Abiraterone G.L. Pharma: склад і форма випуску
Препарат випускається в таблетках двох дозувань: одна таблетка містить 250 мг або 500 мг абіратерону ацетату. Добова доза однакова для обох дозувань і набирається відповідною кількістю таблеток, що дає лікарю можливість обрати зручний для пацієнта варіант приймання.
До складу таблеток входить лактоза, тому препарат не підходить пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози і галактози. Крім того, чотири таблетки містять понад 1 ммоль (27,2 мг) натрію — це слід враховувати тим, хто дотримується дієти з низьким вмістом натрію.
Як діє Abiraterone G.L. Pharma
Ацетат абіратерону перетворюється в організмі на абіратерон — інгібітор біосинтезу андрогенів. Абіратерон вибірково пригнічує фермент CYP17, що має активність 17α-гідроксилази і C17,20-ліази. Цей фермент необхідний для утворення андрогенів у яєчках, надниркових залозах і в пухлинній тканині передміхурової залози: він перетворює прегненолон і прогестерон на попередники тестостерону — ДГЕА та андростендіон.
Андрогенчутливий рак передміхурової залози відповідає на лікування, що знижує концентрацію андрогенів. Однак терапія пригнічення андрогенів — агоністи ЛГРГ або орхідектомія — зменшує вироблення андрогенів лише в яєчках і не впливає на їх утворення в надниркових залозах і в самій пухлині. Абіратерон закриває і ці джерела: у поєднанні з агоністами ЛГРГ або після орхідектомії він знижує концентрацію тестостерону в плазмі до невизначуваних значень. Зворотний бік механізму — пригнічення CYP17 посилює вироблення мінералокортикоїдів у надниркових залозах, що й пояснює характерні небажані ефекти.
Показання до застосування
Препарат призначають дорослим чоловікам і завжди в комбінації з преднізоном або преднізолоном. Він показаний при вперше діагностованому гормоночутливому раку передміхурової залози високого ризику з метастазами — у цьому випадку його додають до терапії пригнічення андрогенів.
Другий напрямок — кастраційно-резистентний рак передміхурової залози з метастазами. Тут препарат застосовують у чоловіків без симптомів або із симптомами слабкої вираженості після невдачі андрогенної депривації, коли хіміотерапія ще не показана клінічно, а також у чоловіків, у яких захворювання прогресує під час або після хіміотерапії з доцетакселом.
Спосіб застосування та дозування
Препарат має призначати лікар відповідної спеціалізації. Рекомендована доза — 1000 мг (дві таблетки по 500 мг) один раз на добу за один прийом. Таблетки приймають не менше ніж за 1 годину до їди або не раніше ніж через 2 години після неї, ковтають цілими і запивають водою: приймання разом з їжею збільшує загальний вплив абіратерону на організм. При гормоночутливому раку з метастазами препарат поєднують з 5 мг преднізону або преднізолону на добу, при кастраційно-резистентному — з 10 мг на добу. Чоловікам, які не зазнали хірургічної кастрації, продовжують медикаментозну кастрацію аналогами гонадоліберину. При пропуску добової дози препарату або кортикостероїду лікування відновлюють звичайною дозою наступного дня.
Спостереження під час лікування
| Що контролюють | Як часто |
|---|---|
| Активність амінотрансфераз у сироватці | до початку терапії, далі кожні 2 тижні протягом 3 місяців, потім щомісяця |
| Артеріальний тиск, калій сироватки, затримка рідини | щомісяця |
| Ті самі показники при суттєвому ризику застійної серцевої недостатності | кожні 2 тижні протягом 3 місяців, потім щомісяця |
| Калій при наявній або розвиненій гіпокаліємії | утримувати на рівні не нижче 4,0 ммоль/л |
Коли дозу знижують або лікування переривають
При токсичності 3-го ступеня і вище, включно з артеріальною гіпертензією, гіпокаліємією та набряками, лікування призупиняють і відновлюють лише після зниження вираженості симптомів до 1-го ступеня або до вихідного рівня. Якщо активність АлАТ або АсАТ перевищила верхню межу норми більш ніж у 5 разів, приймання негайно припиняють; після повернення печінкових проб до вихідних значень терапію можна продовжити у зменшеній дозі 500 мг (одна таблетка) один раз на добу, контролюючи амінотрансферази не рідше ніж раз на 2 тижні протягом 3 місяців, а далі щомісяця. Повторна гепатотоксичність на дозі 500 мг потребує припинення лікування, а перевищення норми більш ніж у 20 разів — остаточної відміни без відновлення. При легкому порушенні функції печінки (клас A за Чайлд-П'ю) і при порушенні функції нирок корекція дози не потрібна, при тяжкому ураженні печінки (клас C) препарат не застосовують. У педіатричній практиці препарат не використовується.
