Abiraterone Sandoz: склад і форма випуску
Препарат випускається у таблетках двох дозувань: одна таблетка містить або 500 мг, або 1000 мг абіратерону ацетату. Наявність двох дозувань зручна тим, що стандартну добову дозу можна прийняти як двома таблетками по 500 мг, так і однією таблеткою 1000 мг.
До складу входить лактоза, тому препарат не слід застосовувати при рідкісній спадковій непереносимості галактози, дефіциті лактази типу Лаппа або синдромі мальабсорбції глюкози і галактози. Кількість препарату, що відповідає чотирьом таблеткам, містить понад 1 ммоль (27,2 мг) натрію — це враховують пацієнти на дієті з обмеженням солі.
Як діє Abiraterone Sandoz
Діюча речовина потрапляє в організм у вигляді абіратерону ацетату і перетворюється на абіратерон — інгібітор біосинтезу андрогенів. Абіратерон вибірково пригнічує фермент CYP17, який має активність 17α-гідроксилази та C17,20-ліази і перетворює прегненолон і прогестерон у попередники тестостерону — ДГЕА та андростендіон. Цей фермент працює в трьох зонах синтезу андрогенів: у яєчках, надниркових залозах і в пухлинній тканині передміхурової залози.
Пухлина простати, чутлива до андрогенів, відповідає на зниження їх концентрації, і тому гормональна терапія становить основу лікування. Однак агоністи ЛГРГ та орхіектомія пригнічують вироблення андрогенів лише в яєчках, не впливаючи на надниркові залози та на саму пухлину. Абіратерон доповнює андрогенну депривацію: застосовуваний з агоністами ЛГРГ або після орхіектомії, він знижує рівень тестостерону в плазмі до значень, що не визначаються комерційними тестами. Одночасно пригнічення CYP17 підвищує вироблення мінералокортикоїдів наднирковими залозами — з цим пов’язана частина небажаних ефектів терапії.
Показання до застосування
Препарат призначають дорослим чоловікам і завжди в комбінації з преднізоном або преднізолоном. Перша клінічна ситуація — вперше діагностований гормоночутливий рак передміхурової залози високого ризику з метастазами (mHSPC), де абіратерон застосовують разом із терапією андрогенної депривації.
Ще дві ситуації стосуються метастатичного кастраційно-резистентного раку передміхурової залози (mCRPC): чоловіки без симптомів або з симптомами незначної вираженості після неуспіху андрогенної депривації, коли хіміотерапія ще клінічно не показана, і чоловіки, у яких захворювання прогресує під час або після хіміотерапії, що містить доцетаксел.
Спосіб застосування та дози
Препарат повинен рекомендувати лікар відповідної спеціалізації. Рекомендована доза становить 1000 мг один раз на добу за один прийом — її набирають або двома таблетками по 500 мг, або однією таблеткою 1000 мг. До абіратерону обов’язково додають кортикостероїд, а пацієнтам, які не перенесли хірургічну кастрацію, продовжують фармакологічну кастрацію аналогами гонадоліберину (ЛГРГ).
| Показання | Abiraterone Sandoz | Преднізон або преднізолон |
|---|---|---|
| mHSPC | 1000 мг один раз на добу | 5 мг на добу |
| mCRPC | 1000 мг один раз на добу | 10 мг на добу |
| Зменшена доза після епізоду гепатотоксичності | 500 мг один раз на добу — одна таблетка 500 мг або половина таблетки 1000 мг | без змін |
Таблетки ковтають цілими, запиваючи водою, приймаючи їх щонайменше за 1 годину до їди або не раніше ніж через 2 години після їди: одночасний прийом з їжею збільшує загальний вплив абіратерону на організм. Пропущену добову дозу препарату і кортикостероїду не компенсують, а наступного дня повертаються до звичайної дози.
Контроль під час лікування та корекція при токсичності
Активність амінотрансфераз у сироватці визначають до початку терапії, кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців, далі щомісяця. Артеріальний тиск, калій сироватки та затримку рідини оцінюють раз на місяць, а у пацієнтів зі значним ризиком застійної серцевої недостатності — кожні 2 тижні перші 3 місяці, потім щомісяця. При гіпокаліємії рівень калію утримують не нижче 4,0 ммоль/л. Токсичність 3 ступеня і вище, включаючи гіпертензію, гіпокаліємію та набряки, вимагає призупинення лікування до зниження вираженості симптомів до 1 ступеня або вихідних значень. Підвищення АлАТ або АсАТ більш ніж у 5 разів вище верхньої межі норми означає негайну зупинку прийому; після повернення печінкових проб до вихідних значень терапію продовжують у дозі 500 мг на добу з контролем амінотрансфераз не рідше одного разу на 2 тижні протягом 3 місяців. Повторна гепатотоксичність на цій дозі є підставою для припинення лікування, а підвищення показників більш ніж у 20 разів вище норми — для остаточного скасування без відновлення.
