Acard® 150 mg - інструкція, ціна, спосіб застосування та протипоказання препарату

Acard® 150 mg: склад і форма випуску

Одна кишковорозчинна таблетка Acard® 150 mg містить 150 мг ацетилсаліцилової кислоти — єдину діючу речовину препарату. Це так звана мала, антиагрегантна доза: її підібрано не для знеболення чи зниження температури, а для тривалого впливу на здатність тромбоцитів до злипання.

Таблетка вкрита кишковорозчинною оболонкою й не розпадається у шлунку, завдяки чому подразнювальна дія ацетилсаліцилової кислоти на слизову оболонку шлунка зменшується. Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто вважається «вільним від натрію». На здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми препарат не впливає.

Як діє Acard® 150 mg

Ацетилсаліцилова кислота є необоротним інгібітором циклооксигенази — ферменту, що забезпечує синтез простагландинів з арахідонової кислоти. Саме цей механізм відповідає за протизапальну, жарознижувальну та знеболювальну дію речовини.

Найважливішою дією ацетилсаліцилової кислоти в дозі 150 мг є пригнічення синтезу тромбоксану A2 — сполуки, яка посилює агрегацію тромбоцитів і звужує судини. Блокада циклооксигенази тромбоцитів знижує їхню здатність злипатися між собою. Агрегація тромбоцитів — базовий процес, від якого залежить поступове звуження коронарної судини при ішемічній хворобі серця: осідання тромбоцитарних агрегатів на зміненій атеросклерозом ділянці судини призводить до утворення тромбів, які поступово погіршують перфузію серцевого м’яза аж до розвитку інфаркту.

Показання до застосування

Acard® 150 mg застосовують при ішемічній хворобі серця, а також в усіх клінічних ситуаціях, коли доцільне пригнічення агрегації тромбоцитів. Рішення про початок лікування ацетилсаліциловою кислотою та про дозу повинен приймати лікар.

• профілактика інфаркту міокарда в осіб високого ризику;
• гострий інфаркт міокарда або підозра на гострий інфаркт міокарда;
• стан після епізоду нестабільної коронарної хвороби та вторинна профілактика в осіб, які перенесли інфаркт міокарда;
• стан після аортокоронарного шунтування та коронарної ангіопластики;
• профілактика нападів транзиторної ішемічної атаки (ТІА) та ішемічного інсульту в пацієнтів з ТІА;
• стан після перенесеного ішемічного інсульту в пацієнтів з ТІА;
• облітеруючий атеросклероз периферичних артерій і профілактика тромбозу коронарних судин при множинних факторах ризику;
• профілактика венозного тромбозу й тромбоемболії легеневої артерії в тривало знерухомлених пацієнтів, наприклад після великих хірургічних втручань, — як доповнення до інших методів профілактики.

Спосіб застосування та дози

У більшості показань добова доза однакова й становить 150 мг, тобто одну таблетку на добу. Виняток — гострий інфаркт міокарда або підозра на нього: тоді препарат застосовують одноразово в дозі 300 мг, тобто дві таблетки.

Клінічна ситуація	Доза
Профілактика інфаркту міокарда в осіб високого ризику	зазвичай 150 мг на добу
Гострий інфаркт міокарда або підозра на нього	одноразово 300 мг (2 таблетки)
Після епізоду нестабільної коронарної хвороби; вторинна профілактика після інфаркту	зазвичай 150 мг на добу
Після аортокоронарного шунтування, коронарної ангіопластики	зазвичай 150 мг на добу
Профілактика ТІА та ішемічного інсульту в пацієнтів з ТІА	зазвичай 150 мг на добу
Після перенесеного ішемічного інсульту в пацієнтів з ТІА	150 мг на добу
Облітеруючий атеросклероз периферичних артерій	зазвичай 150 мг на добу
Множинні фактори ризику тромбозу; тривала знерухомленість	150 мг на добу

Як приймати таблетку

Кишковорозчинні таблетки приймають після їжі й ковтають цілими: оболонка має залишатися непошкодженою. Єдиний виняток — гострий інфаркт міокарда або підозра на нього. Кишковорозчинні таблетки можуть застосовуватися в такій ситуації, якщо недоступна ацетилсаліцилова кислота в таблетках без оболонки; тоді таблетку необхідно дуже ретельно розжувати, щоб пришвидшити всмоктування.

