Abiraterone Glenmark: склад і форма випуску
Препарат випускається у формі таблеток для перорального застосування. Одна таблетка містить 500 мг абіратерону ацетату — це вихідна сполука, яка перетворюється на активну речовину вже в організмі. Стандартна добова доза становить дві таблетки.
До складу входить лактоза, тому препарат не підходить пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози та галактози. Крім того, у дозі, що відповідає чотирьом таблеткам, міститься понад 1 ммоль (27,2 мг) натрію — це важливо враховувати тим, хто дотримується дієти з обмеженням солі.
Як діє Abiraterone Glenmark
Абіратерону ацетат сам по собі неактивний: в організмі він перетворюється на абіратерон — інгібітор біосинтезу андрогенів. Абіратерон вибірково пригнічує фермент CYP17, що має активність 17α-гідроксилази та C17,20-ліази. Цей фермент необхідний для утворення андрогенів одразу в трьох місцях: у яєчках, надниркових залозах і в самій пухлинній тканині передміхурової залози. Він каталізує перетворення прегненолону та прогестерону в попередники тестостерону — ДГЕА та андростендіон.
Рак передміхурової залози, чутливий до андрогенів, реагує на зниження їх концентрації. Однак стандартна андрогенна депривація — агоністи ЛГРГ або орхиектомія — зменшує продукцію андрогенів лише в яєчках і не зачіпає надниркові залози та пухлину. Абіратерон усуває цю прогалину: у поєднанні з агоністами ЛГРГ або орхиектомією він знижує рівень тестостерону в плазмі до значень, що не визначаються комерційними тестами. Зворотний бік механізму — пригнічення CYP17 посилює продукцію мінералокортикоїдів у надниркових залозах, чим пояснюється значна частина небажаних реакцій.
Показання до застосування
Abiraterone Glenmark застосовують лише у дорослих чоловіків і тільки в поєднанні з преднізоном або преднізолоном. Перше показання — вперше виявлений гормоночутливий рак передміхурової залози високого ризику з метастазами (mHSPC); у цій ситуації препарат додають до терапії андрогенної депривації.
Два інших показання стосуються кастраційно-резистентного раку передміхурової залози з метастазами (mCRPC). Препарат призначають чоловікам без симптомів або з симптомами незначної чи слабкої вираженості після неуспіху андрогенної депривації, коли хіміотерапія клінічно ще не показана, а також чоловікам, у яких захворювання прогресує під час або після хіміотерапії доцетакселом.
Спосіб застосування та дози
Препарат має призначати лікар відповідної спеціалізації. Рекомендована доза — 1000 мг, тобто дві таблетки по 500 мг, один раз на добу. Одночасно пацієнт приймає преднізон або преднізолон: 5 мг на добу при mHSPC і 10 мг на добу при mCRPC. Чоловікам, які не перенесли хірургічну кастрацію, під час лікування продовжують фармакологічну кастрацію аналогами гонадоліберину (ЛГРГ).
Таблетки приймають щонайменше за 1 годину до їди або не раніше ніж через 2 години після їди, ковтають цілими й запивають водою. Прийом разом із їжею збільшує загальний вплив абіратерону на організм, тому інтервал важливо дотримуватися. Якщо добова доза препарату та кортикостероїда пропущена, лікування відновлюють звичайною добовою дозою наступного дня.
Обов’язкове спостереження під час лікування
| Що контролюють | Як часто |
|---|---|
| Активність амінотрансфераз у сироватці | до початку лікування, потім кожні 2 тижні перші 3 місяці, далі щомісяця |
| Артеріальний тиск, калій сироватки, затримка рідини | щомісяця |
| Ті самі показники при значущому ризику застійної серцевої недостатності | кожні 2 тижні перші 3 місяці, далі щомісяця |
| Калій при вихідній або такій, що розвинулася, гіпокаліємії | підтримують на рівні не нижче 4,0 ммоль/л |
Зміна дози при токсичності та порушеннях функції органів
При токсичності 3 ступеня і вище — включно з гіпертензією, гіпокаліємією, набряками та реакціями, не пов’язаними з мінералокортикоїдами, — лікування призупиняють і відновлюють тільки після зниження вираженості симптомів до 1 ступеня або вихідних значень. Якщо активність АлАТ або АсАТ перевищить верхню межу норми більш ніж у 5 разів, прийом негайно припиняють; після повернення печінкових проб до вихідних значень терапію можна продовжити у зменшеній дозі 500 мг (одна таблетка) один раз на добу, контролюючи амінотрансферази не рідше одного разу на 2 тижні протягом 3 місяців. Повторна гепатотоксичність на дозі 500 мг потребує відміни, а підвищення АлАТ або АсАТ більш ніж у 20 разів вище норми — остаточного припинення терапії без відновлення. При легкому порушенні функції печінки (клас A за Чайлд–П’ю) корекція дози не потрібна, при помірному (клас B) рекомендацій щодо дози немає й рішення ухвалюють індивідуально, при тяжкому (клас C) препарат не застосовують. При порушенні функції нирок доза не змінюється, але при тяжкій нирковій недостатності потрібна обережність через відсутність клінічних даних. У дітей і підлітків препарат не застосовують.
