Abiraterone STADA: склад і форма випуску
Форма випуску — таблетки для перорального застосування. Вміст діючої речовини в одній таблетці становить 500 мг абіратерону ацетату, а повна добова доза складається з двох таблеток, які приймають одночасно.
Допоміжний склад важливий у двох відношеннях. Препарат містить лактозу, тому його не призначають при рідкісній спадковій непереносимості галактози, дефіциті лактази типу Лаппа та синдромі мальабсорбції глюкози й галактози. У кількості, еквівалентній чотирьом таблеткам, міститься понад 1 ммоль (27,2 мг) натрію, що має значення для пацієнтів, які дотримуються дієти з низьким вмістом солі.
Як діє Abiraterone STADA
Абіратерону ацетат в організмі перетворюється на абіратерон — речовину, що пригнічує біосинтез андрогенів. Точка дії — фермент CYP17, який має активність 17α-гідроксилази та C17,20-ліази. Він каталізує перетворення прегненолону та прогестерону в попередники тестостерону (ДГЕА та андростендіон) і необхідний для утворення андрогенів у яєчках, надниркових залозах і в пухлинній тканині передміхурової залози.
Андрогенчутлива пухлина простати реагує на зниження рівня чоловічих статевих гормонів. Класична андрогенна депривація — агоністи ЛГРГ або орхіектомія — зменшує продукцію андрогенів у яєчках, але надниркові залози й пухлина залишаються поза зоною її дії. Абіратерон блокує й ці шляхи, тому при спільному застосуванні з агоністами ЛГРГ або після орхіектомії рівень тестостерону в плазмі знижується до значень, які комерційні тести вже не виявляють. Одночасно блокада CYP17 посилює синтез мінералокортикоїдів у надниркових залозах, і саме це визначає більшість заходів обережності під час лікування.
Показання до застосування
Abiraterone STADA призначений дорослим чоловікам і в усіх випадках застосовується в комбінації з преднізоном або преднізолоном. Одне з показань — уперше виявлений гормоночутливий рак передміхурової залози високого ризику з метастазами (mHSPC), при якому препарат додають до терапії андрогенної депривації.
Інші показання охоплюють метастатичний кастраційно-резистентний рак передміхурової залози (mCRPC). По-перше, це чоловіки без симптомів або з незначно чи слабо вираженими симптомами, у яких андрогенна депривація не дала результату, а хіміотерапія клінічно ще не показана. По-друге, чоловіки з прогресуванням захворювання під час або після хіміотерапії, що містить доцетаксел.
Спосіб застосування та дози
Рекомендувати препарат повинен лікар відповідної спеціалізації. Добова доза — 1000 мг, тобто дві таблетки по 500 мг, які приймають одночасно один раз на добу. Разом із нею пацієнт отримує преднізон або преднізолон: 5 мг на добу при mHSPC і 10 мг на добу при mCRPC. Якщо хірургічну кастрацію не проводили, під час лікування продовжують фармакологічну кастрацію аналогами гонадоліберинa (ЛГРГ).
Правила прийому пов’язані з їжею: таблетки приймають не менше ніж за 1 годину до їди або не раніше ніж через 2 години після неї, ковтають цілими й запивають водою. Прийом разом із їжею збільшує загальний вплив абіратерону на організм, тому часовий інтервал є обов’язковим. Пропущену добову дозу препарату й кортикостероїду не компенсують — наступного дня повертаються до звичайної дози.
Моніторинг і призупинення лікування
Активність амінотрансфераз у сироватці оцінюють до початку терапії, потім кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців і надалі щомісяця. Артеріальний тиск, рівень калію в сироватці та затримку рідини контролюють щомісяця, а при значущому ризику застійної серцевої недостатності — кожні 2 тижні в перші 3 місяці, потім щомісяця. При гіпокаліємії, що існувала раніше або виникла на тлі лікування, рівень калію підтримують не нижче 4,0 ммоль/л. Якщо розвивається токсичність 3 ступеня або вище — гіпертензія, гіпокаліємія, набряки, а також реакції, не пов’язані з мінералокортикоїдами, — прийом призупиняють і проводять необхідне лікування; його відновлюють лише після того, як симптоми послабшають до 1 ступеня або повернуться до вихідних значень.
