Toramide: склад та форма випуску
Toramide — це таблетки, діючою речовиною яких є торасемід. Одна таблетка містить 2,5 мг, 5 мг, 10 мг або 20 мг торасеміду, тобто препарат випускається в чотирьох дозуваннях.
Наявність декількох дозувань дає змогу розпочати лікування з найменшої кількості діючої речовини і за потреби поступово підвищувати дозу. При цьому дозування 2,5 мг, 5 мг і 10 мг та дозування 20 мг відрізняються за затвердженими показаннями, тому конкретну дозу і схему прийому визначає лікар.
Як діє Toramide
Торасемід належить до петльових діуретиків — сечогінних засобів, точка прикладання яких знаходиться в петлі Генле ниркового канальця. Однак у малих дозах його фармакодинамічний профіль нагадує тіазидні діуретики: за вираженістю та тривалістю діурезу він ближчий саме до цієї групи.
У великих дозах торасемід прискорює діурез дозозалежно, причому ця дія може бути дуже сильною. Звідси випливає головне практичне правило: дозу підбирає лікар, а самовільне її підвищення небезпечне втратою рідини та електролітів.
Показання до застосування
Дозування 2,5 мг, 5 мг і 10 мг застосовують при первинній артеріальній гіпертензії, а також при набряках. Йдеться про набряки печінкового та ниркового походження і набряки, пов’язані із застійною серцевою недостатністю, включно з набряком легень.
Дозування 20 мг застосовується тільки при набряках — печінкового та ниркового походження і пов’язаних із застійною серцевою недостатністю, включно з набряком легень. Для лікування артеріальної гіпертензії це дозування не призначене.
Спосіб застосування та дози
Таблетки приймають вранці, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. При артеріальній гіпертензії максимальний ефект розвивається приблизно через 12 тижнів безперервного лікування, тому остаточно оцінювати результат раніше цього строку передчасно.
| Ситуація | Звичайна доза | Можливе підвищення |
|---|---|---|
| Артеріальна гіпертензія (дозування 2,5–10 мг) | 2,5 мг перорально один раз на добу | за потреби до 5 мг один раз на добу |
| Набряки | 5 мг один раз на добу | поступово до 20 мг один раз на добу |
| Набряки, окремі випадки | — | застосовувалися дози до 40 мг на добу |
| Пацієнти літнього віку | як у решти дорослих | спеціальна корекція дози не потрібна |
Дослідження показують, що дози вище 5 мг на добу не призводять до подальшого зниження артеріального тиску, тому збільшувати дозу понад цей рівень при гіпертензії немає сенсу. Дані щодо застосування торасеміду у дітей недостатні, і цій віковій групі препарат не призначають.
Протипоказання
Спектр протипоказань у торасеміду широкий, і частина з них пов’язана не з самим сечогінним ефектом, а з станами, за яких втрата рідини та електролітів особливо небезпечна. Перед призначенням лікар оцінює функцію нирок і печінки, рівень артеріального тиску та серцевий ритм.
- підвищена чутливість до торасеміду, похідних сульфонілсечовини або до будь-якої допоміжної речовини;
- ниркова недостатність з анурією, тобто з відсутністю виділення сечі;
- печінкова кома і прекоматозний стан;
- низький артеріальний тиск;
- порушення серцевого ритму;
- вагітність і період грудного вигодовування;
- одночасне застосування з аміноглікозидними антибіотиками або цефалоспоринами;
- ниркова недостатність, що виникла після застосування інших препаратів, які ушкоджують нирки.
Особливі вказівки та запобіжні заходи
До початку лікування необхідно скоригувати гіпокаліємію, гіпонатріємію, гіповолемію та порушення сечовипускання. При тривалому прийомі торасеміду рекомендується регулярно контролювати баланс електролітів, а також рівень глюкози, сечової кислоти, креатиніну та ліпідів крові. Пацієнтів зі схильністю до гіперурикемії та подагри спостерігають особливо уважно, а при прихованому чи явному цукровому діабеті додатково контролюють вуглеводний обмін.
Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази типу Лапп або синдромом мальабсорбції глюкози та галактози. Як і інші засоби, здатні змінювати артеріальний тиск, торасемід вимагає обережності за кермом: при появі запаморочення або подібних відчуттів від керування автомобілем і роботи з механізмами слід утриматися.
Лікарські взаємодії
Більшість взаємодій торасеміду пояснюється двома механізмами: втратою калію та магнію із сечею і посиленням або послабленням ниркової елімінації інших препаратів. Тому про всі лікарські засоби, що приймаються, включаючи безрецептурні знеболювальні, потрібно заздалегідь повідомити лікаря.
