Abiral: склад і форма випуску
Abiral випускається у формі таблеток, вкритих оболонкою. Одна таблетка містить 500 мг абіратерону ацетату — діючої речовини, яка пригнічує синтез андрогенів. Добова доза набирається двома таблетками, тому упаковка розрахована на тривале безперервне приймання.
З допоміжних речовин у таблетці присутні 232,2 мг лактози моногідрату та 11,5 мг натрію. Препарат не слід приймати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдромом мальабсорбції глюкози та галактози. Дві таблетки по 500 мг містять 23 мг натрію, що відповідає 1,2% від рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми натрію для дорослого — це варто враховувати за безсольової дієти.
Як діє Abiral
Абіратерону ацетат в організмі перетворюється на абіратерон — інгібітор біосинтезу андрогенів. Абіратерон вибірково пригнічує активність ферменту CYP17, що має властивості 17α-гідроксилази та C17,20-ліази. Цей фермент потрібен для утворення андрогенів у яєчках, надниркових залозах і в самій пухлинній тканині передміхурової залози: він каталізує перетворення прегненолону та прогестерону на попередники тестостерону — ДГЕА та андростендіон.
Практичний наслідок такого механізму в тому, що препарат перекриває не лише яєчкове, а й надниркове та внутрішньопухлинне джерела андрогенів, тоді як хірургічна чи медикаментозна кастрація діє лише на перше з них. Побічний бік тієї самої реакції — пригнічення CYP17 призводить до посиленого вироблення мінералокортикоїдів у надниркових залозах, чим пояснюються характерні небажані явища: підвищення артеріального тиску, зниження рівня калію та затримка рідини. Саме тому препарат завжди призначають разом із преднізоном або преднізолоном.
Показання до застосування
Abiral застосовують у дорослих чоловіків лише в комбінації з преднізоном або преднізолоном. Перше показання — вперше виявлений гормоночутливий рак передміхурової залози високого ризику з метастазами, при цьому препарат призначають додатково до терапії пригнічення андрогенів.
Два інші показання стосуються кастраційно-резистентного раку передміхурової залози з метастазами: у чоловіків без симптомів або із симптомами слабкої вираженості після невдачі андрогенної депривації, коли хіміотерапія ще не показана клінічно, а також у чоловіків із прогресуванням захворювання під час або після хіміотерапії, що містить доцетаксел.
Спосіб застосування та дозування
Рекомендована доза становить 1000 мг один раз на добу, які приймають за один раз. Препарат не можна приймати разом з їжею: приймання з їжею значно збільшує загальний вплив абіратерону на організм. За гормоночутливого раку з метастазами препарат поєднують із 5 мг преднізону або преднізолону на добу, за кастраційно-резистентного — з 10 мг на добу. Пацієнтам, які не зазнали хірургічної кастрації, під час лікування продовжують медикаментозну кастрацію аналогами ЛГРГ. Якщо добову дозу пропущено, лікування відновлюють звичайною дозою наступного дня.
Обов'язковий контроль під час лікування
| Показник | Періодичність |
|---|---|
| Активність амінотрансфераз у сироватці | до початку лікування, потім кожні 2 тижні перші 3 місяці, далі щомісяця |
| Артеріальний тиск, калій сироватки, затримка рідини | щомісяця |
| Ті самі показники за суттєвого ризику застійної серцевої недостатності | кожні 2 тижні перші 3 місяці, далі щомісяця |
| Рівень калію за гіпокаліємії | підтримувати не нижче ніж 4,0 ммоль/л |
Корекція дози
За токсичності 3-го ступеня і вище — включно з артеріальною гіпертензією, гіпокаліємією, набряками — лікування призупиняють і відновлюють лише після зменшення вираженості симптомів до 1-го ступеня або до вихідних значень. Якщо активність АлАТ або АсАТ перевищує верхню межу норми більш ніж у 5 разів, приймання негайно припиняють; відновити його після нормалізації печінкових проб можна у зменшеній дозі 500 мг один раз на добу з контролем амінотрансфераз не рідше ніж один раз на 2 тижні протягом 3 місяців, а потім щомісяця. За повторної гепатотоксичності на дозі 500 мг лікування припиняють. За тяжкої гепатотоксичності з перевищенням норми більш ніж у 20 разів препарат скасовують остаточно. За легкого порушення функції печінки (клас A за Чайлд-П'ю) і за будь-якого ступеня порушення функції нирок корекція дози не потрібна; за тяжкого ураження печінки (клас C) препарат не застосовують. У дітей і підлітків препарат не використовується.
