Trifas® 10: склад і форма випуску
Одна таблетка містить 10 мг торасеміду. Таблетка подільна, і це не дрібниця: лікування починають із 5 мг на добу, тобто з половини таблетки, і лише за недостатнього ефекту переходять на цілу. Щоб розділити її правильно, таблетку тримають між вказівними і великими пальцями обох рук лінією розлому вгору й натискають великими пальцями вниз.
Приймають препарат уранці, запиваючи невеликою кількістю рідини. Їжа на біодоступність торасеміду не впливає, тож прив'язуватися до сніданку не потрібно — важливий лише час доби, оскільки сечогінний ефект тримається до 12 годин.
Як діє Trifas® 10
Торасемід має салуретичну дію: він блокує зворотне всмоктування іонів натрію і хлору у висхідному коліні петлі Генле. Сечогінний ефект розвивається швидко — максимум настає протягом години після внутрішньовенного введення і через 2-3 години після приймання всередину, а дія зберігається до 12 годин. У діапазоні доз 5-100 мг приріст діурезу пропорційний логарифму дози, тому торасемід зараховують до «петльових діуретиків із високою стелею».
Практичний наслідок: посилення діурезу можна досягти і тоді, коли інші сечогінні, наприклад тіазидні, що діють на дистальний каналець, працюють недостатньо — зокрема в пацієнтів зі зниженою функцією нирок. У пацієнтів із серцевою недостатністю торасемід зменшує набряки, послаблює симптоми і поліпшує роботу серцевого м'яза за рахунок зниження перед- і післянавантаження. Гіпотензивна дія при прийманні всередину розвивається повільно, протягом перших тижнів.
Показання до застосування
Показання сформульоване вузько: профілактика набряків, а також лікування набряків і транссудатів за серцевої недостатності. Препарат призначений дорослим.
Протипоказання: підвищена чутливість до торасеміду, похідних сульфонілсечовини або допоміжних речовин; ниркова недостатність з анурією; печінкова кома або передкоматозний стан; низький артеріальний тиск; зменшення об'єму циркулюючої крові; знижений рівень натрію і калію в крові; значне порушення спорожнення сечового міхура, наприклад за аденоми передміхурової залози; період годування груддю.
Спосіб застосування та дозування
Лікування починають із 5 мг торасеміду на добу, і ця доза зазвичай збігається з підтримувальною. Якщо ефект недостатній, дозу збільшують до 20 мг на добу залежно від стану пацієнта. Доза 10 мг рекомендується тоді, коли 5 мг на добу виявилося замало; за недостатнього результату її також можна довести до 20 мг на добу.
Дітям і підліткам молодшим за 18 років торасемід не рекомендується: даних про застосування в цій віковій групі немає. Літнім пацієнтам корекція дози не потрібна, хоча порівняльних даних щодо дозування в літніх і молодих немає. За печінкової недостатності лікування ведуть з особливою обережністю через ризик підвищення концентрації торасеміду в крові.
| Ситуація | Доза |
|---|---|
| Початок лікування | 5 мг на добу, зазвичай це і підтримувальна доза |
| Недостатній ефект 5 мг | перехід на 10 мг на добу |
| Недостатній ефект 10 мг | до 20 мг на добу за станом пацієнта |
| Час приймання | уранці, запиваючи невеликою кількістю рідини |
| До 18 років | не рекомендується, даних немає |
| Печінкова недостатність | особлива обережність, ризик зростання концентрації в крові |
Протипоказання
Більшість протипоказань об'єднує спільна логіка: сечогінне не можна давати там, де організмові й так бракує рідини чи електролітів. Звідси заборона за низького тиску, гіповолемії, зниженого натрію і калію. Анурія за ниркової недостатності означає, що сечогінне просто не спрацює, а печінкова кома і прекома — стан, за якого зсув електролітів особливо небезпечний.
Окремий пункт — порушення спорожнення сечового міхура, наприклад за аденоми простати: посилення діурезу в такій ситуації може призвести до гострої затримки сечі. І ще один — годування груддю, що входить до переліку протипоказань напряму.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
Є перелік станів, за яких торасемід не застосовують через недостатню вивченість: подагра, порушення ритму серця на кшталт синоатріальної блокади та атріовентрикулярної блокади II або III ступеня, порушення кислотно-лужної рівноваги, одночасне приймання солей літію, аміноглікозидних антибіотиків і цефалоспоринів, патологічні зміни в аналізі крові, наприклад тромбоцитопенія чи анемія в пацієнтів без ниркової недостатності, порушення функції нирок, спричинені нейротоксичними речовинами, а також вік до 18 років.
За тривалого лікування рекомендується регулярний контроль водно-електролітного балансу, насамперед рівня калію в плазмі. Регулярно перевіряють також глюкозу, сечову кислоту, креатинін і ліпіди крові, а через ризик зростання глюкози в пацієнтів із явним або прихованим діабетом уважно стежать за вуглеводним обміном. Загальний аналіз крові з підрахунком еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів теж виконують регулярно. Особливо на початку терапії та в літніх звертають увагу на ознаки електролітних порушень і згущення крові. Окремо обумовлено, що препарат може давати позитивний результат антидопінгових тестів, а таблетки містять лактозу.