Порушення функції печінки та нирок
Легке порушення функції печінки (клас A за Чайлд–П’ю) корекції дози не потребує. При помірному порушенні (клас B) одноразовий прийом 1000 мг збільшує загальний вплив абіратерону приблизно в 4 рази, даних про багаторазові дози немає, тому рекомендацій щодо дози не існує, а саме застосування виправдане тільки за явного переважання користі над ризиком. При тяжкому порушенні функції печінки препарат не застосовують. При нирковій недостатності доза не змінюється, але при її тяжкому ступені клінічних даних немає і потрібна обережність. У дітей і підлітків препарат не використовується.
Протипоказання
Терапію не починають при підвищеній чутливості до діючої речовини або будь-якого з допоміжних компонентів, а також при тяжкому порушенні функції печінки класу C за Чайлд–П’ю. Жінкам, які вагітні або ймовірно можуть бути вагітними, препарат протипоказаний.
Інструкція називає протипоказанням і певну комбінацію: Abiraterone Sandoz з преднізоном або преднізолоном не можна застосовувати разом із радієм-223 (Ra-223).
Особливі вказівки та заходи застереження
Механізм дії препарату безпосередньо породжує три типові проблеми — артеріальну гіпертензію, гіпокаліємію і затримку рідини: пригнічення CYP17 підвищує рівень мінералокортикоїдів. Обов’язковий кортикостероїд зменшує секрецію адренокортикотропного гормона і тим самим знижує частоту та вираженість цих реакцій. Перед початком лікування тиск, рівень калію і затримку рідини коригують, серцеву недостатність компенсують, а при значному ризику застійної серцевої недостатності — наприклад, при ній в анамнезі, неконтрольованій гіпертензії або ішемічній хворобі серця — розглядають ехокардіографію.
Пацієнтів із фракцією викиду лівого шлуночка нижче 50%, тяжкою або нестабільною стенокардією, недавнім інфарктом міокарда, артеріальними тромботичними подіями в попередні 6 місяців і серцевою недостатністю високих функціональних класів за NYHA у дослідження 3 фази не включали, тому безпека препарату в них не встановлена. Обережність потрібна при серцево-судинних захворюваннях в анамнезі, при прийомі серцевих глікозидів і при тяжкому порушенні функції нирок; при суттєвому погіршенні роботи серця розглядають відміну терапії.
- при скасуванні преднізона або преднізолону стежать за симптомами надниркової недостатності, а при продовженні абіратерону — за ознаками надлишку мінералокортикоїдів;
- перед очікуваним винятковим стресом, під час нього і після доза кортикостероїда може знадобитися збільшити;
- глюкокортикостероїди посилюють гіперглікемію, тому при цукровому діабеті глюкозу крові перевіряють часто;
- у чоловіків з метастатичним кастраційно-резистентним раком можливі зниження щільності кісток, анемія та порушення статевої функції;
- повідомлялося про міопатію, в окремих випадках про рабдоміоліз із нирковою недостатністю, переважно в перший місяць лікування;
- після виходу препарату на ринок відзначені поодинокі випадки гострої печінкової недостатності та блискавичного гепатиту, деякі з летальним наслідком;
- безпека та ефективність спільного застосування з цитотоксичною хіміотерапією не встановлені;
- препарат не впливає або впливає незначною мірою на здатність керувати транспортом і працювати з механізмами.
Лікарські взаємодії
Почати варто з їжі: вона значно підсилює всмоктування абіратерону ацетату, а безпека й ефективність прийому разом з їжею не вивчені, тому такий прийом заборонений. Сильні індуктори CYP3A4, навпаки, послаблюють дію препарату — у здорових добровольців рифампіцин у дозі 600 мг на добу протягом 6 днів знижував середнє AUC абіратерону в плазмі на 55%. Під час терапії уникають фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, рифабутину, рифапентину, фенобарбіталу і звіробою звичайного, якщо немає альтернативного лікування. Кетоконазол, сильний інгібітор CYP3A4, на фармакокінетику абіратерону клінічно значуще не впливав.