Протипоказання
Abiral не призначають за підвищеної чутливості до абіратерону ацетату або до будь-якої допоміжної речовини препарату, а також за тяжкого порушення функції печінки, що відповідає класу C за класифікацією Чайлд-П'ю.
Препарат протипоказаний жінкам, які вагітні або можуть бути вагітними, — він призначений виключно для чоловіків. Окреме протипоказання — поєднання абіратерону з преднізоном або преднізолоном і радію-223 хлоридом: у клінічних дослідженнях така комбінація супроводжувалася підвищеним ризиком переломів і тенденцією до зростання смертності.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Основна група ризиків пов'язана з надлишком мінералокортикоїдів: препарат може спричиняти артеріальну гіпертензію, гіпокаліємію та затримку рідини. Одночасне приймання кортикостероїду пригнічує секрецію АКТГ і зменшує частоту та вираженість цих реакцій. До початку лікування артеріальну гіпертензію, гіпокаліємію та затримку рідини слід скоригувати, серцеву недостатність — пролікувати, а функцію серця оптимізувати; пацієнтам із суттєвим ризиком застійної серцевої недостатності доцільно виконати ехокардіографію.
- обережність за серцево-судинних захворювань в анамнезі, тяжкої або нестабільної стенокардії, нещодавнього інфаркту міокарда, шлуночкових аритмій, тяжкого порушення функції нирок;
- у пацієнтів із гіпокаліємією на тлі лікування відзначалося подовження інтервалу QT;
- значне підвищення активності печінкових ферментів, рідкісні випадки гострої печінкової недостатності та блискавичного гепатиту, зокрема з летальним наслідком;
- спостереження за ознаками надниркової недостатності при скасуванні преднізону або преднізолону;
- можливе збільшення дози кортикостероїду до, під час і після ситуацій вираженого стресу;
- зниження щільності кісткової тканини, яке може посилюватися при поєднанні з глюкокортикостероїдами;
- контроль глюкози крові у пацієнтів із цукровим діабетом: глюкокортикостероїди посилюють гіперглікемію, а на тлі піоглітазону або репаглініду описані епізоди гіпоглікемії;
- випадки міопатії та рабдоміолізу, переважно в перші 6 місяців лікування, — обережність за одночасного приймання препаратів із такою самою здатністю.
У чоловіків, які раніше отримували кетоконазол з приводу раку передміхурової залози, можна очікувати слабшої відповіді на лікування. Безпека та ефективність одночасного застосування з цитотоксичною хіміотерапією не встановлені. У чоловіків із метастатичним раком передміхурової залози, зокрема на тлі приймання препарату, можуть розвиватися анемія та порушення статевої функції. На здатність керувати транспортом і працювати з механізмами препарат не впливає або впливає незначно.
Лікарські взаємодії
Їжа істотно збільшує всмоктування абіратерону ацетату, а безпека та ефективність приймання з їжею не встановлені, тому таке поєднання неприпустиме. Сильний індуктор CYP3A4 рифампіцин за попереднього приймання в дозі 600 мг на добу протягом 6 днів знижував середній показник AUC абіратерону в плазмі на 55%. З цієї причини під час лікування слід уникати сильних індукторів CYP3A4 — фенітоїну, карбамазепіну, рифампіцину, рифабутину, рифапентину, фенобарбіталу, препаратів звіробою — якщо немає альтернативи. Сильний інгібітор CYP3A4 кетоконазол, навпаки, клінічно значущого впливу на фармакокінетику абіратерону не мав.
