенази порівняно із судинною. Іншими словами, 100 мг — доза для впливу на систему згортання, а не для знеболення.

Таблетка має кишковорозчинну оболонку і не розпадається в шлунку, завдяки чому подразнювальна дія ацетилсаліцилової кислоти на слизову оболонку шлунка зменшується. Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в дозі, тобто вважається практично вільним від натрію; це може мати значення для пацієнтів, яким важливо контролювати надходження натрію.

Як діє Acard PRO

Ацетилсаліцилова кислота необоротно інгібує циклооксигеназу — фермент, що забезпечує синтез простагландинів з арахідонової кислоти; з цим механізмом пов’язані її протизапальна, жарознижувальна та знеболювальна дія. Ключовим ефектом дози 100 мг є пригнічення синтезу тромбоксану A2 — сполуки, яка посилює агрегацію тромбоцитів і звужує судини. Блокада циклооксигенази тромбоцитів зменшує їхню здатність злипатися, а саме агрегація визначає поступове звуження коронарної судини при ішемічній хворобі: агрегати осідають на атеросклеротично зміненій ділянці артерії, утворюються тромби, кровопостачання міокарда погіршується аж до інфаркту.

Окремого пояснення заслуговує сам вибір малої дози. Вважається, що невеликі дози АСК у таблетках з оболонкою створюють у портальному кровотоці концентрації, достатні для пригнічення тромбоцитарної циклооксигенази, тоді як низькі концентрації у периферичному кровотоці захищають від надмірного пригнічення синтезу простацикліну в судинній стінці та від небажаних реакцій. Таким чином малі дози можуть діяти ефективніше за великі й при цьому спричиняти менше побічних ефектів.

Показання до застосування

Препарат показаний при ішемічній хворобі серця та в усіх клінічних ситуаціях, коли доцільне пригнічення агрегації тромбоцитів. Рішення про початок лікування та про застосовувану дозу має ухвалювати лікар — це пряме застереження виробника, і воно суттєве: одну й ту саму речовину в різних ситуаціях призначають на різний термін і з різними цілями.

• профілактика інфаркту міокарда в осіб із високим ризиком;
• свіжий інфаркт міокарда або підозра на свіжий інфаркт;
• стан після перенесеного епізоду нестабільної коронарної хвороби та вторинна профілактика після інфаркту;
• стан після аортокоронарного шунтування і коронарної ангіопластики;
• профілактика нападів транзиторної ішемічної атаки (ТІА) та ішемічного інсульту в пацієнтів із ТІА;
• стан після перенесеного ішемічного інсульту в пацієнтів із ТІА;
• облітеруючий атеросклероз периферичних артерій;
• профілактика коронарного тромбозу за наявності множинних факторів ризику, а також венозного тромбозу й легеневої емболії у тривало знерухомлених пацієнтів.

Спосіб застосування та дози

Стандартна схема для переважної більшості показань — одна кишковорозчинна таблетка 100 мг на добу. Таблетки приймають після їди та ковтають цілими.

Клінічна ситуація	Доза
Профілактика інфаркту в осіб із високим ризиком	зазвичай 1 таблетка (100 мг) на добу
Свіжий інфаркт міокарда або підозра на нього	одноразово 3 таблетки (300 мг)
Після епізоду нестабільної коронарної хвороби, вторинна профілактика після інфаркту	зазвичай 1 таблетка (100 мг) на добу
Після шунтування, після коронарної ангіопластики	зазвичай 1 таблетка (100 мг) на добу
Профілактика ТІА та ішемічного інсульту, стан після інсульту	зазвичай 1 таблетка (100 мг) на добу
Облітеруючий атеросклероз периферичних артерій	зазвичай 1 таблетка (100 мг) на добу
Профілактика коронарного тромбозу за наявності множинних факторів ризику	зазвичай 1 таблетка (100 мг) на добу
Профілактика венозного тромбозу та легеневої емболії при тривалій іммобілізації	1–2 таблетки (100–200 мг) на добу

Правило ковтати таблетку цілою має одне виключення. При гострому інфаркті міокарда або підозрі на нього кишковорозчинні таблетки можуть застосовуватися, якщо недоступна АСК у таблетках без оболонки; у цьому разі таблетки необхідно дуже ретельно розжувати, щоб прискорити всмоктування діючої речовини.