Гепатотоксичність, печінкова та ниркова недостатність
Підвищення активності АлАТ або АсАТ більш ніж у 5 разів вище верхньої межі норми вимагає негайного припинення прийому. Після повернення печінкових проб до вихідних значень лікування продовжують у зменшеній дозі 500 мг — одна таблетка один раз на добу, контролюючи амінотрансферази не рідше ніж раз на 2 тижні протягом 3 місяців, а потім щомісяця. Повторний епізод гепатотоксичності на дозі 500 мг означає припинення терапії, а підвищення показників більш ніж у 20 разів вище норми — остаточне скасування без можливості відновлення. Легке порушення функції печінки (клас A за Чайлд-П’ю) корекції дози не потребує; при помірному (клас B) експозиція абіратерону зростає приблизно вчетверо, рекомендацій щодо дози немає, і застосування допустиме лише за очевидної переваги користі; при тяжкому (клас C) препарат не застосовують. При порушенні функції нирок дозу не змінюють, але при тяжкій нирковій недостатності потрібна обережність. Дітям і підліткам препарат не призначають.
Протипоказання
Препарат не застосовують при підвищеній чутливості до абіратерону ацетату або будь-якої допоміжної речовини, а також при тяжкому порушенні функції печінки, що відповідає класу C за Чайлд-П’ю. Жінкам, які вагітні або можуть бути вагітними, він протипоказаний.
Окремо вказано протипоказання до комбінації: Abiraterone STADA з преднізоном або преднізолоном не можна поєднувати з радієм-223 (Ra-223).
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Пригнічення CYP17 підвищує рівень мінералокортикоїдів, через що можливі артеріальна гіпертензія, гіпокаліємія й затримка рідини. Обов’язковий прийом кортикостероїду гальмує виділення адренокортикотропного гормона й знижує частоту та вираженість цих реакцій. До початку терапії ці порушення коригують, серцеву недостатність компенсують і оптимізують роботу серця; при значущому ризику застійної серцевої недостатності — серцевій недостатності в анамнезі, неконтрольованій гіпертензії, ішемічній хворобі серця — доцільно оцінити функцію серця, наприклад за допомогою ехокардіографії.
Кому потрібна підвищена обережність
- пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі, тяжкою або нестабільною стенокардією, недавнім інфарктом міокарда, шлуночковою аритмією;
- пацієнтам, стан яких може погіршитися при підвищенні тиску, гіпокаліємії або затримці рідини, включаючи тих, що приймають серцеві глікозиди;
- пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок;
- пацієнтам із фракцією викиду лівого шлуночка нижче 50% і серцевою недостатністю високих функціональних класів за NYHA, у яких безпека препарату не встановлена;
- пацієнтам із цукровим діабетом, оскільки глюкокортикостероїди посилюють гіперглікемію й вимагають частого контролю глюкози;
- пацієнтам, які отримують препарати, пов’язані з ризиком міопатії та рабдоміолізу;
- пацієнтам, які раніше лікувалися кетоконазолом, — відповідь на терапію в них може бути слабшою.
При відміні преднізону або преднізолону спостерігають за симптомами надниркової недостатності, а якщо абіратерон продовжують без кортикостероїду — за ознаками надлишку мінералокортикоїдів; у ситуаціях виняткового стресу дозу кортикостероїду може знадобитися збільшити. У чоловіків із метастатичним кастраційно-резистентним раком можливі зниження щільності кісткової тканини, анемія та порушення статевої функції, описані випадки міопатії й рабдоміолізу з нирковою недостатністю переважно в перший місяць лікування, а після виходу препарату на ринок були зареєстровані поодинокі випадки гострої печінкової недостатності та блискавичного гепатиту, зокрема з летальним наслідком. На здатність керувати транспортом і працювати з механізмами препарат не впливає або впливає незначно.
Лікарські взаємодії
Найсуворіше обмеження пов’язане з їжею: вона значно підвищує всмоктування абіратерону ацетату, а безпека й ефективність такого прийому не встановлені, тому препарат із їжею приймати не можна. Зворотна проблема — сильні індуктори CYP3A4: у дослідженні в здорових добровольців рифампіцин по 600 мг на добу протягом 6 днів знижував середнє AUC абіратерону в плазмі на 55%, тому фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, рифабутину, рифапентину, фенобарбіталу та препаратів звіробою продірявленого під час терапії уникають, якщо немає альтернативи. Кетоконазол, сильний інгібітор CYP3A4, клінічно значущого впливу на фармакокінетику абіратерону не чинив. Спіронолактон зв’язується з андрогенним рецептором і може підвищувати рівень ПСА, тому разом із препаратом його не рекомендують.