Протипоказання
Препарат не призначають при підвищеній чутливості до абіратерону ацетату або будь-якої з допоміжних речовин, а також при тяжкому порушенні функції печінки, що відповідає класу C за класифікацією Чайлд–П’ю.
Абіратерон призначений виключно для чоловіків і протипоказаний жінкам, які вагітні або можуть завагітніти. Окремо обумовлено ще одне протипоказання: поєднання препарату і преднізону або преднізолону з радієм-223 (Ra-223) неприпустиме.
Особливі вказівки та заходи застереження
Ключова особливість абіратерону — мінералокортикоїдні ефекти: артеріальна гіпертензія, гіпокаліємія та затримка рідини, що виникають через пригнічення CYP17. Одночасний прийом кортикостероїда пригнічує секрецію адренокортикотропного гормона і знижує частоту та вираженість цих реакцій, але не усуває їх повністю. До початку лікування необхідно скоригувати тиск, рівень калію й затримку рідини, компенсувати серцеву недостатність, а при значущому ризику застійної серцевої недостатності — оцінити функцію серця, наприклад за допомогою ехокардіографії.
Особлива обережність потрібна пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі, тяжкою або нестабільною стенокардією, нещодавно перенесеним інфарктом міокарда, шлуночковою аритмією, тяжким порушенням функції нирок, а також тим, хто приймає серцеві глікозиди. Безпеку препарату не встановлено при фракції викиду лівого шлуночка нижче 50% і при серцевій недостатності III–IV функціонального класу за NYHA. При значному погіршенні функції серця розглядають відміну терапії.
- після відміни преднізону або преднізолону спостерігають за ознаками надниркової недостатності, а при продовженні абіратерону — за симптомами надлишку мінералокортикоїдів;
- у ситуаціях виняткового стресу доза кортикостероїда може бути збільшена до, під час і після нього;
- глюкокортикостероїди посилюють гіперглікемію, тому у пацієнтів із діабетом часто контролюють глюкозу крові;
- повідомлялося про випадки міопатії та рабдоміолізу, зокрема з нирковою недостатністю, переважно в перший місяць лікування;
- у чоловіків з метастатичним кастраційно-резистентним раком можливі зниження щільності кісткової тканини, анемія та порушення статевої функції;
- після раніше проведеного лікування кетоконазолом відповідь на терапію може бути слабшою;
- після виходу препарату на ринок зареєстровані поодинокі випадки гострої печінкової недостатності та блискавичного гепатиту, у тому числі з летальним наслідком;
- вплив на здатність керувати транспортом і працювати з механізмами відсутній або незначний.
Лікарські взаємодії
Їжа суттєво збільшує всмоктування абіратерону ацетату, а безпеку та ефективність такого прийому не вивчено — тому препарат не можна приймати разом із їжею. Сильні індуктори CYP3A4 діють у протилежний бік: у здорових добровольців попередній шестиденний прийом рифампіцину в дозі 600 мг на добу знижував середнє AUC абіратерону в плазмі на 55%. Під час терапії слід уникати фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, рифабутину, рифапентину, фенобарбіталу та препаратів звіробою звичайного, якщо альтернативного лікування не існує. Кетоконазол, сильний інгібітор CYP3A4, клінічно значущого впливу на фармакокінетику абіратерону не чинить.