Протипоказання

Ацетилсаліцилова кислота впливає на згортання крові та на слизову оболонку травного тракту, тому перелік станів, за яких препарат застосовувати не можна, досить широкий. Лікар повинен знати про всі супутні захворювання пацієнта до призначення препарату.

• підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або до будь-якої допоміжної речовини;
• геморагічний діатез;
• активна виразкова хвороба шлунка та (або) дванадцятипалої кишки;
• тяжка ниркова, тяжка печінкова або тяжка серцева недостатність;
• напади так званої аспіринової астми в анамнезі, спричинені саліцилатами або речовинами зі схожою дією, передусім нестероїдними протизапальними препаратами;
• одночасний прийом метотрексату в дозах 15 мг на тиждень і вище;
• III триместр вагітності, подагра, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• дитячий і підлітковий вік до 16 років при вірусних інфекціях — через ризик синдрому Рея, рідкісного, але тяжкого захворювання з ураженням печінки й мозку.

Особливі вказівки та заходи обережності

Ацетилсаліцилова кислота може спричиняти бронхоспазм і провокувати напади астми або інші реакції підвищеної чутливості. До факторів ризику належать бронхіальна астма, хронічні захворювання дихальної системи, сінна лихоманка з поліпами слизової оболонки носа. Те саме попередження стосується пацієнтів з алергічними реакціями на інші речовини — шкірними висипаннями, свербежем, кропив’янкою. У таких пацієнтів препарат застосовують тільки після зважування співвідношення ризику й користі.

• обережність у I та II триместрах вагітності й у період грудного вигодовування;
• обережність при підвищеній чутливості до нестероїдних протизапальних і протиревматичних засобів;
• обережність при одночасному прийомі антикоагулянтів, а також ібупрофену, який може впливати на антиагрегантну дію препарату;
• обережність при порушенні функції печінки або нирок;
• особлива увага при виразковій хворобі або шлунково-кишкових кровотечах в анамнезі: захворювання може загостритися, можливі кровотечі;
• у пацієнтів зі схильністю до кровотеч (гемофілія, дефіцит вітаміну K) і тих, хто отримує антикоагулянти, застосування оцінюють за співвідношенням ризику й користі;
• препарат подовжує час кровотечі під час і після хірургічних втручань, включно з незначними, наприклад видаленням зуба;
• прийом припиняють за 5 днів до запланованої операції, особливо офтальмологічної та отологічної.

Лікарські взаємодії

Частота взаємодій ацетилсаліцилової кислоти в малих дозах вивчена не повністю: більшість описаних взаємодій стосується звичайних доз порядку 1–3 г на добу. Абсолютно протипоказане поєднання з метотрексатом у дозах 15 мг на тиждень і вище — посилюється токсична дія метотрексату на кістковий мозок за рахунок зниження його ниркового кліренсу й витіснення саліцилатами зі зв’язку з білками плазми. При дозах метотрексату нижче 15 мг на тиждень поєднання потребує особливої обережності з тієї самої причини.

• антикоагулянти (похідні кумарину, гепарин) — посилення протизгортальної дії, ризик подовження часу кровотечі та кровотеч;
• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну — підвищений ризик кровотечі з верхніх відділів травного тракту;
• інші нестероїдні протизапальні засоби — ризик ушкодження слизової шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотеч і ушкодження нирок;
• тромболітики та інші антиагреганти, наприклад тиклопідин, — підвищений ризик кровотеч;
• дігоксин — підвищення його концентрації в плазмі через зниження ниркової екскреції;
• протидіабетичні засоби — посилення їхньої дії; засоби, що посилюють виведення сечової кислоти (бензбромарон, пробенецид), — послаблення протиподагричного ефекту;
• системні глюкокортикостероїди — підвищений ризик виразкової хвороби та шлунково-кишкових кровотеч;
• вальпроєва кислота — взаємне посилення: препарат підвищує її токсичність, вона посилює антиагрегантну дію.

У дозах 3 г на добу й вище ацетилсаліцилова кислота послаблює дію сечогінних засобів та інгібіторів АПФ. Препарат може посилювати ототоксичну дію фуросеміду, а поєднання нестероїдних протизапальних засобів із циклоспорином або такролімусом підвищує їхню нефротоксичність, тому рекомендований контроль функції нирок. Алкоголь збільшує ризик небажаних явищ з боку травного тракту — виразкування слизової та кровотеч.