Лікарські взаємодії
Торасемід посилює дію інших препаратів, що знижують артеріальний тиск, особливо інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту: їх призначення одночасно з торасемідом або одразу після нього може спричинити різке падіння тиску. Зниження калію під дією торасеміду посилює небажані ефекти серцевих глікозидів, а дія протидіабетичних препаратів, навпаки, слабшає.
Пробенецид і нестероїдні протизапальні засоби, наприклад індометацин та ацетилсаліцилова кислота, здатні пригнічувати сечогінну і гіпотензивну дію торасеміду, а за великих доз саліцилатів торасемід посилює їх токсичну дію на центральну нервову систему. У великих дозах він також посилює нефротоксичність аміноглікозидів — канаміцину, гентаміцину, тобраміцину, — цитостатичних похідних платини і цефалоспоринів. Нарешті, торасемід посилює дію теофіліну і міорелаксантів курареподібного типу.
| Препарати | Що відбувається |
|---|---|
| Інгібітори АПФ та інші гіпотензивні | різке зниження тиску за спільного або послідовного призначення |
| Серцеві глікозиди | зниження калію посилює їх небажані ефекти |
| Протидіабетичні препарати | послаблення їх дії |
| Пробенецид, нестероїдні протизапальні засоби | послаблення сечогінного і гіпотензивного ефекту |
| Великі дози саліцилатів | посилення їх токсичної дії на нервову систему |
| Аміноглікозиди, препарати платини, цефалоспорини | посилення нефротоксичності |
| Теофілін, курареподібні міорелаксанти | посилення їх дії |
Вагітність і годування груддю
Годування груддю входить до переліку протипоказань, тому на час лікування торасемідом годування припиняють або обирають інший препарат — рішення ухвалює лікар.
Під час вагітності сечогінні засоби застосовують з великою обережністю: вони зменшують об'єм циркулюючої крові й здатні погіршити кровопостачання плаценти. Призначення можливе лише за суворими показаннями і під лікарським наглядом, а самостійно приймати препарат при вагітності не варто.
Побічні дії
Найчастіші реакції пов'язані із самим механізмом дії. Це посилений метаболічний алкалоз, м'язові судоми — особливо на початку лікування, — підвищення рівня сечової кислоти, глюкози й ліпідів крові, включно з тригліцеридами і холестерином, а також гіпокаліємія, яка частіше виникає за бідної на калій дієти, блювання, діареї, зловживання проносними і в пацієнтів із хронічними хворобами печінки. Виразність електролітних порушень залежить від дози і тривалості лікування.
| Частота | Прояви |
|---|---|
| Часто | метаболічний алкалоз, м'язові судоми, зростання сечової кислоти, глюкози й ліпідів, гіпокаліємія |
| Залежить від дози і тривалості | електролітні порушення, згущення крові, зниження тиску |
| Дуже рідко, кров | зниження числа тромбоцитів, еритроцитів і лейкоцитів |
| Дуже рідко, імунна система | алергічні реакції — свербіж, висип, підвищена чутливість до світла, тяжкі шкірні реакції |
Передозування
Типової картини передозування торасеміду не описано. Можливі посилений діурез із втратою рідини й електролітів, сонливість, сплутаність свідомості, симптоматичне зниження тиску, колапс кровообігу і шлунково-кишкові розлади.
Специфічного антидоту немає. Як правило, ознаки отруєння минають після зменшення дози або відміни препарату з одночасним поповненням рідини й електролітів, причому водно-електролітний баланс контролюють постійно. Практичний висновок для пацієнта: якщо на тлі лікування з'явилися виражена слабкість, запаморочення при вставанні або судоми в м'язах, потрібно зв'язатися з лікарем і перевірити електроліти, а не збільшувати питво «на око».
Як отримати рецепт на Trifas® 10 онлайн
Trifas® 10 відпускається за рецептом, і електронний рецепт оформлює лікар після оцінки стану пацієнта. На сервісі e-zdrowie.com заповнюють анкету: дані пацієнта, діагноз, поточну дозу, показники тиску, свіжі результати аналізів на калій, натрій, креатинін, глюкозу і сечову кислоту, супутні хвороби та всі ліки, які приймаються, — особливо інгібітори АПФ, серцеві глікозиди, препарати літію і знеболювальні з групи нестероїдних протизапальних засобів.
Лікар вивчає анкету і ухвалює рішення; за нестачі даних він ставить уточнювальні запитання або пропонує очну консультацію. Після виписування чотиризначний код надходить у SMS і на електронну пошту — із ним і номером PESEL таблетки видадуть у будь-якій польській аптеці. І два практичні правила: приймати вранці, щоб сечогінний ефект не заважав уночі, і не міняти дозу самостійно — за набряків це частіше погіршує електролітний баланс, ніж допомагає.