Протипоказання
Препарат не застосовують при підвищеній чутливості до діючої речовини або будь-якого з допоміжних компонентів, а також при тяжкому порушенні функції печінки, що відповідає класу C за класифікацією Чайлд-П'ю.
Він протипоказаний жінкам, які вагітні або можуть бути вагітними. Протипоказане і поєднання препарату з преднізоном або преднізолоном одночасно з радію-223 хлоридом.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Через пригнічення CYP17 препарат може спричиняти артеріальну гіпертензію, гіпокаліємію і затримку рідини внаслідок підвищення рівня мінералокортикоїдів; одночасне приймання кортикостероїду пригнічує секрецію АКТГ і знижує частоту та вираженість цих реакцій. До початку терапії серцеву недостатність необхідно пролікувати і оптимізувати роботу серця, а гіпертензію, гіпокаліємію та затримку рідини — скоригувати. Пацієнтам із суттєвим ризиком застійної серцевої недостатності до початку лікування доцільно оцінити функцію серця, наприклад за допомогою ехокардіографії, і при значному її погіршенні розглянути відміну терапії.
- обережність при серцево-судинних захворюваннях в анамнезі, тяжкій або нестабільній стенокардії, нещодавньому інфаркті міокарда, шлуночкових аритміях і тяжкому порушенні функції нирок;
- обережність при станах, які можуть погіршитися через підйом тиску, зниження калію або затримку рідини, у тому числі при прийманні серцевих глікозидів;
- значне підвищення активності печінкових ферментів аж до рідкісних випадків гострої печінкової недостатності та блискавичного гепатиту, іноді зі смертельним наслідком;
- спостереження за ознаками надниркової недостатності при відміні преднізону або преднізолону та можливе збільшення дози кортикостероїду у стресових ситуаціях;
- зниження щільності кісткової тканини, яке може посилюватися при поєднанні з глюкокортикостероїдами;
- частий контроль глюкози крові у пацієнтів з цукровим діабетом, оскільки глюкокортикостероїди посилюють гіперглікемію;
- випадки міопатії, а в частини пацієнтів — рабдоміолізу з нирковою недостатністю, переважно в перший місяць лікування;
- відмова від одночасного приймання сильних індукторів CYP3A4, якщо існує альтернативне лікування.
У чоловіків, які раніше отримували кетоконазол з приводу раку передміхурової залози, відповідь на терапію може виявитися слабшою. Безпеку та ефективність одночасного застосування з цитотоксичною хіміотерапією не встановлено. У чоловіків з кастраційно-резистентним раком передміхурової залози з метастазами, у тому числі тих, хто приймає цей препарат, можливі анемія та порушення статевої функції. На здатність керувати транспортом і працювати з механізмами препарат не впливає або впливає незначно.
Лікарські взаємодії
Приймання з їжею значно збільшує всмоктування ацетату абіратерону, а безпеку та ефективність такого приймання не встановлено, тому поєднувати препарат з їжею не можна. У здорових добровольців попереднє шестиденне приймання рифампіцину в дозі 600 мг на добу знижувало середній показник AUC абіратерону в плазмі на 55%, тому під час терапії слід уникати сильних індукторів CYP3A4 — фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, рифабутину, рифапентину, фенобарбіталу і препаратів звіробою, — якщо немає альтернативного лікування. Сильний інгібітор CYP3A4 кетоконазол клінічно значущого впливу на фармакокінетику абіратерону не чинив.