| Група препаратів | Що відбувається і що робити |
|---|---|
| Субстрати CYP2D6 із вузьким терапевтичним індексом: метопролол, пропранолол, дезипрамін, венлафаксин, галоперидол, рисперидон, пропафенон, флекаїнід | абіратерон пригнічує CYP2D6, експозиція декстрометорфану зростала приблизно в 2,9 раза; потрібна обережність, розглядають зниження дози |
| Кодеїн, оксикодон, трамадол | для утворення знеболювальних метаболітів їм потрібен CYP2D6, тому їхній ефект може змінитися |
| Субстрати CYP2C8, наприклад піоглітазон | AUC піоглітазону збільшувалося на 46%; при вузькому терапевтичному індексі спостерігають за ознаками токсичності |
| Засоби, що подовжують інтервал QT: антиаритмічні засоби класів IA та III, метадон, моксифлоксацин, антипсихотики | андрогенна депривація сама здатна подовжувати інтервал QT, тому потрібна обережність |
Вагітність і грудне вигодовування
Abiraterone STADA у жінок не застосовується. Даних про застосування під час вагітності немає, жінкам репродуктивного віку препарат не призначають, вагітним і тим, хто може завагітніти, він протипоказаний, а дослідження на тваринах показали шкідливий вплив на репродуктивну функцію.
Запобіжні заходи стосуються пацієнта-чоловіка та його партнерки. Невідомо, чи визначаються абіратерон і його метаболіти в спермі, тому при статевих контактах із вагітною жінкою обов’язковий презерватив, а якщо партнерка репродуктивного віку — презерватив разом з іншим ефективним методом контрацепції. У самців і самок щурів препарат впливав на фертильність, але ці зміни були повністю зворотними.
Побічні дії
Не рідше ніж у 10% пацієнтів виникали периферичні набряки, гіпокаліємія, артеріальна гіпертензія, інфекції сечовивідних шляхів і підвищення активності АлАТ і/або АсАТ; до найбільш важливих за наслідками віднесено захворювання серця, гепатотоксичність, переломи й алергічний альвеоліт. Мінералокортикоїдні реакції реєструвалися частіше, ніж на плацебо: гіпокаліємія у 18% проти 8%, гіпертензія у 22% проти 16%, набряки у 23% проти 17%, причому зазвичай вони піддавалися лікуванню, а супутній кортикостероїд зменшував їхню частоту й тяжкість.
- дуже часто: інфекції сечовивідних шляхів, гіпокаліємія, артеріальна гіпертензія, діарея, периферичні набряки, підвищення АлАТ і АсАТ;
- часто: сепсис, серцева недостатність, стенокардія, фібриляція передсердь, тахікардія, гіпертригліцеридемія, диспепсія, висип, гематурія, переломи;
- нечасто: надниркова недостатність, інші аритмії, міопатія, рабдоміоліз;
- рідко: алергічний альвеоліт, блискавичний гепатит, гостра печінкова недостатність;
- частота невідома: анафілактичні реакції, інфаркт міокарда, подовження інтервалу QT.
Із реакцій 3 ступеня частіше за інші відзначалися артеріальна гіпертензія (6%), гіпокаліємія (5%), підвищення АлАТ і/або АсАТ (4%), інфекції сечовивідних шляхів і переломи (по 2%). Гепатотоксичність 3–4 ступеня розвивалася приблизно у 6% пацієнтів, переважно в перші 3 місяці лікування; через неї терапію припиняли 1,1% пацієнтів проти 0,6% на плацебо, летальних випадків не було, а механізм її виникнення не встановлений. У групі з гормоночутливою пухлиною артеріальна гіпертензія траплялася частіше — у 36,7% пацієнтів, а загальна частота й тяжкість реакцій були вищими в чоловіків 75 років і старше та при вихідному статусі ECOG 2.
Передозування
Інформація про передозування абіратерону ацетату в людини обмежена, специфічного антидоту немає. При підозрі на передозування прийом препарату припиняють і призначають загальне підтримувальне лікування.
Спостереження включає контроль серцевої діяльності для виявлення порушень ритму, оцінку рівня калію й об’єктивних та суб’єктивних ознак затримки рідини, а також оцінку функції печінки.
Як отримати рецепт на Abiraterone STADA онлайн
Abiraterone STADA — рецептурний препарат, призначення якого вимагає участі лікаря відповідної спеціалізації: він підбирає супутній кортикостероїд, враховує продовження андрогенної депривації, стан серця й печінки та складає план регулярних аналізів.
Онлайн-консультація дає змогу обговорити все це дистанційно, у тому числі при продовженні раніше підібраної схеми. За наявності показань лікар виписує електронний рецепт, за яким препарат можна отримати в аптеці.