Протипоказання

Препарат не застосовують при підвищеній чутливості до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або будь-якої допоміжної речовини, при геморагічному діатезі, активній виразковій хворобі шлунка та (або) дванадцятипалої кишки, тяжкій нирковій недостатності, тяжкій печінковій недостатності та тяжкій серцевій недостатності. Протипоказанням є й аспіринова астма в анамнезі — напади, спричинені прийомом саліцилатів або речовин зі схожою дією, передусім НПЗП.

• подагра та дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• одномоментне застосування метотрексату в дозах 15 мг на тиждень і вище;
• останній триместр вагітності;
• діти й підлітки віком до 16 років при вірусних інфекціях — через ризик синдрому Рея, рідкісного, але тяжкого захворювання з ураженням печінки та головного мозку.

Особливі вказівки та заходи застереження

Обережність при прийомі ацетилсаліцилової кислоти необхідна в I та II триместрах вагітності, у період грудного вигодовування, при підвищеній чутливості до НПЗП, протиревматичних засобів та інших алергізувальних речовин, при одночасному застосуванні антикоагулянтів, при спільному прийомі ібупрофену, який може впливати на антиагрегантну дію АСК, при порушеній функції печінки або нирок, а також при виразковій хворобі або шлунково-кишкових кровотечах в анамнезі. При непереносимості НПЗП препарат застосовують лише після оцінки співвідношення ризику й користі.

• можливі бронхоспазм, напади астми та інші реакції гіперчутливості; факторами ризику є бронхіальна астма, хронічні захворювання дихальної системи, сінна лихоманка з поліпами слизової оболонки носа;
• застереження стосується і пацієнтів з алергічними реакціями на інші речовини — шкірними висипаннями, свербежем, кропив’янкою;
• при схильності до кровотеч (гемофілія, дефіцит вітаміну K) і на тлі антикоагулянтів застосування оцінюють індивідуально за співвідношенням ризику й користі;
• при виразці шлунка або дванадцятипалої кишки в анамнезі можливе загострення хвороби та шлунково-кишкова кровотеча;
• антиагрегантна дія подовжує час кровотечі під час та після операцій, у тому числі невеликих, таких як видалення зуба;
• за 5 днів до планового хірургічного втручання, особливо офтальмологічного та отологічного, препарат не призначають.

Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми.

Лікарські взаємодії

Частота взаємодій малих доз АСК точно не встановлена: більшість описаних взаємодій стосується звичайних доз 1–3 г на добу. Протипоказане поєднання з метотрексатом у дозах 15 мг на тиждень і вище — посилюється його токсичний вплив на кістковий мозок через зниження ниркового кліренсу та витіснення саліцилатами зі зв’язку з білками плазми; при менших дозах потрібна особлива обережність.

• антикоагулянти (похідні кумарину, гепарин), тромболітики та інші антиагреганти, наприклад тиклопідин, — посилення протизгортувальної дії, подовження часу кровотечі й ризик кровотеч;
• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну — підвищений ризик кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту внаслідок синергізму;
• інші НПЗП, включно з саліцилатами у великих дозах (3 г на добу і вище), — ушкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотечі та ураження нирок;
• ібупрофен здатен послаблювати вплив малих доз АСК на агрегацію тромбоцитів; метамізол також може зменшувати антиагрегантну дію АСК, тому його застосовують з обережністю в пацієнтів, які приймають малі дози АСК для захисту серцево-судинної системи;
• циклоспорин і такролімус — можливе посилення нефротоксичності, рекомендований контроль функції нирок;
• дигоксин — підвищення концентрації в плазмі; протидіабетичні засоби, включно з інсуліном і похідними сульфонілсечовини, — посилення цукрознижувального ефекту;
• урикозуричні препарати (бензбромарон, пробенецид) — послаблення протиподагричної дії; діуретики та інгібітори АПФ при дозах АСК від 3 г на добу — послаблення їхнього ефекту, а ототоксичність фуросеміду може посилюватися;
• системні глюкокортикостероїди — ризик виразкової хвороби та кровотеч; вальпроєва кислота — взаємне посилення токсичності та антиагрегантної дії; алкоголь підвищує ризик виразкування слизової оболонки та кровотеч.