Сам абіратерон пригнічує печінкові ферменти CYP2D6 і CYP2C8. Спільне приймання збільшувало загальний вплив декстрометорфану приблизно у 2,9 раза, а AUC піоглітазону — на 46%. Тому необхідна обережність за одночасного застосування ліків, які метаболізуються CYP2D6, особливо з вузьким терапевтичним індексом: метопрололу, пропранололу, дезипраміну, венлафаксину, галоперидолу, рисперидону, пропафенону, флекаїніду, кодеїну, оксикодону та трамадолу — для останніх трьох участь CYP2D6 необхідна для утворення знеболювальних метаболітів, і їхню дозу може знадобитися зменшити. Оскільки андрогенна депривація сама по собі здатна подовжувати інтервал QT, обережність потрібна і за поєднання з антиаритмічними засобами класів IA та III, метадоном, моксифлоксацином, антипсихотиками. Спіронолактон зв'язується з андрогенним рецептором і може підвищувати рівень ПСА, тому його спільне застосування не рекомендується.
Вагітність і грудне вигодовування
Abiral призначений лише для чоловіків. Даних про застосування абіратерону у вагітних немає, у жінок дітородного віку препарат не застосовують, а у вагітних і здатних завагітніти він протипоказаний. Дослідження на тваринах показали шкідливий вплив на репродуктивну функцію.
Невідомо, чи виявляються абіратерон та його метаболіти у спермі, тому під час статевих контактів із вагітною жінкою необхідно використовувати презерватив. Якщо партнерка перебуває в дітородному віці, презерватив використовують одночасно з іншим ефективним методом контрацепції. В експериментах на щурах абіратерон впливав на фертильність самців і самиць, однак цей вплив був повністю оборотним.
Побічні дії
За об'єднаними даними досліджень III фази, не рідше ніж у 10% пацієнтів траплялися периферичні набряки, гіпокаліємія, артеріальна гіпертензія, інфекції сечовивідних шляхів і підвищення активності АлАТ та АсАТ. До інших важливих небажаних реакцій відносять захворювання серця, гепатотоксичність, переломи та алергічний альвеоліт. Реакції, пов'язані з мінералокортикоїдами, реєструвалися частіше, ніж на плацебо: гіпокаліємія у 18% проти 8%, артеріальна гіпертензія у 22% проти 16%, периферичні набряки у 23% проти 17%; зазвичай вони піддавалися лікуванню.
- дуже часто: периферичні набряки, гіпокаліємія, артеріальна гіпертензія, інфекції сечовивідних шляхів, діарея, підвищення активності АлАТ та АсАТ;
- часто: серцева недостатність, стенокардія, фібриляція передсердь, тахікардія;
- часто: сепсис, гіпертригліцеридемія, диспепсія, висип, гематурія, переломи;
- нечасто: надниркова недостатність, інші порушення ритму, міопатія, рабдоміоліз;
- рідко: блискавичний гепатит, гостра печінкова недостатність, алергічний альвеоліт;
- частота невідома: інфаркт міокарда, подовження інтервалу QT, анафілактичні реакції.
Гепатотоксичність 3-го та 4-го ступеня відзначалася приблизно у 6% пацієнтів, як правило в перші 3 місяці терапії; частота і тяжкість небажаних реакцій були вищими у пацієнтів із початково зниженим функціональним статусом і в чоловіків 75 років і старших. За підвищення АлАТ або АсАТ більш ніж у 5 разів вище норми чи білірубіну більш ніж у 3 рази приймання призупиняли або припиняли, і в переважної більшості пацієнтів показники поверталися до норми. Механізм гепатотоксичності залишається невідомим, а безпека відновлення терапії у пацієнтів із перевищенням норми більш ніж у 20 разів не вивчена.
Передозування
Дані про передозування абіратерону в людей обмежені, специфічного антидоту не існує. За підозри на приймання надмірної дози лікування припиняють і проводять загальну підтримувальну терапію.
Спостереження має охоплювати насамперед ті системи, які страждають за звичайної дії препарату: контролюють серцевий ритм щодо аритмій, рівень калію та ознаки затримки рідини. Крім того, оцінюють функцію печінки.
Як отримати рецепт на Abiral онлайн
Abiral — рецептурний протипухлинний препарат, який приймають лише разом із преднізоном або преднізолоном і під регулярним лабораторним контролем, тому призначення та спостереження залишаються за лікарем. На онлайн-консультації лікар уточнює діагноз, раніше проведене лікування, стан печінки та серцево-судинної системи, а також перелік ліків, які приймає пацієнт.
За наявності показань і відсутності протипоказань лікар виписує електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці, і пояснює, які аналізи і як часто потрібно буде здавати під час терапії.