- серцеві глікозиди: дефіцит калію та (або) магнію підвищує чутливість серцевого м’яза до цих препаратів;
- мінерало- та глюкокортикостероїди, а також послаблювальні засоби: посилення виведення калію із сечею;
- інші гіпотензивні засоби: посилення зниження артеріального тиску;
- аміноглікозидні антибіотики і цисплатин: посилення токсичної дії, цефалоспорини — посилення нефротоксичності;
- літій: посилення кардіо- та нейротоксичної дії;
- курареподібні міорелаксанти та теофілін: можливе посилення їхньої дії; саліцилати у великих дозах — зростання токсичності, протидіабетичні засоби — послаблення ефекту;
- інгібітори АПФ: при послідовному або комбінованому лікуванні можливе тимчасове падіння артеріального тиску;
- нестероїдні протизапальні засоби, наприклад індометацин, і пробенецид: послаблення сечогінної та гіпотензивної дії торасеміду.
Торасемід може знижувати реакцію артерій на пресорні фактори, такі як адреналін і норадреналін. Спільне застосування торасеміду та холестираміну у людей не вивчалося, однак в досліді на тваринах таке поєднання зменшувало всмоктування торасеміду, прийнятого перорально.
Вагітність і грудне вигодовування
Даних досліджень за участю людей щодо впливу торасеміду на зародок і плід не існує. В дослідах на щурах тератогенної дії не виявлено, однак після введення великих доз вагітним самкам кроликів спостерігалися деформації плодів. Дослідження проникнення торасеміду в грудне молоко також не проводилися.
У зв’язку з цим препарат протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування. Якщо вагітність настала або планується, про це слід повідомити лікаря, щоб підібрати інше лікування.
Побічні дії
Небажані реакції торасеміду пов’язані або з індивідуальною непереносимістю, або з самим сечогінним ефектом. Нижче перелічено найбільш значущі з описаних реакцій — не найчастіші з них при цьому можуть бути найбільш небезпечними.
- сухість у роті та шлунково-кишкові розлади;
- підвищення активності деяких печінкових ферментів, наприклад ГГТ;
- у поодиноких випадках — парестезії кінцівок;
- у поодиноких випадках — тромбоемболічні ускладнення та порушення кровообігу, пов’язані з згущенням крові;
- в окремих випадках — порушення зору, шум у вухах і втрата слуху;
- в окремих випадках — панкреатит;
- в окремих випадках — алергічні реакції: свербіж, висип, підвищена чутливість до світла;
- затримка сечі у пацієнтів зі звуженням шляхів її відтоку, підвищення рівня сечовини та креатиніну в плазмі.
Окрему групу становлять порушення водно-електролітного балансу, вираженість яких залежить від дози і тривалості лікування та зростає при значному обмеженні солі. Може розвинутися гіпокаліємія — особливо при дієті з низьким вмістом калію, блюванні, діареї, зловживанні послаблювальними або при печінковій недостатності. При посиленому діурезі з’являються ознаки дефіциту електролітів і рідини: головний біль, запаморочення, низький артеріальний тиск, слабкість, сонливість, сплутаність свідомості, втрата апетиту та судоми; у цьому разі може знадобитися корекція дози. Можливе також підвищення рівня сечової кислоти, глюкози та ліпідів у плазмі, наростання метаболічного алкалозу і поодинокі випадки зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів у периферичній крові.
Передозування
Типова картина отруєння торасемідом невідома. При передозуванні можливий значний діурез з ризиком втрати рідини та електролітів, що може призвести до сонливості та сплутаності свідомості, зниження артеріального тиску та колапсу кровообігу. Можуть виникати і розлади з боку травного тракту.
Специфічного антидоту не існує. Поява ознак передозування вимагає зменшення дози або відміни торасеміду з одночасним відновленням об’єму рідини та електролітів. При підозрі на передозування необхідно звернутися по медичну допомогу.
Як отримати рецепт на Toramide онлайн
Toramide відпускається за рецептом, і призначити його може тільки лікар: показання в різних дозувань відрізняються, а перед початком лікування потрібно оцінити функцію нирок, рівень електролітів і супутню терапію. Під час консультації лікар уточнить характер набряків або рівень артеріального тиску, перенесені захворювання та всі лікарські засоби, що приймаються.
Онлайн-консультація дає змогу обговорити ці питання дистанційно. Якщо лікар підтвердить наявність показань і відсутність протипоказань, він випише електронний рецепт, який можна використати в обраній аптеці.