Вагітність і грудне вигодовування

Пригнічення синтезу простагландинів може несприятливо впливати на перебіг вагітності та розвиток зародка або плода. Епідеміологічні дослідження показують, що застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранньому терміні вагітності збільшує ризик викидня, вроджених вад серця й вроджених дефектів передньої черевної стінки: загальний ризик вроджених серцево-судинних вад зростає з менш ніж 1% приблизно до 1,5%. Вважається, що ризик зростає зі збільшенням дози та тривалості терапії. У I та II триместрах препарат не слід застосовувати, якщо це не є абсолютно необхідним, а за потреби використовують мінімальну дозу максимально коротким курсом.

У III триместрі всі інгібітори синтезу простагландинів можуть чинити на плід токсичну дію на систему кровообігу й дихання, включаючи передчасне закриття артеріальної протоки та легеневу гіпертензію, а також порушувати функцію нирок аж до ниркової недостатності й маловоддя. Наприкінці вагітності можливі подовження часу кровотечі в матері й новонародженого та пригнічення скоротливої діяльності матки із затримкою або подовженням пологів. Тому в дозах 100 мг на добу й вище ацетилсаліцилова кислота в III триместрі протипоказана. У грудне молоко речовина проникає в малих концентраціях, але застосовувати препарат при грудному вигодовуванні не слід через ризик синдрому Рея в дитини; великі дози можуть порушувати функцію тромбоцитів у немовляти.

Побічні дії

Основний очікуваний ризик пов’язаний зі згортанням крові: можливі підвищена кровоточивість і подовження часу кровотечі. Спостерігалися періопераційні кровотечі, гематоми, носові кровотечі, кровотечі з сечостатевих шляхів і ясен. Рідко й дуже рідко повідомлялося про серйозні кровотечі — шлунково-кишкові та внутрішньомозкові, особливо в пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією та при одночасному прийомі засобів, що впливають на гемостаз; поодиноки випадки можуть загрожувати життю. Кровотеча, зокрема прихована, здатна призводити до гострої або хронічної анемії зі слабкістю, блідістю та ознаками гіпоперфузії.

• часто: симптоми диспепсії — печія, нудота, блювання — та болі в животі;
• рідко: запальні зміни шлунка й кишечника, виразкова хвороба, дуже рідко з розвитком кровотечі та перфорації;
• рідко: минущі порушення функції печінки з підвищенням активності амінотрансфераз;
• дуже рідко: порушення функції нирок;
• дуже рідко: гіпоглікемія;
• реакції підвищеної чутливості: астма, шкірні реакції, висип, кропив’янка, набряк, свербіж, порушення з боку серця й дихальної системи;
• дуже рідко: тяжкі алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок;
• запаморочення й шум у вухах — як правило, ознаки передозування.

Передозування

Через невелику дозу діючої речовини випадкове передозування препарату малоймовірне. Однак навмисний прийом значної кількості таблеток може призвести до утворення токсичних концентрацій у крові, які з’являються із затримкою — іноді до 12 годин. Прийом великої кількості таблеток із кишковорозчинною оболонкою здатний призвести до утворення у шлунку важковидаленого конгломерату зі злиплих таблеток. Особливої уваги потребує передозування в людей похилого віку та маленьких дітей: у цих групах воно може закінчитися смертю.

Типові симптоми передозування — шум у вухах, гіпервентиляція, лихоманка, нудота, блювання, порушення зору, головний біль і запаморочення, сплутаність свідомості, порушення кислотно-лужної та електролітної рівноваги, гіпоглікемія, шкірні висипання. При гострому передозуванні можливі делірій, тремтіння, задишка, рясне потовиділення, збудження та кома. Лікування спрямовано на зменшення всмоктування препарату — видалення вмісту шлунка (викликання блювання або промивання, якщо від моменту прийому минула не більше години), — пришвидшення виведення, контроль водно-електролітного балансу, нормалізацію температури тіла й дихання.

Як отримати рецепт на Acard® 150 mg онлайн

Для отримання рецепта на Acard® 150 mg потрібна консультація лікаря: препарат призначають тривало, він має широкий перелік протипоказань і суттєво взаємодіє з антикоагулянтами, нестероїдними протизапальними засобами й метотрексатом. Лікар уточнить серцево-судинний анамнез, стан шлунка та нирок, а також перелік прийнятих лікарських засобів.

Онлайн-консультація дає змогу обговорити ці питання дистанційно, а за наявності показань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.