Абіратерон, у свою чергу, інгібує печінкові ферменти CYP2D6 і CYP2C8. Загальний вплив декстрометорфану при спільному прийомі збільшувався приблизно в 2,9 раза, тому обережність необхідна з препаратами, які активуються або метаболізуються CYP2D6, особливо з вузьким терапевтичним індексом: метопрололом, пропранололом, дезипраміном, венлафаксином, галоперидолом, рисперидоном, пропафеноном, флекаїнідом, а також кодеїном, оксикодоном і трамадолом, яким CYP2D6 потрібен для утворення знеболювальних метаболітів. AUC піоглітазону, субстрату CYP2C8, зростала на 46%. Оскільки андрогенна депривація може подовжувати інтервал QT, потрібна обережність з антиаритміками класів IA і III, метадоном, моксифлоксацином та антипсихотичними препаратами, а спіронолактон, що зв’язується з андрогенним рецептором і здатний підвищувати рівень ПСА, не рекомендується взагалі.
Вагітність і грудне вигодовування
Abiraterone Sandoz у жінок не застосовується. Даних про застосування під час вагітності немає, жінкам дітородного віку препарат не призначають, вагітним і тим, хто може завагітніти, він протипоказаний, а дослідження на тваринах виявили шкідливий вплив на репродуктивну функцію.
Правила контрацепції стосуються пацієнта-чоловіка. Оскільки невідомо, чи виявляються абіратерон і його метаболіти в спермі, при статевих контактах із вагітною жінкою необхідний презерватив, а при статевій активності з жінкою дітородного віку — презерватив у поєднанні з іншим ефективним методом контрацепції. У щурів обох статей абіратерон впливав на фертильність, але ці ефекти були повністю минущими.
Побічні дії
Щонайменше у 10% пацієнтів в об’єднаному аналізі досліджень 3 фази реєстрували периферичні набряки, гіпокаліємію, артеріальну гіпертензію, інфекції сечовивідних шляхів і підвищення активності АлАТ і/або АсАТ. Клінічно найважливішими названі захворювання серця, гепатотоксичність, переломи та алергічний альвеоліт. Очікувані мінералокортикоїдні реакції зустрічалися частіше, ніж на плацебо: гіпокаліємія у 18% проти 8%, артеріальна гіпертензія у 22% проти 16%, набряки у 23% проти 17%; зазвичай їх вдавалося контролювати, а супутній кортикостероїд зменшував їх частоту та тяжкість.
- дуже часто: інфекції сечовивідних шляхів, гіпокаліємія, артеріальна гіпертензія, діарея, периферичні набряки, підвищення АлАТ і АсАТ;
- часто: сепсис, серцева недостатність, стенокардія, фібриляція передсердь, тахікардія, гіпертригліцеридемія, диспепсія, висип, гематурія, переломи;
- нечасто: надниркова недостатність, інші аритмії, міопатія, рабдоміоліз;
- рідко: алергічний альвеоліт, блискавичний гепатит, гостра печінкова недостатність;
- частота невідома: анафілактичні реакції, інфаркт міокарда, подовження інтервалу QT.
Серед серцево-судинних подій частіше, ніж на плацебо, відзначалися фібриляція передсердь (2,6% проти 2,0%), тахікардія (1,9% проти 1,0%), стенокардія (1,7% проти 0,8%) і серцева недостатність (0,7% проти 0,2%). Гепатотоксичність 3–4 ступеня спостерігалася приблизно у 6% пацієнтів, зазвичай у перші 3 місяці лікування, і призводила до відмови від терапії у 1,1% пацієнтів проти 0,6% на плацебо; випадків смерті через неї не зареєстровано, а механізм її розвитку залишається невідомим. Частота і тяжкість небажаних реакцій були вищими у чоловіків 75 років і старше та при вихідному функціональному статусі ECOG 2.
Передозування
Дані про передозування абіратерону ацетату в людей обмежені, специфічного антидоту не існує. У такій ситуації прийом препарату припиняють і призначають загальне підтримувальне лікування.
Спостереження зосереджене на серці та водно-електролітному балансі: оцінюють серцеву діяльність на предмет порушень ритму, рівень калію та ознаки затримки рідини. Також необхідно перевірити функцію печінки.
Як отримати рецепт на Abiraterone Sandoz онлайн
Abiraterone Sandoz відпускається за рецептом, і рекомендувати його повинен лікар відповідної спеціалізації: потрібно вибрати дозування таблеток, підібрати дозу супутнього кортикостероїда і скласти план контролю печінкових проб, тиску та калію.
Онлайн-консультація дозволяє обговорити призначення або продовження терапії дистанційно. За наявності підтверджених показань лікар оформляє електронний рецепт, за яким препарат можна отримати в аптеці.