Сам абіратерон пригнічує печінкові ферменти CYP2D6 і CYP2C8. Загальний вплив декстрометорфану при сумісному прийомі збільшувався приблизно в 2,9 раза, тому з субстратами CYP2D6, що мають вузький терапевтичний індекс, потрібна обережність, а їх дозу іноді доводиться зменшувати: це метопролол, пропранолол, дезипрамін, венлафаксин, галоперидол, рисперидон, пропафенон, флекаїнід, кодеїн, оксикодон і трамадол. AUC піоглітазону, субстрату CYP2C8, зростало на 46%. Оскільки андрогенна депривація здатна подовжувати інтервал QT, потрібна обережність при поєднанні з антиаритмічними засобами класів IA і III, метадоном, моксифлоксацином та антипсихотичними засобами. Спіронолактон зв’язується з андрогеновим рецептором і може підвищувати рівень ПСА, тому застосовувати його разом із препаратом не рекомендується.
Вагітність і грудне вигодовування
Abiraterone Glenmark — препарат для чоловіків, у жінок він не застосовується. Даних щодо застосування у вагітних немає, жінкам репродуктивного віку препарат не призначають, а вагітним і тим, хто може завагітніти, він протипоказаний. Дослідження на тваринах виявили шкідливий вплив на репродуктивну функцію.
Окремо обумовлені заходи застереження для самого пацієнта. Невідомо, чи виявляються абіратерон і його метаболіти в спермі, тому під час статевих контактів із вагітною жінкою обов’язкове використання презерватива. Якщо партнерка перебуває в репродуктивному віці, презерватив поєднують з іншим ефективним методом контрацепції. У самців і самок щурів абіратерон впливав на фертильність, але ці ефекти були повністю зворотними.
Побічні дії
Найчастіше — щонайменше у 10% пацієнтів — реєстрували периферичні набряки, гіпокаліємію, артеріальну гіпертензію, інфекції сечовивідних шляхів і підвищення активності АлАТ та/або АсАТ. До клінічно найважливіших небажаних реакцій належать захворювання серця, гепатотоксичність, переломи й алергічний альвеоліт. Нижче наведено порівняння частоти низки реакцій у дослідженнях 3 фази.
| Реакція | Абіратерону ацетат | Плацебо |
|---|---|---|
| Гіпокаліємія | 18% | 8% |
| Артеріальна гіпертензія | 22% | 16% |
| Затримка рідини, периферичні набряки | 23% | 17% |
| Гіпокаліємія 3–4 ступеня | 6% | 1% |
| Миготлива аритмія | 2,6% | 2,0% |
| Тахікардія | 1,9% | 1,0% |
| Стенокардія | 1,7% | 0,8% |
| Серцева недостатність | 0,7% | 0,2% |
Дуже часто відзначалися також інфекції сечовивідних шляхів і діарея; часто — сепсис, серцева недостатність, стенокардія, миготлива аритмія, тахікардія, гіпертригліцеридемія, диспепсія, висип, гематурія та переломи. Нечасто траплялися надниркова недостатність, міопатія та рабдоміоліз, рідко — алергічний альвеоліт, блискавичний гепатит і гостра печінкова недостатність. Гепатотоксичність 3–4 ступеня спостерігалася приблизно у 6% пацієнтів, зазвичай у перші 3 місяці терапії; через неї лікування припиняли 1,1% пацієнтів проти 0,6% у групі плацебо, випадків смерті від гепатотоксичності не зареєстровано. Частота й тяжкість небажаних реакцій були вищими у пацієнтів віком 75 років і старше та при вихідному функціональному статусі ECOG 2.
Передозування
Даних про передозування абіратерону ацетату в людей обмежено, специфічного антидота не існує. При передозуванні прийом препарату припиняють і призначають загальне підтримувальне лікування.
Обов’язковими елементами спостереження стають контроль серцевої діяльності щодо порушень ритму, оцінка рівня калію та ознак затримки рідини. Додатково необхідно оцінити функцію печінки.
Як отримати рецепт на Abiraterone Glenmark онлайн
Abiraterone Glenmark — рецептурний протипухлинний препарат, який призначає лікар відповідної спеціалізації, тому без лікарської оцінки отримати його не можна. Під час консультації обговорюють характер і стадію захворювання, триваючу андрогенну депривацію, стан серця й печінки, супутні препарати та схему обов’язкового лабораторного контролю.
Онлайн-консультація дозволяє провести цю розмову дистанційно, у тому числі для продовження вже розпочатого лікування. За наявності показань лікар виписує електронний рецепт, за яким препарат можна отримати в аптеці.