Абіратерон пригнічує печінкові ферменти CYP2D6 і CYP2C8: при спільному прийманні загальний вплив декстрометорфану зростав приблизно в 2,9 раза, а AUC піоглітазону — на 46%. Тому необхідна обережність при одночасному застосуванні препаратів, що метаболізуються CYP2D6, особливо з вузьким терапевтичним індексом, — метопрололу, пропранололу, дезипраміну, венлафаксину, галоперидолу, рисперидону, пропафенону, флекаїніду, кодеїну, оксикодону і трамадолу; дозу таких ліків може знадобитися зменшити. Оскільки андрогенна депривація сама здатна подовжувати інтервал QT, обережність потрібна й при поєднанні із засобами, що подовжують цей інтервал: антиаритмічними препаратами класів IA і III, метадоном, моксифлоксацином, антипсихотиками. Спіронолактон зв'язується з андрогенним рецептором і може підвищувати рівень ПСА, тому його спільне застосування не рекомендується.
Вагітність і грудне вигодовування
Препарат призначений тільки для чоловіків. Даних про застосування у вагітних немає; у жінок дітородного віку він не застосовується, а у вагітних і здатних завагітніти протипоказаний. Дослідження на тваринах показали шкідливий вплив на репродуктивну функцію.
Невідомо, чи виявляються абіратерон і його метаболіти у спермі, тому при статевих контактах з вагітною жінкою обов'язкове використання презерватива. Якщо партнерка перебуває в дітородному віці, презерватив застосовують одночасно з іншим ефективним методом контрацепції. У щурів абіратерон впливав на фертильність самців і самиць, але цей вплив був цілком оборотним.
Побічні дії
За об'єднаними даними досліджень III фази, не менш ніж у 10% пацієнтів відзначалися периферичні набряки, гіпокаліємія, артеріальна гіпертензія, інфекції сечовивідних шляхів і підвищення активності АлАТ та АсАТ. До числа інших значущих реакцій відносять захворювання серця, гепатотоксичність, переломи та алергічний альвеоліт. Очікувані мінералокортикоїдні реакції траплялися частіше, ніж на плацебо: гіпокаліємія у 18% проти 8%, артеріальна гіпертензія у 22% проти 16%, периферичні набряки у 23% проти 17%.
- дуже часто: периферичні набряки, гіпокаліємія, артеріальна гіпертензія, інфекції сечовивідних шляхів, діарея, підвищення активності АлАТ та АсАТ;
- часто: серцева недостатність, стенокардія, фібриляція передсердь, тахікардія;
- часто: сепсис, гіпертригліцеридемія, диспепсія, висип, гематурія, переломи;
- нечасто: надниркова недостатність, інші порушення ритму, міопатія, рабдоміоліз;
- рідко: блискавичний гепатит, гостра печінкова недостатність, алергічний альвеоліт;
- частота невідома: інфаркт міокарда, подовження інтервалу QT, анафілактичні реакції.
Гепатотоксичність 3-го і 4-го ступеня реєструвалася приблизно у 6% пацієнтів, як правило в перші 3 місяці лікування, а в дослідженні 3011 — у 8,4%. Частота і тяжкість небажаних реакцій були вищими у пацієнтів з початково зниженим функціональним статусом і у чоловіків 75 років і старше. У пацієнтів із початково підвищеними АлАТ або АсАТ відхилення печінкових проб виникали частіше; при перевищенні норми більш ніж у 5 разів або при зростанні білірубіну більш ніж у 3 рази приймання призупиняли або припиняли, і у переважної більшості показники поверталися до норми. Механізм гепатотоксичності не встановлено, а безпека повторного призначення препарату після перевищення норми більш ніж у 20 разів невідома.
Передозування
Відомості про передозування ацетату абіратерону в людей обмежені, специфічного антидоту немає. При передозуванні лікування припиняють і переходять до загальної підтримувальної терапії.
Спостереження спрямоване насамперед на ті порушення, які властиві препарату і у звичайних дозах: контролюють серцевий ритм щодо аритмій, рівень калію та ознаки затримки рідини, а також оцінюють функцію печінки.
Як отримати рецепт на Abiraterone G.L. Pharma онлайн
Abiraterone G.L. Pharma — рецептурний протипухлинний препарат, який приймають строго натщесерце, тільки разом з преднізоном або преднізолоном і під регулярним лабораторним контролем, тому його призначає лікар відповідної спеціалізації. На онлайн-консультації лікар уточнює діагноз, попереднє лікування, стан печінки та серцево-судинної системи, а також повний перелік ліків, які приймає пацієнт.
Якщо показання підтверджені і протипоказань немає, лікар виписує електронний рецепт для використання в обраній аптеці і пояснює, які обстеження і з якою періодичністю знадобляться під час терапії.