Вагітність і грудне вигодовування

Пригнічення синтезу простагландинів може несприятливо впливати на вагітність і розвиток зародка або плода. Епідеміологічні дослідження вказують, що їх застосування на ранньому терміні підвищує ризик викидня, вроджених вад серця та дефектів передньої черевної стінки: загальний ризик серцево-судинних вад зростає менш ніж з 1% приблизно до 1,5% і збільшується залежно від дози та тривалості лікування. У дослідженнях на тваринах виявлено токсичний вплив на репродуктивну функцію. Тому в I і II триместрах АСК застосовувати не слід, окрім випадків абсолютної необхідності, а при спробах завагітніти та на ранніх термінах використовують мінімальну дозу максимально коротким курсом.

У III триместрі всі інгібітори синтезу простагландинів можуть чинити на плід токсичний вплив на систему кровообігу та дихання, включно з передчасним закриттям артеріальної протоки й легеневою гіпертензією, а також порушувати функцію нирок аж до ниркової недостатності й маловоддя. У пізні терміни можливі подовження часу кровотечі в матері та новонародженого, а також гальмування скоротливої активності матки із затримкою або затягуванням пологів, тому АСК у дозах 100 мг на добу і вище в III триместрі протипоказана. У період грудного вигодовування препарат застосовувати не слід через ризик синдрому Рея в дитини; великі дози АСК у жінки, що годує, можуть порушувати функцію тромбоцитів у дитини.

Побічні дії

Провідна група небажаних реакцій пов’язана з самим механізмом дії: це підвищений ризик кровотеч і подовження часу кровотечі. Спостерігалися періопераційні кровотечі, гематоми, носові кровотечі, кровотечі з сечостатевих шляхів і ясен. Рідко або дуже рідко повідомлялося про серйозні кровотечі — шлунково-кишкові та внутрішньомозкові, особливо в пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією та при одночасному прийомі гемостатичних засобів; у поодиноких випадках такі кровотечі потенційно загрожують життю.

• часто: диспепсія — печія, нудота, блювання — та болі в животі;
• рідко: запальні захворювання шлунка й кишечника, виразкова хвороба шлунка та (або) дванадцятипалої кишки, дуже рідко така, що призводить до кровотеч і перфорації;
• рідко: минущі порушення функції печінки з підвищенням активності амінотрансфераз;
• реакції гіперчутливості: астма, шкірні реакції, висип, кропив’янка, набряк, свербіж, порушення з боку серця та дихальної системи;
• дуже рідко: тяжкі алергічні реакції, включно з анафілактичним шоком;
• дуже рідко: порушення функції нирок і гіпоглікемія;
• запаморочення та шум у вухах — зазвичай прояви передозування.

Кровотеча здатна призвести до гострої або хронічної анемії — постгеморагічної чи залізодефіцитної, наприклад через приховані мікрокровотечі, — зі слабкістю, блідістю та зниженою перфузією тканин.

Передозування

Особливої уваги потребує передозування в літніх людей і маленьких дітей: у цих групах воно може призвести до смерті. Через малу дозу АСК випадкове передозування малоймовірне, проте навмисний прийом великої кількості таблеток може створити в крові токсичні концентрації, що проявляються із затримкою до 12 годин. Прийом багатьох кишковорозчинних таблеток додатково небезпечний утворенням у шлунку важко видаленого конгломерату зі злиплих таблеток.

Типові симптоми: шум у вухах, гіпервентиляція, гарячка, нудота, блювання, порушення зору, головний біль і запаморочення, сплутаність свідомості, порушення кислотно-лужної та електролітної рівноваги, гіпоглікемія, шкірні висипання. При гострому отруєнні можливі делірій, тремор, задишка, пітливість, збудження та кома. Лікування включає зменшення всмоктування — видалення вмісту шлунка, якщо з моменту прийому не минула година, — прискорення виведення препарату, контроль водно-електролітного балансу та нормалізацію температури тіла й дихання.

Як отримати рецепт на Acard PRO онлайн

Рішення про початок прийому ацетилсаліцилової кислоти та про дозу ухвалює лікар: показання охоплюють дуже різні ситуації, а список протипоказань і взаємодій у препарату обширний. Лікарю важливо знати про захворювання серця, перенесені судинні події, виразкову хворобу, подагру, вагітність і про всі приймані препарати, що впливають на згортання крові.

Онлайн-консультація дозволяє обговорити це дистанційно: лікар оцінює показання та ризики, а за наявності підстав виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.